«Ма­кси­маль­ний акцент – на укра­їн­ській му­зи­ці»

Ру­слан Квінта — про справ­жні го­ло­си справ­жньої кра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

— Тре­не­ри про­е­кту «Го­лос кра­ї­ни-6» про­слу­ха­ли вже біль­ше по­ло­ви­ни уча­сни­ків. Місць у їхніх ко­ман­дах стає все мен­ше, а зна­чить, бо­роть­ба за кра­щі го­ло­си по­си­лю­є­ться. При­від­крий­те, будь ла­ска, за­ві­су, чим зди­ву­ють гля­да­чів но­ві уча­сни­ки?

— В ко­жно­му ефі­рі на­ші уча­сни­ки ди­ву­ють тре­не­рів. У цьо­му ро­ці во­ни зна­чно силь­ні­ші, ніж у ми­ну­лих се­зо­нах. Во­ни рі­зні, з вла­сним му­зи­чним сві­то­гля­дом та ці­ка­ви­ми го­ло­са­ми. На­при­клад, ці­єї не­ді­лі по­ка­жуть ви­ступ ду­же та­ла­но­ви­то­го хло­пця — ні­ге­рій­ця Аня­ні, який пра­цює хі­рур­гом в Оде­сі. Він уже брав участь у че­твер­то­му се­зо­ні про­е­кту та ді­йшов до нок­ау­тів. По­ди­ви­мо­ся, чи вра­зить він тре­не­рів цьо­го ра­зу.

Біль­шу ча­сти­ну уча­сни­ків гля­да­чі вже по­ба­чи­ли, про­те по­пе­ре­ду не менш яскра­ві ви­ко­нав­ці. Все в ру­ках тре­не­рів. Я впев­не­ний, що най­кра­щі по­тра­плять до про­е­кту.

— Дивлячись про­гра­му, ми­мо­во­лі ло­виш се­бе на дум­ці про те, які ж та­ла­но­ви­ті лю­ди жи­вуть по­руч — на су­сі­дній ву­ли­ці, в су­сі­дньо­му мі­сті. Як вам уда­ло­ся зна­йти та­ких обда­ро­ва­них уча­сни­ків? Як відбувався від­бір? Що бу­ло го­лов­ним — вла­сне рі­вень во­ка­лу чи ар­ти­сти­чність уча­сни­ка, пси­хо­дра­ма йо­го жи­т­тя?

— Ка­стин­ги на ви­їзді у ре­гіо­нах, за­зви­чай, най­ефе­ктив­ні­ші. Адже не ко­жен во­ка­ліст мо­же сьо­го­дні до­зво­ли­ти со­бі при­їха­ти у сто­ли­цю з рі­зних при­чин. Ма­ю­чи до­свід трьох по­пе­ре­дніх се­зо­нів, я вже від­чу­ваю сер­цем цих хло­пців. Ось він чи во­на ви­хо­дить на сце­ну ка­стин­гу, ли­ше одно­го по­гля­ду в їхні очі, одні­єї за­спі­ва­ної пі­сні до­ста­тньо, і я вже від­чу­ваю цей зв’язок... Ні­ко­ли не по­ми­ляв­ся. Зви­чай­но, го­лов­не у про­е­кті — це во­каль­ні да­ні та зда­тність по-сво­є­му від­чу­ва­ти му­зи­ку. Вра­хо­ву­ю­чи успіх по­пе­ре­дніх се­зо­нів, ви­ко­нав­ці вже знають, який рі­вень під­го­тов­ки не­об­хі­дний. Цьо­го ро­ку уча­сни­ки ра­ду­ва­ли ре­пер­ту­а­ром і під­хо­дом до ви­бо­ру ком­по­зи­ції. Це і свої ка­вер-рі­ше­н­ня, і про­по­зи­ції ці­ка­вих укра­їн­ських пі­сень у вла­сній оброб­ці. На «сліпих про­слу­хо­ву­ва­н­нях» ми їх так і по­ка­зу­є­мо пу­блі­ці та тре­не­рам, збе­рі­га­ю­чи ав­тор­ське ба­че­н­ня.

