Як пра­виль­но за­хи­ща­ти­ся,

Або Про мі­сце і роль сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни в за­без­пе­чен­ні обо­ро­но­зда­тно­сті Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Подробиці - ОЛЕГ БЕРЕЗЮК

Во­стан­ніх чи­слах бе­ре­зня у Дар­ни­цько­му ра­йо­ні мі­ста Ки­є­ва від­бу­ло­ся на­вча­н­ня сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни. По­трі­бно від­да­ти на­ле­жне ор­га­ні­за­то­рам цьо­го за­хо­ду, оскіль­ки він від­був­ся ли­ше зав­дя­ки їхній іні­ці­а­ти­ві.

За пе­ре­бі­гом по­дій спо­сте­рі­га­ли ве­те­ра­ни Зброй­них сил, уча­сни­ки бо­йо­вих дій на схо­ді Укра­ї­ни і го­сті з ін­ших обла­стей на­шої країни.

■ Сьо­го­дні, ма­буть, не вар­то звер­та­ти осо­бли­ву ува­гу на та­кти­чні по­мил­ки, допу­ще­ні уча­сни­ка­ми у хо­ді на­вчань. Для то­го, щоб лю­ди мо­гли аде­ква­тно ді­я­ти в умо­вах, ма­кси­маль­но на­бли­же­них до бо­йо­вих, і ефе­ктив­но ви­ко­ну­ва­ти по­кла­де­ні на них обов’яз­ки, во­ни по­вин­ні ма­ти від­по­від­ні зна­н­ня і до­свід.

Такого ре­зуль­та­ту мо­жна до­сяг­ти ли­ше за умо­ви належної організації на­вчаль­но­го про­це­су. І цей процес по­трі­бно ор­га­ні­зо­ву­ва­ти на най­ви­що­му дер­жав­но­му рів­ні, оскіль­ки, від­по­від­но до роз­ді­лу III за­ко­ну «Про обо­ро­ну Укра­ї­ни», на під­роз­ді­ли сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни по­кла­да­ю­ться ва­жли­ві зав­да­н­ня у сфе­рі за­без­пе­че­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті на­шої країни.

■ Згі­дно з цим за­ко­ном, те­ри­то­рі­аль­на обо­ро­на — це си­сте­ма за­галь­но­дер­жав­них за­хо­дів, що здій­сню­є­ться з ме­тою охо­ро­ни та за­хи­сту дер­жав­но­го кор­до­ну, а та­кож за­без­пе­че­н­ня на­ле­жних умов для фун­кціо­ну­ва­н­ня ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди та вій­сько­во­го управ­лі­н­ня у пе­рі­од во­єн­но­го або над­зви­чай­но­го ста­ну. Си­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни та­кож ма­ють охо­ро­ня­ти ін­ші ва­жли­ві дер­жав­ні об’єкти та ко­му­ні­ка­ції, під­три­му­ва­ти ре­жим во­єн­но­го ста­ну, бо­ро­ти­ся з роз­ві­ду­валь­но-ди­вер­сій­ни­ми під­роз­ді­ла­ми агре­со­ра і не­за­кон­ни­ми зброй­ни­ми фор­му­ва­н­ня­ми.

За­ко­ном пе­ред­ба­че­но, що ке­рів­ни­цтво те­ри­то­рі­аль­ною обо­ро­ною здій­сню­ють на­чаль­ник Ге­не­раль­но­го шта­бу Зброй­них сил Укра­ї­ни, а та­кож го­ло­ви обла­сних дер­жа­них адмі­ні­стра­цій. По­ря­док про­ве­де­н­ня ор­га­ні­за­цій­них за­хо­дів, пов’яза­них із ви­рі­ше­н­ням питань те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни, ви­зна­ча­є­ться в По­ло­жен­ні про те­ри­то­рі­аль­ну обо­ро­ну Укра­ї­ни, яке за­твер­джує Пре­зи­дент Укра­ї­ни.

