Чи мо­жна «ожи­ви­ти» Мін­ський про­цес?

Ні­ко­ля ТЕНЗЕР: «Ми по­вин­ні за­йма­ти твер­ду по­зи­цію що­до Ро­сії, не ли­ше про­дов­жу­ва­ти, а й роз­ши­рю­ва­ти сан­кції»

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Фран­ція ра­зом з Ні­меч­чи­ною бу­ла іні­ці­а­то­ром Мін­ську-2, ві­до­мо­го як Ком­плекс за­хо­дів що­до ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод. Однак ми­ну­ло біль­ше ро­ку від під­пи­са­н­ня цьо­го до­ку­мен­та за уча­сті укра­їн­сько­го та ро­сій­сько­го лі­де­рів Пе­тра По­ро­шен­ка і Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на у Мін­ську, але фа­кти­чно жо­ден із 13 пун­ктів до­мов­ле­но­стей не ви­ко­на­но. Біль­ше то­го, ро­сій­ська сто­ро­на по­стій­но зви­ну­ва­чує Укра­ї­ну у не­ви­ко­нан­ні сво­єї ча­сти­ни Мін­ських до­мов­ле­но­стей, не ви­ко­нав­ши пер­ших го­лов­них пун­ктів — при­пи­не­н­ня во­гню, від­ве­де­н­ня важ­ких озбро­єнь від лі­нії про­ти­сто­я­н­ня і за­без­пе­че­н­ня мо­ні­то­рин­гу ОБСЄ.

«День» ско­ри­став­ся при­су­тні­стю пре­зи­ден­та Цен­тру ви­вче­н­ня та до­слі­дже­н­ня по­лі­ти­чних рі­шень Ні­ко­ля ТЕНЗЕРА (Па­риж) на Ки­їв­сько­му без­пе­ко­во­му фо­ру­мі, щоб роз­пи­та­ти йо­го про ба­че­н­ня шля­хів ім­пле­мен­та­ції Мін­ських до­мов­ле­но­стей і став­ле­н­ня пра­во­го і лі­во­го спе­ктру по­лі­ти­чних сил до ро­сій­ської агре­сії на Дон­ба­сі.

«РО­СІЯ ВІД СА­МО­ГО ПО­ЧА­ТКУ НЕ ВИ­КО­НУЄ УМОВ МІН­СЬКИХ ДО­МОВ­ЛЕ­НО­СТЕЙ»

— Я вва­жаю, що са­ме Ро­сія від са­мо­го по­ча­тку не ви­ко­нує умов Мін­ських до­мов­ле­но­стей. На мою дум­ку, Мін­ські до­мов­ле­ні­сті пов­ні­стю мер­тві. Ми спо­сте­рі­га­є­мо но­ву фор­му агре­сії на Дон­ба­сі, там є ро­сій­ські сол­да­ти. І до то­го ж про­лу­на­ла чі­тка заява ОБСЄ, що Ро­сія та се­па­ра­ти­сти від­мов­ля­ю­ться сприйня­ти між­на­ро­дний кон­троль за ви­бо­ра­ми. А без мі­жна­ро­дно­го кон­тро­лю це озна­ча­ти­ме, що Ро­сія та всі під­три­му­ва­ні нею фор­му­ва­н­ня ма­ти­муть пов­ний кон­троль за про­це­сом ви­бо­рів, який бу­де аб­со­лю­тно не спра­ве­дли­вий. Окрім цьо­го, існує проблема двох міль­йо­нів бі­жен­ців, які зму­ше­ні бу­ли ви­їха­ти з цьо­го ре­гіо­ну. Від­так ви­бо­ри не мо­жуть бу­ти спра­ве­дли­ви­ми і че­сни­ми. Я ро­зу­мію, що в Укра­ї­ні ба­га­то хто не ба­жає ви­ко­ну­ва­ти Мін­ські до­мов­ле­но­сті у той час, ко­ли про­дов­жу­є­ться ро­сій­ська агре­сія. Біль­ше то­го, Ро­сія на­ма­га­є­ться пред­ста­ви­ти се­бе га­ран­том ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод, що є справ­жнім ви­ми­слом. Адже на­справ­ді се­па­ра­ти­сти не по­чи­на­ли б вій­ну, зна­ю­чи, що Ро­сія не бу­де їх під­три­му­ва­ти. І я вва­жаю не­пра­виль­ною за­яву мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Ні­меч­чи­ни, що оби­дві сто­ро­ни не ви­ко­ну­ють Мін­ські до­мов­ле­но­сті. Бо по­ру­ше­н­ня угод з бо­ку обох сто­рін є рі­зни­ми.

