«Ско­ро­чу­ва­ти да­лі – не­ма ку­ди»

Уче­ні вко­тре ви­ма­га­ють збіль­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­вої сфе­ри — і так вря­ту­ва­ти її від ко­ла­псу

Den (Ukrainian) - - День України - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Учо­ра на­у­ков­ці про­йшли ве­ли­кою хо­дою від сто­ли­чної Єв­ро­пей­ської пло­щі до Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів та Вер­хов­ної Ра­ди. За остан­ні мі­ся­ці це дру­га та­ка акція На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни — пер­ший ма­со­вий пі­кет від­був­ся у гру­дні ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли депутати ухва­лю­ва­ли бю­джет на 2016 рік. Ви­мо­ги вче­них за­ли­ши­ли­ся не­змін­ни­ми — збіль­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки. На­ра­зі во­но ста­но­вить 2,3 міль­йо­на гри­вень, що на 19% мен­ше, ніж то­рік. На­у­ков­ці ствер­джу­ють, що це ли­ше 0,2% від ВВП, то­ді як у Єв­ро­пі на на­у­ку на­да­ють 2 — 3% ВВП.

«День» не­о­дно­ра­зо­во ви­сві­тлю­вав про­бле­му фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки. Екс­пер­ти роз­по­від­а­ли нам про ри­зи­ки та­ко­го урі­за­н­ня бю­дже­ту, зокре­ма, про ско­ро­че­н­ня шта­ту на­у­ков­ців, від­тік мо­ло­дих ка­дрів за кор­дон, згор­та­н­ня по­ту­жних до­слі­дни­цьких про­грам. Сьо­го­дні на­у­ков­ці кон­ста­ту­ють: ці про­гно­зи ста­ють ре­аль­ні­стю.

«Я НЕ ПАМ’ЯТАЮ, КО­ЛИ МИ КУ­ПУ­ВА­ЛИ НО­ВІ ПРИ­ЛА­ДИ»

«У сві­ті кіль­кість на­у­ков­ців що­ро­ку зро­стає, а в нас пи­то­ма ва­га на­у­ков­ців ско­чу­є­ться до рів­ня Ал­ба­нії та Мол­до­ви, де на­у­ки не бу­ло як та­кої. За остан­ні чо­ти­ри-п’ять ро­ків кіль­кість на­у­ков­ців змен­ши­лась на чо­ти­ри ти­ся­чі. У на­шо­му Ін­сти­ту­ті те­о­ре- ти­чної фі­зи­ки іме­ні Бо­го­лю­бо­ва на кі­нець ми­ну­ло­го ро­ку бу­ло 220 пра­ців­ни­ків, мі­сяць то­му ско­ро­ти­ли 24 осо­би, ми­ну­ло­го ти­жня під­пи­сав на­каз про ско­ро­че­н­ня ще 20 осіб, да­лі ско­ро­чу­ва­ти не­ма ку­ди», — кон­ста­тує Ана­то­лій Загородній, ака­де­мік, ві­це­пре­зи­дент НАН Укра­ї­ни.

«Наш ін­сти­тут за­йма­є­ться роз­роб­ка­ми ко­ро­нар­них шун­тів для опе­ра­цій на сер­ці, роз­ро­бле­ні на­ми спла­ви ви­ко­ри­сто­ву­ють на за­во­ді «Ан­то­нов», при ва­го­но-бу­дів­ни­цтві. Так що зав­дань ба­га­то, а пра­цю­є­мо три-чо­ти­ри дні на ти­ждень за мі­зер­но­го фі­нан­су­ва­н­ня, — до­пов­нює ко­ле­гу Те­тя­на Вла­ді­мі­ро­ва, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту ме­та­ло­фі­зи­ки. — А скіль­ки ро­ків ми не отри­му­є­мо ко­штів на ка­пі­таль­ні ви­да­тки! Я не пам’ятаю, ко­ли ми ку­пу­ва­ли но­вий при­лад, но­ві уста­нов­ки «лі­пи­мо» зі ста­ро­го. Вся мо­лодь, яка пра­цює зі мною, за­раз на кур­сах ан­глій­ської мо­ви, шу­ка­ють ви­хід на Фран­цію та Поль­щу. Нев­же на­ші спів­ро­бі­тни­ки не за­слу­го­ву­ють на кра­ще?»

На­у­ков­ці вко­тре на­го­ло­шу­ють, що без на­у­ки не­мо­жли­ва силь­на та кон­ку­рен­то­спро­мо­жна дер­жа­ва. За­яв­ля­ють, що зі сво­го бо­ку го­то­ві ре­фор­му­ва­ти­ся й опти­мі­зу­ва­ти­ся — тоб­то пі­ти на ви­мо­ги, які ви­су­ну­ла їм дер­жа­ва ра­зом зі ско­ро­че­н­ням бю­дже­ту, тіль­ки би вла­да у від­по­відь по­чу­ла їхню ви­мо­гу: збіль­ши­ла ви­да­тки для на­у­ко­вих ака­де­мій на 725 міль­йо­нів гри­вень.