■ Оскіль­ки на си­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни по­кла­да­є­ться виконання ці­лої низ­ки ва­жли­вих зав­дань у сфе­рі за­без­пе­че­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті дер­жа­ви, то цим під­роз­ді­лам по­трі­бно при­ді­ля­ти зна­чно біль­ше ува­ги, ніж це ро­би­ло­ся до цьо­го ча­су. Ана­ліз і уза­галь­не­н­ня пра­кти­ки за­сто­су­ва­н­ня ба­таль­йо­нів те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни в ра­йо­ні бо­йо­вих дій на схо­ді Укра­ї­ни дає під­ста­ви ствер­джу­ва­ти, що ці вій­сько­ві фор­му­ва­н­ня ви­ко­ну­ва­ли нев­ла­сти­ві для них фун­кції. На той час у ви­щих по­са­до­вих осіб дер­жа­ви бу­ло ви­крив­ле­не уяв­ле­н­ня про мі­сце і роль ба­таль­йо­нів те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни в си­сте­мі за­без­пе­че­н­ня обо­ро­но­зда­тно­сті країни. Ни­ми про­сто за­ти­ка­ли ді­ри і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли як зви­чай­ні вій­сько­ві під­роз­ді­ли, не­зва­жа­ю­чи на те, що у пе­ре­ва­жній біль­шо­сті ви­пад­ків в умо­вах ре­аль­них бо­йо­вих дій бій­ці сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни не бу­ли го­то­ві до виконання по­став­ле­них пе­ред ни­ми зав­дань. Ви­ня­тком є хі­ба що 24-й ба­таль­йон те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни «Ай­дар», який бу­ло сфор­мо­ва­но на те­ри­то­рії Лу­ган­ської обла­сті на по­ча­тку 2014 ро­ку, але цей пі­дроз­діл ли­ше фор­маль­но мо­жна вва­жа­ти ба­таль­йо­ном те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни. Пра­кти­чно весь осо­бо­вий склад ба­таль­йо­ну «Ай­дар» бу­ло сфор­мо­ва­но із до­бро­воль­ців, які при­бу­ли з рі­зних ре­гіо­нів Укра­ї­ни (і не тіль­ки), і ба­га­то хто з бій­ців у ми­ну­ло­му вже мав до­свід уча­сті в бо­йо­вих ді­ях. Са­ме то­му ба­таль­йон «Ай­дар» з са­мо­го по­ча­тку ви­ко­ну­вав не до­по­мі­жні фун­кції, як це пе­ред­ба­че­но за­ко­ном, а брав участь у бо­йо­вих ді­ях як зви­чай­ний штур­мо­вий пі­дроз­діл ре­гу­ляр­них Зброй­них сил. У зв’яз­ку з цим мо­жна ствер­джу­ва­ти, що на сьо­го­дні­шній день в Укра­ї­ні пра­кти­чно від­су­тній до­свід організації й ці­льо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни. Це є сут­тє­вим не­до­лі­ком у ро­бо­ті Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни. Сьо­го­дні по­трі­бно біль­ше ува­ги при­ді­ля­ти розвитку сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни, оскіль­ки з їхньою до­по­мо­гою мо­жна зна­чно під­ви­щи­ти рі­вень обо­ро­но­зда­тно­сті Укра­ї­ни. Нам вар­то ви­вча­ти і до­свід за­ру­бі­жних кра­їн що­до організації та за­сто­су­ва­н­ня ана­ло­гі­чних вій­сько­вих фор­му­вань.

Осо­бли­вий ін­те­рес для нас мо­же ма­ти до­свід США. У Спо­лу­че­них Шта­тах вже май­же 400 ро­ків фун­кції сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни до­сить успі­шно ви­ко­нує На­ціо­наль­на гвар­дія.

■ У цій кра­ї­ні під­роз­ді­ли Нац­гвар­дії фор­му­ю­ться на до­бро­віль­ній осно­ві за те­ри­то­рі­аль­ним прин­ци­пом. Вій­сько­во­слу­жбов­ці слу­жать там, де жи­вуть. На­ціо­наль­на гвар­дія під­по­ряд­ко­ву­є­ться пре­зи­ден­то­ві США і зна­хо­ди­ться в опе­ра­тив­но­му управ­лін­ні гу­бер­на­то­ра шта­ту.

■ Під­роз­ді­ли Нац­гвар­дії є у ко­жно­му шта­ті та мо­жуть бу­ти за­ді­я­ні гу­бер­на­то­ром для при­пи­не­н­ня ма­со­вих за­во­ру­шень, лі­кві­да­ції на­слід­ків сти­хій­них лих та в ін­ших над­зви­чай­них си­ту­а­ці­ях. Най­більш ві­до­ми­ми по­ді­я­ми остан­ніх ро­ків, де бій­ці Нац­гвар­дії США брали участь, є при­ду­ше­н­ня ма­со­вих без­по­ряд­ків у Лос-Ан­дже­ле­сі 1992 ро­ку, за­без­пе­че­н­ня охо­ро­ни гро­мад­сько­го по­ряд­ку під час ата­ки те­ро­ри­стів 11 ве­ре­сня 2001 ро­ку, лі­кві­да­ція на­слід­ків ура­га­ну «Ка­трі­на» 2005 ро­ку.

