Як зна­йти гар­мо­нію?

Ни­ні в до­роб­ку дра­ма­тур­га Те­тя­ни Іва­щен­ко 15 п’єс та май­же 30 по­ста­но­вок у рі­зних те­а­трах Укра­ї­ни!

Den (Ukrainian) - - Культура -

Тво­ри ки­їв­сько­го дра­ма­тур­га Те­тя­ни Іва­щен­ко актив­но став­ля­ться на сце­нах ві­тчи­зня­них те­а­трів. До­ро­бок ав­то­ра, що скла­да­є­ться з 15 п’єс, має близь­ко трид­ця­ти по­ста­но­вок у рі­зних те­а­трах. Це рі­зно­ма­ні­тні ре­жи­сер­ські ін­тер­пре­та­ції п’єс, не схо­жі одна на одну, за­зви­чай кар­ди­наль­но від­рі­зня­ю­ться одна від одної. Це без­за­пе­ре­чне свід­че­н­ня не­о­дно­лі­ній­но­сті дра­ма­тур­гії Іва­щен­ко — її п’єси ба­га­то­пла­сто­ві, на­че у скринь­ці з по­двій­ним дном хо­ва­ю­ться ба­га­то­зна­чні сми­сли. І що­ра­зу ко­жно­му ре­жи­се­ро­ві, який бе­ре­ться за по­ста­нов­ку, обов’яз­ко­во ви­па­дає зна­йти щось, су­го­ло­сне йо­го ми­сте­цько­му ба­чен­ню.

Ни­ні п’єси Те­тя­ни Іва­щен­ко не­спо­ді­ва­но «за­жи­ли» не сце­ні­чним, а лі­те­ра­тур­ним жи­т­тям. У ви­дав­ни­цтві «Дні­про» ви­йшла збір­ка її тво­рів. Що­прав­да, не всіх, а ли­ше сі­мох, то­му ав­тор сим­во­лі­чно на­зва­ла книж­ку « Сім акор­дів...»

Одна з най­ві­до­мі­ших п’єс Іва­щен­ко, мо­жна ви­зна­чи­ти її як про­грам­ну — «Та­ї­на бу­т­тя», в якій іде­ться про осо­би­стість Іва­на Фран­ка. Ува­гу зо­се­ре­дже­но не на пи­сьмен­ни­цькій ді­яль­но­сті по­лум’яно­го Ка­ме­ня­ра — во­на слу­гує ли­ше тлом, — на­то­мість до­слі­джу­є­ться осо­би­сте, май­же ін­тим­не, ду­шев­ні пе­ре­жи­ва­н­ня, істо­рії ко­ха­н­ня по­е­та...

Са­ме оте ося­гне­н­ня « та­ї­ни бу­т­тя » і стає для дра­ма­тур­га го­лов­ним ху­до­жнім зав­да­н­ням. Во­на пра­гне зна­йти від­по­відь і по­ри­нає у вир не­про­стих сто­сун­ків... тан­ців­ни­ці Ай­се­до­ри Дун­кан і по­е­та Сер­гія Єсе­ні­на ( « Ай­се­до­ра » ) . На­тхнен­на ро­ма­ном А. Ба­рік­ко, блу­кає не­зна­йо­ми­ми стеж­ка­ми вза­є­мо­від­но­син двох куль­тур — фран­цузь­кої та япон­ської і в те­мі ко­ха­н­ня при­хо­дить до гли­бин­них фі­ло­соф­ських ви­снов­ків у ца­ри­ні по­чут­тів ( « Ідза­на­мі » ) .

До­слі­джу­ю­чи ві­чні сто­сун­ки між жін­кою та чо­ло­ві­ком — ко­му, як не жін­ці, за­гли­блю­ва­ти­ся в цей ана­ліз, — Т. Іва­щен­ко до­те­пно ви­га­дує, як мо­ло­дій ге­ро­ї­ні за­до­воль­ни­ти ба­жа­н­ня бу­ти ща­сли­вою («Як вийти за­між?»). А в лі­ри­чній ко­ме­дії «За­мов­ляю лю­бов» мо­де­лює си­ту­а­цію, ко­ли жін­ка у ста­ні роз­па­чу від са­мо­тно­сті й від­су­тно­сті ко­ха­н­ня « ку­пує » . .. чо­ло­ві­ка. Але ж як­би так про­сто мо­жна бу­ло ви­рі­ши­ти сер­де­чні про­бле­ми! Розв’ яз­ка п’ єси вель­ми не­спо­ді­ва­на.

