Не­до­фі­нан­су­ва­н­ня не ви­три­му­ють... рі­чки

На Чер­ні­гів­щи­ні Де­сна мо­же зруй­ну­ва­ти міст. То­ді мі­сце­вим ме­шкан­цям до­ве­де­ться об’їжджа­ти 130 кі­ло­ме­трів

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ві­та­лій НАЗАРЕНКО, Чер­ні­гів

Упер­ше пи­та­н­ня укрі­пле­н­ня бе­ре­га по­бли­зу сіл Ма­ле та Ве­ли­ке Устя, що на Чер­ні­гів­щи­ні, по­ста­ло у 2003 ро­ці. Свя­тку­ю­чи чер­го­ву рі­чни­цю пе­ре­мо­ги у Дру­гій сві­то­вій вій­ні, ра­йон­не на­чаль­ство ра­зом з ве­те­ра­на­ми за зви­чкою ви­їха­ло ви­пи­ти «фрон­то­вих 100 гра­мів» на бе­рег Де­сни. Яким же бу­ло їхнє зди­ву­ва­н­ня, ко­ли на мі­сці, де ра­ні­ше сто­я­ли столики, те­пер бу­ла вода... То­го ро­ку Де­сна за­бра­ла 34 ме­три бе­ре­га по­бли­зу Ма­ло­го Устя.

ІЗ 1982 РО­КУ РУ­СЛО ДЕ­СНИ ЗМІСТИЛОСЯ НА 150 МЕ­ТРІВ

На­чаль­ник Де­снян­сько­го ба­сей­но­во­го управ­лі­н­ня во­дних ре­сур­сів Сер­гій На­га­люк роз­по­від­ає, що йо­го ві­дом­ство про­во­дить спо­сте­ре­же­н­ня за по­ве­дін­кою Де­сни з 1982 ро­ку. За йо­го сло­ва­ми, за цей пе­рі­од ру­сло Де­сни змістилося аж на 150 ме­трів. « До 2003 ро­ку на цій ді­лян­ці рі­чка по­во­ди­ла се­бе спо­кій­но, за­гроз не ви­ни­ка­ло», — роз­по­від­ає Сер­гій На­га­люк. У 2004 ро­ці на ре­а­лі­за­цію про­е­кту бе­ре­го­укрі­пле­н­ня по­бли­зу сіл Ма­ле та Ве­ли­ке Устя по­трі­бно бу­ло близь­ко 24 міль­йо­нів гри­вень. Ро­бо­ти по­трі­бно бу­ло роз­по­чи­на­ти не­від­кла­дно, адже до най­ближ­чої ха­ти Ма­ло­го Устя во­ді за­ли­ша­ло­ся яки­хось три ме­три.

Ча­сти­ну ви­тре­бу­ва­них гро­шей пра­ців­ни­ки во­дно­го го­спо­дар­ства Чер­ні­гів­щи­ни отри­ма­ли, однак у зв’ яз­ку з не­ста­біль­ним фі­нан­су­ва­н­ням крі­пле­н­ня во­ни робили впро­довж чо­ти­рьох ро­ків. На укрі­пле­н­ня бе­ре­га по­бли­зу Ма­ло­го Устя пра­ців­ни­ки Де­снян­сько­го ба­сей­но­во­го управ­лі­н­ня ви­ко­ри­ста­ли близь­ко 9 міль­йо­нів гри­вень, на укрі­пле­н­ня бе­ре­га з ін­шо­го бо­ку Де­сни гро­шей не ви­ста­чи­ло. Щой­но пра­ців­ни­ки на­си­па­ли шпо­ри, здатні від­би­ва­ти те­чії, до­да­тко­во­го во­дно­го на­ван­та­же­н­ня за­знав бе­рег з бо­ку Ве­ли­ко­го Устя, на ді­лян­ці стра­те­гі­чно ва­жли­во­го для кіль­кох ра­йо­нів обла­сті ав­то­мо­біль­но­го мо­сту. Фа­кти­чно во­дни­ки до­по­мо­гли Де­сні по­вер­ну­ти ча­сти­ну ста­ро­го ру­сла, але чи є в то­му їхня ви­на?

ЛІ­ВИЙ БЕ­РЕГ МО­ЖЕ ВІД­РІ­ЗА­ТИ

«У то­му, що мо­же тра­пи­ти­ся, на­шої ви­ни не­має, — каже на­чаль­ник Де­снян­сько­го ба­сей­но­во­го управ­лі­н­ня во­дних ре­сур­сів Сер­гій На­га­люк. — Проект бе­ре­го­укрі­пле­н­ня був у нас на ру­ках ще у 2009 ро­ці, однак фі­нан­су­ва­н­ня ми так і не отри­ма­ли. За цей час Де­сна за­бра­ла ще орі­єн­тов­но 12 ме­трів бе­ре­га».

За сло­ва­ми чи­нов­ни­ка, на­ра­зі існує за­гро­за руй­ну­ва­н­ня край­ньої опо­ри мо­сту, яка мо­же про­сі­сти під ді­єю руй­нів­ної те­чії, а от­же — зруй­ну­ва­ти міст. А це ва­жли­ва транс­порт­на ар­те­рія, яка спо­лу­чає рай­центр Со­сни­цю з За­де­се­н­ням та кіль­ко­ма при­ле­гли­ми ра­йо­на­ми, роз­та­шо­ва­ни­ми по лі­вий бік Де­сни. Від­так, якщо міст все-та­ки за­то­пить, то потрапити на той бік Де­сни мо­жна бу­де, об’ їхав­ши 130 кі­ло­ме­трів шля­ху. Про це го­во­рять і в са­мо- му ра­йо­ні. Го­ло­ва Ве­ли­ко­устів­ської сіль­ської ради Ва­лен­ти­на Ци­га­нок ро­бить нев­ті­шний про­гноз: з та­ки­ми тем­па­ми че­рез п’ять ро­ків міст повністю від­рі­же, а Де­сна змі­нить ру­сло.

