Про зов­ні­шньо­по­лі­ти­чну до­ктри­ну Трю­до

Що озна­чає для України від­хід від іде­а­лу «че­сно­го по­се­ре­дни­ка» до «від­по­від­аль­но­го пе­ре­ко­на­н­ня»

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ан­тон СЕСТРИЦИН, спе­ці­аль­но для «Дня»

Пі­сля ви­бо­рів до нового фе­де­раль­но­го уря­ду Ка­на­ди в жов­тні 2015 ро­ку ба­га­то екс­пер­тів на­ма­га­ло­ся пе­ре­дба­чи­ти но­вий політичний курс лі­бе­раль­но­го уря­ду. На еко­но­мі­чно­му фронті бу­ло зро­зумі­ло, що Джа­стін Трю­до і йо­го ко­ман­да спри­йма­ють де­фі­цит бю­дже­ту як єди­ний спо­сіб сти­му­лю­ва­н­ня еко­но­мі­ки і ство­ре­н­ня но­вих ро­бо­чих місць. Про­те ні­хто не очі­ку­вав, що «скром­ний» де­фі­цит, який обі­ця­ли під час ви­бо­рів, пе­ре­ро­сте в су­му май­же $30 млрд цьо­го ро­ку і ста­но­ви­ти­ме по­над $100 млрд про­тя­гом чо­ти­рьох ро­ків управ­лі­н­ня. На со­ці­аль­но­му фронті нового прем’єр-мі­ні­стра хва­ли­ли за те, що ство­рив ген­дер­но рів­но­прав­ний ка­бі­нет, мі­ні­стра­ми у скла­ді яко­го є 15 чо­ло­ві­ків та 15 жі­нок.

■ Однак про­гра­му зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Трю­до бу­ло скла­дні­ше пе­ре­дба­чи­ти. Під час пе­ред­ви­бор­чої кам­па­нії лі­бе­ра­ли ро­би­ли чи­слен­ні обі­цян­ки за­галь­но­го ха­ра­кте­ру, на­справ­ді не окре­слю­ю­чи жо­дних де­та­лей нового кур­су зов­ні­шньої по­лі­ти­ки.

Впер­ше про по­лі­ти­ку «від­нов­ле­н­ня від­но­син» з Ро­сі­єю гро­мад­ськість по­чу­ла від мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Сте­фа­на Діо­на під час «пе­рі­о­ду за­пи­тань» у пар­ла­мен­ті на­при­кін­ці сі­чня 2016 ро­ку. Ви­прав­да­н­ням для від­нов­ле­н­ня діа­ло­гу з Ро­сі­єю по­слу­жи­ло те, що на­віть впро­довж най­гір­шо­го пе­рі­о­ду хо­ло­дної вій­ни Ка­на­да спіл­ку­ва­ла­ся з Ра­дян­ським Со­ю­зом, тож чо­му не спіл­ку­ва­ти­ся за­раз? Одним з ар­гу­мен­тів ви­я­ви­лось те, що Ка­на­ді не­об­хі­дно обго­во­ри­ти май­бу­тнє Ар­кти­ки з рі­зни­ми кра­ї­на­ми, в то­му чи­слі з Ро­сі­єю.

■ Зро­зу­мів­ши, що по­лі­ти­ка «від­нов­ле­н­ня від­но­син» по­га­но спри­йма­є­ться як укра­їн­ським су­спіль­ством, так і офі­цій­ною опо­зи­ці­єю, яка, бу­ду­чи при вла­ді, без­стра­шно бо­ро­ла­ся за між­на­ро­дну по­зи­цію про­ти Пу­ті­на, він змі­нив свою та­кти­ку. У від­по­відь на кри­ти­ку мі­ністр ви­рі­шив від­ві­да­ти Укра­ї­ну й ви­сло­ви­ти свою під­трим­ку, спо­ді­ва­ю­чись на схва­ле­н­ня укра­їн­сько­го уря­ду. На сьо­го­дні укра­їн­ські ви­со­ко­по­са­дов­ці на­да­ли Діо­ну те, на що він спо­ді­вав­ся.

