«Це ще не кі­нець са­ги ЄС–Укра­ї­на»

Сте­фан де ШПІГЕЛЕР — про інформаційний су­про­від референдуму в Нідерландах та свій «обе­ре­жний опти­мізм»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ми­ко­ла СІРУК, Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

Згі­дно із по­пе­ре­дні­ми ре­зуль­та­та­ми під­ра­хун­ку го­ло­сів, зро­бле­ни­ми гол­ланд­ськи­ми му­ні­ци­па­лі­те­та­ми, 61,1% про­го­ло­су­ва­ли «проти» ратифікації Угоди про асоціацію Укра­ї­на—ЄС на ре­фе­рен­ду­мі у Нідерландах. Про це по­ві­дом­ляє гол­ланд­ський те­ле­ка­нал NOS. Як йдеться у по­ві­дом­лен­ні, яв­ка всьо­го на 2% пе­ре­ви­щи­ла не­об­хі­дний бар’єр і скла­ла 32,2%. «За» уго­ду про­го­ло­су­ва­ли 38,1% ви­бор­ців. За за­ко­ном, ре­фе­рен­дум вва­жа­є­ться чин­ним, якщо на го­ло­су­ва­н­ня при­йшло не мен­ше 30% ви­бор­ців.

Во­дно­час прем’єр-міністр Ні­дер­лан­дів Марк Рютте за­явив, що вла­да країни ре­тель­но пе­ре­гля­не Уго­ду про асоціацію з Україною, щоб за­до­воль­ни­ти всі сторони.

Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко на­звав ме­тою референдуму не Уго­дою про асоціацію між Україною та ЄС, а «ата­ку на єдність Європи, ата­ку на по­ши­ре­н­ня єв­ро­пей­ських цін­но­стей». Та чи все зро­би­ла Укра­ї­на для то­го, щоб ні­дер­ланд­ці кра­ще нас зро­зумі­ли? Як в ін­фор­ма­цій­но­му пла­ні в Нідерландах бу­ла пред­став­ле­на Укра­ї­на та про що свід­чать ре­зуль­та­ти референдуму? Про це «День» роз­пи­тав у стар­шо­го на­у­ко­во­го спів­ро­бі­тни­ка Га­азь­ко­го цен­тру стра­те­гі­чних до­слі­джень (Га­а­га, Ні­дер­лан­ди) Сте­фа­на де ШПІГЕЛЕРА.

— Як ви оці­ню­є­те пе­ре­біг референдуму?

— Це був пер­ший ре­фе­рен­дум у на­шій кра­ї­ні, який ініціював не уряд, а гро­ма­дя­ни. Оче­ви­дно, що всім сто­ро­нам до­ве­де­ться зви­ка­ти до цієї «де­мо­кра­ти­чної ін­но­ва­ції» — і це та­кож бу­ло про­де­мон­стро­ва­но упро­довж усьо­го про­це­су. Ре­фе­рен­ду­ми бу­ли при­зна­че­ні для ви­рі­ше­н­ня основ­них питань по­лі­ти­ки, але «бар’єри» для ухва­ле­н­ня рі­шень бу­ло­ви зна­че­но за­над­то низь­ки­ми. Для про­ве­де­н­ня референдуму бу­ло над­то лег­ко отри­ма­ти (не­пе­ре­ві­ре­ні) під­пи­си за до­по­мо­гою он-лайн­пе­ти­ції, а по­ріг яв­ки у 30% на­да­вав «та­кти­чним» ви­бор­цям ба­га­то по­ро­чних сти­му­лів за­ли­ша­ти­ся вдо­ма, та­ким чи­ном, по­тен­цій­но спо­тво­рю­ю­чи ре­аль­ну дум­ку гол­ланд­ських ви­бор­ців. Дер­жав­не фі­нан­су­ва­н­ня іні­ці­а­тив кам­па­нії бу­ло за­над­то фра­гмен­то­ва­ним, що ускла­дни­ло здій­сне­н­ня «сер­йо­зних» ре­чей. Ли­ше де­які по­лі­ти­чні пар­тії про­ва­ди­ли актив­ну агі­та­цію. Сам уряд без ен­ту­зі­а­зму де­мон­стру­вав свою під­трим­ку кам­па­нії «так». Кам­па­нія «ні» бу­ла набагато більш актив­ною, ви­ди­мою, твор­чою і жи­вою. Про­бле­ма по­ля­га­ла в то­му, що зви­чай­но ви­бор­ці з та­бо­ру «ні» бу­ли набагато кра­ще мо­бі­лі­зо­ва­ни­ми — за іро­ні­єю до­лі, не стіль­ки то­му, що во­ни ма­ли ду­же силь­ні по­чу­т­тя що­до Угоди про асоціацію з Україною, а то­му, що во­ни ви­ра­жа­ли своє силь­не не­вдо­во­ле­н­ня Європейським Союзом. Укра­ї­на, в цьо­му сен­сі, стала не­ща­сною жер­твою че­рез кіль­ка ре­чей, до яких во­на не ма­ла жо­дно­го від­но­ше­н­ня: 1) Опа­ну­ва­н­ня гол­ланд­ця­ми но­вої фор­ми більш пред­став­ни­цької де­мо­кра­тії; 2) зро­ста­ю­че обу­ре­н­ня проти «си­сте­ми» пев­ної ча­сти­ни на­шо­го на­се­ле­н­ня, яке в кін­це­во­му під­сум­ку опи­ни­лось на «не­пра­виль­ній» сто­ро­ні гло­ба­лі­за­ції; і 3) основ­ної дис­ку­сії про май­бу­тній роз­ви­ток Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу.

