Що ПО­ВИ­НЕН ска­за­ти Пре­зи­дент? I зро­би­ти

«Най­не­без­пе­чні­ші на­слід­ки для По­ро­шен­ка та йо­го ото­че­н­ня ма­ти­ме не зов­ні­шня ре­а­кція, а ре­а­кція укра­їн­сько­го су­спіль­ства», — ек­сперт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Пер­ші сторінки всіх сві­то­вих ЗМІ сьо­го­дні за­ймає одна тема — скан­дал із роз­слі­ду­ва­н­ням жур­на­лі­стів (380 жур­на­лі­стів із 78 кра­їн сві­ту), які з’ясо­ву­ва­ли, як ві­до­мі та ба­га­ті лю­ди сві­ту ви­ко­ри­сто­ву­ють офшо­ри для при­хо­ва­н­ня сво­їх гро­шей. Щось по­ді­бне світ уже пе­ре­жи­вав 2010 ро­ку, ко­ли від­був­ся ана­ло­гі­чний ви­тік ін­фор­ма­ції на сай­ті WikiLeaks, де з’яви­ло­ся по­над 250 ти­сяч ли­стів ди­пло­ма­тів США. То­ді ста­ли ві­до­ми­ми чи­слен­ні не­фор­маль­ні ха­ра­кте­ри­сти­ки сві­то­вих лі­де­рів і зв’яз­ки по­лі­ти­ків. Сьо­го­дні ма­сив ін­фор­ма­ції на­ба­га­то біль­ший — це 11 міль­йо­нів до­ку­мен­тів із 1977-го до 2015 ро­ку з ба­зи да­них че­твер­тої за ве­ли­чи­ною у сві­ті офшор­ної юри­ди­чної фір­ми — па­нам­ської ком­па­нії Mossack Fonseka.

Йде­ться про те, що ця фір­ма до­по­ма­га­ла клі­єн­там, зокре­ма 72-м ни­ні­шнім та ко­ли­шнім гла­вам дер­жав, від­ми­ва­ти гро­ші, уни­ка­ти сан­кцій і по­да­тків. У до­ку­мен­тах мі­стя­ться ві­до­мо­сті про се­кре­тні офшор­ні ком­па­нії, на­при­клад, пов’яза­ні з сім’ями та спо­дви­жни­ка­ми Хо­сні Му­ба­ра­ка в Єги­пті, Му­ам­ма­ра Кад­да­фі в Лі­вії та Аса­да в Си­рії. Зга­да­но чле­нів сім’ї го­ло­ви КНР Сі Цзі­ньпі­на, пре­зи­ден­та Азер­бай­джа­ну Іль­ха­ма Алі­є­ва, ко­ро­ля Ма­рок­ко Му­хам­ме­да VI і ко­ро­ля Са­у­дів­ської Ара­вії Сал­ма­на ібн Абдул-Азіз Аль Са­у­до, а та­кож по­кій­но­го ба­тька ни­ні­шньо­го прем’єр-мі­ні­стра Ве­ли­ко­бри­та­нії Де­ві­да Ке­ме­ро­на, ді­тей прем’єр-мі­ні­стра Па­ки­ста­ну На­ва­за Ша­рі­фа. Та­кож є ві­до­мо­сті про прем’єр-мі­ні­стра Іслан­дії Си­гмюн­дю­ра Гюнн­лейгс­со­на, який мав не­за­де­кла­ро­ва­ні ін­те­ре­си в бан­ках ці­єї кра­ї­ни.

В опу­блі­ко­ва­но­му Мі­жна­ро­дним кон­сор­ці­у­мом жур­на­ліст­ських роз­слі­ду­вань (ICIJ) йде­ться та­кож про ро­сій­ське ке­рів­ни­цтво. Зокре­ма, в до­ку­мен­тах є да­ні про мі­льяр­дну схе­му з від­ми­ва­н­ня гро­шей, яку про­во­див російський банк з уча­стю близь­ких со­ра­тни­ків ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на. «Зав­дя­ки ви­то­ку з ком­па­нії-ре­є­стра­то­ра Mossack Fonseca (MF) вда­ло­ся ді­зна­ти­ся, що пов’яза­ні з ві­о­лон­че­лі­стом (близь­кий друг Пу­ті­на — Сер­гій Рол­ду­гін. — Ред.) ком­па­нії опе­ру­ють не про­сто міль­йо­на­ми, а мільярдами до­ла­рів: ці офшо­ри мо­гли отри­му­ва­ти гро­ші від стру­ктур, близь­ких до сім’ї Ро­тен­бер­гів, Су­ле­йма­на Ке­рі­мо­ва, Олексія Мор­да­шо­ва», — йде­ться у роз­слі­ду­ван­ні.