По­ки що за­ли­ша­є­ться не­ясним, чи ба­жа­ти­ме но­вий ка­над­ський уряд про­ти­сто­я­ти Ро­сії. А по­пе­ре­дній кон­се­рва­тив­ний уряд актив­но до­по­ма­гав Укра­ї­ні під час по­дій Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті на Май­да­ні і по­тім, ко­ли по­ча­ла­ся вій­на на сході України. Ка­на­да бу­ла пер­шою кра­ї­ною «Великої сім­ки», яка від­пра­ви­ла офі­цій­ну уря­до­ву де­ле­га­цію з ві­зи­том до України 2014 ро­ку, пі­сля усу­не­н­ня Яну­ко­ви­ча з по­са­ди, ко­ли смо­рід па­ла­ю­чих шин і за­пах кро­ві загиблих про­те­стан­тів все ще від­чу­вав­ся на ву­ли­цях Ки­є­ва.

■ Сьо­го­дні в От­та­ві про­дов­жу­ють пе­ре­ко­ну­ва­ти гро­мад­ськість у то­му, що від­но­вив­ши діа­лог з Ро­сі­єю, Ка­на­да яки­мось чи­ном змо­же до­по­ма­га­ти Укра­ї­ні більш ефе­ктив­но. Під час сво­го остан­ньо­го ві­зи­ту до Ка­на­ди пер­ший за­сту­пник го­ло­ви Верховної Ра­ди України Ан­дрій Па­ру­бій чі­тко за­зна­чив у ін­терв’ю для про­від­ної га­зе­ти Ка­на­ди, що від­нов­ле­н­ня зв’яз­ків з Ро­сі­єю — крок ду­же не­без­пе­чний. «У між­на­ро­дних від­но­си­нах Пу­тін ро­зу­міє ли­ше мо­ву си­ли. Ди­пло­ма­тію за­хі­дних кра­їн він спри­ймає як озна­ку слаб­ко­сті... ви втра­ти­те час і по­вер­не­те­ся до то­го, з чо­го по­ча­ли», — ска­зав він. Під час ко­ро­ткої зу­стрі­чі з прем’єр-мі­ні­стром Трю­до Па­ру­бій ви­сло­вив спо­ді­ва­н­ня, що Ка­на­да й на­да­лі бу­де основ­ним со­ю­зни­ком України на між­на­ро­дній аре­ні. По­ки що за­су­дже­н­ня Ка­на­дою пу­тін­ської агре­сії до­сить сим­во­лі­чне, і нового про­гре­су май­же не спо­сте­рі­га­є­ться.

■ На­при­кін­ці бе­ре­зня ві­до­мий фі­нан­сист аме­ри­кан­сько­го по­хо­дже­н­ня Білл Бра­у­дер, який ни­ні очо­лює між­на­ро­дну кам­па­нію зі вста­нов­ле­н­ня спра­ве­дли­во­сті що­до Сер­гія Ма­гніт­сько­го, дав по­ка­за­н­ня в Па­ла­ті об­щин ра­зом із Жан­ною Нєм­цо­вою, до­чкою за­ги­бло­го лі­де­ра опо­зи­ції Бо­ри­са Нєм­цо­ва, і про­де­мо­кра­ти­чним акти­ві­стом Во­ло­ди­ми­ром Ка­ра-Мур­зою. Бра­у­дер три­ва­лий час про­па­гує ухва­ле­н­ня «за­ко­ну Ма­гніт­сько­го» в Єв­ро­пі та Пів­ні­чній Аме­ри­ці. Впро­довж кіль­кох ро­ків пар­ла­мен­та­рі з рі­зних партій ло­бі­ю­ють ка­над­ську вер­сію «за­ко­ну Ма­гніт­сько­го» що­до за­про­ва­дже­н­ня сан­кцій про­ти фі­зи­чних осіб у будь-якій кра­ї­ні за по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни. Під час пе­ред­ви­бор­чої кам­па­нії лі­бе­ра­ли під­три­му­ва­ли ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­ну, але за­раз, пі­сля при­хо­ду до влади, во­ни, зда­є­ться, не пра­гнуть йо­го ухва­ле­н­ня. На­то­мість, во­ни за­кли­ка­ють «пе­ре­гля­ну­ти» аме­ри­кан­ську вер­сію цьо­го за­ко­ну.