ЗАР­ПЛА­ТИ ВЧЕ­НИХ МА­ЮТЬ ВИ­РО­СТИ УДВІ­ЧІ. ЯК — НЕ­ВІ­ДО­МО

Та­кож уче­ні про­сять за­кла­сти у бю­джет на 2017 рік ко­шти на на­у­ку, які від­по­від­а­ли б ви­мо­гам но­во­го за­ко­ну «Про на­у­ку і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність». Як роз­тлу­ма­чив Ана­то­лій Широков, го­ло­ва проф­спіл­ки НАН Укра­ї­ни, із сі­чня 2020 ро­ку по­са­до­вий оклад мо­лод­шо­го на­у­ко­во­го спів­ро­бі­тни­ка має бу­ти на рів­ні по­двій­ної став­ки пра­ців­ни­ка про­ми­сло­во­сті.

«Сьо­го­дні мо­лод­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник ма­кси­мум отри­мує 3015 гри­вень, а се­ре­дня зар­пла­та у про­ми­сло­во­сті ста­но­вить 5252 грив­ні. Та­ким чи­ном, зар­пла­та мо­ло­до­го вче­но­го має бу­ти на рів­ні 10 000 гри­вень. Крім то­го, за­кон «Про на­у­ку і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність» ствер­джує, що дер­жа­ва має на­да­ва­ти на на­у­ку не мен­ше 1,7% ВВП. Оби­дві ці нор­ми на­бу­ва­ють чин­но­сті з 1 сі­чня 2017 ро­ку, але яким чи­ном від­бу­де­ться це зро­ста­н­ня?» — ста­вить ри­то­ри­чне пи­та­н­ня Ана­то­лій Широков.

ПРІ­О­РИ­ТЕ­ТИ ДЕР­ЖА­ВИ — ГПУ ТА МВС

Уче­ні роз­по­від­а­ють, що про­бле­ми на­ша­ро­ву­ю­ться одна на одну, ро­стуть, як сні­го­вий ком: є низ­ка роз­ро­бок обо­рон­но­го ха­ра­кте­ру, однак чи­нов­ни­ки ни­ми не ці­кав­ля­ться, тре­ба про­дов­жу­ва­ти ро­бо­ту з ви­ве­де­н­ня но­вих сор­тів твер­дої пше­ни­ці, яки­ми ни­ні за­сі­ва­є­ться треть всіх по­сів­них площ, але без фі­нан­су­ва­н­ня це не­мо­жли­во, в ме­ди­чній ака­де­мії пра­цю­ють над но­ви­ми те­хно­ло­гі­я­ми, що мо­гли б до­по­мог­ти у лі­ку­ван­ні по­ра­не­них бій­ців, але й ці про­гра­ми під пи­та­н­ням.

На­у­ков­ці спро­сто­ву­ють ар­гу­мент вла­ди, що фі­нан­су­ва­ти на­у­ку під час вій­ни не­мо­жли­во. Так зва­ну си­ро­ва­тку Олександра Бо­го­моль­ця, зав­дя­ки якій вря­ту­ва­ли ти­ся­чі по­ра­не­них у Дру­гій сві­то­вій вій­ні, ви­на­йшли у роз­пал бо­йо­вих дій — то­ді фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки бу­ло до­сить ще­дрим...

Чер­го­вий мі­тинг ви­явив­ся остан­ньою спро­бою ви­йти на діа­лог з вла­дою. Хо­ча звер­нень бу­ло вже чи­ма­ло як від укра­їн­ських на­у­ков­ців, так і від їхніх за­кор­дон­них ко­лег. А на лю­тне­во­му за­сі­дан­ні пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань на­у­ки та осві­ти ухва­ли­ли рі­ше­н­ня про не­об­хі­дність збіль­ше­н­ня ви­да­тків на на­у­ку з бю­дже­ту-2016.

«Якщо нас не по­чу­ють, на­у­ко­ва спіль­но­та іні­ці­ю­ва­ти­ме пе­ре­ви­бо­ри вла­ди», — озву­чує план дій Ана­то­лій Широков. До ре­чі, вче­ні на­ве­ли де­кіль­ка ці­ка­вих цифр: за остан­ні ві­сім ро­ків фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки зро­сло всьо­го на 11%, то­ді як Ген­про­ку­ра­ту­ри — на 240%, Мі­ні­стер­ства вну­трі­шніх справ — на 506%. Чи пра­виль­но дер­жа­ва роз­став­ляє прі­о­ри­те­ти?

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.