Не­о­ста­лі­нізм в дії

Без­пре­це­ден­тна ата­ка оку­па­цій­ної вла­ди на жур­на­лі­стів у Кри­му по­вин­на ви­кли­ка­ти жорс­тку ре­а­кцію сві­то­вої спіль­но­ти

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ва­лен­тин ТОРБА, Оль­га ХАР­ЧЕН­КО, «День»

ВКри­му ро­сій­ською оку­па­цій­ною вла­дою ви­кли­ка­ний на до­пит жур­на­ліст Ми­ко­ла Се­ме­на, а в йо­го осе­лі про­ве­де­ний об­шук. Об­шу­ки від­бу­лись ще у кіль­кох жур­на­лі­стів та пра­во­за­хи­сни­ків Ру­сла­ни Лю­ма­но­вої і Ле­нья­ри Абі­бу­ла­є­вої, хо­ча по не­о­фі­цій­ним да­ним жур­на­лі­стів, яких об­шу­ку­ють і до­пи­ту­ють, біль­ше. До то­го так зва­ний «про­ку­рор Кри­му» По­клон­ська за­яви­ла, що від ни­ні ті, хто під­да­ють сум­ні­ву «ре­фе­рен­дум» бе­ре­зня 2014 ро­ку бу­дуть пе­ре­слі­ду­ва­тись під обви­ну­ва­че­н­ня­ми в «се­па­ра­ти­змі». Це озна­чає, що сло­во і гро­ма­дян­ська по­зи­ція оку­пан­том офі­цій­но ви­зна­но кри­мі­наль­ним зло­чи­ном. Ми­ко­лі Се­ме­ні за­гро­жує до 5 ро­ків по­збав­ле­н­ня во­лі.

«По­ки нам ві­до­мо з прі­зви­ща­ми про трьох лю­дей, у яких про­йшли об­шу­ки і яких за­бра­ли на до­пи­ти, — ко­мен­тує «Дню» ке­рів­ник «Крим­ської пра­во­за­хи­сної гру­пи » Оль­га Скри­пник. — Однак мі­сце­ві жур­на­лі­сти по­ві­дом­ля­ють, що цих лю­дей біль­ше. Оскіль­ки під­ста­вою об­шу­ків і за­три­ма­н­ня є кри­мі­наль­на спра­ва, по­ру­ше­на по стат­ті 280.1 — це су­то по­лі­ти­чна ста­т­тя, так зва­на «се­па­ра­тист­ська», яка бу­ла вве­де­на до Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Ро­сії у трав­ні 2014 ро­ку са­ме че­рез по­дії в Кри­му. Су­то для бо­роть­би з будь-якою лю­ди­ною, яка не зго­дна з по­зи­ці­єю Крем­ля. Уже є при­кла­ди, ко­ли за­во­ди­лись кри­мі­наль­ні спра­ви. Але на сьо­го­дні си­ту­а­ція ускла­дню­є­ться тим, що по- пе­ре­дні спра­ви, які бу­ли за­ве­де­ні на жур­на­лі­стів, сто­су­ва­ли­ся тих, хто ви­їхав — на­при­клад, Ан­на Ан­дрі­єв­ська, Ан­дрій Кли­мен­ко. Але ці лю­ди зна­хо­дя­ться в Кри­му і во­ни дій­сно за­раз у ве­ли­кій не­без­пе­ці, оскіль­ки це по­лі­ти­чна ста­т­тя, во­на не має пра­во­во­го ви­зна­че­н­ня, тоб­то не­має яки­хось чі­тких ра­мок. То­му ви­хо­дить, що про­ку­рор суб’єктив­но мо­же тра­кту­ва­ти цю ста­т­тю і будь-яку фра­зу тра­кту­ва­ти як се­па­ра­тизм. На­скіль­ки нам зро­зумі­ло, у По­клон­ської не­має яки­хось до­ка­зів, що стат­ті, які бу­ли опу­блі­ко­ва­ні на сай­ті «Крим. Ре­а­лії», дій­сно пов’яза­ні з ци­ми лю­дьми. Тут пи­та­н­ня — на­скіль­ки вза­га­лі до­сто­вір­ною є ін­фор­ма­ція у про­ку­ра­ту­ри. Але оскіль­ки це бу­де по­лі­ти­чна спра­ва, ду­же ча­сто до­ка­зи про­сто фа­бри­ку­ю­ться. Та­кож ми вста­нов­лю­є­мо зв’язок із ро­ди­ча­ми».