— То яким мо­же бу­ти ви­хід з ці­єї кри­зи?

— На мою дум­ку, го­лов­на мо­ти­ва­ція Фран­ції та Ні­меч­чи­ни при ухва­ле­ні Мін­ських угод по­ля­га­ла в збе­ре­жен­ні жит­тів. Оскіль­ки у ЄС не бу­ло ба­жа­н­ня втру­ча­ти­ся війсь- ко­вим чи­ном у цей кон­флікт, то єди­ним рі­ше­н­ням бу­ло про­сто уни­кне­н­ня кро­во­про­ли­т­тя. Зна­ю­чи си­ту­а­цію на мі­сці і вра­хо­ву­ю­чи від­су­тність мо­жли­вої від­по­віді на ро­сій­ську агре­сію, Мін­ські уго­ди не мо­жуть бу­ти ім­пле­мен то­ва­ни­ми. Від са­мо­го по­ча­тку всі, вра­хо­ву­ю­чи Ол­лан­да і Мер­кель, чу­до­во зна­ли, що Мін­ські до­мов­ле­но­сті не при­зве­дуть до ста­біль­ної си­ту­а­ції, бо во­ни є не­спра­ве­дли­ви­ми. То­му ме­тою Фран­ції та Ні­меч­чи­ни бу­ло ви­гра­ти час.

Від­так ми по­вин­ні за­йма­ти твер­ду по­зи­цію що­до Ро­сії, не ли­ше про­дов­жу­ва­ти, а й роз­ши­ря­ти сан­кції про­ти неї. Ін­шо­го шля­ху не­має.

— Ви вва­жа­є­те, що так ібу­де зро­бле­но, бо ві­до­мо, що де­які кра­ї­ни-чле­ни ЄС ви­сту­па­ють за ска­су­ва­н­ня сан­кцій?

— До­сі всі 28 кра­їн Єв­ро­со­ю­зу під­три­му­ють сан­кції, вклю­ча­ю­чи Угор­щи­ну та Сло­вач­чи­ну. Зві­сно, що є за­ці­кав­ле­ні гру­пи, де­які лю­ди, на яких впли­ває Ро­сія і які го­во­рять, що ми ма­є­мо зня­ти сан­кції. Але це мен­шість. І я мо­жу ска­за­ти, що пре­зи­дент Фран­ції Фран­суа Ол­ланд про­ти ска­су­ва­н­ня будь-яких сан­кцій. Ні­ме­цький уряд, мо­жли­во, є більш роз­ді­ле­ним, там є де­які по­лі­ти­ки, зокре­ма від Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чної пар­тії, які ви­сту­па­ють за пе­ре­го­во­ри з Ро­сі­єю, при­сто­су­ва­н­ня до неї. Я не ду­маю, що це ро­зум­на по­зи­ція, бо Ро­сія стає ще більш агре­сив­ною, ніж будь-ко­ли і не тіль­ки по від­но­шен­ню до Укра­ї­ни, а й що­до бал­тій­ських дер­жав. То­му, по­вто­рюсь, не мо­же й бу­ти пи­та­н­ня про ска­су­ва­н­ня сан­кцій, ско­рі­ше, нам тре­ба їх по­си­ли­ти, ніж зні­ма­ти.

— За­зви­чай у Фран­ції пра­ві під­три­му­ва­ли Укра­ї­ну, а за­раз у ва­шій кра­ї­ні ли­ше лі­ві, зокре­ма Ол­ланд, ви­сту­па­ють на під­трим­ку на­шої кра­ї­ни. Чо­му так ста­ло­ся?

— Ме­ні справ­ді ду­же со­ром­но че­рез де­яких фран­цузь­ких по­лі­ти­ків. І не ли­ше за лю­дей із уль­тра­пра­вих, як Ма­рі Ле Пен, чи ра­ди­каль­них лі­вих, як Ме­лан­шон, а та­кож ре­спу­блі­кан­ців — кон­се­рва­тив­ної пар­тії, які під­три­му­ють і за­ли­ця­ю­ться до Пу­ті­на як-от екс­пре­зи­дент Сар­ко­зі чи екс-прем’єр Фран­суа Фі­йон, які є при­хиль­ни­ка­ми і хо­ро­ши­ми дру­зя­ми Пу­ті­на. І це со­ром. Де­які чле­ни пар­ла­мен­ту, зокре­ма Тьє­рі Мар’яні, під­три­му­ють Пу­ті­на та кри­ва­вий ре­жим Ба­ша­ра Аса­да.