ЦІ­НА ПИ­ТА­Н­НЯ — 50 МІЛЬ­ЙО­НІВ ГРИ­ВЕНЬ

За сло­ва­ми за­сту­пни­ка на­чаль­ни­ка Де­снян­сько­го ба­сей­но­во­го управ­лі­н­ня во­дних ре­сур­сів Ва­ди­ма По­та­пен­ка, за­галь­на дов­жи­на ді­лян­ки бе­ре­га, що по­тре­бує за­хи­сту від руй­ну­ва­н­ня, ста­но­вить 1,2 кі­ло­ме­тра, вер­ти­каль­ний уступ — близь­ко трьох ме­трів. «Ста­ном на 2011 рік для ре­а­лі­за­ції про­е­кту по­трі­бно бу­ло 24 міль­йо­ни гри­вень. Ни­ні ця ци­фра як мі­ні­мум удві­чі біль­ша. Це тіль­ки на са­мі ро­бо­ти, плюс ко­ри­гу­ва­н­ня про­е­кту», — го­во­рить По­та­пен­ко. За сло­ва­ми пред­став­ни­ка Де­снян­сько­го БУВР, си­ту­а­ція дій­сно не­без­пе­чна, а на­слід­ки мо­жуть бу­ти ка­та­стро­фі­чни­ми. « Ми по­стій­но про­во­ди­мо спо­сте­ре­же­н­ня за по­ве­дін­кою рі­чки. Так, за 2014 рік роз­ми­ло 7 ме­трів бе­ре­га » , — за­ува­жує він.

Ва­дим По­та­пен­ко зі­зна­є­ться, що дер­жа­ва ви­ді­ля­ла управ­лін­ню ко­шти на ко­ре­гу­ва­н­ня про­е­кту, але пра­ців­ни­ки Де­снян­сько­го БУВР не ста­ли цьо­го ро­би­ти, бо від­ко­ри­гу­ва­ти проект, не зна­ю­чи чи бу­дуть ко­шти на йо­го ре­а­лі­за­цію — це як мі­ні­мум не по-го­спо­дар­ськи.

МІ­ЛЬЯР­ДИ ПІД ВО­ДОЮ

На дум­ку Ва­ди­ма По­та­пен­ка, роз­мив бе­ре­гів Де­сни у на­се­ле­них пун­ктах — одна з го­лов­них про­блем Чер­ні­гів­щи­ни. Во­на по­ро­дже­на на­яв­ні­стю пі­ща­них ґрун­тів у при­бе­ре­жній сму­зі та до­сить швид­кою те­чі­єю рі­чки, ко­тра лег­ко ви­ми­ває ці пі­ски. Згі­дно з по­пе­ре­дньою оцін­кою, ни­ні про­тя­жність де­снян­ських бе­ре­гів, які по­тре­бу­ють укрі­пле­н­ня, ся­гає 100 кі­ло­ме­трів. З них на 30 кі­ло­ме­трів тре­ба змі­цню­ва­ти пер­шо­чер­го­во. «Ра­ні­ше, ко­ли Де­сна бу­ла су­дно­плав­ною, — пра­цю­ва­ли зем­сна­ря­ди, і це зни­жу­ва­ло ін­тен­сив­ність роз­ми­ву. А те­пер бе­рег під­ми­ває, ве­ли­кі ма­си ґрун­ту обва­лю­ю­ться в рі­чку, утво­рю­ють пе­ре­ка­ти й обмі­лі­н­ня», — по­яснює фа­хі­вець.

Він за­зна­чив, що ро­бо­ти з укрі­пле­н­ня бе­ре­гів не про­во­дять вже кіль­ка ро­ків. Дер­жав­ний бю­джет не ви­ді­ляє на це гро­шей.

На­чаль­ник Де­снян­сько­го ба­сей­но­во­го управ­лі­н­ня во­дних ре­сур­сів Сер­гій На­га­люк до­дає, що про­бле­му бе­ре­го­укрі­пле­н­ня тре­ба ви­рі­шу­ва­ти більш гло­баль­но і по­чи­на­ти з очис­тки ру­сел рі­чок. «Ни­ні що­най­мен­ше 30 міль­йо­нів ку­бів пі­ску ле­жить в одній ли­ше Де­сні. Є та­кі пе­ре­ка­ти, що утво­ри­ли ці­лі остро­ви, — каже Сер­гій На­га­люк. — Це фа­кти­чно без­ко­штов­ний пі­сок для бу­дів­ни­цтва».

На пе­ре­ко­на­н­ня фа­хів­ців, до про­е­кту роз­чис­тки ру­сел рі­чок окрім дер­жа­ви по­трі­бно до­лу­чи­ти ін­ве­сто­рів, бо ж фа­кти­чно де­ся­тки мі­льяр­дів гри­вень ни­ні ле­жать під во­дою. Роз­чи­ще­ні ж ру­сла ав­то­ма­ти­чно усу­нуть про­бле­му бе­ре­го­укрі­пле­н­ня і да­дуть по­штовх для розвитку бу­ді­вель­ної га­лу­зі та су­дно­плав­ства.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.