За­ли­шки АТЛАНТИДИ

Що сьо­го­дні від­бу­ва­є­ться на Чор­но­биль­ській АЕС

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

Ко­ре­спон­ден­ти «Дня» ви­ру­ши­ли в еко­ло­гі­чні «екс­пе­ди­ції» від Прип’яті до Оль­вії, щоб ді­зна­ти­ся, що сьо­го­дні ко­жен мо­же зро­би­ти для збе­ре­же­н­ня пла­не­ти Зем­ля

Дру­жнє дзюр­ча­н­ня до­зи­ме­тра в ру­ці на­шо­го гі­да змі­ню­є­ться за­гроз­ли­вим трі­ском, тіль­ки­но при­лад на­бли­жа­є­ться до зе­ле­но­го острів­ця мо­ху, що за­крі­пив­ся на асфаль­ті по­ки­ну­то­го лю­дьми мі­ста. Гід ка­же «Дню»: «Силь­ні­ше фо­нить там, де зби­ра­є­ться пил». Ми не без остра­ху йде­мо по Прип’яті, але, як нам роз­по­від­а­ють, бо­я­ти­ся тут слід не так ви­со­ко­ї­ра­ді­а­ції , як обли­цю­валь­но­ї­пли­тки, що оси­па­є­ться зі стін. На про­ір­жа­ві­лих агі­та­цій­них стен­дах і на да­хах по­де­ку­ди ще збе­ре­гли­ся ра­дян­ські га­сла, що не під­да­ли­ся при­ро­дній де­ко­му­ні­за­ції. Чи­та­є­мо: «Атом дол­жен быть ра­бо­чим, а не сол­да­том».

■ ...Сьо­го­дні в цьо­му в бу­кваль­но­му сен­сі мер­тво­му мі­сті, окрім нас, жо­дно­ї­ду­ші. Але Чор­но­биль­ська атом­на жи­ва, хо­ча вже не ви­ро­бляє еле­ктро­енер­гії. Во­на пра­цює ви­клю­чно над тим, аби убез­пе­чи­ти пер­со­нал і дов­кі­л­ля від усе ще грі­зних на­слід­ків ава­рі­ї­трид­ця­ти­рі­чно­ї­дав­ни­ни. В офі­сі ком­па­ні­ї­нам по­ка­зу­ють ма­кет че­твер­то­го енер­го­бло­ку, що по­тер­пів від ава­рії. «У ра­зі па­ді­н­ня ось ці­єї сті­ни ви­ни­ка­ла не­без­пе­ка обва­лу по­крів­лі», — роз­по­від­ає про ре­а­лі­зо­ва­ний на че­твер­то­му бло­ці в 2004-2008 ро­ках про­ект ста­бі­лі­за­ці­їв­сім ві­до­мо­го «Укри­т­тя» пра­ців­ник від­ді­лу між­на­ро­дно­ї­спів­пра­ці АЕС Юлія Ма­ру­сич. Во­на роз­су­ває сті­ни ма­ке­ту, ого­лю­ю­чи у всіх мо­жли­вих де­та­лях ну­тро­щі зруй­но­ва­но­го бло­ку.

■ «На­ра­зі 80% на­ван­та­же­н­ня за до­по­мо­гою но­во­зве­де­них кон­стру­кцій звід­си зня­то, а все не мо­жна бу­ло зні­ма­ти, то­му що сті­на мо­гла б про­сто за­ва­ли­ти­ся», — ве­де да­лі во­на і вка­зує на но­ву по­крів­лю, яка те­пер за­хи­щає блок від по­тра­пля­н­ня ве­ли­че­зно­ї­кіль­ко­сті сні­гу і до­що­вої во­ди, що ску­пчу­ва­ли­ся на ни­жніх по­зна­чках і мі­гру­ва­ли ще ниж­че, не­су­чи за со­бою ра­діо­актив­ні ма­те­рі­а­ли. «А від­ка­чу­ва­ти цю во­ду не вда­ва­ло­ся, то­му що там бу­ли і за­ли­ша­ю­ться при­мі­ще­н­ня, не­до­сту­пні лю­ди­ні че­рез ви­со­кі ра­ді­а­цій­ні по­ля. Та все ж об’єкт і ни­ні не­гер­ме­ти­чний, — про­дов­жує Ма­ру­сич, — во­да по­тра­пляє все­ре­ди­ну, і це для нас сер­йо­зний ри­зик. То­му так го­стро сто­їть зав­да­н­ня бу­дів­ни­цтва і вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію но­во­го без­пе­чно­го кон­фай­мен­та. Це — гер­ме­ти­чна обо­лон­ка, при­зна­че­на для то­го, щоб мі­ні­мі­зу­ва­ти ви­ки­ди ра­діо­актив­но­го пи­лу (4 ти­ся­чі тонн) за ме­жі об’єкта. Про­ект ста­бі­лі­за­ції, ви­ко­на­ний ли­ше укра­їн­ськи­ми си­ла­ми, дав нам 15 ро­ків, аби за­вер­ши­ти бу­дів­ни­цтво кон­фай­мен­та і вве­сти йо­го в екс­плу­а­та­цію. По­тім ми по­вин­ні бу­де­мо до 2023 ро­ку за­кін­чи­ти всі ро­бо­ти що­до де­мон­та­жу «Укри­т­тя», що від­слу­жи­ло свій тер­мін.

