Дер­жа­ва все ще до­по­ма­гає бу­ду­ва­ти­ся мо­ло­дим

Сер­гій КОМНАТНИЙ: «Наш кре­ди­тний порт­фель сьо­го­дні ста­но­вить мі­льярд гри­вень»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Про те, як сьо­го­дні мо­ло­да сім’я мо­же по­дба­ти про те, щоб ма­ти вла­сне жи­тло, « День » роз­мов­ляв з ке­рів­ни­ком дер­жав­но­ї­спе­ці­а­лі­зо­ва­ної фі­нан­со­во­ї­уста­но­ви «Дер­жав­ний фонд спри­я­н­ня мо­ло­ді­жно­му жи­тло­во­му бу­дів­ни­цтву » , ви­ко­ну­ю­чим обов’яз­ки го­ло­ви Фон­ду Сер­гі­єм КОМНАТНИМ.

Сам, фа­кти­чно, « без­ком­на­тний» фонд за­раз «си­дить» у хо­ло­дно­му бе­тон­но­му орен­до­ва­но­му при­мі­щен­ні, яке не опа­лю­є­ться че­рез бор­ги го­спо­да­ря. Але про свою спра­ву чи­нов­ник го­во­рить із за­па­лом. Осо­бли­во йо­го « за­ве­ло » пер­ше за­пи­та­н­ня «Дня».

— Ваш фонд ни­ні жи­вий, ще жи­вий, чи вже мер­твий?

— Наш фонд пра­цює май­же чверть сто­лі­т­тя. І за­без­пе­чив жи­тлом по­над 30 ти­сяч пе­ре­ва­жно мо­ло­дих гро­ма­дян України. По­бу­до­ва­но май­же міль­йон ква­дра­тних ме­трів жи­тла. Кре­ди­тний порт­фель фон­ду сьо­го­дні ста­но­вить мі­льярд гри­вень. Тоб­то на­ша фі­нан­со­ва уста­но­ва аб­со­лю­тно жи­ва. До то­го ж, той об­сяг кре­ди­тів, які бу­ли ви­да­ні за ці ро­ки з дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів, тре­ба по­стій­но адмі­ні­стру­ва­ти. У нас є й кре­ди­ти, ви­да­ні про­тя­гом 2004— 2014 ро­ків за про­гра­мою час­тко­вої ком­пен­са­ції, — во­ни ви­да­ва­ли­ся бан­ка­ми для здій­сне­н­ня від­по­від­них дер­жав­них про­грам та в ме­жах іпо­те­чно­го кре­ди­ту­ва­н­ня. Фонд та­кож ком­пен­су­вав гро­ма­дя­нам ча­сти­ну бан­ків­ських від­со­тків для то­го, щоб гро­ма­дя­ни пла­ти­ли бан­кам до 3%. На ці ви­да­тки ко­шти за­кла­де­ні й у дер­жав­но­му бю­дже­ті на 2016 рік, і ми їх ви­ко­ри­сто­ву­є­мо, на­да­ю­чи гро­ма­дя­нам від­по­від­ну ком­пен­са­цію.

Мо­жу та­кож від­по­від­аль­но ствер­джу­ва­ти, що в на­шо­го фон­ду є май­бу­тнє. Адже по­пит мо­ло­дих укра­їн­ських сі­мей на жи­тло ве­ли­че­зний. До­сить ска­за­ти, що у фон­ді сьо­го­дні за­ре­є­стро­ва­но по­над 11,4 ти­ся­чі ан­кет кан­ди­да­тів на отри­ма­н­ня дов­го­тер­мі­но­вих кре­ди­тів на бу­дів­ни­цтво жи­тла.

— Яким був ваш до­ро­бок ми­ну­ло­го ро­ку?

— 2015 ро­ку вла­сні квар­ти­ри з на­шою до­по­мо­гою отри­ма­ли 485 сі­мей. У то­му чи­слі за про­гра­мою піль­го­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня мо­ло­ді — 311 квар­тир і до­сту­пно­го жи­тла (30 на 70) — 126 квар­тир. Вар­тість іпо­те­чних кре­ди­тів бу­ло зде­шев­ле­но для мо­ло­дих вла­сни­ків 48 квар­тир.

— Нев­же па­ді­н­ня еко­но­мі­ки, ін­фля­ція та де­валь­ва­ція грив­ні не по­зна­чи­ли­ся на ва­шій ді­яль­но­сті?

