Від­кри­ті во­ди гло­баль­но­го рин­ку

80% сві­то­во­го тор­го­во­го обі­гу здій­сню­є­ться за до­по­мо­гою фло­ту

Den (Ukrainian) - - Спецтема «дня» - Те­тя­на ЮРКОВА, пре­зи­дент гру­пи ком­па­ній AQUA

Рів­но 150 ро­ків то­му Ві­ктор Гю­го на­пи­сав ро­ман «Тру­дів­ни­ки мо­ря » , на­зва яко­го про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків ста­ла ме­та­фо­рою. Тру­дів­ни­ка­ми мо­ря ми на­зи­ва­є­мо всіх при­че­тних до фло­ту. Во­ни спо­лу­ча­ють бе­ре­ги кон­ти­нен­тів, куль­ту­ри, еко­но­мі­ки і , вла­сне, лю­дей. За да­ни­ми UNCTAD (Кон­фе­рен­ції Ор­га­ні­за­ції Об’ єд­на­них На­цій з тор­гів­лі та роз­ви­тку), 80% сві­то­во­го тор­го­во­го обі­гу здій­сню­є­ться за до­по­мо­гою фло­ту. Вже дру­ге сто­річ­чя по­спіль, як ні­яка ін­ша га­лузь, він по­ка­зує ди­на­мі­ку ста­ло­го роз­ви­тку. Ось і на пі­ку гло­баль­ної кри­зи 2014– 2015 ро­ків сві­то­вий флот ви­ріс на 3,5%. Ре­кор­дно низь­кий рі­вень за пів­сто­річ­чя, але все ж це рі­вень про­гре­су, а не ста­гна­ції.

Чо­му зро­стає цей вид транс­пор­ту та ко­му­ні­ка­цій — во­че­видь. Пе­ре­ве­зе­н­ня мо­рем най­де­шев­ші з усіх ін­ших. Не див­ля­чись на ава­рії з на­фто­на­лив­ни­ми су­дна­ми, флот дає най­мен­ше на­ван­та­же­н­ня на еко­си­сте­ми пла­не­ти. Іна­ре­шті, люд­ство опа­но­вує сві­то­вий оке­ан, роз­ши­рю­ю­чи жит­тє­вий про­стір, сфе­ру для по­стій­ної пра­ці та від­по­чин­ку. То­му біль­ше з’яв­ля­є­ться на­фто­вих пла­тформ, кру­ї­зних лай­не­рів, острів­них ку­рор­тів і міст.

Сьо­го­дні сві­то­вий флот (за ви­ня­тком ка­бо­та­жних, ри­бо­ло­ве­цьких су­ден і яхт) на­лі­чує близь­ко 89 500 ко­ра­блів рі­зно­го ти­пу. Їх за­галь­ний тон­наж ко­ри­сно­го ван­та­жу (deadweight) — 1 млрд 750 міль­йо­нів тонн. Рі­чна су­мар­на ва­га пе­ре­ве­зень на­бли­жа­є­ться до 10 млрд тонн. Ось чо­му су­хо­ван­та­жі скла­да­ють ве­ли­ку час­тку сві­то­во­го фло­ту — 17 000 су­ден. За ни­ми за чи­сель­ні­стю йдуть general cargo — ван­та­жні су­дна, які пе­ре­во­зять то­ва­ри в упа­ков­ках: діж­ках, ящи­ках, па­ках то­що. Їх май­же 11 000. За остан­ні ро­ки збіль­шу­є­ться тан­кер­ний флот. Су­ден та­ко­го ти­пу на­ра­хо­ву­є­ться май­же 7000, що сут­тє­во пе­ре­ви­щує кіль­кість кон­тей­не­ро­во­зів, яких тро­хи біль­ше ніж 5000.

