20 ро­ків в’язни­ці. За два ли­сти

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

— Тоб­то за ним сте­жи­ли? — Якщо спи ра ти ся на за пи си у слід­чій спра­ві, то за­три­ма­н­ня бу­ло ви­пад ко вим. Та рас Ко роль під хо див під опис людини, яка на той час пе­ре­бу­ва­ла у роз­шу­ку. У спра­ві є до­по­відь мі­лі­ціо­не­ра, який пи­ше, що «при пе­ре­вір­ці осо бис тих до ку мен тів за три ма ний на­ма­гав­ся зни­щи­ти кон­вер­ти з ли­ста­ми, чим при­вер­нув ува­гу. При від­крит­ті кон вер тів бу ли ви яв ле ні лис ти контр ре во лю цій но го зміс ту » . Тоб то при чи ною йо го за три ман ня по слу жи- селах: Жу­рав­ці (Ста­ро­біль­ської окру­ги), де з 8 ти­сяч не за­ли­ши­ло­ся жо­дно­го жи­те­ля, і се­лі Та­ра­сів­ці (що на Ки­їв­щи­ні), де від го­ло­дної смер­ті за рік по­мер­ло май­же дві ти­ся­чі лю­дей. Ко­жен лист скла да єть ся з кіль кох сто рі нок. Про ци тую кіль ка ряд ків: « Як­би ви при­їха­ли, то по­ба­чи­ли б, як зруй­но­ва­ні се ла Укра ї ни, які пер віс ні злид ні ца рю ють се ред тих, що за ли ши ли ся жи­ви­ми, як всі за­ля­ка­ні і те­ро­ри­зо­ва­ні, як гли­бо­ко впав на­ро­дний дух і всі без­на­дій­но див­ля­ться на майбутнє, по-

Якщо б чор на за ві са те ро ру під ня - ла­ся хо­ча б на день і да­ла сво­бо­ду пре­сі — імо вір но, не ви ста чи ло б па пе ру для опи су всіх жа хів ко му ніс тич но го во­ло­да­рю­ва­н­ня.

Зли­дні, го­лод, ма­со­ве ви­ми­ра­н­ня і всі сім кар єги­пет­ських мі­цно ово­ло­ді­ли Ро­сі­єю.

Зло чин ці, де ге не ра ти, бу зу ві ри, з’єд­нав­шись у спіль­не ко­ло, тан­цю­ють свій кри­ва­вий та­нок над тру­пом ве­ли­кої кра ї ни, ап ло ду ю чи один од но му, зма га ю чись в ка ту ван нях та зну щан - нях над жертвами.

Не­хай. Про­дов­жуй­те в то­му ж ду­сі. Та­кий, оче­ви­дно, при­суд істо­рії. Про­те, не за­бу­вай­те, що всьо­му при­хо­дить кі­нець.

У жит­ті ве­ли­ких на­цій 15—20 ро­ків ні­чо­го не зна­чать і Baшій єре­сі не­вдов­зі прий де кі нець. Ро сія під ні меть ся з оков з до­по­мо­гою ін­ших на­цій; ни­ні­шнім по­ко­лі­н­ням, роз­кла­де­ним і де­мо­ра­лі­зо­ва­ним, при­йдуть на змі­ну но­ві, їм су ди ло ся при лу чи ти ся зно ву до сім’ ї єв­ро­пей­ських на­ро­дів, їх куль­ту­ри.

Ва­ша ж ди­я­воль­ська се­кта на­зав­жди бу­де зме­те­на з облич­чя зем­лі з тим, що­би ні­ко­ли і ні­де біль­ше не ви­ни­ка­ти.

Тих біль­шо­ви­ків, що за­ли­ша­ться в жи вих, спіт кає жор с то ка і не ба че на ка ра, по мер лих же кіс т ки бу дуть ви - тя­гну­ті із зем­лі для на­ру­ги і за­до­во­ле­н­ня жа­до­би пом­сти на­ро­ду і від­да­ду­ться псам. Один із міль­йо­нів стра­жден­них. Тра­вень 1933 ро­ку». — Чо­му він їх не ві­ді­слав? — Це за­ли­ша­є­ться за­гад­кою. Да­ю­чи у ли­стах гли­бо­ку й то­чну оцін­ку па­ну­ю­чо­го в СРСР ла­ду, Та­рас Ко­роль чо­мусь не на­ва­жив­ся від­пра­ви­ти їх адре­са­там, а по­стій­но но­сив при со­бі кіль­ка мі­ся­ців (ли­сти да­то­ва­ні 1933 ро­ком, а за­три­ма­ли його у лю­то­му 1934 ро­ку). По яс ню ю чи слід чим об ста ви ни їх на - пи­са­н­ня, він за­зна­чав: «На­пи­са­ні вони бу­ли у ста­ні хво­ро­бли­во­го ек­ста­зу, роз­дра ту ван ня че рез на ші по бу то­ві тру­дно­щі. Це — хво­ро­бли­ва ма­я­чня нев­ра­сте­ні­ка — не біль­ше. По­ви­нен по­ясни­ти, що дру жи на моя — іс те рич ка ( це мо­жуть під­твер­ди­ти всі су­сі­ди, що зна­ють її)... На пи са ні лис ти я даль ше сво­єї ки­ше­ні ні­ку­ди не ді­вав, цей факт вка­зує на те, що за 10 мі­ся­ців я міг би 10 ра­зів вки­ну­ти їх до по­что­вої скринь­ки, але не зро­бив цьо­го, бо у ме­не завж ди пе ре ва жав здо ро вий глузд » . Усе ж, зна­йом­ля­чись із змі­стом ли­стів, розумієш, що не по­бу­то­ва об­ста­ви­на бу­ла при­чи­ною для їхньо­го на­пи­са­н­ня... — То бу­ли й ін­ші ли­сти? — Оче вид но. У спра ві вка зу єть ся, що слід­ство вста­но­ви­ло факт ли­сту­ва­н­ня Та­ра­са Ко­ро­ля із за­кор­дон­ною емі­гра­ці­єю, зокре­ма й сво­їм пле­мін­ни­ком, який пе­ре­бу­вав у Фран­ції. Якого змі­сту бу­ли ті ли­сти, ні­хто не знає. Але те, що спра­ва Та­ра­са Ко­ро­ля до­во­дить, що в Укра­ї­ні бу­ло ба­га­то та­ких не­ві­до­мих ге ро їв, які чи ни ли ма со вий опір зло - чин­но­му режиму.

— Якою бу­ла подаль­ша до­ля на­шо­го не­ві­до­мо­го ге­роя?

— 20 ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі. Спер­шу « по руш ни ка спо кою » за сла ли на три ро ки у « Пів ніч ний край » , а по - тім — у та­бо­ри Кра­сно­дар­сько­го краю. Із « зо ни » Та рас Ко роль вий шов 1955 ро­ку. На той час він був вже гли­бо­ким стар­цем, із си­ви­ною на скро­нях і лю­бов’ю до прав­ди.

Під час Го­ло­до­мо­ру 1932—1933 ро­ків він­ни­ча­нин Та­рас Ко­роль пи­сав до укра­їн­ської ін­те­лі­ген­ції та по­сла Ні­меч­чи­ни з де­таль­ним опи­сом тра­гі­чної си­ту­а­ції в Укра­ї­ні

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.