У Спо­лу­че­них Шта­тах На­ціо­наль­на гвар­дія є ре­зер­вом Зброй­них сил, і у ви­пад­ку вій­ни її під­роз­ді­ли пе­ре­хо­дять під ко­ман­ду­ва­н­ня ар­мії. З ме­тою за­без­пе­че­н­ня зла­го­дже­них бо­йо­вих дій вій­сько­во­слу­жбов­ці Нац­гвар­дії бе­руть участь у вій­сько­вих на­вча­н­нях ра­зом із ре­гу­ляр­ни­ми ча­сти­на­ми ар­мії США.

■ Бо­йо­ву під­го­тов­ку бій­ці Нац­гвар­дії про­хо­дять у ви­хі­дні дні та на що­рі­чних дво­ти­жне­вих збо­рах. Слу­жба в На­ціо­наль­ній гвар­дії по­єд­ну­є­ться з основ­ним мі­сцем ро­бо­ти. Ке­рів­ни­кам під­при­ємств, уста­нов та ор­га­ні­за­цій під за­гро­зою кри­мі­наль­но­го покарання за­бо­ро­ня­є­ться пе­ре­шко­джа­ти нац­гвар­дій­цям ви­ко­ну­ва­ти по­кла­де­ні на них дер­жа­вою обов’яз­ки.

■ За слу­жбу в На­ціо­наль­ній гвар­дії вій­сько­во­слу­жбов­ці отри­му­ють за­ро­бі­тну пла­ту, а та­кож ком­пен­са­цію за при­дба­н­ня уні­фор­ми та ін­шо­го вій­сько­во­го спо­ря­дже­н­ня. Після 20 ро­ків слу­жби нац­гвар­дій­ці отри­му­ють сут­тє­ву на­дбав­ку до пен­сії.

Під час роз­бу­до­ви сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни Укра­ї­ни у зна­чній мі­рі мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­свід США, але, зви­чай­но, з ура­ху­ва­н­ням укра­їн­ських ре­а­лій.

■ Си­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни ма­ють ста­ти ре­зер­вом Зброй­них сил Укра­ї­ни і зна­хо­ди­тись у по­стій­ній бо­йо­вій го­тов­но­сті. У зв’яз­ку з цим по­трі­бно пе­ре­гля­ну­ти За­кон «Про На­ціо­наль­ну гвар­дію Укра­ї­ни» і усу­ну­ти всі не­до­лі­ки, які мо­жуть ви­кли­ка­ти кон­флікт ін­те­ре­сів між Мі­ні­стер­ством обо­ро­ни та Мі­ні­стер­ством вну­трі­шніх справ.

Зро­зумі­ло, що в про­це­сі фор­му­ва­н­ня сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни бу­де ви­ни­ка­ти ці­лий ряд тру­дно­щів, і тут ва­жли­во не до­пу­ска­ти по­ми­лок. Наприклад, та­ких, як у ко­ли­шній Юго­сла­вії. У цій кра­ї­на на­дмір­на де­цен­тра­лі­за­ція у сфе­рі організації сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни при­зве­ла до утво­ре­н­ня у ко­жно­го суб’єкта фе­де­ра­ції вла­сних ар­мій, що в кін­це­во­му ре­зуль­та­ті при­зве­ло до жорс­тко­го во­єн­но­го про­ти­сто­я­н­ня і зни­кне­н­ня СФРЮ з по­лі­ти­чної кар­ти сві­ту.

■ Для не­д­опу­ще­н­ня ана­ло­гі­чно­го розвитку по­дій в Укра­ї­ні процес ство­ре­н­ня сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни має про­хо­ди­ти цен­тра­лі­зо- ва­но, але з опо­рою на мі­сце­вих жи­те­лів, які є ідей­ни­ми при­хиль­ни­ка­ми не­за­ле­жно­го розвитку Укра­ї­ни.

Ми ма­є­мо ви­бу­ду­ва­ти чі­тку управ­лін­ську вер­ти­каль, яку ма­ють очо­ли­ти ка­дро­ві офі­це­ри Зброй­них сил Укра­ї­ни.

За на­ле­жно­го під­хо­ду до організації, фі­нан­со­во­го та ма­те­рі­аль­но-те­хні­чно­го за­без­пе­че­н­ня си­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни мо­жуть ві­ді­гра­ти зна­чну роль у за­вер­шен­ні зброй­но­го кон­флі­кту на схо­ді та не­д­опу­щен­ні ви­ни­кне­н­ня ана­ло­гі­чних про­блем в ін­ших ре­гіо­нах Укра­ї­ни.

■ Крім США, для нас мо­же бу­ти ці­ка­вим до­свід організації зброй­них сил у та­ких країнах, як Швей­ца­рія, Шве­ція, Поль­ща та Ли­тва. Уні­каль­ним та ці­ка­вим для Укра­ї­ни та­кож є до­свід та­кої країни, як Ізра­їль, зброй­ні си­ли яко­го пе­ре­бу­ва­ють у по­стій­ній бо­йо­вій го­тов­но­сті у зв’яз­ку з ви­со­ким рів­нем те­ро­ри­сти­чної та во­єн­ної за­гро­зи.