— Ска­жіть, як Укра­ї­на сьо­го­дні ін­фор­ма­цій­но при­су­тня в Нідерландах за­га­лом і під час кам­па­нії на­пе­ре­до­дні референдуму зокре­ма?

— Укра­ї­на бу­ла до­сить при­су­тньою в цій кам­па­нії, і я ба­чу це як один з по­зи­тив­них ре­зуль­та­тів цьо­го референдуму: Гол­лан­дія стала зна­ти Укра­ї­ну набагато кра­ще. Це збли­же­н­ня вклю­ча­ло ба­га­то яскра­вих сто­рін, якот еко­но­мі­чний по­тен­ці­ал Укра­ї­ни (лю­ди, зви­чай­но, по­ча­ли ду­ма­ти по-ін­шо­му про укра­їн­ський IT-се­ктор), щи­ро­сер­де­чні і роз­ді­ле­ні пра­гне­н­ня «Май­да­ну» (який став рі­дним сло­вом для ба­га­тьох гол­ланд­ських лю­дей); та­кож яскра­ві очі ба­га­тьох укра­їн­ців з Укра­ї­ни та мі­сце­вої ді­а­спо­ри, які ві­ді­гра­ва­ли актив­ну роль у кам­па­нії, осо­бли­во сту­ден­ти з ака­де­мії укра­їн­сько­го лі­дер­ства; ре­лі­гій­ні лі­де­ри, які при­йшли як одна гру­па; і Мар­кі­ян Ма­цех та йо­го фор­те­пі­а­но спра­ви­ло не­за­бу­тнє по­зи­тив­не враження на ба­га­тьох гол­ланд­ських лю­дей. У той же час, однак, ця кам­па­нія та­кож під­кре­сли­ла кіль­ка «тем­них» аспе­ктів укра­їн­ських ре­а­лій: в пер­шу чер­гу, не­злам­на си­стем­на ко­ру­пція; не­рі­шу­чість по­лі­ти­чно­го ке­рів­ни­цтва; три­ва­ю­чий соціальний роз­по­діл; де­які аспе­кти ка­та­стро­фи MH17; див­на істо­рія про ні­би­то ви­кра­де­ні гол­ланд­ські кар­ти­ни і т.д. Хо­ча в ці­ло­му я б ска­зав, що ду­хов­ний імідж, який гол­ланд­ці ма­ли про Укра­ї­ну і який був вель­ми не­га­тив­ним до по­ча­тку кам­па­нії, на­справ­ді став зна­чно більш бар­ви­стим і яскра­вим, що є до­брою озна­кою для май­бу­тньо­го.

