ОЧI та РАДIАЦIЯ: укра­їн­ський лі­міт для сві­ту

До­ктор біо­ло­гі­чних на­ук Ва­дим ЧУ­МАК — про плі­дну спів­пра­цю укра­їн­ських і аме­ри­кан­ських уче­них

Den (Ukrainian) - - Суспільство - АКТУАЛЬНЕ ІН­ТЕРВ’Ю Роз­мов­ляв Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ

«Об­ґрун­ту­ва­н­ня но­вих стан­дар­тів без­пе­ки при про­фе­сій­но­му опро­мі­нен­ні на осно­ві ви­вче­н­ня ризиків для здо­ров’я уча­сни­ків лі­кві­да­ції ава­рії на ЧАЕС» — так зву­чи­тьцикл на­у­ко­вих ро­біт, ви­ко­на­ний кіль­ко­ма ки­їв­ськи­ми до­слі­дни­цьки­ми за­кла­да­ми у спів­пра­ці з відомими аме­ри­кан­ськи­ми цен­тра­ми — Ко­лум­бій­ським уні­вер­си­те­том та На­ціо­наль­ним ін­сти­ту­том ра­ку. В чо­му по­ля­гає цін­ні­стьно­ва­цій? Про це роз­по­від­ає за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рії до­зи­ме­трії зов­ні­шньо­го опро­мі­не­н­ня На­ціо­наль­но­го на­у­ко­во­го цен­тру ра­ді­а­цій­ної ме­ди­ци­ни НАМН Укра­ї­ни до­ктор біо­ло­гі­чних на­ук, за­слу­же­ний ді­яч на­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни Ва­дим ЧУ­МАК.

— Роз­по­чне­мо з вже да­ле­ко­го фі­на­лу ХІХ сто­лі­т­тя, — го­во­рить Ва­дим Ві­та­лі­йо­вич, — ко­ли Віль­гельм-Кон­рад Рент­ген ство­рив дже­ре­ло не­зви­чай­них Х-про­ме­нів, як їх на­звав ви­на­хі­дник. Аби до­ве­сти їхню уні­каль­ну про­ни­кність, 22 гру­дня 1895 ро­ку він ви­ко­нав пер­ший у сві­ті рент­ге­нів­ський зні­мок. На ньо­му по­ста­ю­тькіс­тки ні­жної ру­ки йо­го дру­жи­ни Ан­ни-Бер­ти Рент­ген із тін­ню обру­чки на одно­му із паль­ців. Зо­бра­же­н­ня ста­ло кла­си­чним, і не­вдов­зі роз­по­чав­ся стрім­кий по­ступ рент­ге­но­ло­гії та ра­діо­ло­гії. Зда­ва­ло­ся, що ме­тод не­сти­ме тіль­ки ко­ристь. Та ось 1911 ро­ку ви­яви­ло­ся, що вже 5 рент­ге­но­ло­гів за­хво­рі­ли на лей­ке­мію. Це був си­гнал, що ра­ді­а­цій­ні впли­ви є й не­без­пе­чни­ми.

Вла­сне, від тих днів, вра­хо­ву­ю­чи й ін­ші не­га­тив­ні ра­ді­а­цій­ні пре­це­ден­ти, за­ре­є­стро­ва­ні ще 1900 ро­ку (пер­ша смер­тьвід ра­ку опро­мі­не­ної ру­ки) і роз­по­чав­ся роз­ви­ток ра­ді­а­цій­ної ме­ди­ци­ни. Ко­ли ж став­ся чор­но­биль­ський ви­бух, на­у­ка, ясна річ, не ли­ши­ла­сьо­сто­ро­ньвід низ­ки со­ці­аль­но-ме­ди­чних про­блем, які ви­ни­кли й роз­гор­та­ли­ся. Осьчин­ни­ки ор­га­ні­за­ції 1986 ро­ку дер­жав­ної уста­но­ви, в одній із ла­бо­ра­то­рій якої ми й роз­мов­ля­є­мо. Ідея ство­ре­н­ня Цен­тру на­ле­жи­ть­йо­го пер­шо­му ке­рів­ни­ку ака­де­мі­ку НАМН Укра­ї­ни Ана­то­лію Ро­ма­нен­ко­ві, то­ді мі­ні­стру охо­ро­ни здо­ров’я УРСР. Са­ме він іні­ці­ю­вав і очо­лив з ві­тчи­зня­ної сто­ро­ни укра­їн­сько-аме­ри­кан­ський про­ект із ви­вче­н­ня та по­пе­ре­дже­н­ня фе­но­ме­ну пі­сля­чор­но­биль­ських лей­ке­мій.