Флот — то­чний ін­ди­ка­тор го­лов­них про­блем на пла­не­ті. Якщо чверть сто­лі­т­тя то­му тан­ке­ри бу­ли основ­ним пе­ре­ві­зни­ком «на­фто­хі­мії», то сьо­го­дні до них до­да­ли- ся 5000 спе­ці­а­лі­зо­ва­них хі­мі­чних тан­ке­рів і 1677 — для пе­ре­ве­зе­н­ня при­ро­дно­го га­зу в ци­стер­нах. Зро­зумі­ло, окрім цих су­дів є ще спе­ці­а­лі­зо­ва­ні: для об­слу­го­ву­ва­н­ня ін­же­нер­них, гео­ло­го­ро­зві­ду­валь­них, на­у­ко­вих та ін­ших ро­біт на мо­рі. Це ти­ся­чі ко­ра­блів. Па­са­жир­ські лай­не­ри, які ду­же по­пу­ляр­ні в ре­кла­мі та кі­но, ста­нов­лять не­ве­ли­ку час­тку — 4066 су­ден. Про­те за кіль­кі­стю ро­бо­чих місць во­ни — лі­де­ри, які при­йма­ють що­рік на міль­йон па­са­жи­рів со­тні ти­сяч об­слу­го­ву­ю­чо­го пер­со­на­лу.

У мор­ській га­лу­зі зайня­то по­над міль­йон фа­хо­вих мо­ря­ків, пе­ре­ва­жно офі­це­рів. Се­ре­дньо­ста­ти­сти­чна ко­ман­да су­дна скла­дає 20 осіб. Тоб­то, в тор­гі­вель­но­му фло­ті пра­цює не мен­ше 1,5 міль­йо­на осіб. Па­са­жир­ські су­дна і яхти при­йма­ють на борт де­ся­тки ти­сяч ка­пі­та­нів, ма­тро­сів і стю­ар­дів ( тіль­ки у США за­ре­є­стро­ва­но 12 міль­йо­нів яхт для про­гу­ля­нок). Ри­нок пра­ці на до­по­мі­жних су­днах теж є скла­дним і ба­га­то­ма­ні­тним за­пи­том на рі­зні ка­те­го­рії фа­хів­ців. Ком­па­нія Bourbon Offshore, яка успі­шно роз­ви­ває офшор­ний флот, сьо­го­дні бе­ре участь у на­шо­му ін­фор­ма­цій­но­му ви­пу­ску.

Якщо під­су­мо­ву­ва­ти всі ці роз­рі­зне­ні да­ні, то мо­жна зро­би­ти та­кі ви­снов­ки. Сві­то­вий флот є на­дна­ціо­наль­ною еко­но­мі­чною стру­кту­рою, якою управ­ляє гло- баль­ний ри­нок. Гре­ція й Япо­нія, на­при­клад, кон­тро­лю­ють 30% сві­то­во­го тор­го­во­го обі­гу, хо­ча одна з них — член Ве­ли­кої сім­ки, а ін­ша — її бор­жник за всі­ма ста­т­тя­ми. Біль­шість су­ден цих кра­їн хо­дять під пра­по­ра­ми Па­на­ми, Лі­бе­рії, Маль­ти. Ра­зом із тим, на їхніх па­лу­бах ча­сті­ше мо­жна по­ба­чи­ти фі­ліп­пін­ців, ін­ду­сів, укра­їн­ців і ки­тай­ців, ніж гре­ків і япон­ців. Ко­жна кра­ї­на мо­же бу­ти «мор­ською дер­жа­вою», на­віть не ма­ю­чи ви­хо­ду до мо­ря — як, на­при­клад, Мон­го­лія, що зро­би­ла свій пра­пор « зру­чним » для ре­є­стра­ції. Па­ра­до­кси? Ні. Для су­ча­сно­го сві­ту, про­ни­за­но­го ін­те­ре­са­ми та зв’яз­ка­ми по­за дер­жав­ни- ми кор­до­на­ми, це за­ко­но­мір­но. Те ж від­бу­ва­є­ться і в ін­ших га­лу­зях, про­сто мор­ська ра­ні­ше, ніж ін­ші, ви­ро­би­ла обов’ яз­ко­ві для всіх між­на­ро­дні стан­дар­ти.