Го­лов­не, зви­чай­но, — це го­лос та зда­тність по-сво­є­му про­чи­та­ти му­зи­чний твір, по­да­ти своє ба­че­н­ня. Про­те ча­сто тра­пля­є­ться так, що уча­сни­ки ма­ють не­зви­чай­ні жит­тє­ві істо­рії. На­при­клад, ро­кер зі Льво­ва На­зар Бе­цель. Він — син свя­ще­ни­ка, який мав би піти шля­хом ба­тька, але за­хо­пив­ся му­зи­кою та кар­ди­наль­но змі­нив імідж.

— Цьо­го се­зо­ну в про­е­кті, крім куль­то­вих сві­то­вих творів, осо­бли­ву ува­гу при­ді­ле­но му­зи­ці, ство­ре­ній в Укра­ї­ні. Це сві­до­мий орі­єн­тир, чи так скла­ло­ся?

— Нам хо­ті­ло­ся в цьо­му се­зо­ні зро­би­ти ма­кси­маль­ний акцент на укра­їн­ській му­зи­ці. Ми бу­де­мо ве­сти цю лі­нію й да­лі. Про­те ба­га­то уча­сни­ків са­мі ви­би­ра­ють укра­їн­ські ком­по­зи­ції.

На­при­клад, ми­ну­лої не­ді­лі Іван­ка Чер­він­ська із Фран­ків­щи­ни ду­же до­бре ви­ко­на­ла в ефі­рі укра­їн­ську на­ро­дну пі­сню «Ле­тів пта­шок по­над во­ду». Дів­чи­на хо­че по­пу­ля­ри­зу­ва­ти укра­їн­ську пі­сню, адже її на­ди­хає фоль­клор. Во­на по­тра­пи­ла до ко­ман­ди Вакарчука.

А в на­сту­пно­му ви­пу­ску ви­сту­пить бан­ду­рис­тка Ін­на Іщен­ко, яку ми ви­пад­ко­во по­чу­ли в пар­ку Пол­та­ви і за­про­си­ли на ка­стинг. За­раз не так ча­сто мо­жна по­чу­ти цей народний ін­стру­мент, тим біль­ше, що цьо­го ро­ку з ним ні­хто ще не ви­сту­пав на про­е­кті. Ці­ка­во, як скла­де­ться її до­ля на «Го­ло­сі кра­ї­ни».

У ми­ну­лих ви­пу­сках ви­сту­па­ла дів­чи­на — Ку­лі­ніч На­стя — з пі­снею Со­ло­мії Кру­шель­ни­цької, в на­сту­пних ефі­рах про­зву­чить ком­по­зи­ція Іго­ря По­кла­да.

По­пе­ре­ду ду­же ба­га­то ці­ка­во­го і не­спо­ді­ва­но­го. Це му­зи­ка 1960 — 1970-х ро­ків, при­єм­ні му­зи­чні сюр­при­зи від са­мих тре­не­рів та уча­сни­ків.

— «Го­лос кра­ї­ни-6» — ін­тер­на­ціо­наль­ний. Та­кої кіль­ко­сті уча­сни­ків з ін­ших кра­ї­ни ще, зда­є­ться, не бу­ло. Гля­да­чі вже ба­чи­ли во­ка­лі­стів із Ро­сії, Бі­ло­ру­сі, Фран­ції... Во­ни у фі­на­лі та­кож ви­ко­ну­ва­ти­муть укра­їн­ську му­зи­ку? Чи їм бу­де до­зво­ле­но спів­а­ти на­ціо­наль­ні тво­ри сво­їх кра­їн?

— Цьо­го ро­ку на «Го­лос кра­ї­ни» при­їха­ло ба­га­то іно­зем­ців, то­му що во­ни вва­жа­ють, що са­ме тут у них є шанс бу­ти по­чу­ти­ми. Про­те все одно укра­їн­ських та­лан­тів біль­ше.

