За що по­ва­жа­ють дер­жа­ви

Істо­рик Яків Ра бкін — про пів­то­ни Іра­ну та фе­но­мен Ка­на­ди

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Дня­ми про­фе­сор істо­рії уні­вер­си­те­ту Мон­ре­а­ля, ав­тор і пу­блі­цист Яків Раб­кін представив у Ки­є­ві кни­гу « Су­ча­сний Ізра­їль: від за­ду­му до жи­т­тя » ро­сій­ською мо­вою. Ра­ні­ше ця кни­га бу­ла на­пи­са­на на про­ха­н­ня япон­сько­го ви­дав­ця для мо­ло­ді країни, щоб по­ка­за­ти, якою на­справ­ді є дер­жа­ва Ізра­їль. Ши­ро­ку по­пу­ляр­ність па­но­ві Раб­кі­ну, який на­ро­див­ся в Ле­нін­гра­ді 1945 ро­ку, але вже 42 ро­ки жи­ве в Мон­ре­а­лі, при­не­сла кни­га « Єв­рей проти єв­рея. Іу­дей­ський опір сіо­ні­зму » , пе­ре­кла­де­на два­над­ця­тьма мо­ва­ми, у то­му чи­слі япон­ською. Роз­мо­ва з ізра­їль­сько-ка­над­ським істо­ри­ком почалася з пи­та­н­ня, чо­му Япо­нія за­ці­ка­ви­ла­ся істо­рі­єю Ізра­ї­лю і чо­му там попросили йо­го на­пи­са­ти дру­гу кни­гу і що він хо­тів висвітлити в ній.

— Япон­ці — лю­ди до­пи­тли­ві. По­пе­ре­дня моя кни­га в Япо­нії стала одні­єю з най­кра­щих у се­рії non- fiction, то­му во­ни за­про­по­ну­ва­ли на­пи­са­ти на­сту­пну.

Про Ізра­їль на­пи­са­но ду­же ба­га­то книг. Я хо­тів про­сто по­ка­за­ти, як Ізра­їль мо­жна зро­зу­мі­ти як су­ча­сну дер­жа­ву в кон­текс­ті гео­по­лі­ти­ки, а не в кон­текс­ті бі­блей­ських про­ро­ку­вань.

«З КО­ЖНИМ РО­КОМ В ІЗРАЇЛІ СТАЄ ДЕ­ДА­ЛІ МЕН­ШЕ ЗА­ЦІ­КАВ­ЛЕ­НИХ У МИРНИХ ВІД­НО­СИ­НАХ З ПАЛЕСТИНЦЯМИ»

— Я не впев не ний, що сьо - год ніш ній із ра їль сь кий уряд за ці кав ле ний у ми рі. Він, ско - рі­ше, за­ці­кав­ле­ний в утри­ман­ні те­ри­то­рії з мі­ні­маль­ни­ми витратами. То­му що з 2002 ро­ку, якраз із то­го ча­су, ко­ли я на­пи­сав ста­т­тю, на сто­лі вже зна­хо­ди­ться про­по­зи­ція Лі­ги араб­ських кра їн ви зна ти Ізра їль при ви хо ді з те ри то рій, зай ня тих 1967 ро­ку. Ізра­їль на­віть не від­ре­а­гу­вав на це. А це якраз бу­ла мрія всіх за­снов­ни­ків Ізра­ї­лю, щоб їх прийня­ли на Близь­ко­му Схо­ді. Сьо­го­дні Ізра­їль спо­ді­ва­єть ся на під трим ку за хід них кра­їн.

Із кож ним ро ком в Ізра ї лі стає де­да­лі мен ше за ці кав ле - них у мирних від­но­си­нах із па- ле­стин­ця­ми. Більш то­го, за­раз є до­мі­ну­ю­чою більш во­йов­ни­ча по зи ція, яка пе ред ба чає, що Ізра­їль мо­же без­кі­не­чно існу­ва­ти у ста­но­ви­щі від­су­тно­сті ми­ру. І нор­мою стає стан змо­бі­лі­зо­ва­но­сті су­спіль­ства. У цьо­му є ве ли кі пе ре ва ги для уря ду. На прик лад, прем’ єр- мі ністр Не та нья ху, бу ду чи мі ніс т ром фі нан сів, з ду же не ве ли ки ми по­лі­ти­чни­ми втра­та­ми пе­ре­тво­рив фак тич но со ці а лі­стич ну й ега лі тар ну еко но мі ку Ізра ї лю на до­сить нео­лі­бе­раль­ну з ве­ли­че­зним роз­ри­вом між бі­дни­ми і ба­га­ти­ми. У то­му сен­сі зав­жди мо­жна бу­ло вка­за­ти на зов­ні­шньо­го во­ро­га, мовляв, за­раз да - вай те роз бе ре­мо ся з ним, а по - тім усе бу­де до­бре.