В Укра­ї­ні злив ін­фор­ма­ції ви­кли­кав не мен­ший ре­зо­нанс, аніж у сві­ті, адже пов’яза­ний він, у то­му чи­слі, з пер­шою осо­бою дер­жа­ви — Пре­зи­ден­том Пе­тром По­ро­шен­ком. У роз­слі­ду­ван­ні Ан­ни Ба­бі­нець «По­двій­не жи­т­тя пре­зи­ден­та» для про­гра­ми «Слід­ство.Ін­фо» на «Гро­мад­сько­му» йде­ться про те, що влі­тку 2014 ро­ку — в роз­пал російської агре­сії про­ти України, Пре­зи­дент По­ро­шен­ко ство­рив три офшор­ні ком­па­нії, зокре­ма Prime Asset Partners Limited на Бри­тан­ських Вір­гін­ських остро­вах, для про­да­жу акти­вів Roshen без спла­ти по­да­тків у держ­бю­джет України. На­ра­зі з 20 укра­їн­ців, які ста­ли фі­гу­ран­та­ми жур­на­ліст­сько­го роз­слі­ду­ва­н­ня, опу­блі­ко­ва­ні ма­те­рі­а­ли про кіль­кох осіб — вла­сне Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка, ке­рів­ни­ка Нац­бан­ку Ва­ле­рію Гон­та­ре­ву, мі­сько­го го­ло­ву Оде­си Ген­на­дія Тру­ха­но­ва, екс-прем’єра Пав­ла Ла­за­рен­ка, під­при­єм­ця Мо­хам­ма­да За­ху­ра.

«Я пер­ша по­са­до­ва осо­ба в Укра­ї­ні, яка сер­йо­зно ста­ви­ться до де­кла­ру­ва­н­ня сво­їх ста­тків, спла­ти по­да­тків і пи­та­н­ня кон­флі­кту ін­те­ре­сів, які ви­рі­шую в рам­ках укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства та мі­жна­ро­дно­го при­ва­тно­го пра­ва, — від­ре­а­гу­вав на зви­ну­ва­че­н­ня Пе­тро По­ро­шен­ко. — Став­ши Пре­зи­ден­том, я ві­ді­йшов від управ­лі­н­ня акти­ва­ми, до­ру­чив­ши цю спра­ву від­по­від­ним кон­сал­тин­го­вим та юри­ди­чним ком­па­ні­ям. Очі­кую, що во­ни на­да­дуть ви­чер­пні по­ясне­н­ня для укра­їн­ської та між­на­ро­дної пре­си».

У На­ціо­наль­но­му ан­ти­ко­ру­пцій­но­му бю­ро вже за­яви­ли, що не ма­ють пов­но­ва­жень роз­слі­ду­ва­ти офшор­ні спра­ви Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка. «Чин­ний Пре­зи­дент України не під­слі­дний НАБУ. Є окре­ма про­це­ду­ра ім­пі­чмен­ту, яка про­пи­са­на в Кон­сти­ту­ції. Ми не ма­є­мо пра­ва ве­сти роз­слі­ду­ва­н­ня про­ти чин­но­го Пре­зи­ден­та України», — по­ві­до­ми­ла прес-се­кре­тар НАБУ Сві­тла­на Олі­фі­ра. А Ген­про­ку­ра­ту­рі України, ви­вчив­ши ін­фор­ма­цію в ЗМІ про на­яв­ність у Пре­зи­ден­та Пе­тра По­ро­шен­ка офшо­рів у Па­на­мі, не по­ба­чи­ли скла­ду зло­чи­ну в йо­го ді­ях. Тим ча­сом у низ­ці кра­їн за­хі­дно­го сві­ту вже за­яви­ли, що іні­ці­ю­ва­ти­муть роз­слі­ду­ва­н­ня у сво­їх кра­ї­нах че­рез «па­нам­ські ар­хі­ви».

