Се­зон дур­ня

«25-31.03.2016»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ан­дрій ПЛАХОНІН

Ну­дно в ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті жи­вуть: ро­бо­та, бу­ди­нок, ро­бо­та, бу­ди­нок... Ли­ше ви­го­да в го­ло­ві! Тіль­ки й по­ду­рі­ти, що раз на рік, у День дур­ня. Роз­слаб­ся, Єв­ро­по! Ко­му ці­ка­ве твоє ро­зум­не облич­чя! — Укра­ї­на за­па­лює! Про­тя­гом остан­ніх ти­жнів у ме­не зро­стає ба­жа­н­ня зі­бра­ти ва­лі­зу, ви­їха­ти до Ні­дер­лан­дів, отри­ма­ти гро­ма­дян­ство й про­го­ло­су­ва­ти на ре­фе­рен­ду­мі «про­ти». І на­віть не то­му, що у нас в Укра­ї­ні Ме­двед­чук, вій­на, ко­ру­пція, ксе­но­фо­бія, зли­дні. Ні, і з та­ки­ми хво­ро­ба­ми у лю­ди ви­хо­дять. Про­сто в укра­їн­ців, як і у ро­сі­ян, є своя та­єм­на на­ціо­наль­на хро­мо­со­ма. — Со­ба­ка Па­вло­ва і на­віть ла­бо­ра­тор­ний щур під ді­єю еле­ктри­чних роз­ря­дів на­бу­ва­ють по­трі­бних ре­фле­ксів, укра­їн­ці ж, нав­па­ки, швид­ко вча­ться отри­му­ва­ти за­до­во­ле­н­ня від уда­рів стру­мом. — На цьо­му мі­сці міг би бу­ти жарт про За­хер-Ма­зо­ха, але я про­мов­чу.

Ко­жна но­ви­на, як по­га­ний жарт. Усе бо­же­ві­л­ля ми­ну­ло­го ти­жня в одну ко­лон­ку й не умі­стиш. Ка­дро­ві сюр­при­зи ба­га­то­мі­ся­чної прем’єрі­а­ди, ша­баш у Ге­не­раль­ній про­ку­ра­ту­рі, Кри­вий Ріг. Та­ке відчуття, що пі­сля про­ва­лу лю­тне­во­го фар­су з «май­да­ном-3» за­ко­но­дав­ча, ви­ко­на­вча й су­до­ва гіл­ки влади зі­тхну­ли з по­лег­ше­н­ням: «І чо­го ми бо­я­ли­ся!», і по­спі­ши­ли за ти­ждень на­до­лу­жи­ти все, в чо­му во­ни со­бі від­мов­ля­ли от уже два ро­ки. — Ма­ло з яки­ми ін­стру­кці­я­ми по­вер­не­ться Пре­зи­дент з «ва­шинг­тон­сько­го об­ко­му», мо­жна й не всти­гну­ти. Тим па­че що тон ве­се­ло­щам за­дав сам По­ро­шен­ко.

До­сі Пре­зи­дент за­пи­су­вав со­бі в актив очки на зов­ні­шньо­по­лі­ти­чній аре­ні, гар­но вру­чав на­го­ро­ди ге­ро­ям і пе­ре­да­вав у вій­ська бо­йо­ву те­хні­ку, а май­же всі ши­шки за від­су­тність ре­форм отримував прем’ єр, чий осо­би­стий і пар­тій­ний рей­тинг ду­же ско­ро впав до ну­ля. Тим ло­гі­чні­шим зда­ва­ло­ся при­зна­че­н­ня йо­му на змі­ну На­та­лії Яре­сько — лю­ди­ни хо­ча і з ка­дро­вої кво­ти По­ро­шен­ка, але до­сить від ньо­го не­за­ле­жної й, що най­го­лов­ні­ше, ав­то­ри­те­тно­го пар­ла­мен­те­ра з між­на­ро­дни­ми до­но­ра­ми кра­ї­ни. У ре­зуль­та­ті, всу­пе­реч очі­ку­ва­н­ням, роз­мо­ви про «те­хно­кра­ти­чний уряд » обер­ну­ли­ся ви­су­не­н­ням від іме­ні пре­зи­дент­ської фра­кції кан­ди­да­ту­ри Во­ло­ди­ми- ра Грой­сма­на, по­лі­ти­чно не­ро­зрив­но пов’ яза­но­го з Пре­зи­ден­том — в очах укра­їн­ців на­віть біль­ше, ніж це є на­справ­ді. Чи див­но, що са­ме Грой­сман, а не Яре­сько, має біль­ше шан­сів отри­ма­ти го­ло­си фра­кцій Ти­мо­шен­ко і Ля­шка, адже з Грой­сма­ном у Ка­бмі­ні вся від­по­від­аль­ність за кри­зу в кра­ї­ні ля­же пер­со­наль­но на ньо­го. — Пас­тка при­го­то­ва­на, а здо­бич на­віть без за­го­ни­чів по­кір­но під­ко­ря­є­ться уго­то­ва­ній їй до­лі.