— Втім, на­ше ін­терв’ю до­зволь­те на­зва­ти так — «Ра­ді­а­ція та очі». Адже ор­ган зо­ру фа­кти­чно пер­ший по­тра­пляє під ра­ді­а­цій­ну «зли­ву». І в ін­шо­му про­е­кті та подаль­шо­му ци­клі ро­біт та­кий на­пря­мок ризиків ре­тель­но вра­хо­ва­но.

— Так, йде­ться про плин по­дій та ре­а­гу­ва­н­ня ме­ди­ци­ни сто­сов­но ви­ни­кне­н­ня ра­ді­а­цій­них ка­та­ракт. Те­ма що­до за­по­ча­тку­ва­н­ня цих ро­біт має свій зна­ко­вий сю­жет. Ще до чор­но­биль­ської ава­рії бу­ло ві­до­мо, що гам­ма— та бе­та-опро­мі­не­н­ня при ве­ли­ких до­зах спри­чи­ня­ю­тьпо­му­тні­н­ня кри­шта­ли­ка. Най­більш ва­го­ми­ми да­ни­ми що­до та­ких екс­це­сів во­ло­дів офталь­мо­лог-екс­пе­ри­мен­та­тор про­фе­сор Ва­силь-Во­ло­ди­мир Вор­гул у Ко­лум­бій­сько­му уні­вер­си­те­ті, до сло­ва, на­у­ко­ве­цьукра­їнсь ко­го по­хо­дже­н­ня. Він за­про­по­ну­вав ві­до­мо­му ки­їв­сько­му вче­но­му-гі­гі­є­ні­сто­ві, ди­ре­кто­ро­ві Ін­сти­ту­ту ме­ди­ци­ни пра­ці НАМН Укра­ї­ни ака­де­мі­ку Юрію Кун­ді­є­ву роз­по­ча­ти спіль­ні до­слі­дже­н­ня. Адже цей ін­сти­тут пе­ре­бу­ває у сві­то­во­му аван­гар­ді ви­вче­н­ня про­фе­сій­них за­хво­рю­вань. До пла­ну­ва­н­ня та­ких до­слі­джень, пе­ре­ва­жно в ко­гор­ті лі­кві­да­то­рів, при­єд­нав­ся ви­да­тний офталь­мо­лог, член-ко­ре­спон­дент НАМН Укра­ї­ни Ми­ко­ла Сер­гі­єн­ко. Зна­чний вне­сок у ви­ко­нан­ні про­е­кту на­ле­жи­тьо­дно­му з про­від­них спів­ро­бі­тни­ків Ін­сти­ту­ту ме­ди­ци­ни пра­ці кан­ди­да­ту на­ук Пе­тру Віт­те. Вже у 1992 р. бу­ло роз­гля­ну­то по­пе­ре­дній про­то­кол до­слі­джень, згі­дно з яким, за рі­ше­н­ням ко­ле­гії МОЗ Укра­ї­ни, бу­ло ство­ре­но ети­чний ко­мі­тет в Ін­сти­ту­ті ме­ди­ци­ни пра­ці, ко­трий бу­ло за­твер­дже­но ко­мі­сі­єю з ети­ки Ко­лум­бій­сько­го уні­вер­си­те­ту та за­ре­є­стро­ва­но і ре­цен­зо­ва­но ко­мі­сі­єю з біо­е­ти­ки Кон­гре­су США. — Тут до­ре­чні де­та­лі й по­дро­би­ці... — Бу­ло роз­ро­бле­но стан­дар­ти­зо­ва­ні ме­то­ди до­слі­дже­ньв обох про­е­ктах із по­зи­цій ді­а­гно­сти­ки, епі­де­міо­ло­гії й до­зи­ме­трії. Що­до офталь­мо­ло­гі­чної лі­нії, до неї уві­йшли 8607 лі­кві­да­то­рів із то­чно вста­нов­ле­ною до­зою отри­ма­но­го ра­ді­а­цій­но­го впли­ву. Во­ни ме­шка­ли у ше­сти обла­стях Укра­ї­ни. За ста­т­тю — 96% ста­но­ви­ли чо­ло­ві­ки. До об­сте­жень­за спе­ці­аль­ною про­гра­мою до­лу­чи­ли­ся лі­ка­рі-офталь­мо­ло­ги у цих ре­гіо­нах. До 2001 ро­ку про­ект фі­нан­су­вав­ся аме­ри­кан­ською сто­ро­ною. У ви­пад­ках ка­та­ра­кти, які по­тре­бу­ва­ли опе­ра­ції, бу­ло ім­план­то­ва­но близь­ко 2200 шту­чних кри­шта­ли­ків су­ча­сно­го аме­ри­кан­сько­го ви­ро­бни­цтва із вті­шни­ми клі­ні­чни­ми ре­зуль­та­та­ми, зро­зумі­ло, без­ко­штов­но.