В усій цій істо­рії По­ро­шен­ко одно­зна­чно по­вів се­бе біль­ше як бі­зне­смен, ніж Пре­зи­дент. І ве­ли­че­зний ре­пу­та­цій­ний удар тут не так по гла­ві дер­жа­ви, як вза­га­лі по Укра­ї­ні. Осо­бли­во пі­сля ще сві­жо­го скан­да­лу, пов’яза­но­го з пу­блі­ка­ці­єю стат­ті «Не­пе­ре­мо­жна ко­ру­пція в Укра­ї­ні» в га­зе­ті The New York Times. У ній аме­ри­кан­ські жур­на­лі­сти вщент роз­кри­ти­ку­ва­ли вну­трі­шню по­лі­ти­ку Пре­зи­ден­та України, зви­ну­ва­тив­ши йо­го в по­ту­ран­ні ко­ру­пції. У від­по­відь Пе­тро По­ро­шен­ко за­явив: «На сьо­го­дні про­ти України про­во­ди­ться гі­бри­дна вій­на, у то­му чи­слі — че­рез ме­ха­ні­зми роз­по­всю­дже­н­ня ін­фор­ма­ції, яка дис­кре­ди­тує Укра­їн­ську дер­жа­ву».

«Це не еле­мент гі­бри­дної вій­ни, а си­гнал із Ва­шинг­то­на Пре­зи­ден­то­ві По­ро­шен­ку про те, що на­ші аме­ри­кан­ські пар­тне­ри за­не­по­ко­є­ні рів­нем ко­рум­по­ва­но­сті укра- їн­ської влади, — ко­мен­тує «Дню» по­лі­то­лог Ми­хай­ло Басараб. — Ме­та ці­єї пу­блі­ка­ції — не дис­кре­ди­та­ція Пре­зи­ден­та України, а тим біль­ше — на­шої дер­жа­ви, а чі­ткий си­гнал Пе­тро­ві По­ро­шен­ку, який у цей час пе­ре­бу­вав із ві­зи­том у США. Ко­мен­тар Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча ви­явив­ся, на­пев­но, най­гір­шою ре­а­кці­єю, якою тіль­ки во­на мо­гла бу­ти на пу­блі­ка­цію в New York Times.

Про ре­пу­та­цій­ні втра­ти свід­чать і за­го­лов­ки про­від­них за­хі­дних ви­дань, де на скан­даль­ну те­му в одно­му ряд­ку зга­да­но прі­зви­ща Пу­ті­на, По­ро­шен­ка та Аса­да. На­вряд чи це до­дає ба­лів Пре­зи­ден­то­ві по­стмай­дан­ної України, як і кра­ї­ні за­га­лом. Тим біль­ше, ко­ли бу­кваль­но че­рез кіль­ка днів у Ні­дер­лан­дах має від­бу­ти­ся кон­суль­та­тив­ний ре­фе­рен­дум що­до ра­ти­фі­ка­ції Уго­ди про асо­ці­а­цію України з ЄС. У чо­му гли­бин­ні при­чи­ни? Чо­му ви­ник скан­дал?

ТРО­ХИ НО­ВІ­ТНЬОЇ ІСТО­РІЇ

По су­ті, сьо­го­дні в Укра­ї­ні, мо­жли­во, хай би як па­ра­до­ксаль­но це зву­ча­ло, ми ма­є­мо пе­ре­за­сну­ва­н­ня до­мі­ну­ю­чо­го кла­ну, який сфор­му­вав­ся за ча­сів пре­зи­дент­ства Ку­чми в 1990-х ро­ках — на чо­лі з са­мим Ку­чмою та йо­го зя­тем Ві­кто­ром Пін­чу­ком. Про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків, не­зва­жа­ю­чи на змі­ну пре­зи­ден­тів, ця ро­ди­на збе­рі­га­ла вплив на вла­ду. Кра­ї­на втра­ча­ла, а во­ни зав­жди на пла­ву. В опу­блі­ко­ва­них до­ку­мен­тах про офшо­ри зга­да­но й сум­но­зві­сно­го екс-прем’єр-мі­ні­стра Пав­ла Ла­за­рен­ка, яко­го цей клан фа­кти­чно зро­бив ізго­єм — і не тіль­ки то­му, що він був ве­ли­ким ко­ру­пціо­не­ром, а то­му що по­га­но ді­лив­ся, — як пи­са­ли сво­го ча­су ЗМІ.

