«Ре­гу­ля­то­ри стра­хо­во­го рин­ку бу­дуть на­ді­ле­ні зай­ви­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми»

Ке­рів­ник «Пу­блі­чно­го ау­ди­ту» Ан­дрій Ві­гі­рін­ський — про тен­ден­ції на рин­ку хе­джу­ва­н­ня та ви­кли­ки йо­го га­ло­пу­ю­чо­го розвитку

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Про­тя­гом най­ближ­чих п’яти ро­ків на укра­їн­ський ри­нок стра­хо­вих по­слуг че­ка­ють до­ко­рін­ні змі­ни. Так, Ком­пле­ксною про­гра­мою на 2015–2020 ро­ки пе­ред­ба­че­но різ­ке ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті стра­хо­вих ком­па­ній та збіль­ше­н­ня рів­ня про­ни­кне­н­ня стра­ху­ва­н­ня у 20 ра­зів — до 7% ВВП. За ра­ху­нок чо­го це від­бу­ва­ти­ме­ться, які змі­ни пе­ред­ба­че­ні на ета­пі ство­ре­н­ня стра­хо­вої ком­па­нії, пла­ти за лі­цен­зії та на­скіль­ки ви­прав­да­ни­ми є ви­мо­ги, що ви­су­ва­ю­ться до стра­хо­ви­ків, — ко­мен­тує за­сту­пник ке­рів­ни­ка « Пу­блі­чно­го ау­ди­ту » Ан­дрій Ві­гі­рін­ський.

«Збіль­ше­н­ня рів­ня про­ни­кне­н­ня стра­ху­ва­н­ня до 7% ВВП бу­де від­бу­ва­ти­ся за ра­ху­нок зро­ста­н­ня чи­стих пре­мій. Якщо за під­сум­ка­ми 2014 ро­ку чи­сті стра­хо­ві пре­мії стра­хо­ви­ків ста­но­ви­ли 15,059 млрд грн (да­ні На­цком­фін­по­слуг), то у 2020 ро­ці, ви­хо­дя­чи з про­гно­зно­го по­ка­зни­ка ВВП, зро­бле­но­го МВФ, стра­хо­ви­ки по­вин­ні аку­му­лю­ва­ти чи­стих стра­хо­вих пре­мій в су­мі 223,4 млрд грн. До­ся­гне­н­ня цих ці­лей ба­чи­ться че­рез за­про­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­но­го стра­ху­ва­н­ня; збіль­ше­н­ня об­ся­гу дов­го­стро­ко­вих ін­ве­сти­цій в еко­но­мі­ку Укра­ї­ни (за ра­ху­нок дов­го­стро­ко­вих ре­зер­вів стра­хо­ви­ків зі стра­ху­ва­н­ня жи­т­тя) з 5 млрд грн до 15 млрд грн; роз­ши­ре­н­ня сфер за­сто­су­ва­н­ня агро­стра­ху­ва­н­ня та до­бро­віль­но­го ме­ди­чно­го стра­ху­ва­н­ня. За­для до­ся­гне­н­ня цих ці­лей у ВР вже за­ре­є­стро­ва­но проект За­ко­ну «Про стра­ху­ва­н­ня», — роз­по­від­ає фа­хі­вець.

За йо­го сло­ва­ми, проект мі­стить справ­ді про­гре­сив­ні нор­ми, не­об­хі­дні для вті­ле­н­ня за­пла­но­ва­ної стратегії — зокре­ма, ви­зна­че­но кла­си­фі­ка­цію га­лу­зей та ви­дів стра­ху­ва­н­ня згі­дно з ре­ко­мен­да­ці­я­ми Пер­шої Ди­ре­кти­ви Ради 73/239/ЄЕС; ви­ді­ле­но пе­ре­стра­ху­ва­н­ня як окре­мий вид лі­цен­зо­ва­ної ді­яль­но­сті; ви­зна­че­н­ня умов до­сту­пу до укра­їн­сько­го рин­ку стра­хо­ви­ків-не­ре­зи­ден­тів; вста­нов­ле­но ви­мо­ги до вла­сни­ків стра­хо­вих ком­па­ній та по­ряд­ку на­бу­т­тя ни­ми істо­тної уча­сті то­що. Во­дно­час низ­ка йо­го по­ло­жень не спри­я­ти­ме розвитку віль­них рин­ко­вих від­но­син у цій сфе­рі, на­сам­пе­ред із огля­ду на зай­ві бю­ро­кра­тизм та фор­ма­лі­зо­ва­ність. Крім то­го, ко­ру­пцій­не під­ґрун­тя мі­стять де­які по­ло­же­н­ня за­ко­но­про­е­кту, що спря­мо­ва­ні на по­си­ле­н­ня пов­но­ва­жень ре­гу­ля­то­ра що­до ор­га­нів управ­лі­н­ня стра­хо­ви­ків.