Ми ні­ко­ли не нав’язу­є­мо уча­сни­кам ре­пер­ту­ар. Спо­ча­тку ко­жен тре­нер слу­хає їхні про­по­зи­ції пі­сень. Зав­да­н­ня тре­не­ра — роз­кри­ти уча­сни­ків да­лі, на на­сту­пних ета­пах. То­му він мо­же під­ка­за­ти або за­про­по­ну­ва­ти тіль­ки кра­ще. Во­ка­лі­сти з-за кор­до­ну із за­до­во­ле­н­ням спі­ва­ють укра­їн­ські пі­сні, що аб­со­лю­тно нор­маль­но. Ска­жу біль­ше, іно­ді це зву- чить кра­ще, ніж ори­гі­нал. А на­при­клад, на «сліпих про­слу­хо­ву­ва­н­нях» уча­сни­ця із Єре­ва­на Ді­а­на Ді­ков­скі ви­ко­на­ла свою на­ро­дну пі­сню, і ні­хто не був про­ти. Тим біль­ше, до неї по­вер­ну­ло­ся одра­зу три тре­не­ри.

— По­рів­ня­но з ми­ну­ли­ми се­зо­на­ми про­е­кту, цьо­го ро­ку в «Го­ло­сі кра­ї­ни» на­дмі­ру ма­ло російської му­зи­ки. Це сві­до­ма по­зи­ція?

— Ні, уча­сни­ки зде­біль­шо­го са­мі оби­ра­ють укра­їн­ські пі­сні, але ми не нав’язу­є­мо цей ви­бір. Во­ни при­хо­дять на про­ект зі сво­їм ре­пер­ту­а­ром, це їх ба­жа­н­ня спів­а­ти те, що під­ка­зує сер­це і мо­же ма­кси­маль­но по­ка­за­ти їхні зді­бно­сті. Цьо­го ро­ку бу­дуть і ро­сій­ські пі­сні та­кож. Але в прі­о­ри­те­ті, зви­чай­но ж, — укра­їн­ська му­зи­ка.

— Анон­су­є­ться, що в ефі­рі во­каль­но­го шоу мо­жна бу­де по­чу­ти тво­ри з ре­пер­ту­а­ру як ти­та­нів укра­їн­ської му­зи­ки, так і но­вих су­ча­сних му­зи­кан­тів. Чи лу­на­ти­ме кла­си­ка? Як бу­дуть пред­став­ле­ні су­ча­сні поп-сти­лі?

— Вра­хо­ву­ю­чи фор­мат про­е­кту, ми не обме­жу­є­мо се­бе сти­ля­ми. На­ше зав­да­н­ня — з пі­сні зро­би­ти му­зи­чний твір. Так бу­ло і на по­пе­ре­дніх се­зо­нах. Ми з кла­си­ки ро­би­ли кро­со­вер, а з на­ро­дних пі­сень — кла­си­ку то­що. Зви­чай­но, бу­де­мо ди­ву­ва­ти та за­ко­ху­ва­ти лю­дей в це не­ймо­вір­не шоу — «Го­лос кра­ї­ни» — і на­да­лі. До ре­чі, до ко­манд тре­не­рів уже по­тра­пи­ло кіль­ка ви­ко­нав­ців з опер­ни­ми го­ло­са­ми. На­при­клад, Ана­ста­сія Ян­цур із Рів­но­го ви­ко­на­ла ку­пле­ти із опе­ре­ти «Ле­тю­ча ми­ша» і по­ко­ри­ла сер­це Івана Дор­на.

— Ви­ступ на «Го­ло­сі кра­ї­ни» со­ліс­тки хар­ків­ської ін­ді- по­п­гру­пи «Pur: Pur» На­ти Смі­рі­ної з пі­снею бри­тан­сько­го гур­ту Florence and the Machine став сюр­при­зом для гля­да­чів і тре­не­рів. Спів­а­чка при­йшла на про­ект, щоб спро­бу­ва­ти се­бе в но­во­му ам­плуа, адже її група вже ві­до­ма в Укра­ї­ні. Та­кож на сце­ні вже ви­сту­пав Пав­ло Зі­бров. У де­яких бло­гах пи­шуть, що за­про­ше­н­ня ві­до­мих му­зи­кан­тів зре­жи­со­ва­но, і шан­су як та­ко­го по­тра­пи­ти до фі­на­лу у них не бу­ло. Вла­сне, Зі­бров у ефі­рі сам зі­знав­ся, що йо­го за­про­си­ли про­дю­се­ри про­гра­ми, а не він ви­явив ба­жа­н­ня. Що дає про­е­кту участь уже ві­до­мих ми­тців?