Пі­сля то­го, як Ку­чмі не вда­ло­ся за­без­пе­чи­ти со­бі тре­тій тер­мін 2004 ро­ку, він на­ма­гав­ся зро­би­ти сво­їм на­сту­пни­ком Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча, але отри­мав По­ма­ран­че­вий майдан. Про­те це до­ко­рін­но не впли­ну­ло на йо­го по­зи­ції, адже за до­по­мо­гою кру­гло­го сто­лу і по­се­ре­дни­цтва на ньо­му поль­сько­го дру­га Оле­ксан­дра Ква­снєв­сько­го (го­ло­ви На­гля­до­вої ра­ди Ял­тин­ської еко­но­мі­чної стра­те­гії Ві­кто­ра Пін­чу­ка) си­ту­а­цію вда­ло­ся роз­ру­ли­ти. Не­зва­жа­ю­чи на те, що пре­зи­ден­том все- та­ки став Ві­ктор Ющен­ко, про­тя­гом на­сту­пних ро­ків Ку­чму та йо­го ро­ди­ну ні­хто не чі­пав (хо­ча бу­ло за що — зга­да­є­мо ре­зо­нан­сну « спра­ву Гон­га­дзе — По­доль­сько­го » ) , їхні лю­ди про­дов­жу­ва­ли пе­ре­бу­ва­ти в актив­ній по­лі­ти­ці.

По­тім до влади все- та­ки вда­ло­ся при­ве­сти Яну­ко­ви­ча, але той ви­явив­ся до­сить са­мо­стій­ним, щоб на­віть по­ру­ши­ти кри­мі­наль­ну спра­ву про­ти Ку­чми з при­во­ду ті­єї ж « спра­ви Гон­га­дзе — По­доль­сько­го». То­му йо­го вже до­ве­ло­ся зні­ма­ти всі­єю кра­ї­ною — че­рез Єв­ро­май­дан і ве­ли­че­зні жер­тви укра­їн­ців.

Однак що отри­ма­ла кра­ї­на? Сьо­го­дні Ку­чма пред­став­ляє Укра­ї­ну на Мін­ських пе­ре­го­во­рах і є чле­ном Кон­сти­ту­цій­ної ко­мі­сії — ту­ди він був при­зна­че­ний офі­цій­но пре­зи­дент­ськи­ми ука­за­ми Пе­тра По­ро­шен­ка. А те­пер зга­дай­мо, що на « плів­ках Мель­ни­чен­ка» за­фі­ксо­ва­но та­кож роз­мо­ву між Ку­чмою та По­ро­шен­ком, де остан­ній ка­же: « Я член ва­шої ко­ман­ди. Бу­ду ви­ко­ну­ва­ти бу­дья­кий ваш на­каз!.. Я раз у жит­ті зро­бив ви­бір, і тут ні­яких не бу­де змін». І від­по­відь Ку­чми: «Ну, це зро­зумі­ло».

На­справ­ді, у По­ро­шен­ка пі­сля Єв­ро­май­да­ну був ве­ли­че­зний шанс по­ча­ти на­ре­шті ла­ма­ти си­сте­му. Але ни­ні­шній скан­дал з офшор­ни­ми ра­хун­ка­ми якраз під­твер­джує те, що він про­дов­жує про­ду­ку­ва­ти і гра­ти за ста­ри­ми пра­ви­ла­ми. Зга­дай­мо хо­ча б той мо­мент, ко­ли По­ро­шен­ко всім обі­цяв про­да­ти свій бі­знес і ре­аль­но зайня­ти­ся пре­зи­дент­ськи­ми спра­ва­ми. Сво­го сло­ва він так і не до­три­мав. Та­ка по­ве­дін­ка не мо­же від­по­від­а­ти ре­а­лі­ям нор­маль­ної кра­ї­ни, тим біль­ше, ко­ли йде­ться про ви­жи­ва­н­ня дер­жа­ви, ко­ли три­ває вій­на і ги­нуть ти­ся­чі лю­дей.

Пре­зи­дент По­ро­шен­ко по­стій­но за­яв­ляє про де­о­лі­гар­хі­за­цію, хоч ця бо­роть­ба зве­ла­ся до зня­т­тя з по­са­ди го­ло­ви Дні­про­пе­тровсь-

кої ОДА Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го, який втри­мав ре­гіон під час російської агре­сії, та аре­шту йо­го со­ра­тни­ка Ген­на­дія Кор­ба­на. До ре­чі, той же Ко­ло­мой­ський на за­сі­дан­ні при­ва­ти­за­цій­ної ко­мі­сії в пар­ла­мен­ті за­яв­ляв, що слід на­ре­шті ро­зі­бра­ти­ся з при­ва­ти­за­цій­ни­ми про­це­са­ми ча­сів Ку­чми і по­ча­ти гра­ти за пра­ви­ла­ми. У від­по­відь — остан­ній ви­му­ше­ний сьо­го­дні за фа­ктом проживати у Швей­ца­рії.

ЯКИЙ ВИ­ХІД?

