Про за­ле­жність дум­ки від «кар­тин­ки»,

Або Чо­му від­су­тність все­си­л­ля ТБ — це ве­ли­ке бла­го

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

Ми ну ло го тиж ня до Укра ї ни за ві та ла зна - на мос ковсь ка пуб лі - цис т ка Юлія Ла ти ні - на і, зви чай но ж, по ді ли ла ся осо бис ти ми вра жен ня ми та от ри ма ною з різ них дже рел ін фор ма ці­єю спо чат ку в сво - їй ав торсь кій про гра мі « Код до­сту­па» на «Эхе Мо­сквы», а по тім й у кіль кох стат тях. Охо чі мо жуть лег ко знай ти все це в Ін­тер­не­ті, там є чи­ма­ло ці ка во го, з чи мось мож на по го ди ти ся, з чи мось — ні, але про один сю жет вар то по - го во ри ти окре мо. Бо він пов’ яза ний із од ні­єю з до ко - рін­них від­мін­но­стей Укра­ї­ни від Ро сії й ук ра їнсь кої на ції ( не ет но су, а са ме на ції) від на ції ро сійсь кої.

■ На за­гал, Ла­ти­ні­на вва­жає, що в обох дер­жа­вах вла­да й ве ли кий біз нес ба га то в чо­му схо­жі, ба біль­ше — «и Пу­тин, и Порошенко — они к влас ти от но сят ся аб со лют но оди на ко во » . Як на ме не, остан нє твер д жен ня не вір - не — не мо­жуть одна­ко­во ста­ви­ти­ся до вла­ди че­кіст, який і на по са ді пре зи ден та за ли - шив ся пе ре ду сім че кіс том, і бі­зне­смен, який і в крі­слі гла­ви дер­жа­ви за­ли­шив­ся пе­ред­усім бі­зне­сме­ном. А от да­лі у Ла ти ні ної є ці ка ва кон с та та - ція: якщо в Ро­сії існу­ють тіль­ки два ком­по­нен­ти, які ви­зна­ча­ють по­лі­ти­чне жи­т­тя, а са­ме вла­да та гро­ші, то в Укра­ї­ні їх три — до пер­ших двох до­да­ю­ться ще й ви­бо­ри. А там, де ви­бо­ри — по­трі­бно впли­ва­ти на елек то рат, зна ти йо го, ро би ти хо ча б де які кро ки в йо­го ін­те­ре­сах чи гу­чно ви­го­ло шу ва ти по пу ліс­тсь кі за - яви — мов­ляв, про­го­ло­суй­те за ме­не, і не­гай­но ста­не­те жи­ти ща­сли­во. Най­го­лов­ні­шим чин­ни­ком впли­ву на еле­кто - рат Юлія Ла­ти­ні­на вва­жає те­ле ба чен ня, яке в Укра ї ні, на від­мі­ну від Ро­сії, не мо­но­по­лі­зо ва не вла дою, а на ле жить рі­зним олі­гар­хі­чним гру­пам і від­сто­ює їхні ін­те­ре­си.

■ З остан ньою те зою теж мо­жна не по­го­ди­ти­ся — бо ре­аль­но де­які те­ле­ка­на­ли Украї ни ви слов лю ють по зи цію не так «до­ма­шніх» олі­гар­хів, як Крем­ля та Луб’ян­ки. А де­які зму ше ні ( у зв’ яз ку з ти ми транс фор ма ці я ми, які все ж ста ли ся в Укра ї ні за два остан­ні ро­ки) зва­жа­ти на сус - піль ні на строї, а не ли ше на ба­жа­н­ня олі­гар­хів-вла­сни­ків. Про­те го­лов­не не в цьо­му: Ла­ти­ні­на до­хо­дить ви­снов­ку, що « мне ние пра вя щей эли ты в ко неч ном ито ге оп ре де ля ет мне ние те лез ри те лей, ко то - рых, соб­ствен­но, в Украи­не... по че му- то име ну ют граж да - на­ми-изби­ра­те­ля­ми...» А ось це вже пов­на ні­се­ні­тни­ця.

■ Зга­дай­мо: 2004-го май­же всі те ле ка на ли на вви пе - ред ки зма га ли ся у спі вах осан­ни Ві­кто­ро­ві Яну­ко­ви­чу, на то мість роз по ві да ю чи най - остан­ні­ші дур­ни­ці про Віктора Ющен ка та « злов мис них ук ра їнсь ких на ці о на ліс тів » . А чим за­вер­ши­ла­ся ба­га­то­мі­ся­чна те­ле­ві­зій­на оброб­ка ма­со­во­го укра­їн­сько­го ви­бор­ця? Май да ном. При чо му за тих об­ста­вин — по­при ве­ли­кі ви­тра­че­ні на це гро­ші — про­ти­ста ви ти якусь ре аль ну си лу Май да ну ні ко ман да Яну ко - ви­ча, ні ро­сій­ська аген­ту­ра не змог ли. На то мість знач на ча­сти­на те­ле­гля­да­чів са­ме під впли вом ан ти де мо кра тич ної та ан­ти­укра­їн­ської про­па­ган­ди низ­ки ка­на­лів ста­ла на бік тих по­лі­ти­ків, які де­кла­ру­ва­ли єв­ро­пей­ські цін­но­сті (щи­ро чи ні — це окре ме пи тан - ня). А взим­ку 2013—2014 ро - ків хі ба бу ло інак ше? Хо ча про від ну роль у мо бі лі за ції сил Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті зі­грав, ма­буть, Ін­тер­нет ( у си­лу сво­єї опе ра тив нос ті та здат нос ті віль­но по­ши­рю­ва­ти ін­фор­ма - цію) — все ж ті те ле гля да чі, які від чу ва ли се бе ук ра їнсь - ки ми гро ма дя на ми, ста ли на бік про тив ни ків ре жи му. А ті, хто не від чу вав се бе ук ра - їнсь ки ми гро ма дя на ми, пі - шли у ла ви « ват ни ків » , які під впли­вом то­таль­ної бре­хні ро сійсь ко го те ле ба чен ня та де­яких но­мі­наль­но укра­їн­ських ка на лів пе ре тво ри ли ся на бі о ма су « рус ской вес ны » . Ну а де хто пі шов ще да лі, взяв ши у ру ки зброю та пі - шов ши во ю ва ти за « рус ский мир » про ти Укра ї ни. Про те, на­го­ло­шую ще раз, ці лю­ди не бу ли і не є « граж да на ми- из - би­ра­те­ля­ми», бо це не гро­ма­дя ни, а « міс це ві » , « жи те лі » , «на­се­ле­н­ня», ба на­віть із па­спор­та­ми Укра­ї­ни...

■ Інак ше ка жу чи, з Юлі­єю Ла­ти­ні­ною злий жарт зі гра ла звич ка мі ря ти все на мос ковсь кий ко пил. А він, що най мен ше, не зав ж ди під­хо­дить до ін­ших кра­їн і на­ро­дів. І хо­ча ро­сій­ська лі­бе­раль­на пуб лі цис т ка спра вед ли во від­зна­чи­ла, що в укра­їн­ській по­лі­ти­ці — на від­мі­ну від Ро­сії — одну з ви­зна­чаль­них ро­лей грає фе­но­мен ви­бо­рів, во­на не по мі ти ла, що за леж - ність укра­їн­ців від те­ле­ві­зій­ної «кар­тин­ки» на по­ря­док, а то й на два мен­ше, ніж за­ле­жність ро сі ян. Отож і ви хо - дить, що від­су­тність все­си­л­ля те­ле­ба­че­н­ня — це ве­ли­ке бла­го, чи не так?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.