— На­справ­ді ба­га­то з уча­сни­ків уже ма­ють свої гру­пи чи ви­сту­па­ють соль­но. У них є свої фа­на­ти. Але во­ни при­хо­дять на про­ект за сво­їм ба­жа­н­ням, бо вва­жа­ють це кро­ком на шля­ху їхньо­го роз­ви­тку. Для них це мо­жли­вість отри­ма­ти до­свід, попрацювати з ві­до­ми­ми му­зи­кан­та­ми та про­дю­се­ра­ми. Пав­ло Зі­бров при­йшов, щоб­під­три­ма­ти уча­сни­ків про­е­кту.

— Му­зи­кант у че­твер­то­му по­ко­лін­ні Влад Ка­ра­щук при­йшов на про­ект, щоб гі­дно пред­ста­ви­ти свою ди­на­стію. Йо­го ма­ти і ба­бу­ся — пі­а­ніс­тки, ба­тько — кларнетист, а дід був ди­ре­кто­ром Ки­їв­сько­го ін­сти­ту­ту му­зи­ки іме­ні Р. М. Глі­є­ра. Як ви мо­же­те оці­ни­ти ви­ступ Вла­да? Чи вар­то ще очі­ку­ва­ти пред­став­ни­ків му­зи­чних ди­на­стій?

— Я пам’ятаю Вла­да ще ди­ти­ною, адже нав­чав­ся з йо­го ба­тьком в учи­ли­щі ім. Р. М. Глі­є­ра. Я ра­дий йо­го ба­чи­ти на на­шо­му про­е­кті. Му­зи­каль­ний хло­пець, який во­ло­діє ду­же ці­ка­вим во­ка­лом, а то­чні­ше, йо­го те­хні­кою. Я ча­сто до­по­ма­гаю уча­сни­кам із ви­бо­ром ком­по­зи­цій, щоб по­ка­за­ти їхні най­кра­щі зді­бно­сті. Ко­стя Дми­трі­єв із ко­ман­ди Дор­на — не ви­ня­ток. Йо­го ви­ступ був на­стіль­ки вда­лий, що зі­брав у ре­кор­дні стро­ки міль­йон пе­ре­гля­дів на Youtube. Це пер­ший та­кий ви­па­док на про­е­кті.

Що­до ди­на­стій, Влад, на­пев­но, та­кий один. Але в цьо­му ро­ці ду­же ба­га­то хло­пців — з іно­зем­них фор­ма­тів «Го­ло­су кра­ї­ни» і є уча­сни­ка­ми Єв­ро­ба­че­н­ня.

— Ві­до­мо, що твор­ча група про­е­кту за­ді­ює най­су­ча­сні­ші те­хно­ло­гії, но­ві­тні спе­це­фе­кти і мас­шта­бні де­ко­ра­ції. Чи не ви­ни­кне си­ту­а­ція, ко­ли те­хно­ло­гій ви­яви­ться біль­ше, ніж «жи­во­го» співу? Як оці­ню­є­те вла­сне рі­вень во­ка­лу уча­сни­ків? Чи вар­то гля­да­чам очі­ку­ва­ти на ви­ко­на­н­ня творів ака­пель­но?

— У про­е­кті бу­де все на ви­со­ко­му рів­ні: ди­на­мі­ка, які­сний звук, сві­тло­ве шоу, во­каль­ні зді­бно­сті уча­сни­ків і по­ста­нов­ки. Але на­ше го­лов­не зав­да­н­ня — ви­бра­ти «го­лос кра­ї­ни-2016» і зро­би­ти все для то­го, що­бна­ші уча­сни­ки змо­гли ма­кси­маль­но від­кри­ти­ся на сце­ні. Для цьо­го у нас є все!

ФО­ТО НАДАНО КАНАЛОМ «1+1»

«ГО­ЛОС КРА­Ї­НИ-6» ЗІ­БРАВ УЧА­СНИ­КІВ ІЗ ЧО­ТИ­РЬОХ ЧА­СТИН СВІ­ТУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.