— На ва­шу дум­ку, на­скіль­ки гли­бо­ко Ні­дер­лан­ди орі­єн­ту­ю­ться в тих акту­аль­них про­це­сах, що від­бу­ва­ю­ться в Укра­ї­ні, зокре­ма що­до те­ми вій­ни на схо­ді і ане­ксії Криму?

— Зві­сно, не ду­же гли­бо­ко. Біль­шість гол­ланд­ців — і не тіль­ки гол­ланд­ців — набагато біль­ше стур­бо­ва­ні пи­та­н­ня­ми, що є ближ­чим для них та їхніх сі­мей: їх ро­бо­чих місць і за­со­бів до існу­ва­н­ня, осві­ти, охо­ро­ни здо­ров’я і т.д. Во­ни все біль­ше і біль­ше по­чи­на­ють тур­бу­ва­ти­ся де­яки­ми пи­та­н­ня­ми «зов­ні­шньої по­лі­ти­ки і по­лі­ти­ки без­пе­ки», але по­тім во­ни «ба­чать» їх по­руч, якот 50 тис. шу­ка­чів при­тул­ку, які опи­ни­лись в їхній кра­ї­ні або мі­сце­вих джи­ха­ди­стів або на­віть те­ро­ри­сти­чні ата­ки близь­ко їхньої ба­тьків­щи­ни в Па­ри­жі і Брюс­се­лі. Укра­ї­на не зна­хо­ди­ться в тій ка­те­го­рії. Крім то­го, зв’язок між Україною і Ро­сі­єю, як і ра­ні­ше ду­же силь­но при­су­тній у сві­до­мо­сті ба­га­тьох лю­дей. Прав­ля­ча елі­та Ро­сії зов­сім не є по­пу­ляр­ною, але ко­ли лю­ди зби­ра­ю­ться щось зро­би­ти для Укра­ї­ни чи щось ро­би­ти з нею, во­ни та­кож одра­зу ду­ма­ють про те, як «умов­ний Пу­тін» бу­де ре­а­гу­ва­ти на це, і що це бу­де озна­ча­ти для ні­дер­лан­дів. І, до ре­чі, ця нав’язли­ва ідея з Пу­ті­ним та­кож про­ни­за­ла та­бір «так», який під час ви­бор­чої кам­па­нії все ча­сті­ше на­ма­гав­ся пе­ре­тво­ри­ти референдуму на го­ло­су­ва­н­ня проти Пу­ті- на. Але зно­ву-та­ки: ко­ли я все це бе­ру до ку­пи, то ска­жу, що гол­ланд­ці та­кож — можливо на­віть упер­ше — обго­во­рю­ва­ли укра­їн­ські пи­та­н­ня в пер­шу чер­гу укра­їн­ські до­сто­їн­ства, що є кро­ком впе­ред.

Вій­на на Дон­ба­сі ча­сто зга­ду­ва­лась обо­ма та­бо­ра­ми. Та­бір «ні» ствер­джу­вав, що ми не хо­че­мо се­бе «асо­ці­ю­ва­ти» з країною, яка зна­хо­ди­ться в три­ва­ю­чій вій­ні з Ро­сі­єю. Та­бір «так» ви­ко­ри­сто­ву­вав вій­ну для по­ясне­н­ня то­го, чо­му си­ту­а­ція на­стіль­ки дра­ма­ти­чна в Укра­ї­ні, і чо­му кра­ї­на — і осо­бли­во лю­ди, — за­слу­го­ву­ють на­шої під­трим­ки. До ре- Але юри­ди­чним фа­ктом є те, що ре­фе­рен­дум не є обов’яз­ко­вим.

