«Iде­аль­ний уряд» для... «їхньо­го сві­ту»

Яце­нюк VS Грой­сман: по­лі­ти­ко-еко­но­мі­чний порт­рет

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Прем’єр-мі­ні­стра Яце­ню­ка та­ки « до­ти­сну­ли » пі­ти у від­став­ку, чо­го ду­же до­ма­га­ли­ся Пре­зи­дент По­ро­шен­ко і йо­го ото­че­н­ня. Хо­ча сло­во « до­ти­сну­ли » , на­пев­но, є пе­ре­біль­ше­н­ням. Не зва­жа­ю­чи на три­ва­ле про­ти­сто­я­н­ня між пре­зи­дент­ською і прем’єр­ською ко­ман­да­ми, до­сі їм по­стій­но вда­ва­ло­ся до­мов­ля­ти­ся. Са­ме так це ви­гля­дає і за­раз. В цьо­му про­ти­сто­ян­ні « пре­зи­дент­ські » по­тро­ху збіль­шу­ва­ли свою кво­ту у вла­ді і від­ті­сня­ли « прем’ єр­ських». Прав­да, ко­жно­го ра­зу Яце­ню­ку вда­ва­ло­ся пев­ним чи­ном, на­скіль­ки це можливо в кон­кре­тній си­ту­а­ції, ви­гля­да­ти кра­ще. От за­раз, наприклад, він за­явив про від­став­ку після « офшор­но­го скан­да­лу» Пре­зи­ден­та, фа­кти­чно зва­лив­ши всю від­по­від­аль­ність за стан країни на По­ро­шен­ка і йо­го ото­че­н­ня, хо­ча від­по­від­аль­ність за кри­зу на Яце­ню­ку ле­жи­тьне мен­ше.

От­же, Яце­нюк пі­шов, про­був­ши на сво­їй по­са­ді біль­ше двох ро­ків — можливо, най­важ­чих ро­ків в но­ві­тній істо­рії Укра­ї­ни. Чим же за­пам’ята­є­ться йо­го уряд? Сам Ар­се­ній Пе­тро­вич тра­ди­цій­но каже про до­ся­гне­н­ня: « Ми по­збу­ли­ся но­мен­кла­тур­ної не­рів­но­сті, збе­ре­гли укра­їн­ську еко­но­мі­ку від де­фол­ту, роз­по­ча­ли мас­шта­бні стру­ктур­ні змі­ни і зро­би­ли все для не­зво­ро­тно­сті єв­ро­пей­сько­го ви­бо­ру. По­при вій­ну ство­ри­ли умо­ви для еко­но­мі­чно­го від­нов­ле­н­ня». Але чи це так?

«Уряд Яце­ню­ка» се­бе з са­мо­го по­ча­тку по­зи­ціо­ну­вав як « уряд ка­мі­ка­дзе » , і йо­го мі­сія по­ля­га­ла в то­му, щоб здій­сни­ти не­по­пу­ляр­ні за­хо­ди, які до­зво­ли­ли б в май­бу­тньо­му пе­ре­йти до більш ра­ціо­наль­но­го, спра­ве­дли­во­го і успі­шно­го спосо­бу ведення дер­жав­них справ в ці­ло­му і кон­кре­тних га­лу­зях, — ко­мен­тує «Дню» до­ктор по­лі­ти­чних на­ук, за­ві­ду­вач Цен­тру до­слі­джень про­блем Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції Ма­ксим Ро­зум­ний. — Та­ка позиція бу­ла ви­прав­да­на і то­му уряд Яце­ню­ка спо­ча­тку під­три­ма­ли не ли­ше укра­їн­ці але й за­хі­дні пар­тне­ри. Однак, ви­хо­дя­чи з та­кої ло­гі­ки ці кро­ки ма­ли б бу­ти не­по­пу­ляр­ни­ми не ли­ше для біль­шо­сті на­се­ле­н­ня, яке отри­ма­ло різ­ке зни­же­н­ня до­хо­дів, підвищення та­ри­фів та ін­ших ви­трат, але для так зва­ної елі­ти, олі­гар­хів та ін­ших отри­му­ва­чів рен­ти та ін­ших благ в на­шій кра­ї­ні. І тут є пи­та­н­ня, на­скіль­ки бу­ла зба­лан­со­ва­на в цьо­му сен­сі по­лі­ти­ка уря­ду. В якійсь мі­рі бу­ли здій­сне­ні кро­ки для змі­цне­н­ня су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни, змі­цне­н­ня еко­но­мі­чної не­за­ле­жно­сті, зокре­ма, від ро­сій­сько­го га­зу. Та­кож пев­ні ре­фор­ми бу­ли зро­бле­ні в пра­во­охо­рон­ній си­сте­мі. Але оче­ви­дно, що дис­ба­ланс у ви­тра­тах на ре­фор­ми все ж та­ки був не на ко­ристь пе­ре­сі­чних укра­їн­ців».

