«Тер­мі­на­тор» для ГПУ

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Єгор ЧЕЧЕРИНДА, жур­на­ліст

Ко­лись, за ча­сів Ющен­ка, на по­са­ді мі­ні­стра МВС Лу­цен­ка на­зи­ва­ли «Тер­мі­на­тор». Не знаю, хто ви­га­дав це гол­лі­вуд­ське прі­зви­сько, але з’яви­лось во­но десь влі­тку 2005-го, ко­ли з об­шу­ком до ре­зи­ден­ці­ї­Ре­на­та Ахме­то­ва в До­не­цьку йо­го під­ле­глі при­їха­ли на БТРі. Пі­зні­ше, за ча­сів Яну­ко­ви­ча вже екс-мі­ністр Лу­цен­ко від­си­дів два ро­ки і три мі­ся­ці за сфа­бри­ко­ва­ни­ми обви­ну­ва­че­н­ня­ми та рі­ше­н­ням «че­сно­го» Пе­чер­сько­го су­ду. Ни­ні екс­по­літв’язень та один з лі­де­рів «Ре­во­лю­ці­ї­гі­дно­сті» на­ма­га­є­ться вла­сно­руч змі­ни­ти си­сте­му пра­во­су­д­дя в кра­ї­ні, очо­лив­ши Ге­не­раль­ну про­ку­ра­ту­ру.

Кіль­ка нар­де­пів від БПП ще па­ру мі­ся­ців то­му у при­ва­тних бе­сі­дах роз­по­від­а­ли, що Юрій Лу­цен­ко має но­ва­тор­ську ідею — пе­ре­не­сти Ге­не­раль­ну про­ку­ра­ту­ру зі сто­ли­ці до яко­гось ма­лень­ко­го про­він­цій­но­го мі­сте­чка, по­да­лі від Ки­є­ва. Аби ГПУ від­мо­ви­ла­ся від «по­слуг» «най­спра­ве­дли­ві­шо­го» Пе­чер­сько­го су­ду і ске­ро­ву­ва­ла по­да­н­ня на за­три­ма­н­ня та арешт то­го чи ін­шо­го де­пу­та­та, мі­ні­стра, суд­ді, чи­нов­ни­ка або про­сто дер­жав­но­го зло­чин­ця в мі­сце­вий ра­йон­ний суд, до­сі не роз­бе­ще­ний ве­ли­ки­ми ха­ба­ра­ми та не спо­тво­ре­ний «те­ле­фон­ним пра­вом» вла­сни­ків ви­со­ких ка­бі­не­тів. Дру­гий ар­гу­мент — ГПУ та суд ма­ють те­ри­то­рі­аль­но зна­хо­ди­ти­ся по­да­лі від про­пла­че­них сто­ли­чних мі­тин­гу­валь­ни­ків та шту­чних акцій про­те­сту.

Ін­ша мрія ни­ні­шньо­го лі­де­ра пре­зи­дент­сько­ї­фра­кці­їв ВР — осо­би­сто пред­став­ля­ти дер­жав­не обви­ну­ва­че­н­ня у су­до­во­му про­це­сі (хай і за­о­чно­му) над Ві­кто­ром Яну­ко­ви­чем та йо­го по­плі­чни­ка­ми. Зві­сно, все це мо­жна зро­би­ти ли­ше на по­са­ді Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра, обійня­ти яку Юрій Ві­та­лі­йо­вич не­без­під­став­но на­ма­га­є­ться че­рез змі­ну «За­ко­ну про про­ку­ра­ту­ру», який до­сі уне­мо­жлив­лю­вав ке­рів­ни­цтво ГПУ лю­ди­ною зпо­за про­ку­рор­сько­ї­си­сте­ми.

