Про Со­фію Ру­со­ву і на­у­ку на­шо­го ча­су

Від­гук на ма­те­рі­а­ли «Дня» № 29—30 від 19 лю­то­го 2016 ро­ку

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» -

Над­зви­чай­но силь­ний ек­зем­пляр га­зе­ти «День» ви­йшов під но­ме­ром 29—30 від 19—20 лю­то­го цьо­го ро­ку. Фа­кти­чно ко­жну дру­гу ста­т­тю тре­ба чи­та­ти з олів­цем. Впа­ли у ві­чі дві стат­ті Сер­гія Гра­бов­сько­го «Со­фія Ру­со­ва: Укра­ї­на як хрест і по­кли­ка­н­ня» і «Роз­стріл на­у­ки». Який кон­траст! Який між ни­ми кон­траст!

У пер­шій стат­ті йде­ться про по­дви­жни­цьке жи­т­тя Со­фії Ру­со­вої. На­ро­дже­на 1856 ро­ку в сім’ї шве­да і фран­цу­жен­ки, во­на все своє жи­т­тя по­кла­ла на ол­тар слу­жі­н­ня укра­їн­сько­му на­ро­ду на пе­да­го­гі­чній освітній ни­ві, ро­зу­мі­ю­чи, що осві­та — це єди­ний мо­жли­вий шля­хукра­їн­ців до сім’ї пе­ре­до­вих, роз­ви­ну­тих на­ро­дів, до бла­го­по­луч­чя в усі­х­йо­го ви­мі­рах.

І дру­га ста­т­тя про наш час, про до­лю на­у­ки, а опо­се­ред­ко­ва­но й осві­ти в Укра­ї­ні в на­ші дні. Адже наука, її стан — це один з вер­шин­ни­х­про­я­вів осві­ти і куль­ту­ри су­спіль­ства. І за­го­ло­вок стат­ті аб­со­лю­тно аде­ква­тний « Роз­стріл на­у­ки». І йде­ться в ній про ни­ще­н­ня на­у­ки в Укра­їн­ській дер­жа­ві « і не за прав­лі­н­ня Яну­ко­ви­ча — Аза­ро­ва — Та­ба­чни­ка», а за вла­да­рю­ва­н­ня «єв­ро­пей­ців» По­ро­шен­ка — Яце­ню­ка — Грой­сма­на». Чо­му так від­бу­ва­є­ться? Чо­му це ро­блять ні­би осві­че­ні лю­ди, які де­кла­ру­ють рухв Єв­ро­пу?

Адже все всім ві­до­мо. Наука — ру­шій су­спіль­но­го і те­хні­чно­го роз­ви­тку. Всі до­ся­гне­н­ня люд­ської ци­ві­лі­за­ції за­без­пе­че­ні роз­ви­тком на­у­ки. Наука — як си­сте­ма знань на ба­зі екс­пе­ри­мен­таль­но­го до­сві­ду з роз­ви­ну­ти­ми те­о­ре­ти­чни­ми уза­галь­не­н­ня­ми — це на­сам­пе­ред, до­ся­гне­н­ня єв­ро­пей­ської істо­рії. І то­му Єв­ро­па ста­ла при­кла­дом для сві­ту, сві­то­вим лі­де­ром. А ми теж де­кла­ру­є­мо рух­до Єв­ро­пи.

А що на­ша дер­жа­ва ро­бить з на­у­кою? Ни­щить. Ме­не вра­зи­ла одна на­ве­де­на фра­за ви­со­ко­по­став­ле­но­го чи­нов­ни­ка: «Ака­де­мія по­чне ре­фор­му­ва­ти­ся, ли­ше ко­ли втра­тить нерухомість у цен­трі Ки­є­ва». Що це? На­пев­но, хи­жак, хи­жак-рей­дер, що ви­йшов на по­лю­ва­н­ня...

Про­бле­ми на­у­ки пе­рі­о­ди­чно обго­во­рю­ю­ться в пре­сі, зокре­ма й у га­зе­ті «День». Але якось так ста­ло­ся, що в основ­но­му ува­га при­ді­ля­є­ться гу­ма­ні­тар­ній сфе­рі. А як жи­вуть при­ро­дни­чі, при­ро­дни­чо­те­хні­чні ін­сти­ту­ти? Хо­ро­шим є вже те, що є ро­зу­мі­н­ня то­го, що кри­те­рії оцін­ки умов ро­бо­ти, ре­зуль­та­тів ді­яль­но­сті гу­ма­ні­тар­ни­хі при­ро­дни­чи­хін­сти­ту­тів рі­зні. І, на­пев­но, во­ни і кри­зу пе­ре­жи­ва­ють по-рі­зно­му...

