ОТРУТА

Два ро­ки то­му бу­ло за­хо­пле­но Лу­ган­ське СБУ — так роз­по­ча­ла­ся агре­сія Крем­ля на Дон­ба­сі «ро­сій­ської ма­трьо­шки»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Оку­па­ція Криму і ча­сти­ни Дон­ба­су тра­пи­лась не во­дно­час. Кремль отруй­ни­ми кли­ка­ми на­ма­цу­вав мо­жли­вість втор­гне­н­ня про­тя­гом двад­ця­ти ро­ків, «роз­бе­щу­ю­чи» укра­їн­ську вер­ти­каль вла­ди, спец­слу­жби та пра­во­охо­рон­ців. 6 кві­тня 2014 ро­ку для Лу­ган­ська і Дон­ба­су ста­ло пе­ре­лом­ним мо­мен­том, адже в цей день бу­ла за­хо­пле­на бу­дів­ля обла­сно­го СБУ. Па­ра­лель­но з цим в До­не­цьку і Хар­ко­ві про­ро­сій­ські бан­ди­ти за­хо­пи­ли ін­ші адмі­ні­стра­тив­ні бу­дів­лі. Ці по­дії ста­ли про­ло­гом до за­хо­пле­н­ня Слов’ян­ська, мі­ста, яке фа­кти­чно від­во­лі­кло на се­бе основ­ну ува­гу, в той час як ро­сій­ські си­ли оста­то­чно укрі­пи­лись по аб­со­лю­тній біль­шо­сті те­ри­то­рії Дон­ба­су.

По цей день три­ває су­пе­ре­чка між пред­став­ни­ка­ми СБУі МВС про те, хто вин­ний у зда­чі укрі­пле­ної мо­но­лі­тної бу­дів­лі Слу­жби без­пе­ки. МВС ви­су­ває вер­сію, що СБУшни­ки не по­да­ли своє­ча­сної за­яв­ки на охо­ро­ну сво­го об’єкта і фа­кти­чно під­ста­ви­ли бій­ців МВС. Ча­сти­на на­тов­пу зве­зе­них про­те­сту­ю­чих від­окре­ми­лась із загальної ма­си на цен­траль­ній пло­щі і ду­же ско­ор­ди­но­ва­но пі­шла в об­хід че­рез про­ку­ра­ту­ру (це був та­кти­чний обман) до СБУ. До то­го пі­ке­ти бу­дів­лі СБУ від­бу­ва­лись ко­жні ви­хі­дні. Але той день був осо­бли­вим, адже за до­бу бу­ли за­а­ре­што­ва­ні ва­таж­ки бан­ди­тів Ка­ря­кін, Рель­ке та ін­ші ра­зом з ар­се­на­лом зброї. Ви­мо­га на­тов­пу — від­пу­сти­ти цих пер­сон, хо­ча при­су­тні в на­тов­пі ча­сто на­віть не зна­ли про ко­го йшла мова. Окре­ме пи­та­н­ня — чо­му ДАІ допу­сти­ло ма­со­вий, ор­га­ні­зо­ва­ний за­віз ав­то­бу­сів в мі­сто? Чи мо­гла мі­лі­ція ви­ді­ли­ти більш ніж 70 бій­ців для за­хи­сту СБУі під­три­ма­н­ня пра­во­по­ряд­ку на ву­ли­цях Лу­ган­ська в той час, як у зга­да­но­го дій­ства яв­но існу­ва­ли ре­жи­се­ри з ве­ли­ким впли­вом і мо­жли­во­стя­ми, в то­му чи­слі, і в ста­ні пра­во­охо­рон­ців? Чи ре­аль­но бу­ло зре­штою за­хи­сти­ти бу­дів­лю СБУ си­ла­ми осо­бо­во­го скла­ду і кі­нець кін­цем чи до­ціль­но бу­ло ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти зброю?