«Шо­кін пі­шов, але спра­ва йо­го в ГПУ жи­ве», — ча­сто мо­жна чу­ти від лю­дей, обі­зна­них з тон­ко­ща­ми фун­кціо­ну­ва­н­ня най­більш одіо­зно­їстру­кту­ри всіх ча­сів но­ві­тньо­їукраї нсько­їі­сто­рії . Лю­ди­на, яка роз­по­чи­на­ла свій про­ку­рор­ський шлях ще за ча­сів пі­зньо­го Ле­о­ні­да Бре­жнє­ва, ви­хо­ва­ла «гі­дних» на­щад­ків, які всі­ма мо­жли­ви­ми ме­то­да­ми опи­ра­ю­ться що­най­мен­шим змі­нам пра­вил гри в про­ку­рор­ській «си­сте­мі ко­ор­ди­нат».

Цьо­го ти­жня ду­же влу­чно про май­бу­тню «ре­фор­му» ГПУ ви­сло­вив­ся ди­ре­ктор На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро Ар­тем Си­тник: «Що­до ГПУ я ду­же сум­ні­ва­ю­ся, що най­ближ­чим ча­сом на нас че­ка­ють якісь кон­стру­ктив­ні змі­ни на кра­ще. Там тре­ба не ре­фор­му­ва­ти, а кар­ди­наль­но змі­ню­ва­ти всю си­сте­му».

На­справ­ді так зва­на «ре­фор­ма про­ку­ра­ту­ри», якою опі­ку­вав­ся вже ко­ли­шній за­сту­пник ген­про­ку­ро­ра Да­вид Са­ква­ре­лі­дзе, вже пра­кти­чно за­вер­ше­на. Але фа­кти­чно «ре­фор­му­ва­н­ня» та «очи­ще­н­ня» зве­ло­ся до то­го, що пе­ре­а­те­ста­цію до но­во­ї­про­ку­ра­ту­ри про­йшли май­же всі ко­ли­шні про­ку­рор­ські пра­ців­ни­ки. «Но­ва кров» скла­ла ли­ше 3 (!) від­со­тки від за­галь­но­ї­кіль­ко­сті про­ку- рор­сько­го скла­ду. До­свід­че­ний Шо­кін про­сто пе­ре­грав мо­ло­до­го Са­ква­ре­лі­дзе. Но­мен­кла­тур­ний до­свід «на кла­сі» переміг всі ре­фор­ма­тор­ські на­ма­га­н­ня.

За сло­ва­ми ще одно­го від­став­но­го за­сту­пни­ка ген­про­ку­ро­ра Ві­та­лія Ка­ська, 84% мі­сце­вих про­ку­ро­рів при­зна­че­них пі­сля та­кої «ре­фор­ми» Шо­кі­ним, ра­ні­ше бу­ли ра­йон­ни­ми про­ку­ро­ра­ми і пра­цю­ва­ли на тих же по­са­дах ще за пре­зи­дент­ства Віктора Яну­ко­ви­ча.

Го­ло­ва Ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ко­мі­те­ту Вер­хов­но­ї­Ра­ди Єгор Со­бо­лєв на­звав по­ді­бне про­ку­рор­ське «очи­ще­н­ня» про­сто «ро­та­ці­єю ка­дрів». По­сол США в Укра­ї­ні Джеф­фрі Пайетт був ще ка­те­го­ри­чні­шим: «Про­ку­ра­ту­ра під­ри­ває ре­фор­ми, які про­во­дить укра­їн­ська вла­да».

Те, що у сті­нах бу­дин­ку на ву­ли­ці Рі­зни­цькій на­че по­ро­бле­но, ни­ні ро­зу­мі­ють май­же всі, окрім лю­дей, які вла­сне пра­цю­ють у цьо­му при­мі­щен­ні. То­му, імо­вір­но, в іде­їз пе­ре­не­се­н­ням ГПУ з пе­чер­ських па­гор­бів по­да­лі від Ки­є­ва, є здо­ро­ва ло­гі­ка. Адже ко­жен з трьох пост-май­дан­них ген­про­ку­ро­рів по­при ве­ли­кі спо­ді­ва­н­ня при при­зна­чен­ні за­ли­шав по со­бі пі­сля звіль­не­н­ня ли­ше ще біль­ше роз­ча­ру­ва­н­ня. Ще одно­го, вже че­твер­то­го пра­ва на по­мил­ку, ни­ні не ма­ють ані Пре­зи­дент, ані Вер­хов­на Ра­да.

