Крим: ре­а­ні­ма­ція ста­лі­ні­зму

Спра­ва про за­бо­ро­ну ме­джлі­су — це про­дов­же­н­ня справ 1928—1936 ро­ків пар­тії «Міл­лі-Фір­ка»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ле­о­нід КАРПЕНКО, жур­на­ліст

Ми­ну­ло­го ти­жня в не­о­фі­цій­но­му гу­мо­ри­сти­чно­му топ-рей­тин­гу крим­ських бло­ге­рів у «Жи­во­му жур­на­лі» пер­ше мі­сце та гран-прі отри­ма­ла при­зна­че­на ро­сій­ською вла­дою «крим­ський про­ку­рор» На­та­лія По­клон­ська. Пи­шуть, що «На­та­лія По­клон­ська 12 кві­тня за­тьма­ри­ла, хоч і не­на­дов­го, по­двиг Га­га­рі­на, — во­на са­мо­чин­но «при­пи­ни­ла» ді­яль­ність ме­джлі­су. І хо­ча «ви­рок» у су­до­во­му про­це­сі, який про­дов­жу­є­ться, ні у ко­го не ви­кли­кав сум­ні­вів, те­пер «Вер­хов­ний Суд КР» мо­же вза­га­лі не за­сі­да­ти — до йо­го по­ста­но­ви «рі­ше­н­ня» По­клон­ської за­ли­ша­є­ться в си­лі». По­клон­ська ни­ні в Кри­му — те ж са­ме, що Ви­шин­ський у Ро­сії в ста­лін­ські ча­си.

Во­че­видь, що не про­фе­сій­ний юрист, а ли­ше ви­пу­скни­ця пра­во­знав­чо­го фа­куль­те­ту, На­та­лія По­клон­ська, хоч уже і ге­не­рал ро­сій­ської юсти­ції, слаб­ко уяв­ляє со­бі, що ме­джліс крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду— це не «гро­мад­ське об’єд­на­н­ня», як во­на йо­го на­зи­ває, а пред­став­ни­цький ор­ган, обра­ний са­мим на­ро­дом за вста­нов­ле­ною про­це­ду­рою, і є ти­по­вим ор­га­ном вла­ди в тюрк­ських дер­жа­вах.

Пер­ший ку­рул­тай і ме­джліс крим­сько­та­тар­сько­го на­род убу­ли ство­ре­ні у Кри­му 1917 ро­ку, ко­ли На­та­лії По­клон­ської ще й на сві­ті не бу­ло. А вже че­рез де­кіль­ка мі­ся­ців, у лю­то­му 1918 ро­ку, більшовиками без су­ду був уби­тий пер­ший го­ло­ва ме­джлі­су і му­фтій му­суль­ман Кри­му Но­ман Че­ле­бі­джі­хан. Че­рез сім ро­ків пі­сля ство­ре­н­ня Крим­ської АРСР, 1928 ро­ку, ста­лін­ська ди­кта­ту­ра за­су­ди­ла до роз­стрі­лу го­ло­ву Ра­ди мі­ні­стрів Крим­ської АРСР Ве­лі Ібра­ї­мо­ва і ще де­сять ро­ків пе­ре­слі­ду­ва­ла чле­нів очо­лю­ва­ної ним на­ціо­наль­ної пар­тії крим­ських та­тар «Міл­лі Фір­ка». Су­до­вий фарс і роз­стрі­ли змі­ню­ва­ли один одно­го з черв­ня 1928-го по кві­тень 1938 ро­ку, ко­ли бу­ла роз­стрі­ля­на оста­н­ня гру­па крим­сько­та­тар­ської на­ціо­наль­ної ін­те­лі­ген­ції за зви­ну­ва­че­н­ням в уча­сті в ро­бо­ті на­ціо­наль­ної пар­тії.

Сьо­го­дні На­та­лія По­клон­ська про­ти крим­ських та­тар та­кож за­ті­я­ла дві «спра­ви». Пер­ша — «спра­ва 26 лю­то­го», за якою аре­што­ва­ні й ув’язне­ні без рі­ше­н­ня су­ду в крим­ських за­стін­ках близь­ко де­ся­ти уча­сни­ків мі­тин­гу бі­ля Вер­хов­ної Ра­ди АРК 26 лю­то­го 2014 ро­ку. Дру­га —« спра­ва» про за­бо­ро­ну ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду. На дум­ку адво­ка­та Ми­ко­ли По ло­зо­ва, ці спра­ви сфа­бри­ко­ва­ні по­ква­пли­во, юри­ди­чно не­гра­мо­тно та по­лі­ти­чно мо­ти­во­ва­ні. Во­ни, про­те, є за­со­бом ти­ску на крим­ських та­тар, ін­стру­мен­том їх за­ля­ку­ва­н­ня.