По­лі­ти­ко-пра­во­вою ре­аль­ні­стю є те, що 27 уря­дів ін­ших кра­їн ЄС вже ра­ти­фі­ку­ва­ли до­го­вір, і що про­стір для ма­нев­ру в пе­ре­го­во­рах в Брюс­се­лі бу­де ду­же ма­лим. То­му я до сих пір вва­жаю, що ймо­вір­ність то­го, що після то­го, як ося­де пил, гол­ланд­ський уряд, в ті­сній спів­пра­ці з брюс­сель­ськи­ми єв­ро­кра­та­ми, що не по­до­ба­є­ться тим, хто про­го­ло­су­вав проти угоди, при­ду­ма­ють ще один но­вий «трюк», який до­зво­лить йо­му ра­ти­фі­ку­ва­ти до­го­вір з чи­стою со­ві­стю. Якщо яв­ка бу­ла зна­чно ви­щою по­ро­га у 30%, це бу­ло б набагато скла­дні­ше. Оскіль­ки яв­ка бу­ла та­кою низь­кою, я за­ли­ша­юсь обе­ре­жним опти­мі­змом і вва­жаю, що гол­ланд­ський пра­гма­тизм га­ран­ту­ва­ти­ме збе­ре­же­н­ня су­ті до­го­во­ру в си­лі. Я та­кож не ба­чу при­чин, чо­му осо­бли­во тор­го­вель­ні аспе­кти до­го­во­ру, які вже «в тим­ча­со­во­му по­ряд­ку» всту­пи­ли в силу — і які не бу­ли го­лов­ним пи­та­н­ням у гол­ланд­ській дис­ку­сії все одно не бу­ло — по­вин­ні бу­ти при­зу­пи­не­ні. І я вва­жаю, що уго­да про без­ві­зо­вий до­сту­пу для гро­ма­дян Укра­ї­ни з ЄС ста­не ча­сти­ною до­мов­ле­но­сті, в сві­тлі то­го фа­кту, що Вер­хов­на Ра­да прийня­ла всі не­об­хі­дні за­ко­ни і Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія в даний час під­три­мує це. Так, го­ло­су­ва­н­ня 6 кві­тня не ста­ло до­бою но­ви­ною, але це, зви­чай­но, не кі­нець угоди про асоціацію, не ка­жу­чи вже про са­гу ЄС—Укра­ї­на.

Сте­фан де ШПІГЕЛЕР:

чі, ду­же ма­ло лю­дей під час кам­па­нії (з обох сто­рін — і, зви­чай­но, за ви­ня­тком низ­ки тро­лів у со­ці­аль­них ме­діа) змов­чу­ва­ли, ко­ли мова йшла про Ро­сію або про ане­ксію Криму.

— А як ви оці­ню­є­те ре­зуль­та­ти референдуму?

— На пер­ший по­гляд, во­ни зда­ю­ться ка­та­стро­фі­чни­ми. Біль­ше 30% (32,2%) лю­дей про­го­ло­су­ва­ли, а це озна­чає, що ре­фе­рен­дум є дій­сним. 61,1% ви­бор­ців про­го­ло­су­ва­ло проти. Прем’єр-міністр не­гай­но за­явив, що йо­го уряд в даний час не зможе ра­ти­фі­ку­ва­ти уго­ду про асоціацію «про­сто так». Як­би він ска­зав щось ін­ше сьо­го­дні, то тіль­ки без не­об­хі­дно­сті би під­лив ма­сла у во­гонь. Не­зва­жа­ю­чи на те, що уряд не вів актив­но кам­па­нію, ці ре­зуль­та­ти не­га­тив­но вда­ря­ють по йо­го імі­джу, осо­бли­во з огля­ду на той факт, що Ні­дер­лан­ди в даний час го­ло­ву­ють в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі. По­лі­ти­чний факт по­ля­гає в то­му, що уряд не мо­же ігно­ру­ва­ти ре­зуль­та­ти референдуму.

Альо­на ГЕТЬМАНЧУК, ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту сві­то­вої по­лі­ти­ки:

— Після референдуму в Нідерландах ва­жли­ві, на мій по­гляд, кіль­ка ре­чей. По-пер­ше, гол­ланд­ське «ні» створює чи­ма­ло по­лі­ти­чних і юри­ди­чних не­зру­чно­стей, але во­но не «вби­ває» Уго­ду про асоціацію з Україною як та­ку. Пе­ре­ва­жна ча­сти­на текс­ту Угоди сто­су­є­ться ком­пе­тен­ції ЄС, а не кра­їн-чле­нів, зокре­ма Ні­дер­лан­дів. Для Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу ця си­ту­а­ція є пре­це­ден­том, їм до­ве­де­ться ду­ма­ти, як з неї ви­хо­ди­ти, і пе­ре­ко­на­на, що во­ни зна­йдуть ви­хід. Власне то­му на­віть ба­га­то з тих, хто го­ло­су­вав проти угоди ствер­джу­ва­ли, що Укра­ї­ні нема чо­го хви­лю­ва­тись, оскіль­ки тор­гі­вель­на ча­сти­на, тоб­то Гли­бо­ка та все­ося­жна зо­на віль­ної тор­гів­лі — бу­де пра­цю­ва­ти все одно. То­му не тре­ба гол­ланд­ський ре­фе­рен­дум пе­ре­тво­рю­ва­ти в Ар­ма­гед­дон укра­їн­ської єв­ро­ін­те­гра­ції. По-дру­ге, ва­жли­во звер­ну­ти ува­гу на те, чо­му са­ме гол­ланд­ці го­ло­су­ва­ли проти. Згі­дно з ре­зуль­та­та­ми со­ціо­ло­гі­чно­го опи­ту­ва­н­ня IPSOS, опри­лю­дне­но­го на­пе­ре­до­дні референдуму, при­чи­на гол­ланд­сько­го «ні» по­ля­гає у то­му, що «во­ни не до­ві­ря­ють Укра­ї­ні, зокре­ма че­рез на­дмір­ну ко­ру­пцію». Са­ме з цих по­зи­цій ви­хо­ди­ли 60% опи­та­них. Це свід­чить про ефе­ктив­ну кам­па­нію тих, ко­му за остан­ні пів­ро­ку вда­лось при­рів­ня­ти у сві­до­мо­сті ба­га­тьох го­ланд­ців Укра­ї­ну до ко­ру­пції, адже ще влі­тку ми­ну­ло­го ро­ку Укра­ї­на не асо­ці­ю­ва­лась у Нідерландах з ко­ру­пці­єю, що кра­сно­мов­но де­мон­стру­ва­ло опи­ту­ва­н­ня Ін­сти­ту­ту сві­то­вої по­лі­ти­ки се­ред пе­ре­сі­чних гол­ланд­ців про го­лов­ні асоціації з Україною. Однак над­зви­чай­но ва­жли­вий сам факт, що до­ві­ра до Укра­ї­ни ба­зу­є­ться на бо­роть­бі з ко­ру­пці­єю. На дру­гій по­зи­ції (39%), чо­му го­ло­су­ва­ли проти — за­не­по­ко­є­н­ня, що Уго­да про асоціацію є пер­шим кро­ком до член­ства Укра­ї­ни в ЄС. Це був ві­до­мий контр­ар­гу­мент у та­бо­рі «ні», На тре­тій по­зи­ції (31%) — твер­дже­н­ня, що гол­ланд­ці не по­ді­ля­ють єв­ро­пей­ських цін­но­стей. По-тре­тє, прав­дою є те, що пе­ре­ва­жна кіль­кість гол­ланд­ців ду­же ма­ло знає про Укра­ї­ну. Згі­дно з на­шим ще одним со­цо­пи­ту­ва­н­ням, мен­ше, ніж ме­шкан­ці Ні­меч­чи­ни, Франції, Іта­лії та Іспа­нії. Але прав­дою є та­кож те, що ми так са­мо ду­же по­га­но зна­є­мо, що на­справ­ді від­бу­ва­є­ться в єв­ро­пей­ських країнах, їхні трен­ди та їхні ди­скур­си. Зов­ні­шньо­по­лі­ти­чний ана­ліз та екс­пер­ти­за у нас ду­же ча­сто під­мі­не­на по­трі­бни­ми ме­си­джа­ми, які «роз­га­ня­ють» від­по­від­ні «го­во­ря­щі го­ло­ви » , так чи і на­кше пов»яза­ні з ті­єю чи ін­шою по­лі­ти­чною си­лою. Це лег­ко­ва­жний під­хід, йо­го по­трі­бно ко­ри­гу­ва­ти, щоб по­тім не бу­ло сюр­при­зів у сти­лі ні­дер­ланд­сько­го.