Вар­то на­га­да­ти, що до оста­то­чної до­мі­на­ції ро­сій­ських бан­ди­тів в Лу­ган­ську за­ли­ша­лось три ти­жні, ко­ли бу­ли за­хо­пле­ні ін­ші клю­чо­ві адмі­ні­стра­тив­ні бу­дів­лі. Три ти­жні ро­сій­ські спец­слу­жби «на­ма­цу­ва­ли» по­ле дій для про­ве­де­н­ня так зва­но­го «референдуму» 11 трав­ня, який до то­го пла­ну­ва­лось про­ве­сти 16 бе­ре­зня. Чи бу­ли по­дії кві­тня фаль­стар­том ФСБ? Та­ка вер­сія зву­чить з вуст пред­став­ни­ків СБУ.

Питань і до МВС, і до СБУба­га­то. Ниж­че при­ве­де­на не­ве­ли­ка ча­сти­на бе­сі­ди з то­ді­шнім го­ло­вою СБУв Луганській обла­сті Оле­ксан­дром Пе­тру­ле­ви­чем та йо­го пер­шим за­сту­пни­ком Оле­гом Жи­во­то­вим, які 6 кві­тня 2014 зна­хо­ди­лись на ро­бо­чо­му мі­сці і бу­ли взя­ті в за­ру­чни­ки. Пред­став­ни­ки МВС, які на той час очо­лю­ва­ли обла­сну мі­лі­цію, по­ки що уни­ка­ють офі­цій­них ко­мен­та­рів.

«Ко­ли від­бу­вав­ся пі­кет Лу­ган­ської ОДА, наші бій­ці охо­ро­ня­ли са­ме цю бу­дів­лю, — го­во­рить екс-пра­ців­ник Лу­ган­сько­го МВС, уча­сник по­дій 6 кві­тня, на умо­вах ано­нім­но­сті. — До то­го ми кіль­ка ти­жнів зво­зи­ли мі­шки з пі­ском в СБУдля укрі­пле­н­ня. Але са­ме в той день — 6 кві­тня ні­якої за­яв­ки на обо­ро­ну об’єкта СБУне бу­ло. Ко­ли на­товп пі­шов на СБУ, мі­лі­ція пі­шла ра­зом з ни­ми фа­кти­чно до­га­ня­ю­чи їх для під­трим­ки пра­во­по­ряд­ку. Це мі­лі­ція, яку нам вда­лось тер­мі­но­во «на­шкреб­ти» в той день. Більш то­го, є ін­фор­ма­ція, що то­ді­шній го­ло­ва ОДА Бо­лот­ських пи­тав го­ло­ву СБУПе­тру­ле­ви­ча що­до по­тре­би в до­да­тко­вій си­лі, на що отри­мав від­мо­ву. Але ця ін­фор­ма­ція по­тре­бує пе­ре­вір­ки. 70 стро­ко­ви­ків ви­ши­ку­ва­лись бі­ля две­рей СБУі ви­три­ма­ли кіль­ка на­ти­сків про­те­сту­ю­чих. По­тім пі­шов газ, який за де­якою ін­фор­ма­ці­єю пу­сти­ли з са­мої бу­дів­лі СБУі наші хло­пці ви­му­ше­ні бу­ли по­ли­ши­ти обо­ро­ну бу­дів­лі».

Ті по­дії ма­ють бу­ти при­во­дом не ли­ше для ре­тель­но­го ана­лі­зу, а й для гли­бин­них ви­снов­ків. За­раз час не для обви­ну­ва­чень один одно­го і тим па­че не для по­шу­ку «край­ніх», адже при­чи­ни бі­ди, яка на­су­ну­лась на на­шу кра­ї­ну, ком­пле­ксні і ся­га­ють не вчо­ра­шньо­го дня. Не вар­то за­бу­ва­ти, що за­хо­пле­н­ня ад- мін­бу­ді­вель тра­пля­лись до то­го і в Ки­є­ві (Май­дан), і у Льво­ві, і в Іва­но-Фран­ків­ську... Зви­чай­но, ме­тою про­те­сту­валь­ни­ків в тій си­ту­а­ції не бу­ло роз­ва­ле­н­ня країни, але во­ни ста­ли не­без­пе­чним пре­це­ден­том та «вда­лою» кар­тин­кою, яку на 200% ви­ко­ри­ста­ли ро­сій­ські ЗМІ та спец­слу­жби.