■ Чи ре­аль­ний та­кий план, за­ва­гав­ся один з жур­на­лі­стів, адже пра­цю­ва­ти до­ве­де­ться за ду­же скла­дних умов? Але Ма­ру­сич пе­ре­ко­на­на, що ні­чо­го не­мо­жли­во­го в цьо­му не­має. Утім, ри­зи­ки що­до ви­ко­на­н­ня цьо­го зав­да­н­ня все ж є. Річ у тім, що бу­дів­ни­цтво кон­фай­мен­та здій­сню­є­ться ко­штом між­на­ро­дної спіль­но­ти за па­йо­во­їу­ча­сті Укра­ї­ни, а демонтаж «Укри­т­тя» має фі­нан­су­ва­ти­ся ви­клю­чно з укра­їн­сько­го бю­дже­ту. «І це — основ­ний ри­зик?» — при­пу­стив «День». «Не ли- ше це, — від­по­ві­ла Ма­ру­сич, — най­біль­ший ри­зик у то­му, що лю­дям до­ве­де­ться пра­цю­ва­ти в умо­вах ви­со­ко­го іо­ні­зу­ю­чо­го ви­про­мі­ню­ва­н­ня. Там, зви­чай­но, бу­дуть за­ді­я­ні всі­ля­кі ма­ні­пу­ля­то­ри. Во­ни ке­ро­ва­ні ди­стан­цій­но. Але ж їх теж по­трі­бно об­слу­го­ву­ва­ти. На­віть про­сто за ме­жа­ми бу­дів­лі, де ми пе­ре­бу­ва­є­мо, при­ла­ди по­ка­зу­ють 490-500 мі­кро­рент­ге­нів на го­ди­ну, то­ді як, на­при­клад, у Ки­є­ві — 15-20 мі­кро­рент­ге­нів. А най­біль­ші рів­ні бу­дуть по­бли­зу за­хі­дно­ї­кон­тр­фор­сно­їсті­ни, без­по­се­ре­дньо бі­ля тур­бін­но­го за­лу, з пів­ден­но­го йо­го бо­ку».

■ І ось пе­ред на­ми май­дан­чик зби­ра­н­ня ар­ки чи, іна­кше, но­во­го без­пе­чно­го кон­фай­мен­та. Йо­го, без пе­ре­біль­ше­н­ня, мо­жна на­зва­ти ци­кло­пі­чною спо­ру­дою. Він на­криє увесь ава­рій­ний че­твер­тий блок ра­зом із тру­бою, яку, що­прав­да, до­ве­ло­ся пе­ре­бу­ду­ва­ти і де­що вко­ро­ти­ти. Пі­дря­дни­ком бу­дів­ни­цтва є між­на- ро­дний кон­сор­ці­ум Navarka, ку­ди вхо­дять фран­цузь­кі ком­па­нії. Окрім то­го, пев­ні скла­дні ро­бо­ти ви­ко­ну­ють на суб­пі­дря­ді ін­ші між­на­ро­дні ком­па­нії.

■ На бу­дів­ни­цтві за­ді­я­но пів­то­ри ти­ся­чі осіб. І май­же по­ло­ви­на пер­со­на­лу укра­їн­ці, ска­зав «Дню» фа­хі­вець з ко­ор­ди­на­ці­ї­бу­дів­ни­цтва гру­пи ке­ру­ва­н­ня про­е­ктом Пе­тро Бри­тан. Вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію за­пла­но­ва­не на кі­нець 2017 ро­ку. «Мон­таж кон­стру­кцій ар­ки на ста­ді­ї­за­вер­ше­н­ня, — роз­по­від­ає ін­же­нер. — Основ­ні кон­стру­кці­ї­змон­то­ва­но пов­ні­стю. За­кін­чу­є­ться мон­таж вну­трі­шньо­го обли­цю­ва­н­ня, а зов­ні­шнє ви вже мо­же­те ба­чи­ти». Фа­хі­вець по­ві­до­мив жур­на­лі­стів, що го­тов­ність кон­стру­кці­ї­для основ­но­ї­спо­ру­ди при­бли­зно 80%. Пе­ре­мі­ще­н­ня кон­фай­мен­та на че­твер­тий блок за гра­фі­ком — у гру­дні 2016 ро­ку, во­но займе 10 днів і здій­сню­ва­ти­ме­ться зі швид­кі­стю 10 ме­трів на го­ди­ну. Вве­де­н­ня спо­ру­ди в екс­плу­а­та­цію за­пла­но­ва­не на кі­нець 2017 ро­ку.