ПРО ІРАНСЬКУ ЯДЕР­НУ УГО­ДУ ТА РА­КЕ­ТИ ХАМЕНЕЇ

— Ми­ну­лої п’ятни­ці я при­ле тів з Іра ну ( ін терв’ ю за пи су - ва ло ся 6 квіт ня. — Авт.), де я чо­ти­ри ти­жні чи­тав ле­кції, роз­мов ляв з людь ми. Там із ве ли - ким по лег шен ням став лять ся до цієї угоди. Сан­кції зні­ма­ю­ться, але ре­аль­но там на рів­ні спо­жи­ва­ча ні­чо­го не ста­ло­ся.

Ко ле ги по лі то ло ги в ін с ти - ту­ті при іран­сько­му МЗС роз­по­ві­ли ме­ні: США змі­ни­ли та­кти­ку, але не змі ни ли ме ти. Іна­кше ка­жу чи, від бу ва єть ся те ж са­ме, що і з Ку­бою. Оба­ма з’їздив на Ку­бу, та­кти­ка змі­ни­ла ся, але ме та по ля гає у змі ні ре­жи­му.

За яви Ха ме неї про те, що май бут нє Іра ну — ра ке ти, ду - маю, йдеться про ра­ке­ти як за­сіб са­мо­обо­ро­ни. Іран, на­справ­ді, — ко мер цій на кра ї на, яка не на па дає на ін ших ось уже 300 ро ків. І то му ма ло ві ро гід - но, що в іран ців є пла ни за хо - пи ти чию- не будь те ри то рію, оскіль­ки у них до­сить сво­єї.

Ін­ша річ, ре лі гій ні вій ни в ре гі о ні, які я вва жаю війсь ко - во- по лі тич ни ми вій на ми, які ви­ко­ри­сто­ву­ють ре­лі­гію в яко­сті ду­же ефе­ктив­но­го за­со­бу мо­бі­лі­за­ції мас. А на­справ­ді су­ні - ти і ши ї ти жи ли ра зом по над ти­ся­чу ро­ків і не воювали один з од ним. Ра ди ка лі за ція сус - піль­ства від­бу­ва­є­ться в умо­вах, ко­ли є якась без­на­дій­ність, не - має ви­хо­ду.

«ПІВ­ТО­НИ ЗА­БЕЗ­ПЕ­ЧУ­ЮТЬ В ІРАН­СЬКО­МУ СУ­СПІЛЬ­СТВІ ВНУ­ТРІ­ШНІЙ СВІТ »

— Іран­ці-ши­ї­ти — зав­жди бу­ли мен­ші­стю, а до мен­шин став­ля­ться до­бро­зи­чли­ві­ше. У то­му ж Іра­ні зо­ро­а­стрій­ці, єв­реї жи­вуть мир­но, як і ре­шта мен­шин.

У Іра­ні я від­чу­вав се­бе в без­пе­ці. Всі ба­чи­ли, що я іно­зе­мець, хоч би як я одя­гав­ся. Во­ни став­ля­ться до­бро­зи­чли­во. Ні­хто від ме­не гро­шей не ви­ма­гав. Я ку­пив до­чці у подарунок се­реж­ки. Я їх за­гу­бив, і не пам’ятаю де, їх зна­йшли в го­те­лі, за­раз ме­ні їх по­вер­та­ють. Аб­со­лю­тно не­ймо­вір­но.

Я ду­маю, що це су­спіль­ство ни ні за знає пев них змін. Але тре ба ро зу мі ти, що во но ду же роз різ не не, бо скла да єть ся з лю дей, які на ле жать до су час - но­го, більш про­за­хі­дно­го сві­ту, і з біль шос ті, яка до ньо го не на­ле­жить.

І ду же важ ли во ро зу мі ти, що Іран остан­ні­ми ро­ка­ми був пред с тав ле ний у чор но- бі ло му ра­кур­сі. А все набагато скла­дні- ше. Я спо­ді­ва­ю­ся, що від­но­си­ни За хо ду з Іра ном по нов лю ва ти - му­ться. Але са­мі іран­ці, при­чо­му на­віть із за­хі­дни­ми по­гля­да­ми, го­во­ри­ли, що ми не рве­мо­ся в обій ми За хо ду. Все це тре ба ро би ти по мір ко ва но. Во ни ви - яв­ля­ють де­яку обе­ре­жність.