— Я б так не ска­зав. За два остан­ні ро­ки фі­нан­су­ва­н­ня фон­ду за ра­ху­нок дер­жав­но­го бю­дже­ту, зви­чай­но, ско­ро­ти­ло­ся. Під про­гра­ми до­сту­пно­го жи­тла та піль­го­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня мо­ло­ді в бю­дже­тах 2015 і 2016 ро­ків ко­шти, на жаль, не пе­ред­ба­ча­ли­ся. Про­те 38 міль­йо­нів гри­вень то­рік і 24 міль­йо­ни цьо­го ро­ку бу­ло нам надано на збіль­ше­н­ня ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу. Їх ми спря­му­ва­ли на на­да­н­ня но­вих кре­ди­тів. Сьо­го­дні ста­ту­тний ка­пі­тал фон­ду ся­гає по­над 220 міль­йо­нів гри­вень. Це той по­во­ро­тний і по­стій­но від­нов­лю­ва­ний фі­нан­со­вий ре­сурс, за ра­ху­нок яко­го ви­да­ю­ться піль­го­ві іпо­те­чні кре­ди­ти.

— Ви зга­ду­ва­ли та­кож про фі­нан­су­ва­н­ня з мі­сце­вих бю­дже­тів, які ни­ні, за свід­че­н­ням уря­ду, сут­тє­во зро­сли. Яка їхня роль?

— Це — одне з основ­них дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня на­ших про­грам. Ми­ну­ло­го ро­ку мі­сце­ві бю­дже­ти про­фі- нан­су­ва­ли дер­жав­ні про­гра­ми на 128 міль­йо­нів гри­вень. Ке­рів­ни­ки мі­сце­вих гро­мад актив­но фі­нан­су­ють на­ші про­гра­ми і ро­зу­мі­ють не­об­хі­дність цьо­го. По-пер­ше, та­ким чи­ном во­ни ви­рі­шу­ють со­ці­аль­ні про­бле­ми сво­їх ре­гіо­нів, а по-дру­ге, еко­но­мі­чні. Аку­му­лю­ю­чи ко­шти і вкла­да­ю­чи їх у жи­тло, у роз­ви­ток ре­гіо­нів, во­ни отри­му­ють ро­бо­чі мі­сця в бу­дів­ни­цтві. Ця га­лузь стає ло­ко­мо­ти­вом від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки.

— Як по­зна­чи­ли­ся на ро­бо­ті фон­ду військові дії на сході та си­ту­а­ція в Кри­му?

— Оку­па­ція Донбасу та ане­ксія Кри­му силь­но вда­ри­ли по на­ших по­ка­зни­ках. Ре­гіо­наль­ні управ­лі­н­ня фон­ду в До­не­цькій та Лу­ган­ській обла­стях зав­жди бу­ли се­ред най­по­ту­жні­ших і пра­цю­ва­ли ду­же актив­но над ре­а­лі­за­ці­єю на­ших про­грам. Сьо­го­дні во­ни в пла­чев­но­му ста­ні. Ми пе­ре­ве­зли, що змо­гли, на під­кон­троль­ну Укра­ї­ні те­ри­то­рію і пе­ре­ре­є­стру­ва­ли. Але ж спо­ру­джу­ва­ні та зда­ні в екс­плу­а­та­цію бу­дин­ки не по­ве­зеш. Як кре­ди­тній стру­кту­рі нам до­ве­ло­ся ство­рю­ва­ти зна­чні фі­нан­со­ві ре­зер­ви, щоб ма­ти мо­жли­вість ком­пен­су­ва­ти зав­да­ні нам зби­тки. Крим, Се­ва­сто­поль, оку­по­ва­ні ра­йо­ни Донбасу кре­ди­тних ко­штів нам за­раз не по­вер­та­ють. І за­ли­ша­є­ться сподіватися, що вій­на все ж за­кін­чи­ться і ми змо­же­мо від­но­ви­ти ро­бо­ту ре­гіо­наль­них управ­лінь та по­тро­ху по­вер­та­ти вкла­де­ні у ці ре­гіо­ни дер­жав­ні ко­шти.

— З ва­шої роз­по­віді мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що ре­фор­ми, які від­бу­ва­ю­ться в кра­ї­ні, не ду­же тор­кну­ли­ся фон­ду?