До­слі­джу­ю­чи по­дії то­го дня, який кар­ди­наль­но на­дло­мив си­ту­а­цію, мо­жна при­йти до трьох основ­них ви­снов­ків при­чин — чо­му ста­лась спо­ча­тку зда­ча бу­дів­лі СБУв Лу­ган­ську, а зго­дом і ча­сти­ни Дон­ба­су. Пер- ше — се­ред мі­сце­вих спец­служб, мі­лі­ції та пред­став­ни­ків вла­ди ле­во­ва ча­сти­на бу­ла но­сі­єм про­ро­сій­ських по­гля­дів, що зре­штою про­я­ви­лось в де­зер­тир­стві, ігно­ру­ван­ні на­ка­зів або на­віть від­вер­тій грі на бо­ці во­ро­га. Дру­ге — офі­цій­ний Ки­їв про­я­вив в тій си­ту­а­ції ви­ня­тко­ву кво­лість і роз­гу­бле­ність. В ре­гіо­ні від­чу­ва­лась без­іні­ці­а­тив­ність з са­мо­го вер­ху, що до­во­дить ігно­ру­ва­н­ня Ки­є­вом зві­тів, ви­мог на­да­ти під­крі­пле­н­ня, то­що. На­че в сто­ли­ці бу­ли ще й ін­ші на­галь­ні пи­та­н­ня. Тре­тє і основ­не — по­дії 6 кві­тня не мо­гли тра­пи­тись без оче­ви­дно­го втру­ча­н­ня ро­сій­ських спец­служб, участь яких і за­до­ку­мен­то­ва­на, і до­ве­де­на.

Справ­ді, про­ти­сто­я­н­ня агре­сії РФ з са­мо­го по­ча­тку по­вин­но бу­ло по­ля­га­ти у вій­ні спец­служб, а не ар­мій. Але, на жаль, ми до­сі після двох ро­ків втрат ти­сяч лю­дей і зе­мель плу­та­є­мось у фор­маль­них ви­зна­че­н­нях і пра­во­вих де­фі­ні­ці­ях — АТО чи вій­на, тор­гу­ва­ти чи звіль­ня­ти.

«РО­СІЙ­СЬКІ СПЕЦ­СЛУ­ЖБИ ПРА­ЦЮ­ВА­ЛИ В УКРА­Ї­НІ ЗА­ДОВ­ГО ДО ПО­ДІЙ КВІ­ТНЯ 2014- го»

— За­раз існу­ють дві вер­сій що­до по­дій 6 кві­тня 2014 ро­ку в Лу­ган­ську — це позиція МВС і позиція СБУ. Чи ре­аль­но бу­ло за­хи­сти­ти бу­дів­лю СБУ на­яв­ни­ми то­ді си­ла­ми?

Оле­ксандр ПЕТРУЛЕВИЧ: — З 650 лю­дей осо­бо­во­го скла­ду СБУЛу­ган­ської обла­сті у нас бу­ло 580 в на­яв­но­сті. Але й з 580-ти бу­ли опе­ра­тив­ні під­роз­ді­ли, а всі ін- ші це під­роз­ді­ли за­без­пе­че­н­ня. До остан­ніх від­но­ся­ться і сто­ро­жи, і при­би­раль­ни­ці, і ме­ди­ки... Тоб­то це не бо­йо­ві гру­пи. В оцін­ці си­ту­а­ції то­го ча­су існує про­бле­ма ком­пе­тен­тно­сті жур­на­лі­стів і екс­пер­тів. Ті по­дії тре­ба, по­пер­ше, роз­гля­да­ти з по­зи­ції при­чин­но-на­слід­ко­вих зв’яз­ків. По-дру­ге, тре­ба усві­дом­лю­ва­ти, що у СБУбув свій ком­плекс зав­дань, а у МВС свій. А звід­си ви­ті­ка­ють і сфе­ри прав та обов’яз­ків. То­ді­шні пред­став­ни­ки МВС на­ма­га­ю­ться від­по­від­аль­ність за зда­чу бу­дів­лі СБУспи­хну­ти на ме­не. Є За­кон про СБУі За­кон про мі­лі­цію, а та­кож стат­ті Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу. УСБУне­має фун­кцій лі­кві­да­ції ма­со­вих за­во­ру­шень та не­д­опу­ще­н­ня за­хо­пле­н­ня адмі­ні­стра­тив­них бу­ді­вель. За це від­по­від­а­ло МВС.