■ Кон­фай­мент — най­біль­ший, але да­ле­ко не єди­ний об’єкт, який має за­без­пе­чи­ти пе­ре­тво­ре­н­ня ви­ве­де­но­їз екс­плу­а­та­ці­їа­том­но­їстан­ції на так зва­ну ру­ду пля­му. «В Укра­ї­ні ухва­ли­ли рі­ше­н­ня не до­во­ди­ти ні зо­ну від­чу­же­н­ня, ні тим па­че те­ри­то­рію ЧАЕС до «зе­ле­но­ї­га­ля­ви­ни», — ка­же на­чаль­ник це­ху про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу із по­во­дже­н­ня з твер­ди­ми ра­діо­актив­ни­ми від­хо­да­ми та їх пе­ре­роб­ки Іл­ля Шим­ков. — Ми не змо­же­мо пов­ні­стю очи­сти­ти цю те­ри­то­рію від ра­діо­актив­но­го за­бру­дне­н­ня. І її не бу­де пов­ні­стю по­вер­ну­то в на­ро­дне го­спо­дар­ство. Скіль­ки нам по­трі­бно ко­штів, аби по­хо­ва­ти всі ра­діо­актив­ні від­хо­ди? Це еко­но­мі­чно не­до­ціль­но. У нас прийня­то кон­це­пцію не «зе­ле­но­ї­га­ля­ви­ни», а «ру­до­ї­пля­ми». «Тут ні­ко­ли не бу­де ціл­ком без­пе­чно­го простору. Зі­бра­ти й по­хо­ва­ти все те, що за­зна­ло ра­діо­актив­но­го за­ра­же­н­ня, в одно­му мі­сці про­сто не­мо­жли­во. Ко­ро­тко­жи­ву­чі від­хо­ди роз­па­да­ю­ться 300 ро­ків. А ре­шти ви­ста­чить не ли­ше нам і на­шим ді­тям, а й на тер­мін жи­т­тя Зем­лі», — за­зна­чає вче­ний.

■ Ми сто­ї­мо бі­ля не­ве­ли­чко­го ві­кон­ця, че­рез яке ба­чи­мо рі­зні ма­ні­пу­ля­то­ри. А по цей бік якісь ру­чки, кно­пки й ва­же­лі. «Звід­си ми ке­ру­є­мо як уста­тку­ва­н­ням, що дає змо­гу ви­зна­чи­ти ра­діо­актив­ні ха­ра­кте­ри­сти­ки від­хо­дів, так і ма­ні­пу­ля­то­ра­ми, що сор­ту­ють їх, — роз­по­від­ає Шим­ков. — Ни­ні у нас етап під­го­тов­ки, який займе і цей рік, і пра­кти­чно увесь 2017-й. Тіль­ки-но роз­ро­би­мо не­об­хі­дні ме­то­ди­ки і отри­ма­є­мо ме­тро­ло­гі­чні сер­ти­фі­ка­ти, роз­по­чне­мо до­слі­дну екс­плу­а­та­цію. Га­даю, це бу­де на по­ча­тку 2018 ро­ку». Шим­ков при­пу­скає, що ком­пле­ксу бу­де до­ру­че­но лі­кві­до­ву­ва­ти (спа­лю­ва­ти і за­хо­ро­ню­ва­ти) ра­діо­актив­ні від­хо­ди, отри­ма­ні під час роз­би­ра­н­ня че­твер­то­го бло­ку. «Ро­бо­ти нам ви­ста­чить надовго», — про­гно­зує він і ви­слов­лює вдя­чність Єв­ро­со­ю­зо­ві і йо­го про­е­кто­ві TACIS, які вкла­ли ко­шти у ство­ре­н­ня і осна­ще­н­ня но­ві­тнім су­ча­сним обла­дна­н­ням цьо­го ком­пле­ксу.