Якщо ми го­во­ри­мо про кон­сер­ва­то­рів, то ду­же ці­ка­вим є ко­ли­шній прем’єр-мі­ністр Ален Жюп­пе. Він справ­ді мо­же бу­ти но­мі­но­ва­ним у кан­ди­да­ти в пре­зи­ден­ти від пра­во­го по­лі­ти­чно­го спе­ктру. Жюп­пе якраз за­ймає твер­ду по­зи­цію про­ти Пу­ті­на та Ро­сії. І ду­маю, що це до­бра но­ви­на. На­віть якщо ми по­ди­ви­мось на ін­ших кан­ди­да­тів у пре­зи­ден­ти у кон­се­рва­тив­но­му та­бо­рі, то депутати на­ціо­наль- них збо­рів Ер­ве Ма­ри­тон і Брю­но Ле Мер за­йма­ють твер­ду по­зи­цію про­ти Пу­ті­на. Втім пра­ві кон­се­рва­тив­ні пар­тії у Фран­ції є роз­ді­ле­ни­ми на тих, хто під­три­мує Пу­ті­на, і тих, хто має більш ре­а­лі­сти­чний погляд на те, якою є за­раз Ро­сія.

— Чо­му так від­бу­ва­є­ться: че­рез брак знань про Укра­ї­ну чи з ін­ших при­чин?

— По-пер­ше, у нас є лю­ди, які го­лов­ним чи­ном за­йма­ють ан­ти­а­ме­ри­кан­ську по­зи­цію і ви­сту­па­ють про­ти ЄС. По-дру­ге, є лю­ди, які ма­ють осо­би­стий ін­те­рес у за­хи­сті пу­тін­ської Ро­сії. Окрім то­го, де­які лю­ди у пра­во­му кри­лі по­лі­ти­чно­го спе­ктру в за­хва­ті від силь­ної лю­ди­ни, силь­но­го ре­жи­му. І я вва­жаю, це справ­жньою про­бле­мою.

«ФРАН­ЦУ­ЗИ НЕ МА­ЮТЬ ГЛИ­БО­КИХ ЗНАНЬ ПРО СИ­ТУ­А­ЦІЮ В УКРА­Ї­НІ, ЇЇ ГЕОПОЛІТИЧНЕ ЗНА­ЧЕ­Н­НЯ»

— Що, на ва­шу дум­ку, має ро­би­ти Укра­ї­на, щоб фран­цу зь­кі­по­лі­ти­ки кра­ще зна­ли про те, що від­бу­ва­є­ться у на­шій кра­ї­ні, про укра­їнсь кі­пра­гне­н­ня? Ми зна­є­мо, що на­віть пре­зи­дент Ши­рак у роз­мо­ві з Бу­шем-мо­лод­шим го­во­рив, що Укра­ї­на — ча­сти­на Ро­сії.

— Справ­ді, фран­цу­зи не ма­ють гли­бо­ких знань про си­ту­а­цію в Укра­ї­ні, її геополітичне зна­чен- ня. І зно ву-та ки, не знаю, з якої при чи ни, але де які лю ди за ча ро - ва­ні Ро­сі­єю. Ми, фран­цу­зи, та ук - ра­їн­ці по­вин­ні роз­ме­жу­ва­ти Пу­ті­на та Ро­сію. У Ро­сії є ве­ли­кі лю­ди, вчо ра на па не лі бра ла участь Лі - лія Шев цо ва, окрім то го, ба га то лю дей вий ш ло на ву ли ці пі сля вбив­ства Нєм­цо­ва. У да­ле­кій пер­спе­кти­ві бу­ло б чу­до­во спів­пра­цю­ва ти з Ро сі­єю, а з пу тінсь ким ре - жи­мом це не­мо­жли­во.

— Але ж Пу­тін змі­нив по­лі­ти­чну куль­ту­ру в кра­ї­ні, змі­нив на­цію...

— Так, ми мо­же­мо на­віть го­во­ри­ти про про­ми­ва­н­ня міз­ків. І це справ­жня проблема. Че­рез про­ми­ва­н­ня міз­ків ро­сі­я­ни не ро­зу­мі­ють, що та­ке де­мо­кра­тія, пра­ва лю­ди­ни, сво­бо­да пре­си. За­ра­ди ро­сі­ян і між­на­ро­дної без­пе­ки справ­ді ва­жли­вою є змі­на ре­жи­му. Фран­цузь­кий уряд та ЄС ма­ють чі­тко ви­слов­лю­ва­тись що­до ці­єї про­бле­ми.