■ За сло­ва­ми Бра­у­де­ра, «в уря­ді є та­бір, який пра­гне цьо­го, і во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють сло­во «від­нов­ле­н­ня». А біль­шість лю­дей це спри­ймає бу­кваль­но як «за­спо­ко­є­н­ня» Ро­сії. Я бо­ю­ся, що цей та­бір за­спо­ко­є­н­ня мо­же за­ва­ди­ти на­шій іні­ці­а­ти­ві».

Ми­ну­ло­го ти­жня мі­ністр Діон пред­ста­вив свою до­ктри­ну зов­ні­шньої по­лі­ти­ки у про­мо­ві в Уні­вер­си­те­ті От­та­ви. Під­хід «від­по­від­аль­но­го пе­ре­ко­на­н­ня», ви­сві­тле­ний мі­ні­стром за­кор­дон­них справ, вра­жа­ю­че на­га­дує під­хід до зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Оба­ми. Про­дов­же­н­ня вій­ни в Укра­ї­ні зга­ду­ва­ло­ся в про­мо­ві Діо­на по­бі­жно, в кон­текс­ті по­ясне­н­ня ра­ціо­наль­но­сті від­нов­ле­н­ня від­но­син з пу­тін­ською Ро­сі­єю. «Ка­на­да має при­пи­ни­ти бу­ти фа­кти­чно єди­ною, хто до­три­му­є­ться сан­кцій­ної по­лі­ти­ки що­до Ро­сії, адже та­ким чи­ном ми ли­ше ка­ра­є­мо се­бе», — за­зна­чив мі­ністр за­кор­дон­них справ.

■ Хоч укра­їн­ські ЗМІ зде­біль­шо­го по­ві­дом­ля­ли про цю до­ктри­ну в по­зи­тив­но­му сві­тлі, в України не так ба­га­то при­чин, щоб сприймати її до­бре. Так, Діон за­про­по­ну­вав за­про­ва­ди­ти но­ві сан­кції про­ти Ро­сії, якщо це бу­де не­об­хі­дно, але це не бу­ло основ­ним ме­си­джем йо­го про­мо­ви. Тим ча­сом як від­хід лі­бе­ра­лів від ста­ро­го іде­а­лу «че­сно­го по­се­ре­дни­ка» є хо­ро­шою но­ви­ною, але ще не­зро­зумі­ло, чи під­хід «від­по­від­аль­но­го пе­ре­ко­на­н­ня» бу­де кра­щим. Ду­же не­по­ко­їть те, що пе­ре­бу­ва­ю­чи в опо­зи­ції, лі­бе­ра­ли одно­стай­но під­три­му­ва­ли тим­ча­со­ве від­кли­ка­н­ня ка­над­сько­го по­сла з Мо­скви та про­по­зи­цію кон­сер­ва­то­рів що­до за­су­дже­н­ня пу­тін­сько­го вій­сько­во­го аван­тю­ри­зму, а те­пер во­ни про­па­гу­ють від­нов­ле­н­ня від­но­син, на­по­ля­га­ю­чи на то­му, що діа­лог — це більш від­по­від­на фор­ма для бо­роть­би зі злом.

Якщо мі­ністр Діон ду­має, що мо­же про­сто пе­ре­ко­на­ти Пу­ті­на до­три­ма­ти­ся умов Мін­ських угод і по­вер­ну­ти Крим, то він про­сто не знає Пу­ті­на. Нав­па­ки, За­хід за­охо­чує Пу­ті­на, за­про­шу­ю­чи йо­го на між­на­ро­дні зу­стрі­чі й на­ма­га­ю­чись під­пи­са­ти з ним зо­бов’язаль­ні до­ку­мен­ти. Ко­лись ні­ме­цький кан­цлер От­то фон Бі­смарк по­пе­ре­джав, що до­го­во­ри з Ро­сі­єю не вар­ті па­пе­ру, на яко­му на­пи­са­ні.