Мор­ська га­лузь мо­же ста­ти для Укра­ї­ни прі­о­ри­те­тною сфе­рою еко­но­мі­ки, оскіль­ки пре­стиж на­ших мо­ря­ків оче­ви­дний, а по­тен­ці­ал су­дно­бу­ду­ва­н­ня та пор­то­вих по­слуг не по­сту­па­є­ться поль­сько­му, ру­мун­сько­му та бол­гар­сько­му. Тре­ба ли­ше на­вчи­ти­ся ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти йо­го за між­на­ро­дни­ми, а не мі­сце­ви­ми пра­ви­ла­ми. Спо­ді­ва­ю­ся, ра­но чи пі­зно у нас з’яви­ться мор­ська по­лі­ти­ка, а не мор­ська пар­тія, і га­лузь по­чне жи­ти ін­те­гро­ва­ни­ми ін­те­ре­са­ми мо­ря­ків, су­дно­бу­дів­ни­ків, пор­то­ви­ків і вла­сни­ків су­ден.

Со­тні ти­сяч укра­їн­ців ви­ру­ша­ють що­рік на за­ро­бі­тки не­ле­галь­но або на­пів­ле­галь­но. Хо­ча для то­го, щоб пра­цю­ва­ти по­ко­їв­ка­ми, зва­рю­валь­ни­ка­ми, бар­ме­на­ми, му­зи­кан­та­ми, ку­ха­ря­ми, офі­ці­ан­та­ми на ви­гі­дних і за­кон­них умо­вах, є мо­ре. Для цьо­го тре­ба ма­ти від­по­від­ний фах, ви­вчи­ти ан­глій­ську (або будь-яку ін­шу з між­на­ро­дних мов), прой­ти не­ве­ли­кий курс на­вча­н­ня пра­ви­лам по­ве­дін­ки на ко­ра­блі, щоб отри­му­ва­ти за свою пра­цю пла­ту мі­жна­ро­дно­го рів­ня.

Пра­це­вла­шту­ва­н­ням у мо­рі в нас за­йма­ю­ться (за рі­зни­ми оцін­ка­ми) від 350 до 400 ком­па­ній, роз­та­шо­ва­них у мі­стах При­чор­но­мор’я та Кри­му. Близь­ко 200 із них ма­ють не­об­хі­дний фа­хо­вий рі­вень і пра­во­вий ста­тус для на­да­н­ня клі­єн­там не­об­хі­дних со­ці­аль­них га­ран­тій. Зов­сім не­дав­но я бу­ла уча­сни­ком по­дії, яка від­бу­ва­ла­ся за уча­стю по­сла США в Укра­ї­ні па­на Джеф­фрі Ро­са Пайєт­та. Він вру­чав мо­ря­кам і фа­хів­цям, що пра­цю­ють на су­днах, ві­зи з де­ся­ти­рі­чним тер­мі­ном дії. Факт кра­сно­мов­но свід­чить про ви­со­кий сту­пінь між­на­ро­дної до­ві­ри до під­го­тов­ки та від­бо­ру ка­дрів для фло­ту в на­шій кра­ї­ні. Нам не по­трі­бно по­чи­на­ти мор­ську по­лі­ти­ку з чи­сто­го ар­ку­ша. Для неї є лю­ди, си­сте­ма під­го­тов­ки фа­хів­ців і гло­баль­ний ри­нок, який пра­цює і від­кри­тий для нас біль­ше, ніж для ба­га­тьох ін­ших кра­їн.

ФОТО ОЛЕКСАНДРА ПРИЛИПКА

У ЛИ­СТО­ПА­ДІ 2015 РО­КУ ПО­СОЛ США ДЖЕФ­ФРІ ПАЙЄТТ ОСО­БИ­СТО ВРУЧИВ ДОВ­ГО­СТРО­КО­ВІ ВІ­ЗИ ОДЕ­СЬКИМ МО­РЯ­КАМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.