По­ді­бні дії ста­ли своє­рі­дною ім­пле­мен­та­ці­єю про­грам­ної стат­ті в ро­сій­сько­му «Ком­мер­сан­тъ» го­ло­ви Слід­чо­го ко­мі­те­ту РФ Олександра Ба­стри­кі­на. Дня­ми він за­явив про не­об­хі­дність «дей­ствен­но­го за­сло­на ин­фор­ма­ци­он­ной вой­не» і при­плів сю­ди за­хист від екс­тре­мі­зму, те­ро­ри­зму та на­віть «на­ци­о­наль­ную идею» в ру­слі ро­сій­сько­го кон­сти­ту­ціо­на­лі­зму (!). А са­ме Ба­стри­кін вва­жає, що «ре­фе­рен­дум» в Кри­му був «актом пра­во­во­го выра­же­ния все­на­ро­дно­го во­леи­зъяв­ле­ния на­се­ле­ния Крыма» і «стал не­о­тъем­ле­мой ча­стью рос­сий­ско­го кон­сти ту­ци­о­на­ли­зма». І не про ро­сій­ське втор­гне­н­ня, ні про «зе­ле­них чо­ло­ві­чків», а тим біль­ше про осо­бли­во­сті про­ве­де­н­ня та­ких «ре­фе­рен­ду­мів» в Кри­му та на Дон­ба­сі, зви­чай­но, не зга­ду­є­ться.

Та­кі на пер­ший погляд аб­сур­дні стат­ті та за­яви в РФ ні­ко­ли не з’яв­ля­ю­ться ви­пад­ко­во, так са­мо як і кри­ва­ві за­кли­ки Жи­ри­нов­сько­го, які Кремль вті­лює на пра­кти­ці. Зви­чай­но, що один із го­лов­них сві­то­вих те­ро­ри­стів, який від­вер­то розв’язав вій­ну в Укра­ї­ні, оку­пу­вав ча­сти­ну те­ри­то­рій та вбив по­над 10 ти­сяч укра­їн­ських гро­ма­дян, та­ким чи­ном фа­кти­чно по­пе­ре­див чергову хви­лю на­сту­пу. Спо­ча­тку в за­явах, а по­тім і в дії че­рез аре­шти, ма­со­ві пе­ре­вір­ки (як це ста­лось зокре­ма в се­ли­щі Пар­те­ніт, де ви­са­див­ся ці­лий де­сант ОМОНів­ців з ме­тою пе­ре­вір­ки до­три­ма­н­ня па­спорт­но­го ре­жи­му для уне­мо­жлив­ле­н­ня на­пли­ву в се­ли­ще не­ле­га­лів), то­що. Це до­во­дить те, що на сан­кції та будь-який ін­ший зов­ні­шній тиск РФ бу­де ре­а­гу­ва­ти ви­клю­чно ра­ди­каль­но по від­но­шен­ню до всіх хто зна­хо­ди­ться в сфе­рі її дося­жно­сті. РФ бу­де здій­сню­ва­ти «чис­тки» ви­шу­ку­ю­чи будь-який на­тяк на іна­ко­дум­ство. Вцьо­му пла­ні по­ка­зо­вим є те, що укра­їн­ський ін­фор­ма­цій­ний вплив на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях вже пів­то­ра ро­ки фа­кти­чно зни­ще­ний — лю­ди там пе­ре­бу­ва­ють в се­ре­до­ви­щі ви­клю­чно ро­сій­сько­го впли­ву.

Але є й ін­ша сто­ро­на при­чин та­ких пе­ре­слі­ду­вань. Варто при­га­да­ти, що в по­не­ді­лок ро­сій­ська сто­ро­на ви­йшла із за­явою про те, що кіль­кість ро­сій­ських вій­сько­вих, які бра­ли участь в оку­па­цій­ній опе­ра­ції на схо­ді Укра­ї­ни і по­тра­пи­ли в по­лон, ся­гає 130 чо­ло­вік. І це ли­ше офі­цій­на ци­фра, яку РФ ви­зна­ла. Без­умов­но ці по­ло­не­ні є сво­го ро­ду по­тен­цій­ним «обмін­ним фон­дом» для ви­зво­ле­н­ня з під­ва­лів на­ших вій­сько­вих і ци­віль-