➊ Не мов­ча­ти (за­яву Пре­зи­ден­та, яку він опри­лю­днив учора, не мо­жна на­зва­ти ви­чер­пним по­ясне­н­ням). ➋ Ви­зна­чи­ти­ся — він бі­зне­смен чи все- та­ки Пре­зи­дент. Бо те, що до­зво­ле­но бі­зне­сме­ну, не до­зво­ле­но Пре­зи­ден­то­ві великої єв­ро­пей­ської кра­ї­ни. ➌ Ре­тель­но пе­ре­гля­ну­ти своє ото­че­н­ня. ➍ Тер­мі­но­во при­зна­чи­ти Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра. При­чо­му він не має ви­кли­ка­ти пи­тань у гро­мад­сько­сті. На­при­клад, лю­ди­на « ка­лі­бру » Ві­кто­ра Ши­шкі­на. ➎ До­ве­де­н­ня до кін­ця ре­зо­нан­сних справ. Бо до­ки не бу­де оста­то­чної кра­пки в тій же «спра­ві Гон­га­дзе — По­доль­сько­го » , не бу­де спо­кою ні кра­ї­ні, ні по­лі­ти­ку­му, не­зва­жа­ю­чи на те, що, мо­жли­во, во­ни цьо­го і не ро­зу­мі­ють.

«ЦЕ СИ­ГНАЛ, ЩО ПРА­ВИ­ЛА НЕ ЗМІ­НИ­ЛИ­СЯ»

Да­ри­на КАЛЕНЮК,

ди­ре­ктор Цен­тру про­ти­дії ко­ру­пції:

— Все це бу­ло очі­ку­ва­ним, і біль­шість ін­фор­ма­ції вже бу­ла опу­блі­ко­ва­на. В укра­їн­сько­му від­кри­то­му ре­є­стрі до­сі за­зна­ча­є­ться, що бе­не­фі­ці­ар­ним вла­сни­ком, тоб­то лю­ди­ною, яка кон­тро­лює кор­по­ра­цію « Ро­шен » , є Пе­тро Оле­ксі­йо­вич По­ро­шен­ко. Жур­на­лі­сти фа­кти­чно опу­блі­ку­ва­ли всю стру­кту­ру вла­сно­сті, вклю­чно до Па­на­ми, оскіль­ки в на­шо­му ре­є­стрі мо­жна бу­ло по­ба­чи­ти, що ком­па­нія ви­хо­дить на Кіпр, Бри­тан­ські Вір­гін­ські остро­ви, але да­лі стру­кту­ра вла­сно­сті бу­ла се­кре­тна.

Але з ме­дій­ної то­чки зо­ру най­ці­ка­ві­шим є те, що змі­ню­вав По­ро­шен­ко стру­кту­ру вла­сно­сті у сер­пні 2014 ро­ку — під час «Іло­вай­сько­го ко­тла». Пре­зи­дент України, який мав би пов­ні­стю опі­ку­ва­ти­ся ін­те­ре­са­ми в пер­шу чер­гу на­ціо­наль­ної без­пе­ки, зна­хо­див час і ре­сур­си опі­ку­ва­ти­ся без­пе­кою сво­го бі­зне­су. Це пи­та­н­ня не юри­ди­чне, а по­лі­ти­чне, оскіль­ки По­ро­шен­ко обі­цяв про­да­ти свій бі­знес і му­сив це зро­би­ти.

А от що­до юри­ди­чної то­чки зо­ру, то у нас до­не­дав­на не бу­ло ви­мо­ги де­кла­ру­ва­ти свої офшор­ні ком­па­нії, якщо ти є бе­не­фі­ці­ар­ним вла­сни­ком. Най­ці­ка­ві­ше те, що Пре­зи­дент і йо­го Адмі­ні­стра­ція че­рез сво­їх на­ро­дних де­пу­та­тів на­ма­га­ли­ся за­ва­ди­ти ді­я­ти за­ко­ну про еле­ктрон­не де­кла­ру­ва­н­ня. Але йо­го все одно прийня­ли в рам­ках під­го­тов­ки до без­ві­зо­во­го ре­жи­му з ЄС. І вже в цьо­му за­ко­ні є ви­мо­га де­кла­ру­ва­ти до­хо­ди, якщо ти є бе­не­фі­ці­ар­ним вла­сни­ком. Як­би По­ро­шен­ко не за­де­кла­ру­вав ці офшо­ри за но­вою си­сте­мою, мо­жна бу­ло б го­во­ри­ти про пря­ме по­ру­ше­н­ня нор­ми за­ко­ну про за­зда­ле­гідь не­до­сто­вір­ні да­ні під час їх вне­се­н­ня у де­кла­ра­цію. Та Пре­зи­ден­та не мо­жна при­тя­гну­ти до кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті — йо­го мо­жна ли­ше усу­ну­ти шля­хом ім­пі­чмен­ту.

