Уні­вер­си­тет «да­ле­ко­го пла­ва­н­ня»

Ми­хай­ло МІЮСОВ: «Ми — че­твер­ті у сві­ті за кіль­кі­стю на­ших офі­це­рів, які пра­цю­ють у тор­го­вель­но­му фло­ті. По­сту­па­є­мо­ся Фі­ліп­пі­нам, Ки­таю й Ін­дії»

Den (Ukrainian) - - Спецтема «дня» -

Ми­хай­ло Ва­лен­ти­но­вич Міюсов — ре­ктор На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту «Оде­ська мор­ська ака­де­мія» з 2000 ро­ку, по­че­сний член Ін­сти­ту­ту мор­ської на­у­ки, те­хні­ки і те­хно­ло­гії Ве­ли­ко­бри­та­нії, член ви­ко­нав­чо­го ко­мі­те­ту Між­на­ро­дної асо­ці­а­ції мор­ських уні­вер­си­те­тів. Один із не­ба­га­тьох, хто знає мор­ську га­лузь кра­ї­ни в її рі­зних аспе­ктах і вза­є­мозв’яз­ках із зов­ні­шнім сві­том і на­ціо­наль­ною еко­но­мі­кою. Сьо­го­дні ми го­во­ри­мо з про­фе­со­ром Мі­ю­со­вим про під­го­тов­ку укра­їн­ських мо­ря­ків і роль уні­каль­но­го ви­шу в си­сте­мі між­на­ро­дних від­но­син на мор­сько­му транс­пор­ті.

— Ми­хай­ле Ва­лен­ти­но­ви­чу, сьо­го­дні ма­ло не ко­жен укра­їн­ський виш на­зи­ває се­бе ака­де­мі­єю. У нас в Оде­сі їх не мен­ше де­ся­тка. Що сто­їть за ци­ми на­зва­ми, окрім ста­ту­сних мір­ку­вань і бо­ну­сів для про­фе­сор­сько-ви­кла­да­цько­го скла­ду?

— Ми ста­ли ака­де­мі­єю ще до роз­па­ду СРСР, у кві­тні 1991 ро­ку, як єди­ний ви­щий на­вчаль­ний за­клад, де зо­се­ре­дже­но на­у­ко­вий і ме­то­ди­чний по­тен­ці­ал ці­лої га­лу­зі. До стру­кту­ри ви­шу вхо­дить не ли­ше са­ма ака­де­мія в Оде­сі, але й Азов­ський мор­ський ін­сти­тут у Ма­рі­у­по­лі, Ду­най­ський ін­сти­тут в Ізма­ї­лі, Мо­ре­плав­ний ко­ледж те­хні­чно­го фло­ту, Мо­ре­плав­не учи­ли­ще ім. О.І. Ма­ри­не­ска і фа­куль­тет Вій­сько­во-мор­ських сил. Усе це єди­ний ком­плекс на­у­ко­вої дум­ки і про­фе­сій­ної під­го­тов­ки мо­ря­ків, де пра­цю­ють і на­вча­ю­ться по­над 13000 осіб і що­ро­ку під­ви­щу­ють свою ква­лі­фі­ка­цію по­над 5000 фа­хів­ців. Пі­сля­ди­плом­ній осві­ті ми при­ді­ля­є­мо зна­чну ува­гу. Центр під­го­тов­ки й ате­ста­ції плав­скла­ду, аспі­ран­ту­ра, до­кто­ран­ту­ра і спе­ці­а­лі­зо­ва­на вче­на ра­да за­йма­ю­ться на­у­ко­вою і пра­кти­чною ро­бо­тою в цій обла­сті.

У 2016 рік ака­де­мія всту­пи­ла в но­вій яко­сті, зі ста­ту­сом уні­вер­си­те­ту і но­вим най­ме­ну­ва­н­ням. Від­по­від­но до роз­по­ря­дже­н­ня Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни й Ука­зу Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, з 1 сі­чня 2016 ро­ку Оде­ську на­ціо­наль­ну мор­ську ака­де­мію (ОНМА) пе­ре­тво­ре­но на На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Оде­ська мор­ська ака­де­мія» (НУ «ОМА»). На­зву при­ве­де­но у від­по­від­ність до За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту» і між­на­ро­дних стан­дар­тів осві­ти, де уні­вер­си­тет за­ймає прі­о­ри­те­тну по­зи­цію по­рів­ня­но з ака­де­мі­єю.