■ Ін­шим фа­ктом на під­твер­дже­н­ня та­ко­го за­сте­ре­же­н­ня є мо­мен­таль­не схва­ле­н­ня но­вої зов­ні­шньої по­лі­ти­ки Ка­на­ди ро­сій­ським по­соль­ством в От­та­ві. Прес-се­кре­тар ро­сій­сько­го по­соль­ства схва­лив цей крок, за­зна­чив­ши, що «ви­слов­ле­не мі­ні­стром Діо­ном пра­гне­н­ня лі­бе­раль­но­го уря­ду при­пи­ни­ти са­мо­ізо­ля­цію Ка­на­ди від Ро­сії й від­но­ви­ти дво­сто­рон­ні від­но­си­ни — це ду­же вча­сний і дов­го­о­чі­ку­ва­ний крок». Це схва­ле­н­ня чі­тко по­ка­зує, що від­нов­ле­н­ня цих від­но­си­ни — якраз те, чо­го Пу­тін хо­че від між­на­ро­дної спіль­но­ти; він хо­че по­вер­ну­ти­ся до зви­чної ді­яль­но­сті. Не­має сум­ні­вів, що Пу­тін су­мує за за­про­ше­н­ня­ми на зу­стрі­чі сві­то­во­го рів­ня, де лі­де­ри сві­то­вих дер­жав ста­ви­ли­ся б до ньо­го як до рів­но­го. А цей при­ві­лей у ньо­го ві­ді­бра­ли пі­сля то­го, як він по­ру­шив між­на­ро­дні за­ко­ни, здій­снив­ши не­ле­галь­ну ане­ксію ча­сти­ни укра­їн­ської те­ри­то­рії й роз­по­чав­ши вій­сько­ву кам­па­нію на сході України, не­зва­жа­ю­чи на те, що Ро­сія є під­пи­сан­том Бу­да­пешт­сько­го ме­мо­ран­ду­му.

■ На­став час укра­їн­ським ди­пло­ма­там у Ка­на­ді та ін­ших кра­ї­нах актив­но про­па­гу­ва­ти на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си сво­єї дер­жа­ви, а не по­ту­ра­ти мі­сце­вій по­лі­ти­ці. Зав­дя­ки пу­тін­ській про­па­ган­дист­ській ма­ши­ні, яка від­вер­ну­ла ува­гу сві­то­вих ЗМІ до Близь­ко­го Сходу, ро­сій­сько­укра­їн­ська вій­на вже­не з’ яв­ля­є­ться в за­го­лов­ках світової пре­си. Укра­ї­на не мо­же со­бі до­зво­ли­ти флір­ту­ва­ти зі сво­ї­ми со­ю­зни­ка­ми. На­став час чі­тко за­яви­ти між­на­ро­дній спільноті, що сьо­го­дні Укра­ї­на за­хи­щає Єв­ро­пу, а за­га­лом і єв­ро­пей­ську ци­ві­лі­за­цію, від де­да­лі більш во­йов­ни­чої пу­тін­ської Ро­сії. Не­ста­біль­ний Єв­ро­пей­ський Со­юз, слаб­ке НАТО, не­рі­шу­ча Аме­ри­ка — ось, що по­трі­бно Пу­ті­ну, щоб до­сяг­ти успі­ху в Укра­ї­ні, а в кін­це­во­му під­сум­ку—й в ін­ших схі­дно­єв­ро­пей­ських кра­ї­нах. Не за­охо­чуй­мо йо­го не­по­ва­ги до сві­то­во­го по­ряд­ку, і на­да­лі да­ю­чи йо­му мо­жли­вість здій­сню­ва­ти свої не о ім­пе­рі­а­лі­сти­чні пра­гне­н­ня.

Ан­тон СЕСТРИЦИН здо­був на­у­ко­вий сту­пінь з управ­лі­н­ня гро­мад­ськи­ми і по­лі­ти­чни­ми спра­ва­ми в Карл­тон­сько­му уні­вер­си­те­ті. Ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор між­на­ро­дної не­уря­до­вої ор­га­ні­за­ції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.