На­ра­зі важ­ко ска­за­ти про на­яв­ність скла­ду зло­чи­ну, але якщо по­ди­ви­ти­ся на опу­блі­ко­ва­ні до­ку­мен­ти не­озбро­є­ним оком, то тут «па­хне» ко­ру­пці­єю та ухи­ле­н­ням від не­об­хі­дно­сті пла­ти­ти податки сво­їй дер­жа­ві. Та чи ле­галь­но це, чи ні, то ско­ріш за все ле­галь­но. Я впев­не­на, у Пе­тра По­ро­шен­ка бу­ли юри­сти, які офор­ми­ли цю стру­кту­ру так, що «ко­мар но­са не під­то­чить » , а по­да­тко­ва не при­скі­па­є­ться. А от по­лі­ти­чно, чи по­ви­нен Пре­зи­дент кра­ї­ни ду­ма­ти, як за­пла­ти­ти мен­ше по­да­тків, чи ду­ма­ти, як ство­ри­ти умо­ви, щоб до України при­йшли ін­ве­сти­ції? Во­че­видь, у Пре­зи­ден­та існує кон­флікт ін­те­ре­сів, оскіль­ки за за­ко­ном на дер­жав­ній по­са­ді не мо­жна за­йма­ти­ся під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю. Про­те во­ло­ді­н­ня час­тка­ми вла­сно­сті у під­при­єм­ствах і то­ва­ри­ствах не ви­зна­ю­ться під­при­єм­ни­цькою ді­яль­ні­стю. Ці­єю про­га­ли­ною ко­ри­сту­ю­ться ба­га­то дер­жав­них слу­жбов­ців, у то­му чи­слі й Пре­зи­дент.

Для України цей скан­дал мо­же при­не­сти ве­ли­че­зні ре­пу­та­цій­ні втра­ти. Пре­зи­дент із бли­ска­ви­чною швид­кі­стю втра­чає до­ві­ру до се­бе на між­на­ро­дній аре­ні. Але не че­рез да­ні ма­те­рі­а­ли, які ли­ше під­твер­ди­ли дав­но ві­до­мі фа­кти, не ли­ше від то­го, що Пе­тро По­ро­шен­ко во­ло­діє ком­па­ні­єю че­рез офшо­ри. А че­рез те, що Пре­зи­дент пів­ро­ку не міг звіль­ни­ти ко­рум­по­ва­но­го Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра. На­віть той факт, що По­ро­шен­ко обі­цяв про­да­ти бі­знес і не про­дав, — це не по­ру­ше­н­ня за­ко­ну, але це при­від біль­ше не ві­ри­ти цій людині. Крім то­го, по­при де­кла­ро­ва­ну « де­о­лі­гар­хі­за­цію » , він дав си­гнал ін­шим олі­гар­хам, що пра­ви­ла не змі­ни­ли­ся і ста­ра си­сте­ма вза­є­мо­від­но­син про­дов­жує успі­шно фун­кціо­ну­ва­ти в кра­ї­ні.

«В УКРА­Ї­НІ ДО­СІ НЕ ВІД­БУ­ЛО­СЯ ВІД­ОКРЕМ­ЛЕ­Н­НЯ БІ­ЗНЕ­СУ ВІД ПО­ЛІ­ТИ­КИ»

Во­ло­ди­мир ВАСИЛЕНКО,

юрист-між­на­ро­дник, су­д­дя Мі­жна­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го три­бу­на­лу з ко­ли­шньої Юго­сла­вії (2002—2005 рр.):

— На жаль, в Укра­ї­ні до­сі не від­бу­ло­ся від­окрем­ле­н­ня бі­зне­су від по­лі­ти­ки — це го­лов­на при­чи­на то­го, чо­му у нас до­сі не­має нор­маль­но­го ке­рів­ни­цтва дер­жа­ви.