— А що за­га­лом мо­жна при­пу­сти­ти що­до збіль­ше­н­ня ви­пад­ків ка­та­ра­кти се­ред чор­но­биль­ців?

— Ча­сто­та ви­пад­ків цьо­го по­му­тні­н­ня по­мі­тно збіль­ши­ла­ся. Адже ста­ном на 2001 рік у май­же тре­ти­ни лі­кві­да­то­рів з до­слі­джу­ва­ної ко­гор­ти бу­ли за­ре­є­стро­ва­ні ка­та­ра­кти, з них, за на­ши­ми оцін­ка­ми, 9/10 — ви­ни­кли за ра­ху­нок чор­но­биль­сько­го опро­мі­не­н­ня. Спра­ва в то­му, що ка­та­ра­кта не є ха­ра­ктер­ною не­ду­гою для мо­ло­ді, на­то­мі­стьсе­ре­дній вік на час ава­рії ста­но­вив ли­ше 33 ро­ки.

● ОБ’ЄКТИВНИЙ ІН­ДИ­КА­ТОР – ЗУБНА ЕМАЛЬ

— У ва­шій ла­бо­ра­то­рії збе­рі­га­є­ться не­зви­чна ме­ди­чна ко­ле­кція — кіль­ка ти­сяч за­кон­сер­во­ва­них зу­бів. В чо­му її на­у­ко­вий сенс?

