Про скан­дал у пе­да­го­гі­чно­му жур­на­лі

Як ста­т­тя про­фе­со­ра Ві­кто­ра Ко­ро­ля спри­чи­ни­ла дис­ку­сію про якість дис­ку­сії в укра­їн­сько­му на­у­ко­во­му се­ре­до­ви­щі

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День» ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Во­сві­тньо­му ко­лі — чер­го­вий скан­дал. Бло­гер Іван Обе­рем­ко ви­клав на сво­є­му ака­ун­ті у Facebook фо­то­гра­фії сто­рі­нок на­у­ко­во-ме­то­ди­чно­го жур­на­лу для вчи­те­лів « Історія у шко­лі » ( № 9— 10 за ве­ре­сень- жов­тень минулого ро­ку). У цен­трі ува­ги опи­ни­ла­ся ста­т­тя до­кто­ра істо­ри­чних на­ук, про­фе­со­ра Ві­кто­ра Ко­ро­ля «Пам’ятки істо­рії Укра­ї­ни: ми­ну­ле і су­ча­сне » , де ав­тор, крім ана­лі­зу, чи до­ста­тньо в Укра­ї­ні дба­ють про на­ціо­наль­ні пам’ятки, ви­слов­лю­є­ться де­що не­ко­ре­ктно про си­ту­а­цію у дер­жа­ві за­га­лом. Див­но для жур­на­лу, адре­со­ва­но­го вчи­те­лям- істо­ри­кам. Тим па­че, на­у­ка ні­би по­за по­лі­ти­кою.

СТА­Т­ТЯ — НЕ ФЕЙК

« У су час ної вла ди го лов на ме­та — не ду­хов­не ві­дро­дже­н­ня, не по ліп шен ня жит тя лю дей, а зба га чен ня, про що свід чать, зок ре ма, зро стан ня стат ків По­ро­шен­ка (Валь­цма­на) до близь­ко трьох мі лья р дів до ла рів, збіль шен ня ме ре жі ма га зи нів «Ро­шен» і т.д. Не­дар­ма ві­до­мий по­лі­тик Г. Кор­бан на УТ ска­зав, що П. По­ро­шен­ко (Валь­цман) — це ба ри га, який тор гує сво­єю кра­ї­ною», — це ци­та­та зі стат­ті. А на при кін ці ма те рі а лу ав тор за­зна­чив, що під­трим­ка США в Укра ї ні ні до чо го, бо все це « кон т ро лю єть ся між на род ним сіо­ні­змом».

Щоб пе­ре­ко­на­ти­ся, що це — не фейк і не під с тав ні фо то, « День » ознай о мив ся з жур на - лом у Дер­жав­ній на­у­ко­во-пе­да­го гіч ній бі б ліо те ці ім. В. О. Су - хом­лин­сько­го. Матеріал справ­ді існує, за­ймає 12 з 48 сто­рі­нок ви­да­н­ня. Цьо­го ро­ку «День» був пер шим, хто взяв йо го до рук. Та при­крість ці­єї стат­ті не ли­ше в її на яв нос ті чи по лі тич но му під тек с ті — йдеть ся про якість під­го­тов­ки май­бу­тніх пе­да­го­гів, якість ви щої та се ред ньої осві - ти, якість ре­цен­зу­ва­н­ня на­у­ко­вих ма­те­рі­а­лів, про­фе­сіо­на­лізм ред ко ле гій, що по діб ні стат ті пус ка ють у друк, про якість істо­ри­чної на­у­ки за­га­лом, по імі­джу якої зав­да­но удар.

«ВИ­ДА­ТИ МО­ЖНА ВСЕ»

Зга­да­ний жур­нал — це ме­то­дич ка для вчи те лів іс то рії, ви - дав­цем якої за­зна­ча­є­ться На­ціо наль ний пе да го гіч ний уні вер - си тет ім. М. П. Дра го ма но ва. Під три му ють жур нал Ін­сти тут іс то рії Укра ї ни НАН Укра ї ни, Ін­сти­тут пе­да­го­гі­ки АПН Укра­ї­ни, КНУ іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка, Ки ївсь кий місь кий пе да го - гіч ний уні вер си тет ім. Бо ри са Грін­чен­ка, Твор­ча спіл­ка вчи­те­лів Укра­ї­ни та Мі­же­тні­чна пе­да­го­гі­чна асо­ці­а­ція.

