«По­лі­ти­чна стро­фа» – ше­девр сві­то­вої лі­те­ра­ту­ри

У На­ціо­наль­но­му му­зеї лі­те­ра­ту­ри пред­став­ле­но твір но­во­гре­цької лі­те­ра­ту­ри XVII ст. «Еро­то­крит» Ві­цен­дзо­са Кор­на­ро­са — впер­ше укра­їн­ською мо­вою

Den (Ukrainian) - - Культура - Сві­тла­на БОЖКО, ілю­стра­ції Ми­ко­ли ПШІНКИ

Вер­ні­саж при­свя­че­ний ви­хо­ду пер­шо­го укра­їн­сько­го пе­ре­кла­ду з « Еро­то­кри­та » й від­кри­ває цикл «300 ше­дев­рів сві­то­вої лі­те­ра­ту­ри». Пе­ре­клад здій­снив Ва­силь Сте­па­нен­ко. Книж­ка ви­йшла у ви­дав­ни­цтві «Ве­сел­ка» за під­трим­ки гре­цько­го ме­це­на­та Ге­ра­си­мо­са-Ні­ко­ла­о­са Бу­га­са.

— По­е­ма- ро­манс « Еро­то­крит » — це ше­девр гре­цької лі­те­ра­ту­ри ве­не­ці­ан­сько­го пе­рі­о­ду, — за­зна­чив

По­сол Гре­цької Ре­спу­блі­ки в Укра­ї­ни Ге­ор­гі­ос ГЕОРГУНТЗОС.

— Її на­пи­сав близь­ко 1640 р. гре­цький пи­сьмен­ник Ві­цен­дзос Кор­на­рос в Іра­кліо­ні. Те­ма по­е­ми — за­бо­ро­не­не ко­ха­н­ня мо­ло­дих лю­дей. І хо­ча сю­жет за­по­зи­че­ний із се­ре­дньо­ві­чно­го ли­цар­сько­го ро­ма­ну, але він зна­чно пе­ре­ро­бле­ний і зба­га­че­ний мо­ти­ва­ми гре­цьких ка­зок. Най­біль­ша цін­ність цьо­го тво­ру — чи­ста мова: справ­жня й жи­ва, звіль­не­на від ар­ха­ї­змів.

По­е­ма скла­да­є­ться з 10 ти­сяч риф мова них строф-п’ятнад­ця ти скла­дів, ві­до­мих та­кож як « по­лі­ти­чна стро­фа». На­га­да­є­мо, 1978 р. рі­ше­н­ням ЮНЕСКО « Еро­то­крит » вклю­че­но до пе­ре­лі­ку 300 ше­дев­рів сві­то­вої культури.

— Всі жи­те­лі Кри­ту обо­жню­ють цей твір, — за­зна­чив по­сол Гре­ції. — В Іра­кліо­ні, де бу­ло на­пи­са­но по­е­му, го­лов­ним ге­ро­ям Еро­то­кри­то­су та Аре­ту­сі вста­нов­ле­но пам’ ятник. Окре­мі урив­ки по­е­ми по­кла­де­но на му­зи­ку, і « Еро­то­крит » ви­ко­ну­ють не тіль­ки ві­до­мі співаки, а й про­сті лю­ди.

Вод но час но во грець ка лі те ра ту ра не так ши ро ко ві до ма у сві ті, як ел - лін­ська (дав­ньо­гре­цька). Не­зва­жа­ю­чи на ве ли ку по пу ляр ність по еми Ві цен - д зо са Кор на ро са у Гре ції, « Еро ток - рит» пе­ре­кла­де­но ли­ше чо­тир­ма мо­ва­ми: фран­цузь­кою, ан­глій­ською та іта­лійсь кою. Чет вер тою мо вою пе ре кла - ду ста ла ук ра їнсь ка.

Пе­ре­клад здій­снив зна­ний пе­ре­кла­дач ел­лін­ської лі­те­ра­ту­ри Ва­силь Сте­па­нен­ко. До най­го­лов­ні­шої спра­ви сво­го жи­т­тя — пе­ре­кла­ду «Еро­то­кри­ту» він ішов дов гі со рок ро ків. Ро бив но - та­тки, ре­тель­но ви­вчав пер­шо­дже­ре­ло, па­ра­лель­но пра­цю­ю­чи у ви­дав­ни­цтві «Ве­сел­ка». Ви­йшов­ши на пен­сію, з го­ло­вою по­ри­нув у світ пе­ре­кла­ду. Твор­че від­ря­дже­н­ня до Гре­ції, як і ви­да­н­ня са мої книж ки, ілюс т ро ва не пре крас - ни­ми ма­люн­ка­ми ху­до­жни­ка Ми­ко­ли Пшінки, про­фі­нан­су­вав ме­це­нат Ге­ра­си мос- Ні ко ла ос Бу гас. Гро ма дя нин Гре ції, він щи ро і без ко рис ли во лю - бить Укра ї ну. « По ло ви на мо го сер ця на­ле­жить Укра­ї­ні», — каже він.

Бу гас здій с нив в Укра ї ні 56 куль - тур­них про­е­ктів. Та­кож зав­дя­ки йо­го до­по­мо­зі не­по­да­лік від Афін 2014 ро­ку бу ло від кри то пам’ ят ник Та ра со ві Шев­чен­ку й ви­да­но ан­то­ло­гію «100 по­е­тів Укра ї ни » в пе ре кла ді грець кою. «Та­кі гро­мад­ські про­е­кти, які є ча­сти­ною на род ної дип ло ма тії, важ ли ві ші за дер­жав­ні», — вва­жає

гла­ва фон­ду «Рі­дна кра­ї­на» Ми­ко­ла ТОМЕНКО.

Най­ближ­чим ча­сом уча­сни­ки уні­каль но го ви дав ни чо го про ек ту ви ру - шать пред с тав ля ти книж ку в Ма рі у - поль­ський уні­вер­си­тет на До­неч­чи­ну.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.