них гро­ма­дян, яких не­за­кон­но по­зба­ви­ли во­лі на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії. Вра­хо­ву­ю­чи те, що взя­ти в по­лон вій­сько­во­го до­сить скла­дно, ро­сій­ські вій­сько­ві і на­йман­ці дав­но пе­ре­йшли до та­кти­ки ув’язне­н­ня са­ме ци­віль­них осіб. Всі­чні га­зе­та «День» на­дру­ку­ва­ло по­ка­зо­ве ін­терв’ю з ко­ли­шнім бран­цем так зва­но­го «ЛНР» Ана­то­лі­єм По­ля­ко­вим, який по­тра­пив «на під­вал» до бо­йо­ви­ків, і фа­кти­чно є одним зі свід­ків то­го, що ци­ми опе­ра­ці­я­ми за­ві­ду­ють са­ме ро­сій­ські спец­слу­жби. То­ді Поляков ви­сло­вив пе­ре­ко­на­н­ня в то­му, що варто че­ка­ти но­вих хвиль за­три­мань і аре­штів.

Слід на­га­да­ти, що «роз­стріль­ні спи­ски» не­зго­дних, до яких по­тра­пля­ли зокре­ма і жур­на­лі­сти «Дня», оку­пант пра­кти­ку­вав з са­мо­го по­ча­тку агре­сії. Тіль­ки то­ді в 2014-му ця ме­то­ди­ка бо­роть­би з «ду­ма­ю­щи­ми ина­ко» ре­а­лі­зо­ву­ва­лась не­о­фі­цій­но, але зга­да­ні спи­ски скла­да­лись до­сить про­фе­сій­но і де­таль­но, що го­во­рить про те, що цим пи­та­н­ням за­йма­лись зов­сім не ама­то­ри. Ви­яв­ля­є­ться, що сам факт опри­лю­дне­н­ня ма­те­рі­а­лів в «Дні» для РФ є озна­кою во­ро­жо­сті, не­без­пе­ки. Ко­ли­шній ав­тор на­шої га­зе­ти Ми­ко­ла Се­ме­на зре­штою став жер­твою та­ко­го ста­лін­сько­го (чи­тай­те — пу­тін­сько­го) під­хо­ду.

На тлі ці­єї не­без­пе­чної для осо­би­сто­сті сво­бо­ди сло­ва і прав лю­ди­ни істо­рії, не­що­дав­ні за­кли­ки де­яких укра­їн­ських жур­на­лі­стів до «бо­роть­би з мо­вою не­на­ви­сті» і по­шу­ку ком­про­мі­сів з пред­став­ни­ка­ми оку­пан­та, ви­гля­да­ють ви­ня­тко­во ци­ні­чно. Ко­мі­во­я­же­ри на оку­по­ва­ні те­ри­то­рії для по­шу­ку «спіль­ної мо­ви» з бан­ди­та­ми ма­буть за­бу­ли, що ті «то­же лю­ди» зов­сім не вба­ча­ють лю­дей в нас. Більш то­го, ні­яко­го ін­те­ре­су ми­ри­тись у них не­має, а є один ін­те­рес — де­мон­стра­ція фі­зи­чної си­ли, не­хту­ва­н­ня всі­ма пра­ви­ла­ми для то­го, щоб про­де­мон­стру­ва­ти сві­ту не ли­ше без­по­ра­дність Укра­ї­ни як дер­жа­ви, а й са­му сві­то­ву спіль­но­му по­ста­ви­ти в ста­но­ви­ще па­сив­но­го спо­сте­рі­га­ча.

Або в той час, як де­які жур­на­лі­сти роз­би­ра­ли по ча­сти­нам світ­ське жи­т­тя по­лі­ти­ків, ко­пир­са­ю­чись в мін­ли­вих «сен­са­ці­ях», «День» пи­сав про но­ві­тню і дав­ню істо­рію кри­ва­вих сто­сун­ків з пів­ні­чним су­сі­дом (ГУЛАГ, Но­риль­ське пов­ста­н­ня), який чі­тко знає і на­ші слаб­ко­сті, і ту не­без­пе­ку яку ста­но­ви­мо ми для ім­пе­рії са­мим фа­ктом існу­ва­н­ня як дер­жа­ва, як на­род.

Спі­кер Вер­хов­ної Ра­ди Ан­дрій Па­ру­бій звер­нув­ся до ООН із за­кли­ком за­су­ди­ти не­за­кон­ну за­бо­ро­ну Крем­лем в Кри­му Ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду. РФ, яка до­зво­ляє со­бі ого­ло­шу­ва­ти лі­де­рів крим­ських та­тар, які по­стра­жда­ли від Мо­скви, в між­на­ро­дний роз­шук та пе­ре­слі­ду­ва­ти пред­став­ни­ків ці­єї спіль­но­ти. Па­ру­бій за­явив: «Це впер­ше пі­сля за­кін­че­н­ня епо­хи ди­кта­то­рів Ста­лі­на і Гі­тле­ра ці­лий на­род ого­ло­шу­ють екс­тре­мі­ста­ми. І це є про­я­вою ро­сій­сько­го фа­ши­зму».