— Тож виш охо­плює все, що пов’яза­но з під­го­тов­кою мо­ря­ків, і одна­ко­во зна­чу­щий для ма­тро­сів і ка­пі­та­нів?

— Зви­чай­но ж, ми го­ту­є­мо ко­ман­дний склад. Окрім пла­валь­них спе­ці­аль­но­стей: су­дно­во­ді­н­ня, екс­плу­а­та­ція су­дно­вих енер­ге­ти­чних уста­но­вок, ав­то­ма­ти­за­ція су­дно­вих енер­ге­ти­чних уста­но­вок, еле­ктро­обла­дна­н­ня й ав­то­ма­ти­ка су­ден, ра­діо­еле­ктрон­ні при­ла­ди, си­сте­ми і ком­пле­кси — ми го­ту­є­мо професіоналів у га­лу­зі мор­сько­го пра­ва і ме­не­джмен­ту. Ви­пу­скни­ки на­ших фа­куль­те­тів мо­жуть пра­цю­ва­ти на су­днах усіх ти­пів, у стру­кту­рах бе­ре­го­вих служб, ор­га­нах дер­жав­но­го управ­лі­н­ня — скрізь, де по­трі­бні ква­лі­фі­ко­ва­ні ка­дри, які зна­ють мо­ре. Ми — справ­ді уні­каль­ний у кра­ї­ні виш, що за­без­пе­чує флот основ­ни­ми мор­ськи­ми про­фе­сі­я­ми.

— У наш час усі ці­кав­ля­ться рей­тин­га­ми. Ко­му, як не вам, зна­ти все про мі­сце укра­їн­ських мо­ря­ків у си­сте­мі мі­жна­ро­дно­го роз­по­ді­лу пра­ці на мо­рі? Чи справ­ді на­ші мо­ря­ки від­по­від­а­ють най­ви­щим про­фе­сій­ним кри­те­рі­ям?

— Я не став би го­во­ри­ти про кри­те­рії які­сних оці­нок, це річ скла­дна. Але є кіль­кі­сні по­ка­зни­ки, які по­бі­чно вка­зу­ють на рі­вень яко­сті. Ми по­сі­да­є­мо че­твер­те мі­сце у сві­ті за кіль­кі­стю офі­це­рів, що пра­цю­ють у тор­го­вель­но­му фло­ті. По­сту­па­є­мо­ся Фі­ліп­пі­нам, Ки­таю й Ін­дії. Це кра­ї­ни з величезними люд­ськи­ми ре­сур­са­ми, то­му за спів­від­но­ше­н­ням мо­ря­ків до чи­сель­но­сті на­се­ле­н­ня ми, без­умов­но, лі­де­ри. Я не на­зи­ваю за­галь­них да­них, оскіль­ки то­чної ста­ти­сти­ки у нас не­має, але мо­жу при­пу­сти­ти, що в мо­рі у нас пра­цює по­над 100 ти­сяч осіб, із яких біль­шість — ко­ман­дний склад.

— Є та­ка дум­ка, що че­рез від­су­тність вла­сно­го фло­ту на­ші мо­ря­ки ста­ли пра­це­вла­што­ву­ва­ти­ся в ін­ших кра­ї­нах?

— Це не зов­сім так. Ро­бо­та в мо­рі — скла­дна ча­сти­на тру­до­вих від­но­син, які ре­гу­лю­ю­ться рин­ком і між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми, зокре­ма, Мі­жна­ро­дною кон­вен­ці­єю з під­го­тов­ки, ди­пло­му­ва­н­ня мо­ря­ків і не­се­н­ня ва­хти (STSW 1978), Кон­вен­ці­єю про пра­цю в мор­сько­му су­дно­плав­стві (MLC 2006). Тут не­має лі­ній­них за­ле­жно­стей між кіль­кі­стю мо­ря­ків і роз­мі­ром фло­ту кра­ї­ни. На­ра­зі НУ «ОМА» го­тує удві­чі біль­ше фа­хів­ців, ніж це бу­ло за ра­дян­ських ча­сів.