— Ре­кон­стру­кція до­зи опро­мі­не­н­ня — на час та пев­ний пе­рі­од пі­сля ава­рії, на­ві­тьщо­до лі­кві­да­то­рів — скла­дне пи­та­н­ня, бо на­ле­жних до­зи­ме­трів то­ді бу­ло обмаль, і не все то­чно ре­є­стру­ва­лось. Та, ви­яв­ля­є­ться, зубна емаль слу­гує до­сить об’єктив­ним ін­ди­ка­то­ром до­зи опро­мі­не­н­ня. Те­хно­ло­гію від­нов­ле­н­ня доз за ема­л­лю зу­бів вдо­ско­на­лив до рів­ня пра­кти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня спів­ро­бі­тник цен­тру ра­ді­а­цій­ної ме­ди­ци- ни Сер­гій Шо­лом, який ни­ні пра­цює в США. Ви­яви­лось, що це, так би мо­ви­ти, «зо­ло­тий стан­дарт» ре­тро­спе­ктив­ної до­зи­ме­трії. Йде­ться, зро­зумі­ло, про зу­би, які з ме­ди­чних по­ка­за­ньви­да­ля­ли­ся в уча­сни­ків лі­кві­да­ції ава­рії хі­рур­га­ми-сто­ма­то­ло­га­ми у 167 лі­ку­валь­них за­кла­дах Укра­ї­ни. 5875 лі­кві­да­то­рів да­ли зго­ду на подаль­ше ви­вче­н­ня не­зви­чай­но­го ін­де­ксу. Всьо­го про­тя­гом 1998– 2011 ро­ків бу­ло зі­бра­но по­над 10 ти­сяч зу­бів лі­кві­да­то­рів, по­над по­ло­ви­на зраз­ків ви­яви­ла­сь­при­да­тною для до­зи­ме­трії. До ре­чі, по­шук ме­то­дів біо­ло­гі­чної до­зи­ме­трії не обме­жу­вав­ся зу­бною ема­л­лю. У по­над 1700 про­о­пе­ро­ва­них лі­кві­да­то­рів бу­ло ві­ді­бра­но ма­те­рі­ал епі­те­лію ка­псу­ли кри­шта­ли­ка — є гі­по­те­за, що кіль­кі­стьмі­кро­я­дер у цих клі­ти­нах є до­зо­зо­за­ле­жним про­я­вом дії опро­мі­не­н­ня. Їхні мі­кро­фо­то­гра­фії є на сай­ті про­е­кту в Ко­лум­бій­сько­му уні­вер­си­те­ті у від­кри­то­му до­сту­пі.

— Втра­та або по­гір­ше­н­ня зо­ру — ве­ли­ка не­при­єм­ність, про­те жи­т­тю во­на без­по­се­ре­дньо не за­гро­жує. Тор­кні­мо­ся, Ва­ди­ме Ві­та­лі­йо­ви­чу, пи­та­н­ня лей­ке­мій та спо­рі­дне­них за­хво­рю­вань.

— У ко­гор­ту ви­вче­н­ня, в ме­жах да­но­го про­е­кту, бу­ло вклю­че­но по­над 110 ти­сяч лі­кві­да­то­рів чо­ло­ві­чої ста­ті, ко­трі вхо­дя­тьдо Дер­жав­но­го ре­є­стру Укра­ї­ни осіб, які по­стра­жда­ли вна­слі­док Чор­но­биль­ської ка­та­стро­фи з пе­рі­о­дом спо­сте­ре­же­н­ня 1986– 2006 рр. Лей­ке­мії, тоб­то зло­які­сні змі­ни у си­сте­мі кро­во­тво­ре­н­ня, на ща­стя, до­си­тьрід­кі­сне за­хво­рю­ва­н­ня. Бу­ло ви­вче­но, із за­сто­су­ва­н­ням най­су­ча­сні­ших ме­то­дів, у цій ва­го­мій ко­гор­ті 137 ви­пад­ків лей­ке­мії, се­ред них 29 — у го­стрій, пра­кти­чно не­зво­ро­тній фор­мі. Ви­снов­ки, по­рів­ня­но із за­галь­ною ста­ти­сти­кою та­ких за­хво­рю­вань, до­ве­ли: вплив ава­рії при­звів до збіль­ше­н­ня ча­сто­ти ви­ни­кне­н­ня та­ких за­хво­рю­вань­кро­ві се­ред уча­сни­ків ЛНА на 16%. Лі­ку­ва­н­ня хво­рих здій­сню­ва­ло­сьу ге­ма­то­ло­гі­чно­му від­ді­лен­ні клі­ні­ки Цен­тру. До до­слі­дже­н­ня хво­ро­би та здій­сне­н­ня те­ра­пії при­кла­ли сна­гу й до­свід до­ктор ме­ди­чних на­ук Іри­на Дя­гіль­та ві­до­мий вче­ний-ге­ма­то­лог член-ко­ре­спон­дент НАМН Во­ло­ди­мир Бе­бе­шко.