В будь- якій су­ча­сній, ци­ві­лі­зо­ва­ній, де­мо­кра­ти­чній дер­жа­ві її ке­рів­ник не до­зво­лив би со­бі по­ді­бні опе­ра­ції та ма­хі­на­ції. А як­би до­зво­лив, і це ста­ло ві­до­мо гро­мад­сько­сті, цей дер­жав­ний ді­яч мав би піти у відставку. По­лі­ти­чна куль­ту­ра ци­ві­лі­зо­ва­но­го сві­ту по­бу­до­ва­на са­ме на та­ких пра­ви­лах гри і прин­ци­пах. До від­по­від­аль­но­сті ви­со­ко­по­са­дов­ця мо­жна при­тя­гну­ти ли­ше то­ді, ко­ли він здій­снив якийсь зло­чин (ви­ко­ри­ста­н­ня ним гро­шей із держ­бю­дже­ту на вла­сні по­тре­би, ха­бар­ни­цтво то­що) і це бу­ло до­ве­де­но. Але якщо це по­ру­ше­н­ня мо­раль­но­го по­ряд­ку, то за не­пи­са­ним пра­ви­лом по­лі­ти­ки іде у відставку, не­за­ле­жно від то­го, на­скіль­ки ви­со­ку по­са­ду він за­ймає — та­ких ви­пад­ків у сві­ті ду­же ба­га­то.

Ця обо­руд­ка, якщо опу­блі­ко­ва­на ін­фор­ма­ція не є фаль­шив­кою, під­ри­ває до­ві­ру між­на­ро­дних пар­тне­рів не ли­ше до Пре­зи­ден­та, а й до України. Це та­кож під­ри­ває ві­ру у спро­мо­жність ке­рів­ни­цтва на­шої дер­жа­ви на­ле­жним чи­ном ор­га­ні­зу­ва­ти і здій­сню­ва­ти ефе­ктив­ну бо­роть­бу з ко­ру­пці­єю. На За­хо­ді бу­ли спо­ді­ва­н­ня, що вре­шті-решт укра­їн­ське ке­рів­ни­цтво і олі­гар­хи, які ма­ють вплив на вну­трі­шню і зов­ні­шню по­лі­ти­ку на­шої дер­жа­ви, сха­ме­ну­ться і по­чнуть до­три­му­ва­ти­ся ци­ві­лі­зо­ва­них, нор­маль­них, ро­зум­них і про­зо­рих правил гри, прийня­тих у всьо­му сві­ті. Тож По­ро­шен­ко має спро­сту­ва­ти опу­блі- ко­ва­ну ін­фор­ма­цію або, якщо во­на від­по­від­ає дій­сно­сті, да­ти гро­мад­сько­сті пе­ре­кон­ли­ві по­ясне­н­ня сво­їх дій. При­кро, По­ро­шен­ко опи­нив­ся в одній ком­па­нії з Пу­ті­ним та йо­го ото­че­н­ням, яких зви­ну­ва­чує у ко­ру­пції між­на­ро­дний жур­на­ліст­ський кон­сор­ці­ум.

Най­не­без­пе­чні­ші на­слід­ки для По­ро­шен­ка і йо­го ото­че­н­ня ма­ти­ме не зов­ні­шня ре­а­кція, а ре­а­кція укра­їн­сько­го су­спіль­ства. Сьо­го­дні су­спіль­ство ви­су­ває сер­йо­зні ви­мо­ги до тих, хто пре­тен­дує на роль кер­ма­ни­чів України.

Зви­чай­но, всі укра­їн­ські олі­гар­хи діють амо­раль­но, ре­є­стру­ю­чи свої ста­тки в офшор­них зо­нах і не спла­чу­ю­чи по­да­тків в Укра­ї­ні, не від­да­ю­чи сво­го бор­гу су­спіль­ству і дер­жа­ві, зав­дя­ки яким во­ни їх за­ро­бля­ють, зна­хо­дя­ться під їхнім за­хи­стом, ви­ко­ри­сто­ву­ють ре­сур­си та ро­бо­чу си­лу. Але по­ді­бні дії не ви­прав­до­ву­ють ні олі­гар­хів, ні Пе­тра По­ро­шен­ка.

Оче­ви­дно, са­ме то­му в дер­жа­ві не бу­ло про­го­ло­ше­но во­єн­ний стан і не за­про­ва­дже­но все­о­хо­плю­ю­чі сан­кції про­ти Ро­сії шля­хом ро­зір­ва­н­ня з нею від­но­син в усіх жит­тє­во ва­жли­вих сфе­рах, то­му, що у нас є ду­же сут­тє­ві еко­но­мі­чні ва­же­лі ти­ску на Ро­сію. Та­кий під­хід по­трі­бен для то­го, щоб Укра­ї­на по­кла­да­ла­ся на се­бе на­сам­пе­ред, мо­бі­лі­зу­ю­чи все су­спіль­ство і ре­сур­си на бо­роть­бу з агре­со­ром.