По­над 70% су­ден сві­то­во­го тор­го­вель­но­го фло­ту за­ре­є­стро­ва­но під «зру­чни­ми» пра­по­ра­ми Па­на­ми, Лі­бе­рії, Маль­ти, Ба­гам­ських остро­вів та ба­га­тьох ін­ших кра­їн, які ство­рю­ють для су­дно­вла­сни­ків ви­гі­дні умо­ви ре­є­стра­ції й опо­да­тку­ва­н­ня.

— А ми по­ки що цьо­го не ро­би­мо?

— У Мі­ні­стер­стві ін­фра­стру­кту­ри бу­ли спро­би ство­ре­н­ня так зва­но­го «дру­го­го ре­є­стру», але да­лі ідей спра­ва не пі­шла. З на­шою си­сте­мою бю­ро­кра­тії на­вряд чи мо­жли­во на­да­ти су­дно­вла­сни­кам спри­я­тли­ві умо­ви ре­є­стра­ції й опо­да­тку­ва­н­ня.

— Якщо вже ми за­го­во­ри­ли про еко­но­мі­чний бік мор­ської спра­ви, то спро­буй­мо, хо­ча б при­бли­зно, оці­ни- ти ви­го­ди дер­жа­ви, в якої на п’ять со­тень жи­те­лів при­па­дає один пла­ва­ю­чий гро­ма­дя­нин.

— За­ро­бі­тні пла­ти на мо­рі до­во­лі ви­со­кі. Фа­хі­вець, який щой­но за­кін­чив уні­вер­си­тет, отри­мує від су­дно­вла­сни­ка близь­ко 3 тис. до­ла­рів на мі­сяць. Стар­ший ко­ман­дний склад, за­ле­жно від ти­пу і кла­су су­дна — від 7 до 15 тис. За при­бли­зни­ми оцін­ка­ми, від мо­ря­ків еко­но­мі­ка кра­ї­ни отри­мує 1,5-2 млрд до­ла­рів на рік. Це зна­чно біль­ше, ніж дає ту­ризм, хо­ча в пу­блі­чній сфе­рі всі ви­сту­па­ють за під­трим­ку ту­ри­зму і мов­чать про збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті мо­ря­ків.

— Як тіль­ки у нас по­чи­на­єш го­во­ри­ти про ви­со­кі до­хо­ди в про­фе­сії або бі­зне­сі, тут же в ці сфе­ри спря­мо­ву­ю­ться чи­нов­ни­ки, го­то­ві «ре­гу­лю­ва­ти про­цес». Сьо­го­дні ві­тчи­зня­ний крю­їнг, як, утім, й ін­ші га­лу­зі, пра­гне звіль­ни­ти­ся від на­дмір­ної дер­жав­ної опі­ки. На­скіль­ки це йо­му вда­є­ться?

— Якщо дер­жа­ва по­чне втру­ча­ти­ся в цей бі­знес, ускла­дню­ю­чи йо­го і збіль­шу­ю­чи ви­тра­ти, то ком­па­нії швид­ко пе­ре­орі­єн­ту­ю­ться на ін­ші рин­ки. Адже це між­на­ро­дна си­сте­ма від­бо­ру ка­дрів, і во­на не обме­жує сво­єї ді­яль­но­сті одні­єю кра­ї­ною. На­при­клад, ком­па­нії V.SHIPS, MSC, Anglo-Eastern, Marlow Navigation, OSM і ба­га­то ін­ших, пред­став­ни­цтва яких пра­цю­ють в Укра­ї­ні, ма­ють офі­си по всьо­му сві­ту. Варто одно­му-двом мо­ря­кам не по­тра­пи­ти на борт су­ден, які че­ка­ють на них, ви­ни­кнуть ве­ли­че­зні про­бле­ми і штра­фи. Став­ки ви­со­кі, і ні­хто не ста­не збіль­шу­ва­ти ри­зи­ки у сво­їй спра­ві. Ду­же ве­ли­ка кон­ку­рен­ція. Ве­ли­че­зні ко­шти у під­го­тов­ку мо­ря­ків вкла­да­ю­ться в кра­ї­нах Пів­ден­но-Схі­дної Азії: Фі­ліп­пі­ни, Ін­до­не­зія, В’єтнам... Ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що у наш час не бі­знес до­по­ма­гає дер­жа­ві, а дер­жа­ва бі­зне­су. У єв­ро­пей­ських кра­ї­нах під­го­тов­ка мо­ря­ків за ден­ною фор­мою на­вча­н­ня здій­сню­є­ться пов­ні­стю за ра­ху­нок держ­бю­дже­ту.