● НО­ВІ ЛІМІТИ ДОЗ ОПРО­МІ­НЕ­Н­НЯ

— Та по­вер­ні­мось до офталь­мо­ло­гі­чної епо­пеї...

— Під впли­вом но­ва­тор­ських ре­зуль­та­тів до­слі­джень що­до лі­кві­да­то­рів-чор­но­биль­ців у рам­ках про­е­кту UACOS (Укра­їн­сько-аме­ри­кан­ське чор­но­биль­ське оку­ляр­не до­слі­дже­н­ня) Між­на­ро­дна ко­мі­сія ра­діо­ло­гі­чно­го за­хи­сту ( МКРЗ), МАГАТЕ та Єв­ро­со­юз (ЄВРАТОМ) не­що­дав­но пе­ре­гля­ну­ли лі­міт до­зи про­фе­сій­но­го опро­мі­не­н­ня кри­шта­ли­ка і змен­ши­ли йо­го в 7,5 ра­зів (від 150 до 20 міл­лі­зі­вер­тів на рік). Цей між­на­ро­дний крок має сут­тє­ве про­фі­ла­кти­чне зна­че­н­ня. Ви­ко­ри­ста­н­ня ра­ді­а­цій­них ме­то­дів — озна­ка ХХІ сто­лі­т­тя —ів те­хні­ці, й осо­бли­во в ме­ди­ци­ні, де все шир­ше ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться ін­тер­вен­цій­ні ен­до­ва­ску­ляр­ні хі­рур­гі­чні ме­то­ди­ки під без­по­се­ре­днім рент­ген­кон­тро­лем. Та­ких фа­хів­ців стає де­да­лі біль­ше, і вве­ден­ні но­ві ліміти доз опро­мі­не­н­ня до­по­мо­жуть збе­рег­ти їхній зір — основ­не зна­ря­д­дя не­об­хі­дно­го ми­сте­цтва. Бо дія ра­ді­а­ції на око не має по­ро­гів!

— Ін­ко­ли, Ва­ди­ме Ві­та­лі­йо­ви­чу, з’яв­ля­ю­ться за­яви, що Чор­но­биль­ська ава­рія — вже ми­ну­ле, а но­ві до­слі­дже­н­ня не­до­ціль­ні.

— Це не­ар­гу­мен­то­ва­на й фа­кти­чно блю­знір­ська по­зи­ція. Га­даю, на­ві­ть­да­ний з ва­ми огляд до­во­дить: за­ра­но спи­су­ва­ти все в ар­хів ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Са­ме не­пе­ре­сі­чний до­свід укра­їн­ської ра­ді­а­цій­ної ме­ди­ци­ни, а він зна­чно шир­ший від цих про­е­ктів, бу­ло ви­ко­ри­ста­но в Япо­нії, ко­ли ста­ла­ся ава­рія на АЕС у Фу­ку­сі­мі. Ма­є­мо ска­за­ти ще біль­ше: щоб мир­ний атом за­ли­шав­ся без­пе­чним, люд­ство по­вин­но бу­ти за­стра­хо­ва­ним і що­до на­ві­тьсто­ха­сти­чних (ви­пад­ко­вих) не­га­тив­них на­слід­ків у ра­ді­а­цій­них те­хно­ло­гі­ях та ядер­ній енер­ге­ти­ці. І тут уро­ки дій укра­їн­ської ме­ди­чної на­у­ки пі­сля Чор­но­би­ля є по­вчаль­ни­ми для сві­то­во­го су­спіль­ства.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.