Всвою чер­гу, в МЗС Укра­ї­ни за­яви­ли «Дню», що «жорс­тко за­су­джу­ють за­три­ма­н­ня Ми­ко­ли Се­ме­ни та ін­ших осіб», на­звав­ши ці ви­пад­ки «ста­лін­ськи­ми ме­то­да­ми».

Як ба­чи­мо не ли­ше Ме­джліс по­тра­пив під ро­сій­ський тиск. Вне­без­пе­ці зна­хо­дя­ться всі хто не так ми­слить, не так ди­хає і не так кро­кує, як то­го ба­жає ін­ший ди­кта­тор, тіль­ки сьо­го­де­н­ня — Пу­тін. А це озна­чає, що за­сі­да­н­ня ООН тре­ба скли­ка­ти тер­мі­но­во по ці­ло­му спе­ктру за­гроз, які не­се в со­бі пу­тін­ський ре­жим і йо­го ме­то­ди. І без­умов­но світ має не­гай­но за­ми­сли­тись над но­ви­ми спосо­ба­ми впли­ву на Мо­скву.

Клю­чо­ве пи­та­н­ня — що не­об­хі­дно ро­би­ти за­раз офі­цій­ній укра­їн­ській вла­ді, гро­ма­дя­нам та сві­то­вій спіль­но­ті, щоб ді­є­во про­ти­сто­я­ти зло­чин­ним на­мі­рам Крем­ля та за­хи­сти­ти лю­дей від не­без­пе­ки?

«Си­ту­а­ція, яка існує що­до по­лі­ти­чних в’язнів зокре­ма «26 лю­то­го» — Сєн­цо­ва, Коль­чен­ка, Афа­на­сьє­ва, Ко­стен­ка та ін­ших, яких зви­ну­ва­чує РФ в те­ро­ри­змі, ро­бить це во­на для то­го, щоб ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх для ти­ску і по­сі­ва­н­ня стра­ху се­ред ме­шкан­ців Кри­му, — ко­мен­тує «Дню» Сер­гій Ко­стин­ський, член На­ціо­наль­ної ра­ди з пи­тань те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня. — Спро­тив не має сен­су, і за це бу­де по­ка­ра­н­ня — ось що хо­че про­де­мон­стру­ва­ти Кремль. По-дру­ге, цих в’язнів оку­пант мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для то­го, щоб обмі­ню­ва­ти на бу­дья­кі пре­фе­рен­ції з бо­ку укра­їн­ської вла­ди. Па­на Ми­ко­лу Се­ме­ну я знаю осо­би­сто і вва­жаю йо­го одним з гу­ру крим­ської жур­на­лі­сти­ки. РФ мо­же зро­би­ти зі спра­ви, яку во­ни по­ру­ши­ли про­ти па­на Ми­ко­ли, при­клад, що бу­де з ти­ми, хто виступає про­ти оку­па­ції. На цьо­му не­за­ле­жна крим­ська жур­на­лі­сти­ка за­кін­чу­є­ться, адже на­го­ло­шую на то­му, що Ми­ко­ла Се­ме­на є ду­же ав­то­ри­те­тним жур­на­лі­стом. Він є мар­ке­ром ви­со­ко­го фа­ху в цій про­це­сії. Це є фан­та­сма­го­рі­єю, ко­ли укра­їн­ців зви­ну­ва­чу­ють в се­па­ра­ти­змі за те, що во­ни укра­їн­ську зем­лю вва­жа­ють Укра­ї­ною. Вва­жаю, що ці спра­ви мо­жуть бу­ти ви­рі­ше­ні ви­клю­чно на мі­жна­ро­дно­му рів­ні з ви­ко­ри­ста­н­ням усіх еле­мен­тів ди­пло­ма­тії. Має від­бу­ти­ся по­си­ле­н­ня ти­ску на РФ. За­раз є спи­сок Сав­чен­ко і Сєн­цо­ва. Га­даю, що якщо Се­ме­ну по­збав­лять во­лі, то має бу­ти ство­ре­ний сан­кцій­ний спи­сок Се­ме­ни. Адже ми ба­чи­мо, що по­лю­ва­н­ня за укра­їн­ськи­ми не­за­ле­жни­ми жур­на­лі­ста­ми є си­стем­ним і то­таль­ним».