■ Не та­єм­ни­ця, що на ЧАЕС за­ли­ша­ю­ться не ли­ше ра­діо­актив­ні від­хо­ди, а й ве­ли­ка кіль­кість від­пра­цьо­ва­но­го ядер­но­го па­ли­ва, яке по­ки що пе­ре­бу­ває в так зва­них ба­сей­нах ви­три­му­ва­н­ня. Як бу­ти з ним да-

лі? Це зав­да­н­ня розв’язує су­хе схо­ви­ще ядер­но­го па­ли­ва (рос. СХОЯТ), де це па­ли­во, згі­дно з про­е­ктом, мо­же збе­рі­га­ти­ся 100 ро­ків. Одна жур­на­ліс­тка, ви­да­лив­ши в цій абре­ві­а­ту­рі пер­шу лі­те­ру, пе­ре­кла­ла зна­че­н­ня сло­ва (з ів­ри­ту), що ви­йшло, як но­ве жи­т­тя. Вва­жа­ти­ме­мо це по­мил­кою за Фрей­дом. Якщо не схо­ва­ти на­дій­но не­хай і від­пра­цьо­ва­не, але ви­со­ко­актив­не ядер­не па­ли­во, стан­ція бу­де, як і ра­ні­ше, за­ли­ша­ти­ся осо­бли­во не­без­пе­чним об’єктом і не від­по­від­а­ти­ме ви­мо­гам, які ви­су­ва­ють до «бу­ро­ї­пля­ми».

З про­е­ктом «СВЯП-2» жур­на­лі­стів зна­йо­мить за­сту­пник йо­го ке­рів­ни­ка з укра­їн­сько­го бо­ку Во­ло­ди­мир Ду­да. Він роз­по­від­ає, що за ро­ки ро­бо­ти на ЧАЕС на­ко­пи­че­но по­над 21 ти­ся­чу від­пра­цьо­ва­них те­пло­ви­діль­них скла­док. Для їх без­пе­чно­го дов­го­три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня і ство­рю­є­ться цей об’єкт. Ду­да вка­зує на зна­чні ро­змі­ри бу­дів­лі, що на­га­дує ро­бо­ти ар­хі­те­кто­рів-ку­бі­стів. У ній роз­мі­ще­но уста­нов­ку з під­го­тов­ки від­пра­цьо­ва­но­го па­ли­ва до збе­рі­га­н­ня, ка­же він. Те­пло­ви­діль­ні склад­ки роз­рі­за­ти­муть на три ча­сти­ни, су­ши­ти­муть і вмі­щу­ва­ти­муть у спе­ці­аль­ні за­хи­сні кон­тей­не­ри. Да­лі па­ли­во пе­ре­мі­щу­ва­ти­ме­ться в зо­ну збе­рі­га­н­ня, де для цьо­го по­бу­до­ва­но бе­тон­ні мо­ду­лі, які за­кри­ва­ти­му­ться спе­ці­аль­ни­ми кри­шка­ми.

Ду­да роз­по­від­ає про скла­дну істо­рію про­е­кту. Пі­сля не­вда­ло­го кон­тра­кту із фран­цузь­кою фір­мою AREVA, який бу­ло ро­зір­ва­но 2007 ро­ку, одра­зу ж укла­ли ін­ший кон­тракт — з аме­ри­кан­ською кор­по­ра­ці­єю Holtec International, ка­же ін­же­нер. Сту­пінь ре­а­лі­за­ці­ї­про­е­кту вже по­над 80%, за­зна­чає він, а бу­ді­вель­них ро­біт — при­бли­зно 95%. За­раз в Аме­ри­ці і Єв­ро­пі ви­го­тов­ля­ють основ­не те­хно­ло­гі­чне уста­тку­ва­н­ня і, в мі­ру го­тов­но­сті і пі­сля ви­про­бу­вань, йо­го по­ста­ча­ють в Укра­ї­ну. «На­при­кін­ці цьо­го ро­ку ми по­вин­ні за­кін­чи­ти всі бу­ді­вель­но-мон­та­жні ро­бо­ти і роз­по­ча­ти так зва­ні хо­ло­дні ви­про­бу­ва­н­ня на імі­та­то­рах. Ми їх ма­є­мо за­вер­ши­ти цьо­го ро­ку, — при­пу­скає Ду­да. — Якщо во­ни прой­дуть успі­шно, ми пе­ре­йде­мо до так зва­них га­ря­чих ви­про­бу­вань із ви­ко­ри­ста­н­ням ре­аль­но­го па­ли­ва. На по­ча­тку на­сту­пно­го ро­ку спо­ді­ва­є­мо­ся отри­ма­ти лі­цен­зію на екс­плу­а­та­цію цьо­го об’єкта. І по­чне­мо за­пов­ню­ва­ти ча­рун­ки па­ли­вом».