«Нев­ре­гу­льо­ва­ність та блан­ке­тність норм створює ко­ру­пці­о­ген­ні чин­ни­ки для по­са­до­вих осі­бор­га­ну ре­гу­лю­ва­н­ня, що до­зво­ляє остан­нім бло­ку­ва­ти ро­бо­ту стра­хо­ви­ка, застосовувати до ньо­го за­хо­ди впли­ву на вла­сний роз­суд, ви­зна­ча­ти до­да­тко­ве фі­нан­со­ве на­ван­та­же­н­ня. Усе це мо­же по­ста­ви­ти стра­хо­ви­ка у за­ле­жність суб’єктив- ної во­лі ре­гу­ля­то­ра», — по­яснює Ві­гі­рін­ський.

РЕГУЛЯТОР ЗМОЖЕ ВПЛИВАТИ НА КАДРОВУ ПО­ЛІ­ТИ­КУ СТРА­ХО­ВИ­КА

Так, одне з «ри­зи­ко­вих» по­ло­жень — мо­жли­вість ре­гу­ля­то­ра впливати на кадрову по­лі­ти­ку стра­хо­ви­ка. Згі­дно зі Ст. 53 про­е­кту ке­рів­ник ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну та го­лов­ний бух­гал­тер стра­хо­ви­ка за­йма­ють по­са­ду тіль­ки після по­го­дже­н­ня цим упов­но­ва­же­ним ор­га­ном. Регулятор має 30 днів на те, аби від­мо­ви­ти кан­ди­да­там; якщо про­тя­гом цьо­го ча­су рі­ше­н­ня про від­мо­ву не прийня­то — во­ни при­сту­па­ють до ро­бо­ти.

«Це пев­ною мі­рою дає мо­жли­вість бло­ку­ва­ти ро­бо­ту ком­па­нії та створює пе­ред­умо­ви при­зна­че­н­ня суб’єктив­но-ло­яль­них до ре­гу­ля­то­ра осі­бна ке­рів­ні по­са­ди. Крім то­го, не­ві­до­мо, хто ке­ру­ва­ти­ме ком­па­ні­єю в пе­рі­од по­го­дже­н­ня, чи має ця осо­ба пов­но­ту прав осуб’єктно­сті, а та­кож що від­бу­ва­є­ться у ви­пад­ку зво­лі­ка­н­ня на рів­ні ор­га­ну ре­гу­лю­ва­н­ня», — акцен­тує спе­ці­а­ліст «Пу­блі­чно­го ау­ди­ту».

Наприклад, уна­слі­док нев­ча­сно­го на­прав­ле­н­ня офі­цій­но­го рі­ше­н­ня на адре­су стра­хо­ви­ка, плюс че­рез за­трим­ку в ро­бо­ті по­што­вих від­ді­лень, рі­ше­н­ня про від­мо­ву мо­же на­ді­йти вже після то­го, як осо­ба при­сту­пить до виконання сво­їх обов’яз­ків. «Це ва­жли­вий ню­анс, адже за цей час ке­рів­ні осо­би стра­хо­ви­ка мо­жуть під­пи­са­ти та прийня- ти пев­ні рі­ше­н­ня, юри­ди­чна си­ла яких за­ли­ши­ться під пи­та­н­ням», — по­яснює він.

То­му, за йо­го сло­ва­ми, цю нор­му до­ціль­но ви­кла­сти так: «Рі­ше­н­ня Упов­но­ва­же­но­го ор­га­ну що­до по­го­дже­н­ня/від­мо­ви в по­го­джен­ні кан­ди­да­тур на зайня­т­тя по­сад ке­рів­ни­ка ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну та/або го­лов­но­го бух­гал­те­ра стра­хо­ви­ка, при­йма­є­ться та до­во­ди­ться до йо­го ві­до­ма в строк, що не пе­ре­ви­щує 14 ка­лен­дар­них днів».