Ін­сти тут іс то рії Укра ї ни НАНУ та Ки­їв­ський університет іме­ні Бориса Грін­чен­ка вже за­яви­ли, що до по­ши­ре­н­ня та ви­дан ня цьо го жур на лу не ма ють жод но го сто сун ку. Зго дом ана - ло­гі­чну за­яву опри­лю­днив НПУ ім. М. П. Дра го ма но ва. Юрис ти ви шу з’ ясу ва ли, що за снов ник та ви да вець жур на лу — ТОВ « Етнос фе ра LTD » , від сут нє в Єди но му дер жав но му ре єс т рі юри­ди­чних осіб, фі­зи­чних осіб­під при єм ців та гро мадсь ких фор­му­вань.

То­ді на яких умо­вах жур­нал ко­ри­сту­є­ться гри­фа­ми чи брен­да ми уні вер си те тів та ін с ти ту - тів? «По­лі­гра­фі­стів, які пра­цю­ють не­ле­галь­но, ма­ло ці­ка­вить, хто та за чим сто­їть. — Вони го­то ві за гро ші на дру ку ва ти все, що за вгод но, — про ко­мен ту вав президент Укра­їн­ської асо­ці­а­ції ви­дав­ців та кни­го­роз­по­всю­джу­ва­чів Оле­ксандр Афо­нін. — Ви­да­ти мо­жна аб­со­лю­тно все, і ні­хто це не кон­тро­лює».

«ЦЕ — СПЛАНОВАНИЙ АКТ»

Однак шеф-ре­да­ктор жур­на­лу Юрій Вой­це­хов­ський вва­жає все за кон ним. Юрій Вой це - ховсь кий по яс нив « Дню » , що на зви ви шів та ін с ти ту цій зга - ду­ю­ться, оскіль­ки жур­на­лу до­по ма га ють їх ні спів ро біт ни ки, які над си ла ють або ре да гу ють текс­ти, але в на­сту­пно­му но­ме­рі ці ви хід ні да ні змі нять. Сам пуб ліч ний кон ф лікт до вко ла сво го ви дан ня шеф- ре дак тор вва­жає шту­чно ство­ре­ним.

«На­шу ста­т­тю зов­сім не кри­ти ку ють, а під три му ють. Го во - ри­ти, що на­у­ка — окре­мо, а по­лі ти ка — окре мо, є тех нар ст - вом, бо лю­ди­на єди­на, — за­зна­чив Юрій Вой це ховсь кий. — Якщо ав тор ви слов лює свою дум­ку що­до при­чин то­го, чо­му в нас не від­бу­ва­є­ться ду­хов­не ві­дро­дже­н­ня, це зав­жди бу­де не­на­у­ко во. У нас то ле ран т на ре дак - ція. Мож ли во, вар то бу ло б по - міс ти ти цю стат тю у руб ри ку дис­ку­сій­них. Жур­нал існує ви­ключ но за ра ху нок пе ред плат - ни­ків — це школи, вчи­те­лі, ви­кла­да­чі. У цьо­му ро­ці виповнюється 20 ро­ків з дня за­сну­ва­н­ня жур­на­лу, і чо­мусь увесь цей час ні­ко­го не тур­бу­ва­ли ці ре­чі. Це ви­гля­дає як спланований акт».