Олег ЖИВОТОВ: — Пер­ший по­сил був ще 9 бе­ре­зня, ко­ли тра­пи­лось пер­ше за­хо­пле­н­ня ОДА. Звер­ніть ува­гу на одну де­таль — пе­ред ОДА то­ді бу­ло ба­га­то мі­лі­ції, і «Бер­кут», і під­роз­ді­ли ВВ. На ві­део за­фі­ксо­ва­но, як пол­ков­ник роз­мов­ляє по те­ле­фо­ну, по­тім дає ко­ман- ду і мі­лі­ція роз­су­ва­є­ться. Після цьо­го на­товп за­хо­дить до бу­дів­лі ОДА.

О.П.: — На­га­даю, що бло­ку­ва­н­ня СБУ тра­пля­лись ко­жну су­бо­ту і не­ді­лю. Зви­чай­но, ми про­си­ли до­по­мо­гу у мі­лі­ції про за­без­пе­че­н­ня без­пе­ки. Для цьо­го існу­ють опе­ра­ція «Хви­ля» по не­д­опу­щен­ню ма­со­вих за­во­ру­шень і «Фор­те­ця» по за­хи­сту адмі­ні­стра­тив­них бу­ді­вель.

В.Т.: — Пред­став­ни­ки МВС ка­жуть, що від СБУ не бу­ло за­яв­ки на охо­ро­ну об’єкта бу­дів­лі СБУ.

О.П.: — Не­хай по­ка­жуть хо­ча б один за­кон, який для цьо­го ви­ма­гає та­кої за­яв­ки.

О.Ж.: — Згі­дно з усі­ма ді­ю­чи­ми вну­трі­шньо­ві­дом­чи­ми акта­ми СБУ, у ви­пад­ку бу­дья­кої за­гро­зи бі­ля бу­дів­лі СБУ, на­ша чер­го­ва ча­сти­на ін­фор­мує УМВС обла­сті. Ми їх по­ін­фор­му­ва­ли і во­ни нам на­ді­сла­ли 70 бій­ців вну­трі­шніх військ. Ми до­да­тко­во по­ін­фор­му­ва­ли, що нам цьо­го не­до­ста­тньо, адже мі­тинг збіль­шу­є­ться. Я те­ле­фо­ную осо­би­сто про­ку­ро­ру Сто­сю Сер­гію Пе­тро­ви­чу, щоб той впли­нув на го­ло­ву УМВС, який не хо­че ре­а­гу­ва­ти на на­ше про­ха­н­ня. Про мо­жли­вість ма­со­вих за­во­ру­шень Гу­слав­ський знав за­зда­ле­гідь. Наші офі­це­ри в СБУне на­вче­ні за­хи­сту від ма­со­вих за­во­ру­шень. Унас для цьо­го на­віть не бу­ло спец­за­со­бів.

В.Т.: — До ре­чі, що­до зброї. В СБУ бу­ла збро­яр­ня. Що ж з нею та­ки тра­пи­лось?

О.П.: — Зброю ту­ди ні­хто не зво­зив. Там зброя зна­хо­ди­лась ще з ра­дян­ських ча­сів. Але тре­ба ро­зу­мі­ти хто є суб’єктом за­сто­су­ван-

ня спец­за­со­бів. Це про­пи­са­но в за­ко­ні «Про мі­лі­цію» і суб’єктом за­сто­су­ва­н­ня спец­за­со­бів СБУне є. Ми не ма­ли пра­ва застосовувати на­віть ре­зи­но­ві ду­бин­ки чи «че­рем­ху». Кон­тр­ро­зві­дник, який бі­гає і стрі­ляє з пі­сто­ле­та, це все для ху­до­жньої лі­те­ра­ту­ри.

В.Т.: — До вте­чі Яну­ко­ви­ча в Хмель­ни­цьку бу­ла си­ту­а­ція спро­би за­хо­пле­н­ня бу­дів­лі СБУ. То­ді бу­ли по­стрі­ли в бік на­тов­пу і одна жін­ка на­віть по­стра­жда­ла...