« У Яце­ню­ка бу­ло до­ста­тньо ча­су, щоб про­ве­сти сут­тє­ві змі­ни в кра­ї­ні та ре­аль­ні ре­фор­ми, — ко­мен­тує « Дню » по­лі­то­лог Вік- то­рія По­дгор­на. — Але, зва­жа­ю­чи на їх по вер хо вість, йо му по - трі­бно бу­ло пі­ти ра­ні­ше. За­га­лом ви­ни­кає враження, що укра­їн­ська по лі ти ка ру ха єть ся по ко лу, не змі ню ють ся жод ні по лі тич ні ал го рит ми. Від став ка Яце ню ка ста ла ре зуль та том по лі тич них до мов ле нос тей, на віть як що він го во рить, що пі шов са мо стій но. Те пер Яце нюк спо ді ва єть ся, що зав­дя­ки цьо­му пі­зні­ше він зможе по вер ну ти ся на по лі тич ний олімп і від но ви ти свій рей тинг. Да на від став ка го во рить та кож про те, що пи­та­н­ня но­во­го Ка­бмі­ну вже узгод же не, у яко му мо - жуть бу ти окре мі ці ка ві осо би­сто­сті, ско­рі­ше, бу­де біль­ше предс тав ни ків « На род но го фрон ту » . Прем’єром, во­че­видь, бу­де Гройс ман. Але це не ви рі шить проб - ле­ми, оскіль­ки всі ста­рі облич­чя в по лі ти ці про дов жать ді яти за ста­ри­ми ал­го­ри­тма­ми по­ве­дін­ки — во­ни вже про­де­мон­стру­ва­ли їх за остан­ні два ро­ки».

На­віть якщо пре­зи­дент­ський сце на рій та ки бу де вті ле ний у жи­т­тя, чо­го По­ро­шен­ко хо­тів ще пі сля остан ніх пар ла мен­тсь ких ви бо рів, чи ста не від цьо го кра - ще для країни? Як по­ка­зує пра­кти­ка остан­ніх ро­ків, ста­ра си­сте­ма ні­ку­ди не ді­ла­ся з по­лі­тки, як і ра ні ше на пер шо му міс ці осо - бис ті і кор по ра тив ні, а не дер - жав ні ін те ре си. Від по від но, від змі­ни облич до­сі ма­ло що змі­ню­ва ли ся. Ре фор ми за ли ша ли ся ли ше на сло вах. То му го во ри ти про те, що з від­став­кою Яце­ню­ка по лі тич на кри за за вер шу єть ся, за ра но. Не ви клю че но, що во на мо же ли ше по гли би ти ся. На га - да є мо, Яну ко вич фак тич но та - кож мав всю пов­но­ту вла­ди.

ЯКИМ МАЄ БУ­ТИ НО­ВИЙ УРЯД?

Ско­ріш за все, вже сьо­го­дні у Вер­хов­ній Ра­ді бу­де офі­цій­но від­прав­ле­но у від­став­ку Ка­бмін Яце­ню­ка і ство­ре­но но­ву ко­а­лі­цію, від­по­від­но, за­твер­дже­но но­вий уряд. Про та­кий сце­на­рій розвитку по­дій на­пе­ре­до­дні висловилися всі основ­ні грав­ці — як Пре­зи­дент з Яце­ню­ком, так і пред­став­ни­ки їхніх по­лі­ти­чних сил. Якщо ні, то при­найм­ні цьо­го ти­жня це пи­та­н­ня має бу­ти ви­рі­ше­но то­чно.