Оле­ксандр ГОРІН, по­сол Укра­ї­ни в Нідерландах:

— Ре­фе­рен­дум в Нідерландах, який від­був­ся вчо­ра, ви­кли­кав біль­ше за­пи­тань і ство­рив до­да­тко­ві про­бле­ми для Уря­ду Ні­дер­лан­дів. При цьо­му під уря­дом ро­зу­мі­є­ться і ні­дер­ланд­ський пар­ла­мент. Та­ке уто­чне­н­ня зро­би­ли са­мі гол­ланд­ці в бе­сі­ді зі мною. В чо­му про­бле­ми? Яв­ка на ре­фе­рен­дум скла­ла всьо­го 32 від­со­тки (бу­де­мо бра­ти по ма­кси­му­му). Це в аб­со­лю­тних ци­фрах —4 млн осіб. За­ре­є­стро­ва­ни­ми го­ло­су­ва­ти в 2012 ро­ці на пар­ла­мент­ських виборах бу­ло 12,7 млн осіб. Ві­зьме­мо, що проти про­го­ло­су­ва­ло 65 відсотків — 2,64 млн осіб або 20,8 від­со­тка всіх ви­бор­ців. Та­ким чи­ном про­го­ло­су­ва­ли за та про­і­гно­ру­ва­ли го­ло­су­ва­н­ня май­же 79 відсотків ви­бор­ців. В той же час при ратифікації Угоди в пар­ла­мен­ті її під­три­ма­ли пар­тії, які ра­зом отри­ма­ли 9,1 млн го­ло­сів (лі­бе­ра­ли, лей­бо­ри­сти, со­ці­ал-де­мо­кра­ти, зе­ле­ні лі­ві то­що). В пар­ла­мен­ті проти ратифікації Угоди ви­сту­пи­ли со­ці­а­лі­сти, на­ро­дна пар­тія, пар­тія за­хи­сту тва­рин, за яких на виборах про­го­ло­су­ва­ли 2,04 млн осіб, що при­бли­зно від­по­від­ає чи­слу про­го­ло­су­вав­ших проти на ре­фе­рен­ду­мі. Та­ким чи­ном, за­яв­ля­ю­чи про не­об­хі­дність вра­ху­ва­н­ня ре­зуль­та­ту референдуму, по су­ті бу­де взя­то до ува­ги ли­ше на­строї відкрито опо­зи­цій­них пар­тій. Пи­та­н­ня — а во­ля біль­шо­сті, яка в умо­вах си­сте­ми пред­став­ни­цької де­мо­кра­тії ви­сло­ви­ла­ся за ра­ти­фі­ка­цію, чи бу­де взя­та до ува­ги? Це все, про що мо­жна сказати на цьо­му ета­пі до опри­лю­дне­н­ня ре­зуль­та­тів — по­пе­ре­дніх 8 і оста­то­чних 12 кві­тня. Да­вай­те до­че­ка­є­мо­ся рі­ше­н­ня уря­ду Ні­дер­лан­дів.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що уряд не вів актив­но кам­па­нію, ці ре­зуль­та­ти не­га­тив­но вда­ря­ють по йо­го імі­джу, осо­бли­во з огля­ду на той факт, що Ні­дер­лан­ди на даний час го­ло­ву­ють в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі. По­лі­ти­чний факт по­ля­гає в то­му, що уряд не мо­же ігно­ру­ва­ти ре­зуль­та­тів референдуму. Але юри­ди­чним фа­ктом є те, що ре­фе­рен­дум не є обов’яз­ко­вим. По­лі­ти­ко-пра­во­вою ре­аль­ні­стю є те, що 27 уря­дів ін­ших кра­їн ЄС вже ра­ти­фі­ку­ва­ли до­го­вір і що про­стір для ма­нев­ру в пе­ре­го­во­рах в Брюс­се­лі бу­де ду­же ма­лим

ФО­ТО РЕЙТЕР

ЯВ­КА НА РЕ­ФЕ­РЕН­ДУ­МІ В НІДЕРЛАНДАХ СТА­НО­ВИ­ЛА 32,2%

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.