О.Ж: — Як вста­но­ви­ло слід­ство, спів­ро­бі­тни­ки СБУто­ді не стрі­ля­ли в на­товп. Во­ни стрі­ля­ли ми­мо. І то­му не­ві­до­мо, на­справ­ді, хто са­ме стрі­ляв в на­товп. Але да­вай­те зга­да­є­мо штурм Львів­сько­го СБУ, ко­ли бу­дів­лю спа­ли­ли. В Іва­но-Фран­ків­ську за­хо­пи­ли збро­яр­ню і се­кре­тні до­ку­мен­ти. До­не­цьке СБУза­хо­плю­ва­ти три­чі. Ув­сіх цих ви­пад­ках ні­хто в на­товп не стрі­ляв.

О.П.: — Ва­жли­во від­мі­ти­ти, що се­ред на­тов­пу дій­сно бу­ло ба­га­то про­стих лю­дей — бо­йо­ви­ки зна­хо­ди­ли се­ред них і при­кри­ва­лись ни­ми. Це бу­ла ду­же про­ду­ма­на спе­цо­пе­ра­ція. Більш то­го, че­рез до­ро­гу був парк і гу­ля­ли ма­те­рі з ди­тя­чи­ми ко­ля­ска­ми. За­сто­су­ва­н­ня зброї в цій си­ту­а­ції бу­ло не­мо­жли­вим. Ви га­да­є­те у ме­не не бу­ло ди­ле­ми чи застосовувати силу? Бу­ла. Але тре­ба бу­ло ро­би­ти все і по за­ко­ну, і з вра­ху­ва­н­ням ба­га­тьох ін­ших чин­ни­ків. Не тре­ба та­кож за­бу­ва­ти, що про­ли­ту кров че­ка­ла РФ. Для них це був би при­від для втор­гне­н­ня тих ча­стин, які вже сто­я­ли на кор­до­ні.

О.Ж.: — До ре­чі, штурм СБУ6 кві­тня 2014 ро­ку лі­де­ра­ми се­па­ра­ти­стів не пла­ну­вав­ся. Після то­го як Рель­ке за­кли­кав до зброй­но­го пов­ста­н­ня, був дзві­нок з ФСБ — ні­яко­го пов­ста­н­ня! Це на­зи­ва­лось «м’яка ба­ня», адже ін­ші ре­гіо­ни ще не бу­ли го­то­ві до такого розвитку по­дій...

В.Т.: — Пу­тін, за ін­фор­ма­ці­єю роз­від­ки, ска­зав, що йо­му по­трі­бні бу­ли 10 обла­стей Укра­ї­ни.

О.Ж.: — Так. І то­ді по трьом ка­на­лам від спец­служб РФ всім цим ва­таж­кам при­йшов на­каз вийти ор­га­ні­зо­ва­но в цен­трі мі­ста Лу­ган­ська бі­ля пам’ятни­ка Шев­чен­ку і по­тім прой­тись ко­ло­ною. Все. Ні­яких за­хо­плень СБУчи ін­ших бу­ді­вель. Ми, в свою чер­гу, прийня­ли рі­ше­н­ня зга­да­них ва­таж­ків аре­шту­ва­ти, адже во­ни на­да­ва­ли ін­фор­ма­цію РФ про наші вій­сько­ві ча­сти­ни. Це не се­па­ра­ти­сти бу­ли, а зра­дни­ки Ба­тьків­щи­ни, які не про­сто ви­сту­пи­ли проти офі­цій­но­го Ки­є­ва, а пра­цю­ва­ли на во­ро­га, на оку­пан­та з ме­тою від­тор­гне­н­ня ча­сти­ни Укра­ї­ни на ко­ристь РФ.

В.Т.: — За де­яки­ми ма­те­рі­а­ла­ми 13 кві­тня 2014-го ви­зна­є­ться як втор­гне­н­ня в Укра­ї­ну ро­сій­сько­го ГРУ та ін­ших ро­сій­ських спец­служб. Але ж я сам ду­же до­бре пам’ятаю, що се­ред тих, хто по­тра­пив до бу­дів­лю СБУ в Лу­ган­ську, бу­ли вій­сько­ві, які зов­сім не ви­гля­да­ли як ди­ле­тан­ти.