Ко­ли на зо­рі не­за­ле­жно­сті України по­ста­ли важ­кі ча­си, ке­рів­ни­цтво Ака­де­мії на­ук України вчи­ни­ло аб­со­лю­тно пра­виль­но, спря­му­вав­ши свої зу­си­л­ля на збе­ре­же­н­ня кадрів і ін­фра­стру­кту­ри. Бу­ли важ­кі ча­си, мі­ся­ця­ми не пла­ти­ли зар­пла­ту, не бу­ло еле­ктри­ки, опа­ле­н­ня. Але ін­сти­ту­ти з втра­та­ми, але ви­сто­я­ли. По­сту­по­во за­пра­цю­ва­ла еко­но­мі­ка (на но­вих, при­ва­тних за­са­дах). З’яви­ла­ся на­дія, що наука за­пра­цює на повну си­лу. З’яви­ла­ся не­ве­ли­ка, але ре­гу­ляр­на зар­пла­та. Але з пов­но­цін­ним фі­нан­су­ва­н­ням на­у­ки не скла­ло­ся.

У при­ро­дни­чи­хін­сти­ту­тах основ­ні ви­да­тки йшли зав­жди не на зар­пла­ту, а на ма­те­рі­аль­но-те­хні­чне за­без­пе­че­н­ня. В остан­ні 20— 25 ро­ків на ці ці­лі пра­кти­чно не ви­ді­ля­ли­ся ко­шти. Це зна­чить, що в до­слі­дні ін­сти­ту­ти не над­хо­ди­ли но­ві при­ла­ди, ре­акти­ви, ви­тра­тні і ком­пле­кту­ю­чі ма­те­рі­а­ли. Але все по­сту­по­во ста­ріє і ви­хо­дить з ла­ду. Це сто­су­є­ться і на­вчаль­ни­хла­бо­ра­то­рій у ви­шах...

Зви­чай­но, на­у­ков­ці ро­блять усе, щоб збе­рег­ти обла­дна­н­ня. Се­ред ни­хє ба­га­то та­ких, що хо­чуть зро­би­ти щось но­ве, сут­тє­ве, щоб їхнє ім’я за­ли­ши­ло­ся в істо­рії на­у­ки. Ба­га­то хто їде за кор­дон не ли­ше за біль­шою зар­пла­тою, а й щоб пра­цю­ва­ти в кра­щи­ху­мо­ва­хна но­во­му більш вдо­ско­на­ле­но­му обла­днан­ні. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що за 25 ро­ків в Укра­ї­ні не ста­ла до ла­ду жо­дна кру­пна но­ва на­у­ко­во-те­хні­чна уста­нов­ка, а ті, що все ще є, пра­цю­ють у важ­ки­ху­мо­ва­хто­таль­но­го де­фі­ци­ту. Ми все біль­ше від­ста­є­мо.

Що­до за­ро­бі­тни­хплат. У стат­ті «Роз­стріл на­у­ки» за­ува­жу­є­ться, що став­ка стар­шо­го на­у­ко­во­го спів­ро­бі­тни­ка, а це — кан­ди­дат на­ук, у два з га­ком ра­зи мен­ша за се­ре­дню зар­пла­ту по Ки­є­ву. Але тре­ба ма­ти на ува­зі, що стар­ші на­у­ко­ві спів­ро­бі­тни­ки на­ле­жать до ви­со­ко­опла­чу­ва­ни­х­спів­ро­бі­тни­ків в си­сте­мі Ака­де­мії. Сут­тє­во ниж­чі зар­пла­ти в ін­же­не­рів, які об­слу­го­ву­ють уні­каль­ні уста­нов­ки, еле­ктрон­ну апа­ра­ту­ру то­що. Уя­віть со­бі ком­плекс уні­каль­но­го астро­но­мі­чно­го обла­дна­н­ня Крим­ської астро­фі­зи­чної об­сер­ва­то­рії або най­біль­ший сво­го ча­су в Єв­ро­пі лі­ній­ний при­ско­рю­вач еле­ктро­нів на енер­гію біль­ше одно­го гі­га еле­ктрон­воль­та (1 ГеВ) у Хар­ків­сько­му фі­зи­ко-те­хні­чно­му ін­сти­ту­ті. Це все об­слу­го­ву­ва­ли ін­же­не­ри най­ви­що­го рів­ня з ду­же ма­ли­ми зар­пла­та­ми як на теперішній час. А хто го­во­рить про зар­пла­ту ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­ни­хро­бі­тни­ків, які пра­цю­ва­ли в екс­пе­ри­мен­таль­ни­хмай­стер­ня­х­при ін­сти­ту­тах. Ні­хто. І ми не го­во­ри­мо. Бо ці май­стер­ні про­сто ще­зли. Ду­же дов­го три­ває кри­за.

Зви­чай­но, ду­же би хо­ті­ло­ся зна­ти, який зміст, яку суть вкла­да­ють на­ші ви­со­ко­по­са­дов­ці, ке­рів­ни­ки дер­жа­ви в тер­мін «ре­фор­ма на­у­ки». Чи для ба­га­тьо­хз них цей тер­мін спів­зву­чний з твер­дже­н­ням «роз­ви­ток на­у­ки, під­йом на­у­ки, фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки». Вре­шті чи є ро­зу­мі­н­ня су­ті єв­ро­пей­сько­го шля­ху роз­ви­тку в цьо­му кон­текс­ті. Бо в нас є ка­дри, го­то­ві зве­сти ре­фор­му на­у­ки до втра­ти Ака­де­мі­єю сво­єї не­ру­хо­мо­сті в цен­трі Ки­є­ва...

З по­ва­гою, На­дія ПОДОЛЯ, Ужго­род

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.