— То­ді по­ясніть, як у на­шій бі­дній кра­ї­ні виш мо­же го­ту­ва­ти фа­хів- ців для ду­же на­у­ко­міс­ткої га­лу­зі, де тіль­ки на удо­ско­на­ле­н­ня на­вчаль­но-ма­те­рі­аль­ної ба­зи по­трі­бні міль­йо­ни? І як вам вда­є­ться від­сте­жу­ва­ти тен­ден­ції роз­ви­тку фло­ту?

— Ми роз­ви­ва­є­мо­ся зав­дя­ки на­шим пар­тне­рам. Без ці­єї спів­пра­ці бу­ло б важ­ко го­ту­ва­ти фа­хів­ців. Узя­ти одну ли­ше мор­ську пра­кти­ку на су­днах. Це ве­ли­че­зні ви­тра­ти на пе­ре­льо­ти, про­жи­ва­н­ня, хар­чу­ва­н­ня, спе­ц­одяг, стра­хов­ки і зар­пла­ту на бор­ту. Їх бе­руть на се­бе рі­зні за­ці­кав­ле­ні ком­па­нії. Сьо­го­дні та­ких до­го­во­рів по­над 200. Крім то­го, де­які ком­па­нії на­да­ють ака­де­мії спон­сор­ську до­по­мо­гу на роз­ви­ток, се­ред них: V.SHIPS, MSC, OSM, BSM, MOL.

То­рік вда­ло­ся під­пи­са­ти ме­мо­ран­дум про спів­пра­цю з Мі­жна­ро­дною ра­дою мор­ських пра­це­дав­ців IMEC (International Maritime Employers Council), до якої вхо­дить по­над 200 су­дно­плав­них ком­па­ній сві­ту. В рам­ках цьо­го до­го­во­ру вже за­вер­шу­є­ться пер­ший про­ект вар­ті­стю 660 тис. до­ла­рів. 22 кві­тня, пі­сля за­кін­че­н­ня Мі­жна­ро­дно­го фо­ру­му «Осві­та, під­го­тов­ка і пра­це­вла­шту­ва­н­ня мо­ря­ків», який уже вче­твер­те ака­де­мія про­во­дить на Мор­сько­му вок­за­лі Оде­сько­го пор­ту, бу­де ор­га­ні­зо­ва­но те­хні­чний тур ака­де­мі­єю. Ми по­ка­же­мо го­стям не­що­дав­но змон­то­ва­ний но­вий тре­на­жер­ний ком­плекс ма­шин­но­го від­ді­ле­н­ня су­ча­сно­го су­дна. Обла­дна­н­ня ви­го­тов­ле­не нор­везь­кою ком­па­ні­єю Kongsberg.

Виш про­дов­жує ін­те­гру­ва­ти­ся в між­на­ро­дні стру­кту­ри, пов’яза­ні з на­у­ко­вою і пра­кти­чною сто­ро­на­ми під­го­тов­ки мо­ря­ків. Ме­ні ви­па­ла честь бу­ти обра­ним го­ло­вою одно­го з ко­мі­те­тів Між­на­ро­дної асо­ці­а­ції мор­ських уні­вер­си­те­тів (IAMU) — ор­га­ні­за­ції під па­тро­на­том япон­сько­го фон­ду Nippon Foundation, яка у свою чер­гу є не­уря­до­вим чле­ном Між­на­ро­дної мор­ської ор­га­ні­за­ції (IMO). Пред­став­ни­ки уні­вер­си­те­ту пра­цю­ють у скла­ді де­ле­га­цій на асам­бле­ях, у ко­мі­те­тах, під­ко­мі­те­тах і ро­бо­чих групах в IMO й IAMU. Що­ро­ку уні­вер­си­тет бе­ре участь у кіль­кох між­на­ро­дних про­е­ктах, біль­ша ча­сти­на яких фі­нан­су­є­ться Єв­ро­пей­ською ко­мі­сі­єю. Це до­зво­ляє ви­кла­да­чам ви­шу бра­ти участь у між­на­ро­дних фо­ру­мах і кон­фе­рен­ці­ях, роз­ши­рю­ва­ти й удо­ско­на­лю­ва­ти свої зна­н­ня у про­фе­сій­них сфе­рах. Ми від­сте­жу­є­мо всі но­ви­ни і по­дії в обла­сті су­дно­плав­ства, мор­сько­го пра­ва, про­фе­сій­них стан­дар­тів, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ці зна­н­ня в на­вчаль­но­му про­це­сі.