Від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня жур­на­лі­стів, Ду­да по­яснив, що бу­дів­ни­цтво ве­де­ться на ко­шти до­но­рів, скон­цен­тро­ва­ні на ра­хун­ку ядер­ної без­пе­ки, яки­ми ке­рує ЄБРР, але ко­што­ри­сну вар­тість об’єкта не на­звав, оскіль­ки ця ін­фор­ма­ція, за йо­го сло­ва­ми, є кон­фі­ден­цій­ною. Чи ви­три­має цей об’єкт ра­ке­тний удар, за­пи­тав «День». «Він роз­ра­хо­ва­ний на зем­ле­трус у шість ба­лів, — від­по­вів Ду­да. — Що­до ра­кет та сна­ря­дів теж є роз­ра­хун­ки, і во­ни під­твер­джу­ють, що цей об’єкт до­сить на­дій­ний, він ви­три­має по­тра­пля­н­ня «сто­рон­ніх пре­дме­тів».

Остан­нім на пи­та­н­ня жур­на­лі­стів від­по­від­ав за­сту­пник ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра дер­жав­но­го спе­цпід­при­єм­ства «Чор­но­биль­ська АЕС» Ва­ле­рій Сей­да. «День» за­пи­тав у ньо­го про ко­шти, на які пла­ну­є­ться пі­сля вве­де­н­ня в дію кон­фай­мен­та роз­би­ра­ти че­твер­тий блок. Чи зна­йду­ться во­ни в укра­їн­сько­му бю­дже­ті? «Це до­сить ви­со­ко­вар­ті­сний за­хід, са­ме то­му ми ви­сту­па­є­мо з про­по­зи­ці­єю про ство­ре­н­ня но­во­го фон­ду, пі­сля за­вер­ше­н­ня ді­їі­сню­чо­го (Чор­но­биль­сько­го фон­ду Укра­ї­ни), — від­по­вів за­сту­пник ке­рів­ни­ка ЧАЕС. — Са­ме за ти­ми ж прин­ци­па­ми, з пе­ре­да­чею в управ­лі­н­ня ЄБРР, то­му що вже є на­пра­цьо­ва­ні ме­ха­ні­зми, які ді­ють і в які до­но­ри ві­рять, то­му що во­ни (ме­ха­ні­зми) пра­цю­ють».

КА­РИ­КА­ТУ­РА МАРЧІНА БОНДАРОВИЧА

ТУТ БУВ ВІ­ДО­МИЙ «РИЖИЙ ЛІС»

СУ­ХЕ СХО­ВИ­ЩЕ ВІД­ПРА­ЦЬО­ВА­НО­ГО ЯДЕР­НО­ГО ПА­ЛИ­ВА ЧОР­НО­БИЛЬ­СЬКОЇ АЕС ВЖЕ НА­ПРИ­КІН­ЦІ РО­КУ БУ­ДЕ ПО­СТАВ­ЛЕ­НО НА «ХО­ЛО­ДНІ» ВИ­ПРО­БУ­ВА­Н­НЯ

ПОПІЛ ЧОР­НО­БИ­ЛЯ СТУ­КАЄ У НА­ШІ СЕР­ЦЯ

НО­ВИЙ БЕЗ­ПЕ­ЧНИЙ КОН­ФАЙ­МЕНТ ГОТОВИЙ НА 80%. ТРИ­ВАЄ МОН­ТАЖ ВЕНТИЛЯЦІЙНОГО ТА ТЕПЛОТЕХНІЧНОГО УСТА­ТКУ­ВА­Н­НЯ. ПО­ПЕ­РЕ­ДУ НАЙ­ВАЖ­ЧЕ — РОЗ­БИ­РА­Н­НЯ БУ­ДІ­ВЕЛЬ­НИХ КОН­СТРУ­КЦІЙ І ПРИ­МІ­ЩЕНЬ З НАЙ­ВИ­ЩИМ РІВ­НЕМ РА­ДІ­А­ЦІЇ

У ЦЕ­ХУ ПРО­МИ­СЛО­ВО­ГО КОМ­ПЛЕ­КСУ З ПЕ­РЕ­РОБ­КИ РА­ДІО­АКТИВ­НИХ ВІД­ХО­ДІВ УСІ ТЕ­ХНО­ЛО­ГІ­ЧНІ ОПЕ­РА­ЦІЇ ВИ­КО­НУ­ВА­ТИ­МУТЬ МА­НІ­ПУ­ЛЯ­ТО­РИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.