«Ду­маю, що по го­ло­су­ван­ню у вівторок що­до прем’єра у них все ви­рі­ше­но і ним має бу­ти Грой­сман, — ко­мен­тує «Дню» на­ро­дний де­пу­тат від «Ба­тьків­щи­ни» Ігор Лу­цен­ко. — Це бу­де ле­га­лі­за­ція ко­а­лі­ції, яка існу­ва­ла дав­но. З ре­шток ін­ко­ли за­ма­ско­ва­них ре­гіо­на­лів сфор­мо­ва­ні та­кі со­бі де­пу­тат­ські гру­пи, які до­по­ма­га­ють ни­ні­шній вла­ді в го­ло­су­ван­ні. Якщо не ви­ста­чає і цих го­ло­сів, то то­ді вже ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться «най­ві­двер­ті­ші ре­гіо­на­ли». В ми­ну­ло­му уря­ді спеціально за­лу­ча­лись лю­ди з Май­да­ну для то­го, щоб хоч якось про­де­мон­стру­ва­ти за­га­лу, що на­чеб­то три­ває онов­ле­н­ня вла­ди. То­ді це був фей­ко­вий процес. Остан­ній уряд мен­ше пі­а­рив­ся на цій те­мі, адже при йо­го фор­му­ван­ні на­ма­га­лись про­де­мон­стру­ва­ти мен­ше тя­жі­н­ня до Май­да­ну. А но­вий уряд, ду­маю, вза­га­лі бу­де аб­со­лю­тно ізо­льо­ва­ним і ні­яким чи­ном не пов’яза­ним з Май­да­ном».

«Це не бу­дуть прин­ци­по­во но­ві лю­ди, а бу­дуть ви­хід­ці з тих са­ме еко­но­мі­чних і по­лі­ти­чних груп, — погоджується з та­кою дум­кою Ма­ксим Ро­зум­ний. — В іде­а­лі ко­ман­да уря­ду має бу­ти скон­стру­йо­ва­на на тих лю­дях, які фа­хо­во ро­зу­мі­ю­ться на сфе­рах, яки­ми во­ни ма­ють ке­ру­ва­ти. Але ці лю­ди ма­ють бу­ти не­за­ле­жні від ко­ле­ктив­них апе­ти­тів і не по­вин­ні бу­ти став­ле­ни­ка­ми груп чи осіб, які роз­по­ді­ля­ють наші ко­ле­ктив­ні бла­га між со­бою. Уря­дов­ці ма­ють бу­ти за­ле­жни­ми від укра­їн­сько­го на­ро­ду че­рез йо­го впов­но­ва­же­них пред­став­ни­ків. Але з цим ме­ха­ні­змом ре­пре­зен­та­ції ін­те­ре­сів укра­їн­сько­го на­ро­ду в по­лі­ти­чній сфе­рі як раз і є про­бле­ми. Оче­ви­дно, що на пе­ре­хі­дно­му ета­пі йдеться про те, що ми на­зи­ва­є­мо «те­хні­чним уря­дом».

Тим ча­сом лі­дер пре­зи­дент­ської фра­кції «БПП» Юрій Лу­цен­ко не проти зайня­ти по­са­ду ген­про­ку­ро­ра. На­га­да­є­мо, що чин­не за­ко­но­дав­ство не до­зво­ляє йо­му бу­ти кан­ди­да­том в ген­про­ку­ро­ри. «Ко­ли ме­ні по­ста­ви­ли пи­та­н­ня: а якщо за­ко­но­дав­ство бу­де змі­не­но, чи ти готовий, я ска­зав, що не хо­чу, але готовий», — за­зна­чив Лу­цен­ко. Це до пи­та­н­ня під­хо­дів в ка­дро­вій по­лі­ти­ці ни­ні­шньої вла­ди.

«В іде­а­лі ал­го­ритм має бу­ти та­ким — фор­му­є­ться справ­жня, а не «на­пів­ту­шко­ва­на» ко­а­лі­ція, і во­на вже пра­цює як де­мо­кра­ти­чний мі­ні­пар­ла­мент. І са­ме в ній має фор­му­ва­тись по та­кій са­ме про­це­ду­рі уряд, — ви­слов­лює свою дум­ку Ігор Лу­цен­ко. — Для цьо­го фор­му­є­ться рам­ко­ва про­гра­ма шля­хом ши­ро­кої дис­ку­сії в су­спіль­стві, яка па­ра­лель­но за­твер­джу­є­ться в пар­ла­мен­ті. Ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти який са­ме ви­ко­на­вець бу­де цієї про­гра­ми в уря­ді. Від про­пи­са­них зав­дань і тре­ба шу­ка­ти від­по­від­них лю­дей на по­са­ди. Прем’єр має фор­му­ва­ти свою ко­ман­ду шля­хом від­кри­тих дис­ку­сій з пред­став­ле­н­ням кон­кре­тних про­грам і від­по­від­я­ми на пи­та­н­ня. От­же, іде­аль­ний ме­ха­нізм: про­гра­ма — го­ло­ва уря­ду — без­по­се­ре­дні ви­ко­нав­ці на рів­ні мі­ні­стерств. Я б ще хо­тів в но­во­му уря­ді ба­чи­ти укра­їн­ців, які во­ло­ді­ють укра­їн­ською мо­вою і від­по­від­но мо­жуть чи­та­ти укра­їн­ські за­ко­ни. Але за­раз си­ту­а­ція аб­со­лю­тно зво­ро­тна. Все по­хо­дить від то­го, хто і ко­го по­ста­вить на ті чи ін­ші по­са­ди в уря­ді. Зна­хо­дя­ться до­ку­мен­ти і де­пу­та­ти, які в пар­ла­мен­ті бу­дуть ви­ко­ну­ва­ти роль ма­си або біо­ма­си, що має си­му­лю­ва­ти ко­а­лі­цію».