«ЦЕ НЕ БУ­ДЕ КО­РИ­СНИМ ДЛЯ ЗА­ГАЛЬ­НО­ГО ІМІДЖУ ДЕР­ЖА­ВИ»

Ан­джей ШЕ­ПТИ­ЦЬКИЙ,

ана­лі­тик Iн­сти­ту­ту між­на­ро­дних від­но­син Вар­шав­сько­го уні­вер­си­те­ту:

— На за­галь­но­му рів­ні по­ді­бні до­ку­мен­ти пу­блі­ку­ю­ться не впер­ше — вже був скан­дал із WikiLeaks та Едвар­дом Сно­у­де­ном. Але в цьо­му ра­зі спра­ва сто­су­є­ться не дер­жав­них пи­тань, а більш осо­би­стих, тоб­то фі­нан­сів. І це пер­ша по­ді­бна по­дія, яка де­мон­струє, що за­раз ду­же важ­ко без­пе­чно три­ма­ти гро­ші в офшо­рах, щоб про це ні­хто не ді­знав­ся, і що бо­роть­ба з офшо­ра­ми стає більш ефе­ктив­ною. Ду­маю, ця пу­блі­ка­ція має за­галь­не по­зи­тив­не зна­че­н­ня, осо­бли­во по­да­тко­вих си­стем у рі­зних кра­ї­нах, щоб лю­ди, які фі­гу­ру­ють у ній, пла­ти­ли податки сво­їм дер­жа­вам.

Скла­дно ро­би­ти за­галь­ний ви­сно­вок для всьо­го сві­ту, оскіль­ки са­ма ін­фор­ма­ція, що якийсь поль­ський по­лі­тик або іспан­ський спортс­мен ко­ри­сту­ва­ли­ся по­слу­га­ми офшор­ної ком­па­нії, ще не під­твер­джує, що во­ни ді­я­ли про­ти­за­кон­но. Якщо во­ни за­ро­бля­ють ці гро­ші че­сно, то жо­дних про­блем у них не бу­де. То­му по­трі­бно ро­зі­бра­ти­ся з ко­жним ви­пад­ком ін­ди­ві­ду­аль­но. Тож якщо го­во­ри­ти про якісь по­лі­ти­чні чи юри­ди­чні на­слід­ки для лю­дей, які фі­гу­ру­ють у цих пу­блі­ка­ці­ях, то тре­ба вста­но­ви­ти, чи бу­ли ті чи ін­ші по­ру­ше­н­ня в їхніх ді­ях.

Та для ме­не ду­же сум­но, що в цьо­му спи­ску є Пре­зи­дент України Пе­тро По­ро­шен­ко. Я знаю, що він є ве­ли­ким бі­зне­сме­ном і олі­гар­хом, але якщо по­ди­ви­ти­ся на еко­но­мі­чну си­ту­а­цію в Укра­ї­ні, вій­ну на Дон­ба­сі, це не бу­де ко­ри­сним для за­галь­но­го іміджу дер­жа­ви і зокре­ма укра­їн­сько­го політичного кла­су. Бу­де скла­дно по­ясни­ти лю­дям в Укра­ї­ні і за кор­до­ном, що лю­ди­на, яка очо­лює кра­ї­ну, має стіль­ки гро­шей в офшо­рах. Це ви­гля­дає не ду­же гар­но і не­сер­йо­зно. На­скіль­ки я знаю, у цьо­му спи­ску не­має лі­де­рів го­лів кра­їн-чле­нів Єв­ро­со­ю­зу, тим ча­сом як є Пу­тін і По­ро­шен­ко, що на­га­дує: укра­їн­ська вер­хів­ка де­що ближ­ча до Ро­сії, і для єв­ро­пей­ських стан­дар­тів в Укра­ї­ні чо­гось бра­кує.

Те, що ця пу­блі­ка­ція тор­кну­ла­ся Укра­ї­ні — це не ду­же ве­ли­че­зна кри­за для її іміджу. Але Пе­тро По­ро­шен­ко — все ж та­ки її Пре­зи­дент, а цю не­га­тив­ну ін­фор­ма­цію мо­жуть зби­ра­ти і в подаль­шо­му ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти про­тив­ни­ки України, в то­му чи­слі ро­сій­ська про­па­ган­да.

МАЛЮНОК ВІ­КТО­РА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.