Як ска­зав ці­є­ї­се­ре­ди го­ло­ва НАБУ Ар­тем Си­тник, від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня що­до імо­вір­но­го при­зна­че­н­ня на по­са­ду са­ме Юрія Лу­цен­ка: «Ме­ні зда­є­ться, що це при­зна­че­н­ня — остан­ній шанс, як для про­ку­ра­ту­ри, так і для всі­єю Укра­ї­ни». При цьо­му від­су­тність про­ку­рор­сько­го до­сві­ду кан­ди­да­та геть не ля­кає ни­ні­шньо­го ди­ре­кто­ра НАБУ. Швид­ше нав­па­ки — до­дає йо­му кон­ку­рен­тних пе­ре­ваг.

Го­ло­сів «за» Лу­цен­ка сьо­го­дні, при­найм­ні, се­ред екс­пер­тно­го, «по­за про­ку­рор­сько­го» се­ре­до­ви­ща — пе­ре­ва­жна біль­шість. Втім в на­драх са­мо­ї­ГПУ вже пи­шуть но­ві «ко­ле­ктив­ні ли­сти» Пре­зи­ден­ту про­ти при­зна­че­н­ня будь-яко­ї­пер­со­ни з-по­за си­сте­ми про­ку­ра­ту­ри. Мов­ляв, «не впо­ра­є­ться». Як «по­ра­ю­ться» во­ни са­мі — мо­жна по­ба­чи­ти хо­ча б по­рів­няв­ши їхні офі­цій­ні май­но­ві де­кла­ра­ці­їз ре­аль­ни­ми ста­тка­ми у ви­гля­ді ве­ли­ких ма­є­тків, до­ро­гих ав­то та па­чок до­ла­ро­вих бан­кнот, які ви­лу­ча­ють у «про­ку­рор­ських» під час чер­го­во­го ре­зо­нан­сно­го об­шу­ку.

Єди­на фор­маль­на «за­чі­пка» опо­нен­тів при­зна­че­н­ня Лу­цен­ка, — не мо­жна, мов­ляв, змі­ню­ва­ти за­кон під кон­кре­тну лю­ди­ну. Що­прав­да, як свід­чить до­свід ці­ло­ї­низ­ки єв­ро­пей­ських кра­їн, там вже дав­но за­ко­но­дав­чо за­крі­пле­но пра­во очо­лю­ва­ти про­ку­ра­ту­ру кра­ї­ни будь-якій осо­бі без про­ку­рор­сько­го до­сві­ду. І не ва­жли­во, яке прі­зви­ще має по­тен­цій­ний пре­тен­дент. Го­лов­но — йо­го не­упе­ре­дже­ність, не­за­ан­га­жо­ва­ність та ав­то­ри­тет.

Опір змі­нам в ор­га­нах про­ку­ра­ту­ри очі­ку­є­ться не­аби­який. По­чи­на­ю­чи з про­філь­но­го ко­мі­те­ту ВР та за­вер­шу­ю­чи се­сій­ною за­лою, яка без­по­се­ре­дньо го­ло­су­ва­ти­ме за при­зна­че­н­ня пре­зи­дент­сько­го кан­ди­да­та. І ду­же хо­че­ться ві­ри­ти в те, що че­твер­то­го «на­сту­пу» на про­ку­рор­ські гра­блі бре­жнєв­сько­го зраз­ка біль­ше не тра­пи­ться. Як це не па­фо­сно зву­чить, але ро­зі­гна­ти ни­ні­шнє про­ку­рор­ське «бо­ло­то» зда­тен ли­ше справ­жній, а не уда­ва­ний «тер­мі­на­тор».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.