Трид­цять мит­тє­во­стей Га­ли­ни ГОРБАТЕНКО

14 кві­тня жі­но­чий хор Ки­їв­сько­го ін­сти­ту­ту му­зи­ки ім. Р. Глі­є­ра за­про­шує у Фі­лар­мо­нію на юві­лей­ний кон­церт

Den (Ukrainian) - - Культура - Оль­га ГОЛИНСЬКА, му­зи­ко­зна­вець

«Спів­ає Хор Га­ли­ни Горбатенко» — до­сить сказати цю фра­зу, і ста­не зро­зумі­ло, про який са­ме ко­ле­ктив іде­ться. На­га­да­є­мо, жі­но­чий хор Ки­їв­сько­го ін­сти­ту­ту му­зи­ки ім. Рейн­голь­да Глі­є­ра був ство­ре­ний у се­ре­ди­ні 1980-х (то­ді нав­чаль­ний за­клад мав на­зву Ки­їв­сько­го ви­що­го музичного учи­ли­ща ім. Р. Глі­є­ра). 1985 р. до ке­рів­ни­цтва хо­ру учнів ди­ри­гент­сько-хо­ро­во­го від­ді­ле­н­ня учи­ли­ща за­про­си­ли та­ла­но­ви­то­го хор­мей­сте­ра Га­ли­ну Горбатенко. Спо­ча­тку хор був мі­ша­но­го ти­пу, але кіль­кість хло­пців бу­ла мі­зер­ною — та­ким то­ді був кон­тин­гент студентів. Уже че­рез рік ко­ле­ктив за­во­ю­вав при­зо­ве мі­сце се­ред хо­рів на­вчаль­них за­кла­дів Укра­ї­ни.

По­тім хло­пців за­ли­ши­ло­ся дев’ять — і 57 дів­чат, утри­му­ва­ти тем­бро­во- зву­ко­вий ба­ланс ста­ло неможливо, і Г. Горбатенко по­ру­ши­ла пи­та­н­ня про змі­ну фор­ма­ту ко­ле­кти­ву на су­то жі­но­чий. Так, 1986 р. з’явив­ся цей не­пе­ре­сі­чний хор.

Уже 1987 р. сту­дент­ський ко­ле­ктив спро­міг­ся да­ти кон­церт на два від­ді­ле­н­ня в На­ціо­наль­ній фі­лар­мо­нії Укра­ї­ни і сфор­му­вав­ся як пов­но­цін­на кон­цер­тна оди­ни­ця. І від­то­ді він не схо­дить із хо­ро­во­го Олім­пу на­шої країни.

На­ра­зі в хо­рі на­лі­чу­є­ться близь­ко трид­ця­ти спів­а­чок. Але не слід за­бу­ва­ти, що ко­ле­ктив пред­став­ляє нав­чаль­ний за­клад, у яко­му не­ми­ну­ча що­рі­чна ро­та­ція ка­дрів. Утім, за аб­со­лю­тної за­ле­жно­сті від на­вчаль­но­го про­це­су хор уже впро­довж трид­ця­ти ро­ків не­змін­но утри­мує най­ви­щу план­ку ви­ко­нав­сько-ху­до­жньо­го рів­ня.

Він є ла­у­ре­а­том чо­тир­над­ця­ти між­на­ро­дних хо­ро­вих фе­сти­ва­лів, се­ред яких — фо­ру­ми най­ви­щої ка­те­го­рії хо­ро­во­го фе­сти­валь­но­го ру­ху: Де­бре­цен ( Угор­щи­на), Мар­кто­бер­дорф, Вайн­гайм, Аа­хен ( Ні­меч­чи­на), То­ло­са ( Іспа­нія), Мо­сква ( Ро­сія), Ве­зон ля Ро­мен, Тур (Фран­ція) та ін. Ко­ле­ктив від­ві­дав з га­стро­ля­ми чи­ма­ло кра­їн Європи ( Поль­ща, Іспа­нія, Пор­ту­га­лія, Угор­щи­на, Ні­меч­чи­на, Ні­дер­лан­ди, Іслан­дія, Фран­ція, Бол­га­рія, Есто­нія).

Ке­рів­ни­ку- хор­мей­сте­ру Га­ли­ні Горбатенко до­во­ди­ться до­кла­да­ти чи­ма­лих зу­силь, аби пер­шо­кур­сни­ки, се­ред яких не про­во­ди­ться жо­дно­го спе­ці­аль­но­го від­бо­ру, — за­лу­ча­ю­ться всі, ко­го на­прав­ляє до хо­ру на­вчаль­на ча­сти­на ін­сти­ту­ту, не­за­ле­жно від го­ло­со­вих мо­жли­во­стей та рів­ня по­пе­ре­дньої під­го­тов­ки, — чим­швид­ше за­сво­ї­ли до­во­лі скла­дний ре­пер­ту­ар. При­чо­му остан­нім ча­сом, ні­де прав­ди ді­ти, кон­тин­гент абі­ту­рі­єн­тів, на жаль, слаб­шає. А ви­ко­нав­ська фор­ма ко­ле­кти­ву при то­му — ли­ше по­кра­щу­є­ться. Одним сло­вом, бренд Га­ли­ни Горбатенко! Мис­тки­ня пра­гне по­зна­йо­ми­ти сво­їх юних ар­ти­стів, ко­трі на­сам­пе­ред є ще учня­ми, з тво­ра­ми рі­зних сти­лів і жан­рів: від до­би Ві­дро­дже­н­ня до су­ча­сно­сті. Во­дно­час її прин­ци­по­ва позиція — по­пу­ля­ри­за­ція на­сам­пе­ред укра­їн­ської му­зи­ки.