РИЗИКИ КО­РУ­ПЦІЇ ТА ВІЛЬНОГО ТЛУМАЧЕННЯ

Крім то­го, «Пу­блі­чний ау­дит» звер­тає ува­гу на те, що по­ря­док по­го­дже­н­ня при­зна­че­н­ня, який вста­нов­лю­ва­ти­ме регулятор, по­тре­бує в за­ко­но­про­е­кті де­та­лі­за­ції. «Зро­зумі­ло, що всіх аспе­ктів від­обра­зи­ти неможливо. Про­те йдеться про по­си­ле­н­ня ро­лі ре­гу­ля­то­ра, а то­му це ва­жли­во. Ті ж кри­те­рії, яким має від­по­від­а­ти ке­рів­ник, до­бре де­та­лі­зо­ва­ні, хо­ча на сьо­го­дні во­ни ви­зна­ча­ю­ться ре­гу­ля­тор­ним актом. За ве­ли­ким ра­хун­ком, на роз­суд ре­гу­ля­то­ра в цьо­му має за­ли­ши­ти­ся ли­ше про­хо­дже­н­ня па­ке­ту до­ку­мен­тів все­ре­ди­ні стру­кту­ри, тоб­то по­ря­док до­ку­мен­то­обі­гу, роз­по­ді­лу між стру­ктур­ни­ми під­роз­ді­ла­ми, стро­ки вну­трі­шньо­го роз­гля­ду, не біль­ше. На­то­мість ці ви­мо­ги не роз­кри­ва­ю­ться, що по­ро­джує ко­ру­пці­о­ген­ні їх мо­жли­во­сті вільного тлумачення», — вва­жає Ві­гі­рін­ський.

Не­о­б­ґрун­то­ва­ною є та­кож позиція ві­тчи­зня­них за­ко­но­дав­ців що­до кіль­кі­сно­го скла­ду ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну стра­хо­ви­ка, який по­ви­нен ста­но­ви­ти не мен­ше, ніж три осо­би. «Якщо це на­ма­га­н­ня за­ко­но­дав­ця за­без­пе­чи­ти за­кон­ність прийня­т­тя рі­шень, то во­но має і зво­ро­тну сторону, оскіль­ки ко­ле­ктив­на від­по­від­аль­ність чле­нів ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну фа­кти­чно уне­мо­жлив­лює їх подаль­ше кри­мі­наль­не пе­ре­слі­ду­ва­н­ня», — вка­зує фа­хі­вець.

Для при­кла­ду, па­ра­граф 76 ні­ме­цько­го Aktiengesetz ви­зна­чає, що прав­лі­н­ня то­ва­ри­ством мо­же мі­сти­ти одно­го чи кіль­кох осіб, а для то­ва­риств зі ста­ту­тним ка­пі­та­лом понад три міль­йо­ни єв­ро — не мен­ше двох осіб, якщо ста­ту­том не пе­ред­ба­че­но ли­ше одну осо­бу.

«Ди­ре­кти­ви ЄС з питань стра­ху­ва­н­ня зо­се­ре­джу­ють свою ува­гу в пи­та­н­нях ор­га­нів управ­лі­н­ня на на­яв­ність че­сно­го, на­дій­но­го ква­лі­фі­ко­ва­но­го управ­лі­н­ня, ви­су­ва­ю­чи ви­мо­ги до то­го, що їх ке­рів­ни­цтво по­вин­не ді­я­ти в пер­шу чер­гу в ін­те­ре­сах за­стра­хо­ва­них. При цьо­му не вста­нов­лює обме­жень що­до кіль­ко­сті прав­лін­ців, не ка­жу­чи вже про по­го­дже­н­ня кан­ди­да­тур з ор­га­на­ми кон­тро­лю. Оче­ви­дно, що та­кий під­хід є більш правильним, адже він де­мон­струє прин­цип не­по­ру­шно­сті та за­хи­ще­но­сті у під­хо­ді єв­ро­пей­ців до вла­сно­сті, не­втру­ча­н­ня в ді­яль­ність ком­па­нії (понад не­об­хі­дний рі­вень), на­да­н­ня вла­сни­ко­ві мо­жли­во­сті віль­но ви­зна­ча­ти кіль­кість не­об­хі­дних йо­му чле­нів прав­лі­н­ня», — ре­зю­мує Ві­гі­рін­ський.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.