«ЛЮ­ДИ ПРИ ВЛА­ДІ МА­ЮТЬ ДІ­Я­ТИ БІЛЬШ ВІД­ПО­ВІД­АЛЬ­НО»

— Що має бу­ти зро­бле­но обо­ма сто­ро­на­ми, щоб фран­цузь­кі ком­па­нії йшли та ін­ве­сту­ва­ли в Укра­ї­ну?

— Я ві­дві­ду­вав Укра­ї­ну біль­ше 10 ра­зів до 2013 ро­ку і ба­чив про­бле­ми з ко­ру­пці­єю, яка є сер­йо­зною пе­ре­шко­дою для бі­зне­су. Але я вва­жаю, що тут на пер­спе­кти­ву є ве­ли­че­зний по­тен­ці­ал. І ми ма­є­мо до­по­мог­ти Укра­ї­ні.

У нас ду­же ве­ли­кі очі­ку­ва­н­ня від но­во­го уря­ду. Ре­аль­на проблема по­ля­гає в то­му, що кра­ї­на, яка є жер­твою агре­сії, має бу­ти більш без­до­ган­ною, ніж агре­сор.

Я один із тих, хто під­три­мує Укра­ї­ну від са­мо­го по­ча­тку не­за­ле­жно­сті, я був пал­ким при­хиль­ни­ком Май­да­ну. За мо­ї­ми по­ві­дом­ле­н­ня­ми у Twitter ви мо­же­те по­ба­чи­ти, як я під­три­мую укра­їн­ську спра­ву. Мо­жли­во, не ба­га­то фран­цу­зів ді­ють по­ді­бним чи­ном.

Ко­ли у Ра­ді від­бу­ва­ю­ться бій­ки, то це ство­рює по­га­ний імідж. І фран­цу­зи, по­ба­чив­ши це по те­ле­ба­чен­ню, ча­сом ка­жуть ме­ні: «Ви за­хи­ща­є­те та­ких лю­дей». То­му ме­ні ду­же скла­дно ска­за­ти «Не­має про­блем в Укра­ї­ні», ко­ли існу­ють про­бле­ми ле­гі­тим­но­сті та імі­джу. І те, що ста­ло­ся з «Па­нам­ськи­ми фай­ла­ми» та від­став­кою Яце­ню­ка, це справ­жнє про­бу­дже­н­ня. Я вва­жаю, що лю­ди при вла­ді ма­ють ді­я­ти більш від­по­від­аль­но.

«ЄС МАЄ НА­ДІ­СЛА­ТИ ДУ­ЖЕ ЧІ­ТКИЙ СИ­ГНАЛ УКРА­ЇН­ЦЯМ ПРО СПРИ­Я­Н­НЯ ЧЛЕН­СТВУ»

— Оскіль­ки ви три­ва­лий час від­ві­ду­є­те Укра­ї­ну, сте­жи­те за по­ді­я­ми в на­шій кра­ї­ні — то чи до­да­є­ться вам опти­мі­зму що­до єв­ро­пей­ської пер­спе­кти­ви для нас, вра­хо­ву­ю­чи, зокре­ма, гол­ланд­ський ре­фе­рен­дум, на яко­му гол­ланд­ці про­го­ло­су­ва­ли про­ти Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та ЄС?

— Я дав­но ви­сту­паю за член­ство Укра­ї­ни в ЄС і вва­жаю, що в пер­спе­кти­ві ва­ша кра­ї­на ста­не чле­ном ЄС. Але я знаю, що до ці­єї ме­ти дов­гий шлях. Це вклю­че­н­ня до укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства єв­ро­пей­сько­го зве­де­н­ня за­ко­нів, бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю, ре­фор­му­ва­н­ня су­до­вої си­сте­ми. ЄС має на­ді­сла­ти ду­же чі­ткий си­гнал укра­їн­цям про спри­я­н­ня член­ству, бо це до­по­мо­же Укра­ї­ні мо­дер­ні­зу­ва­тись і бо­ро­ти­ся зі сво­ї­ми про­бле­ма­ми. Я вва­жаю, що це ча­сти­на гри, і я один із тих у Фран­ції, мо­жли­во, не біль­шість, хто виступає за роз­ши­ре­н­ня ЄС не тіль­ки з при­єд­на­н­ням Укра­ї­ни, а й бал­кан­ських кра­їн, мо­жли­во, пі­зні­ше й Ту­реч­чи­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.