«Ро­сія за­ну­рю­є­ться у пі­тьму най­гір­ших під­хо­дів до най­кра­щих лю­дей»

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Ла­ри­са ІВ­ШИ­НА ( у ко­мен­та­рі на про­ха­н­ня крим­сько­та­тар­сько­го те­ле­ка­на­лу ATR): «Зви­чай­но, це жа­хли­ва подія, яка вко­тре свід­чить про те, що Ро­сія ви­бра­ла не­о­ста­лі­нізм як свою по­лі­ти­ку — і зов­ні­шню, і вну­трі­шню. Це ви­ма­гає над­зви­чай­но чі­ткої по­зи­ції не ли­ше від Укра­ї­ни, її по­лі­ти­чно­го ке­рів­ни­цтва, а й від єв­ро­пей­ських і сві­то­вих лі­де­рів. Знаю, що лу­на­ють за­кли­ки за­су­ди­ти за­бо­ро­ну Ме­джлі­су, що теж є кри­чу­щим по­ру­ше­н­ням прав лю­дей, але до цьо­го тре­ба до­єд­на­ти і по­ру­ше­н­ня прав жур­на­лі­стів. То­му що це без­пре­це­ден­тний тиск, який здій­сню­є­ться під аб­со­лю­тно на­ду­ма­ни­ми при­во­да­ми.

■ Ще зов­сім не­дав­но лі­бе­раль­на пре­са мо­гла ви­сло­ви­ти якусь свою ре­да­кцій­ну по­зи­цію. А за­раз жур­на­лі­сти Ро­сії та­кі за­ля­ка­ні, що бо­я­ться вла­сно­го го­ло­су. І тим біль­ше по­трі­бна під­трим­ка тих лю­дей, які ма­ють по­зи­цію і ма­ють му­жність її ви­слов­лю­ва­ти і за­хи­ща­ти.

■ Лє­нья­ра Абі­бу­ла­є­ва бра­ла участь у ба­га­тьох на­ших фо­то­кон­кур­сах. Це та­ла­но­ви­та, прекрасна лю­ди­на, з якою сьо­го­дні не лі­пля­ться ні­які зви­ну­ва­че­н­ня. А Ми­ко­ла Се­ме­на пра­цю­вав з са­мо­го по­ча­тку ро­сій­ською га­зе­тою « Изве­стия » , яка на пост­ра­дян­сько­му про­сто­рі у пе­ре­бу­дов­ний час бу­ла най­більш про­су­ну­тою. Зго­дом спів­пра­цю­вав з га­зе­тою « День » і це бу­ли най­шир­ші теми: еко­ло­гі­чні, про­бле­ми со­ці­аль­но­го, куль­тур­но­го жи­т­тя Кри­му. Це лю­ди­на, яка ду­же лю­бить Крим і до­бре йо­го знає. І ме­ні зда­ю­ться не тіль­ки жа­хли­вою не­спра­ве­дли­ві­стю якісь на­ду­ма­ні зви­ну­ва­че­н­ня. Це — удар. По сво­бо­ді сло­ва, по пра­вах лю­ди­ни, по всіх кра­щих ри­сах, це на­ма­га­н­ня за­ля­ка­ти.

■ Зви­чай­но, це три­во­жний си­гнал для всіх крим­чан. Ми всі пам’ята­є­мо при­кла­ди з на­цист­ської Ні­меч­чи­ни: « Спо­ча­тку во­ни при­йшли за єв­ре­я­ми. Я мов­чав, я не був єв­ре­єм. По­тім во­ни при­йшли за ко­му­ні­ста­ми. Я мов­чав, я не був ко­му­ні­стом. По­тім во­ни при­йшли за проф­спіл­ко­ви­ми пра­ців­ни­ка­ми. Я мов­чав, я не був проф­спіл­ко­вим пра­ців­ни­ком. По­тім во­ни при­йшли за мною. І не за­ли­ши­ло­ся ні­ко­го, хто міг би до­по­мог­ти ме­ні».

■ Не­о­ста­лі­нізм у Ро­сії по­ви­нен бу­ти ква­лі­фі­ко­ва­ний са­ме так. Ро­сія виступає як дер­жа­ва-те­ро­рист. І на­слід­ки роз­гор­та­н­ня ці­єї по­лі­ти­ки бу­дуть ду­же дра­ма­ти­чні, якщо у сві­ті за­мість чі­ткої оцін­ки бу­дуть шу­ка­ти спосо­би ку­лу­ар­но до­мо­ви­ти­ся, « че­рез го­ло­ву » Укра­ї­ни дру­жи­ти з агре­со­ром. Так бу­ло з Гі­тле­ром. Тре­ба ма­ти ха­ра­ктер. До ре­чі, га­зе­та «День» бу­ла і за­ли­ша­є­ться тою га­зе­тою, яка всі ро­ки го­во­ри­ла, чо­му Укра­ї­ні по­трі­бно ви­вча­ти ан­ти­ста лі­ніст­ську лі­те­ра­ту­ру. Єди­ні на­ші дру­зі і пар­тне­ри в Ро­сії — це лю­ди, які сто­ять на чі­ткій ан­ти­ста­лін­ській пла­тфор­мі. Але в прин­ци­пі вся Ро­сія за­ну­рю­є­ться у пі­тьму най­гір­ших під­хо­дів до най­кра­щих лю­дей. Це над­зви­чай­но дра­ма­ти­чно і для всі­єї Єв­ро­пи, як би її не на­пов­ню­ва­ли ін­ши­ми про­бле­ма­ми. Сти­му­льо­ва­на Ро­сі­єю бій­ня в Си­рії на­во­дни­ла Єв­ро­пу бі­жен­ця­ми, і це проблема сер­йо­зно­го рів­ня. Але за цим не мо­жна ви­пу­ска­ти з ува­ги пи­та­н­ня ще більш скла­дні і ще більш ва­жли­ві, які по­тре­бу­ють кон­со­лі­да­ції, прин­ци­по­вої по­зи­ції і лі­де­рів, і всіх жур­на­лі­стів.

■ До ре­чі, це сто­су­є­ться і укра­їн­ських жур­на­лі­стів, бо на­справ­ді у цей час, ко­ли йде та­кий на­ступ на пра­ва лю­дей, ду­же ба­га­то шу­ка­ють че­рез сер­віль­ні ор­га­ні­за­ції під­хо­дів під на­ду­ма­ни­ми при­во­да­ми: «да­вай­те за­мі­ни­мо мо­ву не­на­ви­сті що­до Ро­сії на мо­ву осо­бли­вої то­ле­ран­тно­сті » . За­мість то­го, щоб за­йма­ти­ся цим са­мо­ви­прав­да­н­ням, тре­ба за­йма­ти прин­ци­по­ву по­зи­цію. Тіль­ки во­на, тіль­ки со­лі­дар­ність нам до­по­мо­же.

■ Це по­тре­бує ду­же сер­йо­зно­го пе­ре­о­сми­сле­н­ня і, до ре­чі, ро­бо­ти всіх жур­на­лі­стів, які мо­гли б по­ясни­ти на цьо­му кон­кре­тно­му ви­пад­ку з кон­кре­тни­ми жур­на­лі­ста­ми всю не­спра­ве­дли­вість і вар­вар­ство вчин­ків оку­па­цій­ної вла­ди».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.