— За що люблю на­ших укра­їн­ських ком­по­зи­то­рів, осо­бли­во шко­ли Бо­ри­са Ля­то­шин­сько­го, що во­ни на­здо­гна­ли, а за де­яки­ми па­ра­ме­тра­ми й пе­ре­гна­ли Єв­ро­пу, — каже Га­ли­на Лу­ків­на. — Чо­му про це ні­хто не пи­ше? У нас є та­кож ге­ні­аль­ний Лев­ко Ре­ву­цький. Зав­дя­ки їм ми отри­ма­ли аб­со­лю­тно но­ве ін­то­ну­ва­н­ня, яке ви­пе­ре­ди­ло су­ча­сність ро­ків на 70.

До сло­ва, здо­був­ши 2014 ро­ку гран- прі в То­ло­сі, що в Іспа­нії, ми му­си­ли 2015-го їха­ти на ви­рі­шаль­ний кон­курс Європи. Бо си­сте­ма єв­ро­пей­ських елі­тних хо­ро­вих кон­кур­сів вла­што­ва­на та­ким чи­ном, що пе­ре­мож­ці п’яти основ­них зма- гань по­тім по­вин­ні бра­ти участь у го­лов­но­му куб­ку кон­ти­нен­ту...

І знай до­бро­зи­чли­ві ши х мір­ку­вань про­по­ну­ва­ли спів­а­ти по­біль­ше єв­ро­пей­ської су­ча­сної му­зи­ки за­мість на­ціо­наль­ної. Я від­по­ві­ла, що ні­ко­ли цьо­го не ро­би­ти­му, бо хо­чу, щоб на­ша му­зи­ка зву­ча­ла на пов­ний го­лос.

Слід за­зна­чи­ти, що укра­їн­ські ав­то­ри вва­жа­ють за честь спів­пра­цю­ва­ти з Га­ли­ною Горбатенко та її хо­ром. Ба­га­то хто пи­ше тво­ри, спеціально роз­ра­хо­ва­ні на цих ви­ко­нав­ців, а се­ред них — та­кі май­стри хо­ро­во­го жан­ру, як Ле­ся Ди­чко, Ві­ктор Сте­пур­ко, Ган­на Гав­ри­лець, Юрій Іщен­ко, Оле­ксандр Яков­чук, Іри­на Але­ксій­чук та ін­ші. Тра­пля­ло­ся, хор­мей­сте­ру до­во­ди­ло­ся вно­си­ти й пев­ні ко­ре­кти­ви у ком­по­зи­ції, і ав­то­ри зав­жди ува­жно до­слу­ха­ли­ся до її по­рад.

Ни­ні жі­но­чий хор Ки­їв­сько­го ін­сти­ту­ту му­зи­ки ім. Р. Глі­є­ра від­зна­чає 30-рі­чний юві­лей. І це свя­то не ли­ше сьо­го­дні­шніх юних спів­а­чок та їхньо­го до­свід­че­но­го ке­рів­ни­ка, а й усіх чи­слен­них ви­пу­скниць сла­ве­тно­го на­вчаль­но­го за­кла­ду, ко­трі за ці ро­ки про­йшли че­рез хор і за­раз успі­шно пра­цю­ють на му­зи­чній ни­ві по всій Укра­ї­ні й на­віть за кор­до­ном. Це та­кож ве­ли­ке свя­то для ши­ро­кої му­зи­чної гро­мад­сько­сті дер­жа­ви та сві­ту.

Юві­лей­ні уро­чи­сто­сті ко­ле­ктив зу­стрі­ча­ти­ме на сце­ні На­ціо­наль­ної фі­лар­мо­нії Укра­ї­ни, де від­бу­де­ться великий кон­церт. У ньо­му, крім те­пе­рі­шньо­го скла­ду хо­ру, ві­зьмуть участь ви­хо­ван­ці Г. Горбатенко рі­зних ро­ків, а та­кож ан­самбль «Ки­їв­ські со­лі­сти» та ін­ші му­зи­кан­ти. Зву­ча­ти­муть за­ру­бі­жна кла­си­ка, му­зи­ка ХХ — ХХІ ст. і прем’єри су­ча­сних укра­їн­ських ком­по­зи­то­рів.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.