Оскіль­ки си­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни бе­руть участь у за­без­пе­чен­ні обо­ро­но­зда­тно­сті Укра­ї­ни, то оче­ви­дно, що во­ни ма­ють зна­хо­ди­тись у під­по­ряд­ку­ван­ні Мі­ні­стра обо­ро­ни і опе­ра­тив­но­му роз­по­ря­джен­ні го­лів обла­сних дер­жав­них адмі­ні­стра­цій. Ли­ше за умо­ви цен­тра­лі­зо­ва­но­го управ­лі­н­ня ці вій­сько­ві фор­му­ва­н­ня змо­жуть ефе­ктив­но ви­ко­ну­ва­ти по­кла­де­ні на них обов’яз­ки і ра­зом із ре­гу­ляр­ни­ми під­роз­ді­ла­ми Зброй­них сил да­ти на­ле­жну від­січ зброй­ній агре­сії.

■ Вар­то звер­ну­ти ува­гу на те, що вій­сько­во­слу­жбов­ці сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни обов’яз­ко­во ма­ють про­хо­ди­ти слу­жбу за мі­сцем про­жи­ва­н­ня, що дасть мо­жли­вість зна­чно змен­ши­ти ви­тра­ти на обо­ро­ну країни.

Крім то­го, бій­ці під­роз­ді­лів сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни бу­дуть зна­ти, що во­ни за­хи­ща­ють свою зем­лю, свій дім, свої рі­дних і близь­ких від зброй­ної агре­сії та про­ти­прав­них за­зі­хань, і це має ста­ти до­да­тко­вим сти­му­лом для до­бро­со­ві­сно­го виконання ни­ми сво­їх обов’яз­ків.

На ба­зі сил те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни мо­жна по­бу­ду­ва­ти і уні­каль­ну си­сте­му роз­від­ки, оскіль­ки ні­хто кра­ще від мі­сце­вих жи­те­лів не знає свою те­ри­то­рію й осо­бли­во­сті мен­та­лі­те­ту тих, хто на ній про­жи­ває.

■ Си­ли те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни та­кож по­вин­ні ма­ти і вла­сні на­вчаль­ні цен­три, де під ке­рів­ни­цтвом до­свід­че­них офі­це­рів і сер­жан­тів вій­сько­во­слу­жбов­ці бу­дуть удо­ско­на­лю­ва­ти свою бо­йо­ву май­стер­ність.

На ба­зі цих на­вчаль­них цен­трів мо­жна про­во­ди­ти і за­хо­ди з про­фе­сій­ної орі­єн­та­ції та по­пе­ре­дній ка­дро­вий від­бір вій­сько­во­слу­жбов­ців для ре­гу­ляр­них ча­стин Зброй­них сил Укра­ї­ни. Оче­ви­дно, що на­ле­жним чи­ном цей процес мо­же бу­ти ор­га­ні­зо­ва­ний ли­ше цен­тра­лі­зо­ва­но і за на­яв­но­сті по­лі­ти­чної во­лі з бо­ку Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни як Вер­хов­но­го Го­лов­но­ко­ман­ду­ва­ча Зброй­них сил Укра­ї­ни.

■ Акти­ві­зу­ва­ти ро­бо­ту в цьо­му напрямку по­трі­бно і по лінії Мі­ні­стер­ства за­кор­дон­них справ. Укра­ї­на на ре­гу­ляр­ній осно­ві має на­ла­го­ди­ти процес обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю і до­сві­дом з ана­ло­гі­чни­ми вій­сько­ви­ми фор­му­ва­н­ня­ми за­ру­бі­жних кра­їн. Осо­бли­во акту­аль­но це зву­чить на фо­ні не­що­дав­но вчи­не­них те­ро­ри­сти­чних актів у Франції та Бель­гії. Сьо­го­дні як ні­ко­ли ми ро­зу­мі­є­мо ва­жли­вість спів­пра­ці Укра­ї­ни з ін­ши­ми кра­ї­на­ми у сфе­рі без­пе­ки і обо­ро­ни. Ли­ше у ті­сній спів­пра­ці, й у пер­шу чер­гу з кра­ї­на­ми Єв­ро­пей­сько­го спів­то­ва­ри­ства, ми зможемо під­ня­ти обо­ро­но­зда­тність Укра­ї­ни і га­ран­ту­ва­ти на­ле­жний рі­вень без­пе­ки на­ших гро­ма­дян.

Олег БЕРЕЗЮК, Укра­їн­ське юри­ди­чне то­ва­ри­ство

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.