Кон­троль­ним цвя­хом у вла­сно­руч ви­го­тов­ле­ну Бан­ко­вою тру­ну ста­ли прощальні да­рун­ки ко­ман­ди Шо­кі­на. Чо­му вла­сно­руч? Не то­му, що Шо­кін був кре­а­ту­рою По­ро­шен­ка — ка­дро­ві по­мил­ки з при­зна­че­н­ням ге­не­раль­них про­ку­ро­рів по­стмай­дан­на вла­да здій­сню­ва­ла й до ньо­го. По­кла­да­ю­чись на відставку Ген­про­ку­ро­ра як на остан­ній ко­зир для під­ня­т­тя рей­тин­гу, Пре­зи­дент не­аби­як зво­лі­кав з рі­ше­н­ням. Як ре­зуль­тат те, що ще кіль­ка мі­ся­ців то­му він міг би за­пи­са­ти со­бі в актив, сьо­го­дні, нав­па­ки, обер­ну­ло­ся про­ти ньо­го. — Ре­фор­ма Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри оста­то­чно про­ва­ле­на, ко­ман­да ре­фор­ма­то­рів ви­гна­на, а ко­ру­пціо­не­ри, що свя­тку­ють пе­ре­мо­гу, тро­лять Пре­зи­ден­та на весь світ, напередодні йо­го ві­зи­ту до Ва­шинг­то­на роз­по­від­а­ю­чи про свої пла­ни до­пи­та­ти по­сла США. Ну, хоч не від­стрі­лю­ю­ться, як «ледь не до­ве­де­ний до са­мо­губ­ства » оде­ський су­д­дя-ха­бар­ник.

І пар­тне­ри по вчо­ра­шній ко­а­лі­ції не кра­щі. На­віть якщо не зга­ду­ва­ти про брудні ігри всіх без ви­ня­тку чле­нів ко­а­лі­ції в Ра­ді, вер­ши­ною са­мо­гу­бно­го без­ум­ства ста­ли по­втор­ні ви­бо­ри у Кри­во­му Ро­зі, де «Батьківщина» й « ра­ди­ка­ли » в мі­ській ра­ді скла­ли ко­а­лі­цію з ко­ли­шньою « Пар­ті­єю ре­гіо­нів » , го­ло­су­ю­чи за ви­ді­ле­н­ня гро­шей на під­куп ви­бор­ців кан­ди­да­том від «Опо­зи­цій­но­го бло­ку » , а « Са­мо­по­міч » за­мі­ни­ла кри­во­ро­жа­ни­на Ми­ло­бо­га, який ледь не пе­ре­міг упер­ше, на політичного кло­у­на з ну­льо­вим шан­сом пе­ре­мог­ти в будь- яко­му мі­сті кра­ї­ни. Їм по­трі­бні бу­ли не ви­бо­ри, а шоу, хоч би яку ці­ну за це до­ве­ло­ся спла­ти­ти кра­ї­ні. На­скіль­ки спо­до­ба­ла­ся укра­їн­цям кар­тин­ка, ми ді­зна­є­мо­ся ближ­че до зи­ми на до­стро­ко­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рах, від яких на­вряд чи вда­сться від­кру­ти­ти­ся, на­віть якщо пар­тії влади вда­сться до­ку­пи­ти по­за­фра­кцій­них де­пу­та­тів, яких бра­кує до но­вої ко­а­лі­ції.

Цей па­сьянс, який так не­згра­бно грає Бан­ко­ва, на­пев­но, скла­де­ться. Але в цій ве­ли­кій грі у дур­нях за­ли­ши­ли­ся всі. Хоч би на­скіль­ки уда­чли­вим ви­явив­ся но­вий Ка­бмін, хоч би на­скіль­ки дов­го­стро­ко­вою ви­яви­ла­ся, всу­пе­реч мо­їм про­гно­зам, но­ва ко­а­лі­ція, хоч би як успі­шно стар­ту­ва­ли не­об­хі­дні Укра­ї­ні ре­фор­ми, укра­їн­ці вже не під­три­ма­ють сво­ї­ми го­ло­са­ми по­лі­ти­чні си­ли, які їх при­во­ди­ти­муть до жи­т­тя. А за ни­ми ли­ше прір­ва по­пу­лі­зму, в яку не­ми­ну­че про­ва­ли­ться не ли­ше елі­та, а й ра­зом з нею уся кра­ї­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.