«Укра­їн­ська дер­жа­ва в осо­бі Пре­зи­ден­та має за­кли­ка­ти між­на­ро­дну спіль­но­ту не­гай­но обго­во­рю­ва­ти си­ту­а­цію в оку­по­ва­но­му Кри­му, — роз­по­від­ає го­ло­ва ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду Ре­фат Чу­ба­ров. — Ми ма­є­мо за­кли­ка­ти про­ве­сти по­за­чер­го­ве за­сі­да­н­ня Ра­ди Без­пе­ки ООН, ма­є­мо про­си­ти на­ших пар­тне­рів по Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зу, Ра­ді Єв­ро­пи та­кож про обго­во­ре­н­ня цих пи­тань у сво­їх ін­сти­ту­ці­ях, на за­сі­да­н­нях Єв­ро­пар­ла­мен­ту. Все це має бу­ти пов’яза­но з сан­кці­я­ми, пи­та­н­ня­ми подаль­шо­го роз­ви­тку си­ту­а­ції на схо­ді Укра­ї­ни. На­став час че­сно го­во­ри­ти про те, що не­має по­кро­ко­во­го ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня від­нов­ле­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни, не­має прі­о­ри­те­тів що­до до­три­ма­н­ня прав лю­ди­ни на те­ри­то­рі­ях, які Укра­ї­на не кон­тро­лює. Тре­ба на­по­ля­га­ти на то­му, щоб між­на­ро­дні ін­стру­мен­ти, які мо­жуть за­без­пе­чи­ти те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни, бу­ли за­ді­я­ні в пов­ній мі­рі. Тоб­то — по­гли­бле­н­ня сан­кцій, подаль­ша ма­кси­маль­на ізо­ля­ція Ро­сії, щоб зму­си­ти її сі­сти за стіл пе­ре­го­во­рів що­до Кри­му, До­не­цька і Лу­ган­ська».

«Ро­сія те­стує за­хі­дне су­спіль­ство, між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції, — про­дов­жує Ре­фат Чу­ба­ров. — За­раз за­го­стри­ла­ся си­ту­а­ція дов­ко­ла по­вер­не­н­ня/не­по­вер­не­н­ня На­дії Сав­чен­ко, ін­ших по­літв’язнів. Вла­сне, ідуть пев­ні ускла­дне­н­ня вза­є­мо­від­но­син Ро­сії з між­на­ро­дни­ми фі­нан­со­ви­ми ін­сти­ту­ці­я­ми. Ду­маю, що все це зму­шує Пу­ті­на по­спі­ша­ти зі здій­сне­н­ням подаль­ших сво­їх пла­нів — за­ли­ши­ти Крим у скла­ді Ро­сії, ма­ти мо­жли­вість че­рез від­ді­ле­н­ня схі­дних обла­стей з ти­ми пра­ва­ми, на яких на­по­ля­гає Ро­сія, утри­му­ва­ти Укра­ї­ну пов­ні­стю в ор­бі­ті сво­єї по­лі­ти­ки. Тоб­то Пу­тін за­раз ро­бить подаль­ші, але вже ви­чер­пні кро­ки, щоб спро­бу­ва­ти зре­а­лі­зу­ва­ти до кін­ця пла­ни, які б да­ли йо­му мо­жли­вість до­сяг­ти та­ких ре­зуль­та­тів у хо­ді пе­ре­го­во­рів із за­хо­дом, щоб він міг зві­ту­ва­ти сво­є­му су­спіль­ству, що до­сяг від­чу­тних пе­ре­мог: «Крим­наш», «Укра­ї­на ні­ку­ди не йде», «До­не­цька, Лу­ган­ська так зва­ні ре­спу­блі­ки бу­ду­ють своє ща­сли­ве жи­т­тя». Пу­тін за­раз те­стує су­спіль­ство пе­ред тим, як, мо­жли­во, шу­ка­ти ін­ші кро­ки. То­му за­хід має не ли­ше утри­ма­ти­ся від подаль­ших ком­про­мі­сів що­до Ро­сії, а й бу­ти за­раз більш жорс­тким що­до сво­їх ви­мог. У Пу­ті­на вже до­ста­тньо ма­ло і ре­сур­сів, і ре­зер­вів».

ФОТО АН­ДРІЯ КАНИЩЕВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.