На справ ді сус піль ст во там не пов ніс тю під тис ком, як це ча­стень­ко уяв­ля­ють. Там є пев­ні сту пе ні сво бо ди, які пра цю - ють по-рі­зно­му.

«КАНАДСЬКИЙ УРЯД НА­МА­ГА­Є­ТЬСЯ ПО­ВЕР­НУ­ТИ­СЯ ДО РО­ЛІ МИРОТВОРЦЯ»

— Що сто­су­є­ться від­нов­ле­н­ня спів пра ці Ка на ди з Ро сі­єю. Я пра­цю­вав в одно­му уні­вер­си­те ті з мі ніс т ром за кор дон них справ Сте фа ном Ді оном 20 ро - ків. Він за­ймав­ся по­лі­то­ло­гі­єю, я — іс то рі­єю. Між на ми бу ли два по­вер­хи. Він із фран­ко­мов­ної сім’ ї з Кве бе ка, ан г лійсь - кою роз­мов­ляє не ду­же до­бре. І до то­го ж, йо­го ро­ди­на — фе­де­ра­лі­сти, які зав­жди ви­сту­па­ли проти не­за­ле­жно­сті Кве­бе­ка.

Як і ба­га­то хто в Ка­на­ді, він вва­жає, що з усі­ма по­трі­бно спро­бу­ва­ти до­мо­ви­ти­ся, у то­му чи­слі з Ро­сі­єю й Іра­ном. Діон за­явив, що нам по­трі­бно ці від­но­си­ни роз­мо­ро­зи­ти, у нас є ін­те­рес в Ар­кти­ці і в ін­ших ре­гіо­нах. Більш то­го, при­бли­зно по­ло­ви­на ко­мер­цій­них від­но­син Ка­на­ди з Ро­сі­єю при­па­дає на Кве­бек. Уряд Трю­до набагато мен­ше за­ле­жить від За­хо­ду Ка­на­ди, ніж від Кве­бе­ка й Он­та­ріо. На­ша ком­па­нія «Бом­бар­дьє» пе­ре­бу­ває в Мон­ре­а­лі. І я ду - маю, що це має свій вплив. Але оскіль­ки Трю­до по­трі­бна під­трим­ка всі­єї країни, то не ду - маю, що бу­де ве­ли­ка лю­бов з Ро­сі­єю: про­сто від­кри­ю­ться де­які ко­мер­цій­ні зв’яз­ки, спіл­ку­ва­н­ня з при­во­ду Ар­кти­ки, зокре­ма між уче­ни­ми, які за­йма­ю­ться цим. Але не ду­маю, що бу­де та­ке силь­не по­те­плі­н­ня.

Ка надсь кий уряд сьо год ні на­ма­га­є­ться по­вер­ну­ти­ся до ко­ли­шньої ро­лі миротворця і по - се ред ни ка. Не ви пад ко во Трю - до пі сля пе ре мо ги на ви бо рах за­явив: Ка­на­да по­вер­ну­ла­ся.

Ка на да знач ною мі рою — за снов ник НАТО. Ка на дець і зго дом ла у ре ат Но бе лівсь кої пре мії сві ту Лес тер Пір сон — один із тих, хто ство­рив НАТО. Ка на да — час ти на за хід но го сві ту, але, з ін шо го бо ку, во на справ ляє вра жен ня ней т раль - ної, хо ча ні ко ли ней т раль ною не бу ла. Ка на да, як і ра ні ше, за ли ша ти меть ся важ ли вим чле­ном НАТО і за­хі­дно­го сві­ту, ра­зом із тим во­на до­зво­ля­ти­ме со­бі ді­я­ти у сво­їх ін­те­ре­сах.

Ка на да має ам бі ції — бу ти по се ред ни ком, і то му імідж Ка на ди як ней т раль ної кра ї ни ду же важ ли вий. І тре ба ро зу - мі ти, що тра ди ція Ка на ди, яка іс нує вже ба га то де ся ти літь, від род жу єть ся. По- дру ге, Трю - до ку ди віль ні ший від пе ре ко - нань будь- яких ді ас пор, не тіль­ки ук ра їнсь кої, а й ін ших.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.