— Це да­ле­ко не так. На по­ча­тку цьо­го ро­ку від­бу­ло­ся за­сі­да­н­ня онов­ле­но­го скла­ду на­шо­ї­спо­сте­ре­жної ра­ди. Бу­ло ухва­ле­но рі­ше­н­ня про не­об­хі­дність мо­дер­ні­за­ці­ї­фон­ду та йо­го про­грам. Річ у тім, що не­зва­жа­ю­чи на обме­же­не фі­нан­су­ва­н­ня з держ­бю­дже­ту, ми не мо­же­мо за­лу­чи­ти та­кож і ко­шти ін­ве­сто­рів, ані іно­зем­них, ані вну­трі­шніх. Наш фонд фі­нан­су­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва має лі­цен­зію на на­да­н­ня фі­нан­со­вих по­слуг у ви­гля­ді кре­ди­тів. Але при цьо­му за ста­ту­том ми є не­при­бу­тко­вою ор­га­ні­за­ці­єю. А будь-який ін­ве­стор хо­тів би отри­му­ва­ти до­хо­ди. І йо­му з на­ми не ці­ка­во спів­пра­цю­ва­ти. Тож на по­ряд­ку ден­но­му пи­та­н­ня про мо­жли­ву кор­по­ра­ти­за­цію фон­ду. Кон­троль­ний па­кет акцій має за­ли­ши­тись за дер­жа­вою, але кор­по­ра­ти­за­ція на­дасть мо­жли­вість за­лу­чи­ти під емі­сію акцій на­шо­ї­фі­нан­со­во­ї­уста­но­ви істо­тні ін­ве­сти­ції, які бу­дуть спря­мо­ва­ні на ви­ко­на­н­ня на­ших про­грам і на роз­ви­ток жи­тло­во­го бу­дів­ни­цтва. Тоб­то йде­ться про змі­ну ор­га­ні­за­цій­но­пра­во­во­їстру­кту­ри та стру­кту­ри вла­сно­сті, яка ство­рю­ва­ла­ся по­над двад­цять ро­ків то­му і, бе­зу­мов­но, сьо­го­дні вже силь­но за­ста­рі­ла.

— Ачи не час де­що пе­ре­гля­ну­ти і ва­ші про­гра­ми?

— Так, са­ме над цим ми за­раз і пра­цю­є­мо. Ві­зьме­мо на­шу основ­ну про­гра­му — за­без­пе­че­н­ня мо­ло­ді жи­тлом. Во­на пе­ред­ба­чає до­сить при­ва­бли­ві умо­ви для по­зи­чаль­ни­ків. Так, сім’я, яка не має ді­тей, спла­чує за кре­дит ли­ше 3%. Як тіль­ки на­ро­ди­ла­ся пер­ша ди­ти­на — вже не пла­тить за від­со­тка­ми. Ко­ли з’яв­ля­є­ться дру­га ди­ти­на, цій сім’їпо­га­ша­є­ться 25% кре­ди­ту. А ще одна — 50%. На­чеб­то все до­бре. Але основ­на умо­ва для та­ко­го кре­ди­ту — перебування сім’їна квар­тир­но­му облі­ку. Це, як ві­до­мо, ру­ди­мент ра­дян­ських ча­сів. Бо для то­го, щоб ста­ти на квар­тир­ний облік, сім’я по­вин­на як мі­ні­мум п’ять ро­ків про­жи­ти у квар­ти­рі, де на ко­жно­го її члена при­па­да­ти­ме мен­ше 7,5 ква­дра­тно­го ме­тра. За цей час сім’я не тіль­ки не змо­же на- ро­ди­ти ді­тей, а й вза­га­лі ви­жи­ти і, най­ві­ро­гі­дні­ше, про­сто роз­па­де­ться. Тож ми ви­сту­па­є­мо за те, щоб по­збу­ти­ся та­ко­го ру­ди­мен­та. Адже в кра­ї­ні ви­ста­чає ре­є­стрів жи­тла, яке пе­ре­бу­ває у при­ва­тній вла­сно­сті. Тож про­по­ну­є­мо бра­ти на облік у фон­ді тих гро­ма­дян, які не ма­ють у вла­сно­сті сво­го жи­тла. Зав­дя­ки цьо­му мо­лодь змо­же отри­му­ва­ти кре­дит та одра­зу ж фор­му­ва­ти со­ці­аль­но актив­ні сім’ї.

— Чи ви­гі­дно за­бу­дов­ни­кам пра­цю­ва­ти з ва­ми? І якщо так, то яким чи­ном ви від­би­ра­є­те їх для сво­їх про­е­ктів?

— Так, це їм ду­же ви­гі­дно, то­му що не тре­ба ви­тра­ча­ти­ся на мар­ке­тинг і ре­кла­му. За них пра­кти­чно пра­цює фонд, по­ста­ча­ю­чи їм по­ку­пців жи­тла й фа­кти­чно га­ран­ту­ю­чи пев­ну ча­сти­ну опла­ти за ра­ху­нок дер­жа­ви. А від­би­ра­є­мо їх шля­хом роз­гля­ду їхніх про­по­зи­цій на між­ві­дом­чій ко­мі­сі­їв Мін­ре­гіо­ні. Її чле­ни до­бре обі­зна­ні з ці­но­ви­ми про­по­зи­ці­я­ми й тен­ден­ці­я­ми на рин­ку жи­тла, і жо­дних ко­ру­пцій­них про­я­вів у хо­ді та­ко­го від­бо­ру ні­ко­ли не фі­ксу­ва­ло­ся.

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«КВАРТИРНЕ ПИ­ТА­Н­НЯ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.