— Які пер­спе­кти­ви збіль­ше­н­ня час­тки укра­їн­ських мо­ря­ків у мі­жна­ро­дно­му су­дно­плав­стві? Що тут за­ле­жить від нас і від кон’юн­кту­ри рин­ку?

— Зві­сно, основ­ні пра­ви­ла ди­ктує гло­баль­ний ри­нок, але ба­га­то чо­го за­ле­жить і від по­лі­ти­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні — на­скіль­ки во­на ста­біль­на і до­зво­ляє ре­а­лі­зо­ву­ва­ти дов­го­стро­ко­ві про­гра­ми у п’ять-шість ро­ків. Це час під­го­тов­ки офі­це­ра фло­ту. Якщо ми збіль­ши­мо об­ся­ги під­го­тов­ки фа­хів­ців, то зу­мі­є­мо всім по­спри­я­ти у пра­це­вла­шту­ван­ні. На мі­жна­ро­дно­му рин­ку пра­ці існує де­фі­цит ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них фа­хів­ців. Ін­ша спра­ва — ре­сур­си для та­ко­го збіль­ше­н­ня. Не всі мо­ло­ді лю­ди у змо­зі спла­ти­ти кон­тра­ктне на­вча­н­ня, а бю­дже­тні мі­сця ско­ро­чу­ю­ться з ро­ку в рік. Крім то­го, в кра­ї­ні не пра­цює си­сте­ма піль­го­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня осві­ти. В умо­вах кон­ку­рен­тної бо­роть­би з на­вчаль­ни­ми за­кла­да­ми з ін­ших кра­їн най­ва­жли­ві­ші якість про­фе­сій­ної під­го­тов­ки і зна­н­ня ан­глій­ської мо­ви.

— Ми­хай­ле Ва­лен­ти­но­ви­чу, га­зе­ту «День» чи­та­ють по всій Укра­ї­ні, зокре­ма і в да­ле­ких від мо­ря мі­стах і се­лах. Але, ду­маю, і там мо­ло­дих лю­дей при­ва­блює або мор­ська ро­ман­ти­ка, або пер­спе­кти­ви мор­ських за­ро­бі­тків. Чи мо­же­те ви скла­сти пор­трет сьо­го­дні­шньо­го кур­сан­та ви­шу. Хто він, звід­ки? Чи важ­ко йо­му да­є­ться на­вча­н­ня і пра­це­вла­шту­ва­н­ня пі­сля ви­пу­ску?

— Зде­біль­шо­го до нас при­хо­дять ви­пу­скни­ки се­ре­дніх шкіл, пе­ре­ва­жно із сі­мей мо­ря­ків і тих, хто жи­ве в при­мор­ських мі­стах: Оде­сі, Ми­ко­ла­є­ві, Хер­со­ні, Ма­рі­у­по­лі, Ізма­ї­лі... Але є хло­пці й дів­ча­та із За­по­ріж­жя, Дні­про­пе­тров­ська, За­хі­дної Укра­ї­ни. Гео­гра­фія абі­ту­рі­єн­тів ши­ро­ка, хо­ча ще не скрізь зна­ють, що осві­ту і зар­пла­ту сві­то­во­го рів­ня мо­жна здо­бу­ва­ти й у вла­сній кра­ї­ні. На­вча­ти­ся у нас не­про­сто, за­те вже у пе­рі­од на­вча­н­ня мо­жна отри­ма­ти не­об­хі­дні пра­кти­чні на­ви­чки на бор­ту іно­зем­них су­ден, пер­спе­кти­ви подаль­шо­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня у про­від­них су­дно­плав­них ком­па­ні­ях сві­ту, від­ві­да­ти ба­га­то кра­їн і за­ро­би­ти гі­дні ко­шти.

Оле­ксандр ПРИЛИПКО, фото ав­то­ра

У КЛА­СІ НА­ЦІО­НАЛЬ­НО­ГО УНІ­ВЕР­СИ­ТЕ­ТУ «ОДЕ­СЬКА МОР­СЬКА АКА­ДЕ­МІЯ»

МИ­ХАЙ­ЛО МІЮСОВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.