Та­ї­ну тем­но­го бо­ку бу­т­тя, що, на жаль, за­ли­ша­є­ться акту­аль­ною, до­слі­джує ав­тор­ка у п’єсі «Вте­ча від ре­аль­но­сті». Пер­ше кра­си­ве по­чу­т­тя ко­ха­н­ня за­хли­на­є­ться в пас­тці нар­ко­ти­чно­го бру­ду. В уні­сон тут лу­на­ють дві те­ми — есте­ти­чна і со­ці­аль­на.

Ко­му б не хо­ті­лось пе­ре­кла­сти ви­рі­ше­н­ня сво­їх пси­хо­ло­гі­чних про­блем на пле­чі іншої лю­ди­ни? Зда­є­ться, що хтось кра­ще роз­бе­ре­ться з на­шим вну­трі­шнім ду­шев­ним роз­ла­дом, на­ве­де лад у по­чу­т­тях і про­ти­річ­чях. Що ста­є­ться з лю­дьми, ко­ли во­ни по­тра­пля­ють до рук пси­хо­ло­гів і по­чи­на­ють ді­я­ти за їхні­ми ви­га­да­ни­ми сце­на­рі­я­ми? Про це йдеться в ша­ле­ній ко­ме­дії «Empty Trans». Це справ­жній по­сі­бник з упо­ряд­ку­ва­н­ня пси­хо­ло­гі­чних про­блем, тіль­ки не ну­дний і важ­кий для сприйня­т­тя че­рез на­дмір­ну кіль­кість не­зро­зумі­лих тер­мі­нів, а до­те­пний та ве­се­лий, іро­ні­чни­ми ви­снов­ка­ми яко­го мо­жна смі­ли­во ко­ри­сту­ва­ли­ся в жит­ті.

Як тіль­ки сім нот ство­рю­ють усю му­зи­ку, так із «Се­ми акор­дів...» по­стає все­світ дра­ма­тур­гії Те­тя­ни Іва­щен­ко з па­ну­ва­н­ням ори­гі­наль­ної, ху­до­жньо-ви­шу­ка­ної гар­мо­нії сти­лю і те­ма­ти­ки. Тут можливо все: бу­ти та­ла­но­ви­тою й ша­ле­ною, як «Ай­се­до­ра», за­гад­ко­вою, жер­тов­ною і зна­дли­вою бо­ги­нею «Ідза­на­мі», смі­ли­во ви­ко­на­ти фун­кцію «Empty Trans» і спа­ли­ти ду­шев­не смі­т­тя, на­ре­шті, ді­зна­ти­ся, «Як вийти за­між?» — а ще «За­мо­ви­ти лю­бов», здій­сни­ти «Вте­чу від ре­аль­но­сті» і, вре­шті-решт, ося­гну­ти «Та­ї­ну бу­т­тя».

Ал­ла ПІДЛУЖНА, те­а­тро­зна­вець

ФО­ТО НАДАНО ЛІТЧАСТИНОЮ ТЕ­А­ТРУ НА ПО­ДО­ЛІ

«ЗА­МОВ­ЛЯЮ ЛЮ­БОВ» — ОДНА З ОСТАН­НІХ РЕ­ЗО­НАН­СНИХ ПРЕМ’ЄР ТЕ­А­ТРУ НА ПО­ДО­ЛІ, ЯКУ ПО­СТАВ­ЛЕ­НО ЗА П’ЄСОЮ Т. ІВА­ЩЕН­КО. НА ФО­ТО ВИ­КО­НАВ­ЦІ ГО­ЛОВ­НИХ РОЛЕЙ: В’ЯЧЕСЛАВ ДОВ­ЖЕН­КО (КИ­РИ­ЛО), ІРИ­НА ГРИ­ЩЕН­КО (НА­ДІЯ) І ЛА­РИ­СА ТРОЯНОВСЬКА (ВІ­РА)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.