О.П.: — Ро­сій­ські спец­слу­жби пра­цю­ва­ли в Укра­ї­ні до то­го. Але тре­ба та­кож усві­дом­лю­ва­ти, що бу­ло ба­га­то тих спів­ро­бі­тни­ків СБУ, які за ча­сів Яну­ко­ви­ча ви­му­ше­ні бу­ли ви­ко­ну­ва­ти на­каз. Це тор­ка­є­ться, зокре­ма, і МВС. Як на­слі­док, ко­ли змі­ни­лась вла­да, бу­ла ду­же не­при­єм­на си­ту­а­ція — су­спіль­ство ди­ви­ло­ся на су­бу­шни­ків як на зра­дни­ків, а во­ни по су­ті та­ки­ми не бу­ли, адже да­ле­ко не всі ви­ко­ну­ва­ли зло­чин­ні на­ка­зи. На жаль, цю те­му вмі­ло ви­ко­ри­ста­ли са­ме про­ро­сій­ські си­ли і ро­сій­ські спец­слу­жби. Всі ці мо­мен­ти тре­ба ви­вча­ти і усві­дом­лю­ва­ти. Ін­ко­ли гір­ше та­ких лю­дей є ті, хто фар­бу­ю­ться під па­трі­о­тів і при цьо­му вда­ло впи­су­ю­ться в фор­му­ли ро­сій­ських про­во­ка­цій. На­шим зав­да­н­ня бу­ло — ста­бі­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію. В 2005-му ро­ці я був при­зна­че­ний го­ло­вою Управ­лі­н­ня СБУ в До­не­цькій обла­сті одра­зу після по­ма­ран­че­во­го Май­да­ну. Ду­же бу­ла складна си­ту­а­ція зокре­ма зі спро­бою ство­ре­н­ня так зва­ної «До­не­цько-Кри­во­різь­кої ре­спу­блі­ки», але ми спра­ви­лись, адже то­ді до нас до­слу­ха­лись на­го­рі...

В.Т.: — Тоб­то в 2014-му на­го­рі до вас не до­слу­ха­лись?

О.П.: — Катастрофа, яка тра­пи­лась в 2014-му ро­ці в Укра­ї­ні, си­стем­на. Я мо­жу сказати, що ми до­кла­да­ли в Ки­їв, що мо­же тра­пи­ти­ся те, що по­тім ре­аль­но ста­ло­ся. Нам дій­сно по­трі­бна бу­ла під­трим­ка, але ми її так і не отри­ма­ли. Це тор­ка­є­ться, в то­му чи­слі, і то­го пе­рі­о­ду, ко­ли ме­не при­зна­чи­ли го­ло­вою Шта­бу АТЦ по звіль­нен­ню бу­дів­лі СБУ. Опе­ра­цію по звіль­нен­ню бу­дів­лі СБУ­про­сто са­бо­ту­ва­ли. Але це вже окре­ма істо­рія.

КАРИКАТУРА МАРЧІНА БОНДАРОВИЧА

ФО­ТО РЕЙТЕР

ЗА­ХО­ПЛЕ­Н­НЯ СБУ В ЛУ­ГАН­СЬКУ ТА АДМІНБУДІВЕЛЬ В ІН­ШИХ МІ­СТАХ СХО­ДУ УКРА­Ї­НИ ВЕ­СНОЮ 2014-го СТА­ЛИ «ЦЕГЛИНОЮ У ВІ­КНО» ІЛЮ­ЗІЙ ЩО­ДО МИР­НО­ГО РОЗВИТКУ ПО­ДІЙ. АЛЕ, НА ЖАЛЬ, ЦІ ТРА­ГІ­ЧНІ ПО­ДІЇ ТО­ДІ ТАК І НЕ РОЗБУДИЛИ ОФІ­ЦІЙ­НУ ВЛА­ДУ ДЛЯ ВЖИ­Т­ТЯ ТЕРМІНОВИХ ТА РІШУЧИХ ЗА­ХО­ДІВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.