«На­справ­ді нам по­трі­бно, щоб ста­ра по­лі­ти­чна вер­хів­ка, Пре­зи­дент і прем’єр зро­би­ли го­лов­не — від­кри­ли шлю­зи для но­вої по­лі­ти­чної елі­ти, — на­го­ло­шує Ві­кто­рія По­дгор­на. — За­раз же її на­ма­га­ю­ться роз­по­ро­ши­ти по по­лі­ти­чних про­е­ктах ста­ро­го зраз­ка, чо­му спри­яє си­сте­ма за­ко­но­дав­ства і фі­нан­су­ва­н­ня пар­тій, які обме­жу­ють ство­ре­н­ня но­вих по­лі­ти­чних сил, стру­ктур та еліт. Але Укра­ї­на біль­ше не мо­же че­ка­ти на но­ві по­лі­ти­чні елі­ти — во­ни по­трі­бні вже за­раз. Тож Пре­зи­дент та прем’єр про­тя­гом на­сту­пно­го пе­рі­о­ду ма­ють про­де­мон­стру­ва­ти свою зда­тність чи не­зда­тність для цьо­го. А на­сту­пний етап зро­бить жор­сто­кий ви­клик для фор­му­ва­н­ня но­вих пар­тій та еліт, а та­кож для но­вих ви­бо­рів».

***

Рів­но рік то­му в «Дні» ви­йшов ма­те­рі­ал за ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­но­го в ре­да­кції кру­гло­го сто­лу під за­го­лов­ком «Чи пра­виль­но ми бо­ре­мо­ся?». У сво­є­му всту­пно­му сло­ві го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на то­ді за­зна­чи­ла: «Май­дан по­чи­нав­ся під га­слом актив­ної єв­ро­ін­те­гра­ції. Чи ба­чи­мо ми сьо­го­дні до­ста­тньо силь­ний по­ступ у цьо­му на­пря­мі? Ми на­зва­ли наш кру­глий стіл «Чи мо­жна зу­пи­ни­ти ре­ванш?». Тут ко­жен має своє ро­зу­мі­н­ня, що це озна­чає, але я ду­маю, що ре­ванш — це не зав­жди опо­зи­цій­на пар­тія. «Ре­ванш» — це ті під­хо­ди, проти яких пов­став Май­дан. Чи є за­гро­за збе­ре­жен­ню цих са­мих під­хо­дів і му­та­цій ста­рих обра­зів у по­лі­ти­ці?».

Як ба­чи­мо, під­хо­ди не тіль­ки збе­ре­гли­ся — му­та­ція ста­рих обра­зів у по­лі­ти­ці про­дов­жу­є­ться, а от­же, ре­ванш стає оче­ви­дним. Хо­ча шан­си на по­зи­тив­ні змі­ни за­ли­ша­ю­ться. Укра­ї­ні по­трі­бні ре­аль­ні кро­ки в сфе­рі ре­форм, стра­те­гія і ба­че­н­ня по­вер­не­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій, роз­ді­ле­н­ня по­лі­ти­ки і бі­зне­су (скан­дал із офшо­ра­ми Пре­зи­ден­та про­дов­жує на­ви­са­ти, бо су­спіль­ство так і не отри­ма­ло чі­тких по­яснень), про­фе­сіо­на­ли, а не «свої» на по­са­дах, наприклад, це сто­су­є­ться по­са­ди ген­про­ку­ро­ра ( чо­му не Ві­ктор Ши­шкін або не Ігор Ка­ба­нен­ко на по­са­ду мі­ні­стра обо­ро­ни), чі­ткі і про­зо­рі пра­ви­ла в еко­но­мі­ці то­що.

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.