МЗС Укра­ї­ни ви­сло­вив «рі­шу­чий про­тест» у зв’ яз­ку з рі­ше­н­ням про­ку­ро­ра Кри­му На­та­лії По­клон­ської при­пи­ни­ти ді­яль­ність ме­джлі­су, який не ле­га­лі­зо­ва­ний у Ро­сії . «За остан­ні два ро­ки Кремль пе­ре­тво­рив укра­їн­ський пів­острів на зо­ну ути­сків, за­ля­ку­вань і пе­ре­слі­ду­вань, ма­со­вих по­ру­шень фун­да­мен­таль­них прав і сво­бод. На цьо­му фо­ні до­ко­ри на адре­су ме­джлі­су в здій­снен­ні ним екс­тре­міст­ської ді­яль­но­сті ви­гля­да­ють осо­бли­во ци­ні­чно», — йде­ться в за­яві.

Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни за­кли­ка­ла між­на­ро­дну гро­мад­ськість за­су­ди­ти пе­ре­слі­ду­ва­н­ня Крем­лем в Кри­му акти­ві­стів крим­ських та­тар і ме­джлі­су як пред­став­ни­цько­го ор­га­ну на­ро­ду, обра­но­го ним са­мим. Пар­ла­мент Укра­ї­ни на­пра­вив звер­не­н­ня що­до цьо­го в ООН, Єв­ро­пей­ський пар­ла­мент, Пар­ла­мент­ську асам­блею Ра­ди Єв­ро­пи, Пар­ла­мент­ську асам­блею ОБСЄ, уря­дам де­яких кра­їн.

На­га­да­є­мо, 14 бе­ре­зня 2016 ро­ку на сво­є­му за­сі­дан­ні Пар­ла­мент­ська асам­блея Ра­ди Єв­ро­пи (ПАРЄ) ви­сло­ви­ла сер­йо­зну за­кло­по­та­ність що­до про­це­су із за­бо­ро­ни ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду. ПАР Є за­кли­ка­ла ро­сій­ські в ла­сті від­мо­ви­ти­ся від ці­єї за­бо­ро­ни не­гай­но.

Але рі­вень при­зна­че­ної Ро­сі­єю про­ку­ра­ту­ри Кри­му та­кий, що їй не указ ні між­на­ро­дне пра­во, ні пра­ва лю­ди­ни, ні за­ко­ни са­мої Ро­сії.

Ни­ні­шні зви­ну­ва­че­н­ня На­та­лії По­клон­ської про­ти ме­джлі­су ана­ло­гі­чні зви­ну­ва­че­н­ням ста­лін­ської ди­кта­ту­ри про­ти пар­тії «Міл­лі-Фір­ка» — во­ни, мов­ляв, за­пе­клі на­ціо­на­лі­сти, екс­тре­мі­сти, як і «міл­лі­фір­ків­ці» сво­го ча­су, під­три­му­ють зв’язок з Ту­реч­чи­ною, до­ма­га­ю­ться «пільг і пре­фе­рен­цій» за на­ціо­наль­ною озна­кою для сво­го на­ро­ду.

У по­зи­тив­но­му рі­шен­ні ро­сій­сько­крим­сько­го су­ду ні­хто не сум­ні­ва­є­ться, про­те« спра­ва» сфа­бри­ко­ва­на на­стіль­ки не­згра­бно, що су­д­дям не­лег­ко на­пи­са­ти хоч якесь гра­мо­тне рі­ше­н­ня. То­му як спра­ва що­до ме­джлі­су, так і «Спра­ва 26 лю­то­го» за­тя­гу­ю­ться, а аре­што­ва­ні акти­ві­сти вже по­над рік му­ча­ться в за­стін­ках. На­та­лія По­клон­ська не ви­три­ма­ла і са­мо­чин­но за­бо­ро­ни­ла ді­яль­ність ме­джлі­су, не звер­та­ю­чи ува­ги на те, що це не гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція, а пред­став­ни­цький ор­ган ко­рін­но­го на­ро­ду Кри­му, і що спе­ці­аль­на де­кла­ра­ція ООН дає їм та­ке пра­во і зо­бов’язує вла­сті дер­жав пра­цю­ва­ти са­ме з ни­ми, не ство­рю­ю­чи сво­їх, ма­ріо­не­тко­вих ор­га­нів. У Кри­му ж все нав­па­ки— обра­ний на­ро­дом ме­джліс пе­ре­слі­ду­є­ться, а ма­ріо­не­тко­ві ор­га­ні­за­ції« Крим» та ін­ші ко­ла­бо­ра­ціо­ніст с ь кіст рук ту­ри, за­охо­чу­ю­ться і фі­нан­су­ю­ться.

У Кри­му біль­шість ана­лі­ти­ків схиль­ні ду­ма­ти, що «при­зу­пи­не­н­ня» ме­джлі­су — це пом­ста за про­ве­де­н­ня за­сі­да­н­ня Все­сві­тньо­го Кон­гре­су крим­ських та­тар у Ли­тві. Ро­сій­ська вла­да всу­пе­реч дум­ці між­на­ро­дної гро­мад­сько­сті по­ка­зує крим­ча­нам, «хто в до­мі го­спо­дар». І за­раз не­без­пе­ка бу­ти ого­ло­ше­ним екс­тре­мі­стом, те­ро­ри­стом зро­сла в ра­зи для бу­дья­ко­го крим­сько­го та­та­ри­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.