ГІПЕРБОЛІЗОВАНА ДЕ­МО­КРА­ТІЯ

Якщо ві ри ти Юрію Вой це - хов­сько­му, то пев­ні уро­ки з цьо­го кон­флі­кту ре­да­кція за­сво­ї­ла. Та чи зу мі ють від філь т ру ва ти істи­ну від ав­тор­ської дум­ки мо­ло ді вчи те лі, сту ден ти- пе да го - ги? «Мо­жли­во, ре­да­кція вва­жає це про­я­вом де­мо­кра­тії, але це — якась гі­пер­бо­лі­за­ція ці­єї че­сно­ти. Не мож на так без дум но ко - рис ту ва ти ся сво бо дою, тим па - че, жур нал роз ра хо ва ний на пу­блі­ку пе­да­го­гі­чну, і для мо­ло­до­го спе­ці­а­лі­ста це ледь не істи­на в остан ній ін стан ції, — вва - жає Ярос лав Саць ків, учи тель іс то рії Літ ківсь кої за галь но ос - віт ньої шко ли, що у Ки ївсь кій області. — За­мо­ло­ду сам ко­рис - ту­вав­ся цим ви­да­н­ням, шко­ла і за­раз його отри­мує. Втім, не ду­маю, що дум ки, ви кла де ні у стат­ті, по­ді­ляє біль­шість учи­те­лів. І та ка од но бо ка по зи ція у текс­ті, як і по­зи­ція Ві­кто­ра Ко­ро ля вза га лі — це не су час но. Тре ба да ва ти аль тер на тив ні дум­ки».

«ПО­ТРІ­БНЕ НО­ВЕ НА­У­КО­ВЕ СЕ­РЕ­ДО­ВИ­ЩЕ»

Си ту а цію вже про ко мен ту - вав мі­ністр освіти і на­у­ки Сер­гій Квіт. Мі­ністр за­зна­чив що, «якщо це по ві дом лен ня від по ві дає дій­сно­сті, ми на­ле­жно від­ре­а­гу­є­мо » ( щоб пе ре свід чи тись у ре - аль нос ті та ко го ма те рі а лу, ра - ди мо мі ніс т ру по шу ка ти жур - нал у на­у­ко­вих та пе­да­го­гі­чних бі б ліо те ках). На дум ку Іри ни Ко­гут, осві­тньо­го екс­пер­та ана­лі тич но го цен т ру Cedos, МОН практично не має ва­же­лів впли­ву на по діб ні ви пад ки, пе ре ду - сім це — від по ві даль ність ред - ко­ле­гії чи ви­шу, який ви­дає на­у­ко­ві по­сі­бни­ки. На­то­мість пря­мий обов’ язок мі ніс тер ст ва — ство­ри­ти умо­ви, в яких по­ді­бні пу­блі­ка­ції не мо­жуть з’яви­тись як факт.

«Про­бле­ма стат­ті не в то­му, що во­на за­чі­пає пре­зи­ден­та чи є ан ти се мі­тсь кою, що теж обур - ли во, а в то му, що це — прос то ан ти на у ко ва ма яч ня, а не на - ука. На по­ді­бні ре­чі тре­ба ре­а­гу­ва­ти, щоб це не спри­йма­лось як нор ма, — про дов жує Іри на Ко - гут. — Навряд чи це змі­нить на гір­ше на­вча­н­ня сту­ден­тів, бо за­зви­чай ті са­мі лю­ди, які до­пи­су­ють у жур­на­ли, є їхні­ми ви­кла­да­ча­ми. Сту­ден­тів не вчать кри­тич но мис ли ти і сприй ма ти ін - фор ма цію. То му на пле чах на - уков ців, ви кла да чів та сту ден - тів ле жить за вдан ня ство ри ти но­ве на­у­ко­ве се­ре­до­ви­ще, в яко­му бу­де на­у­ка».

« День » бу де сте жи ти, чим за­вер­ши­ться ця історія. Мо­жли­во, справ­жній «ро­збір по­льо­тів» ста­не ру­шій­ною то­чкою до змін в осві­ті та на­у­ці.

НА ФОТО — ЯРО­СЛАВ САЦЬКІВ, ВЧИ­ТЕЛЬ ІСТО­РІЇ ЛІТКІВСЬКОЇ ЗА­ГАЛЬ­НО­ОСВІ­ТНЬОЇ ШКОЛИ, ЩО У КИ­ЇВ­СЬКІЙ ОБЛАСТІ. «ТА­КА ОДНОБОКА ПО­ЗИ­ЦІЯ У ТЕКС­ТІ, ЯК І ПО­ЗИ­ЦІЯ ВІ­КТО­РА КО­РО­ЛЯ ЗА­ГА­ЛОМ — ЦЕ НЕСУЧАСНО», — КА­ЖЕ ВИ­КЛА­ДАЧ ПРО СИ­ТУ­А­ЦІЮ ІЗ ЖУР­НА­ЛОМ «ІСТОРІЯ У ШКО­ЛІ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.