Віль­ний Крим – смерть Iм­пе­рії

Укра­їн­ці по­вин­ні зро­би­ти ідею під­трим­ки сво­їх при­гно­блю­ва­них в оку­па­ції спів­гро­ма­дян зна­чу­щим сві­то­вим по­ряд­ком ден­ним

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ла­ри­са ВОЛОШИНА

кві­тня з ане­ксо­ва­но­го Кри­му на­ді­йшло по­ві­дом­ле­н­ня про об­шу­ки й аре­шти, які оку­па­цій­на вла­да про­во­дить се­ред жур­на­лі­стів, що про­жи­ва­ють у Кри­му. Ста­ло ві­до­мо про трьох крим­чан, яких бу­ло під­да­но не­пра­во­вій про­це­ду­рі: Ле­нья­ру Абі­бу­ла­є­ву, Ру­сла­ну Лю­ма­но­ву і Ми­ко­лу Се­ме­ну. Всі во­ни ра­ні­ше спів­пра­цю­ва­ли з укра­їн­ськи­ми ви­да­н­ня­ми (зокре­ма, Ми­ко­ла Се­ме - на — ба­га­то ро­ків із «Днем»), пі­сля ане­ксії за­ли­ши­ли­ся в Кри­му і не ста­но­ви­ли пря­мої за­гро­зи для вла­ди за­хо­пле­но­го пів­остро­ва. Пі­зні­ше ста­ло ві­до­мо, що то­го дня об­шу­ки бу­ло про­ве­де­но у се­ми жур­на­лі­стів.

■ Ближ­че до ве­чо­ра з’яви­лась ін­фор­ма­ція про те, що Мі ні­стер­ство ін­фор­ма­ції Укра­ї­ни го­тує звер­нен ня до пра во охо рон них ор га нів Укра ї ни, між на род них ор га ні за - цій, зок ре ма до пред с тав ни ка ОБСЄ з пи­тань сво­бо­ди ЗМІ Ду­ньї Мія то­вич із за­кли­ком від­ре­а­гу­ва­ти на об шу ки і за три ман ня ук ра - їн­ських жур­на­лі­стів у Кри­му.

Ре­а­кція між­на­ро­дних ін­сти­ту­тів на по­дії в Кри­му з ко­жним днем стає де­да­лі жорс­ткі­шою. Ко­мі­сар Ра­ди Єв­ро­пи з прав лю­ди­ни Нільс Му­жні­єкс за­кли­кав сві­то­ву гро­мад­ськість не об­хо­ди­ти ува­гою фа­кти по­ру­ше­н­ням прав лю­ди­ни в Кри­му. «Той факт, що 2,5 міль­йо­на осіб зму­ше­ні пе­ре­бу­ва­ти по­за дося­жні­стю ме­ха­ні­змів із прав лю­ди­ни, ство­ре­них для за­хи­сту всіх єв­ро­пей­ців, є не­нор­маль­ним і не­прийня­тним».

■ Зда ва ло ся б, си ту а ція в Кри му аб со лют но зро зу мі ла. Крим — сак раль не міс це для су - час ної Ро сії, своє рід на гол ка, на кін­чи­ку якої збе рі­га­є­ться «смерть ко­ще­є­ва». В да­но­му ви­пад­ку — ле­гі тим ність пу тінсь ко го ре жи му. Оче вид но, що, на по ля га ю чи на «єди­но­му по­ри­ві крим­сько­го на­ро­ду, що об рав свою до лю на ре фе - рен­ду­мі», Кремль пра­гну­ти­ме по­збу ти ся, за ду ши ти, зни щи ти все, що за­ва­жає йо­му про­во­ди­ти транс­ля­цію одно­ма­ні­тною кар­ти­ною на­род ної під трим ки анек сії. Крим, як пе ре ко нує нас ба га то хто, зок - ре ма й ук ра їнсь кі ав то ри, — сим - вол ро сійсь кої ім персь кої ве ли чі. То­му во­на чі­пля­ти­ме­ться за ньо­го до остан­ньо­го по­ди­ху. Ці­ка­во, що ті ж са мі ав то ри ще кіль ка ро ків то­му пе­ре­ко­ну­ва­ли нас у то­му, що са ме внас лі док « ім персь кої ве ли - чі » Ро сія пе ре тво рить Крим на своє рід ну віт ри ну « рус ско го ми - ра » , вкла да ю чи в йо го роз ви ток і про­цві­та­н­ня остан­ній бю­дже­тний гріш. Спра­ва тут зов­сім не у ве­ли­чі, а в спе ци фі ці ім персь кої мен - таль­но­сті ро­сі­ян.

■ Для су­ча­сно­го, очо­лю­ва­но­го пі­тер­ською бо­со­тою ро­сій­сько­го су­спіль­ства ім­пер­ська ве­лич — це ути­хо­ми­ре­н­ня не­по­кір­них. На­ціо­наль­на гор­дість і гі­дність — ось чо­му про­ти­сто­їть «рус­ский мир». Ма­ю­чи оче­ви­дне ін­фор­ма­цій­не, по­лі­ти­чне, фі­нан­со­ве па­ну­ва­н­ня в Кри­му і на Схо­ді Укра­ї­ни, Пу­тін на­ва­жив­ся на від­кри­ту агре­сію ли­ше пі­сля пе­ре­мо­ги Май­да­ну. Ні в ане­ксії Кри­му, ні в агре­сії на те­ри­то рії Дон­ба­су, що жи­ве за ро­сій­ською указ­кою, не бу­ло жо­дно­го сен­су. Окрім як «да­ти ре­во­лю­ції в мор­ду». «Гоп-стоп» — це ж не ли­ше спо­сіб зба­га­че­н­ня. Це й спо­сіб са­мо­ствер­дже­н­ня ху­лі­га­на над «сла­ба­ком», що до­по­ма­гає йо­му до­би­ти­ся пев­ної популярності у при­слу­жни­ків. Ідея «рус­ско­го ми­ра» не в за­се­ле­них ро- сі­я­на­ми те­ри­то­рі­ях, а в те­ри­то­рі­ях, де Ро­сія мо­же безкарно гл­уми­ти­ся над не­по­кір­ни­ми.

■ Тих, хто вва­жає, що Крим, на від мі ну від Дон ба су, « ис кон но рус­ская зем­ля», то­му Ро­сія ви­трав­лює з ньо­го все «не­ро­сій­ське»: укра­їн­ців, крим­ських та­тар, по­спі­шу роз­ча­ру­ва­ти. Для то­го, щоб ро­зу­мі­ти ло­гі­ку за­хи­сни­ків «рус­ско­го ми­ра», варто по­ду­ма­ти над но­ви­ною, яку вже сьо­го­дні, 20 кві­тня, опу­блі­ку­ва­ло агент­ство ТАСС.

«СІМ­ФЕ­РО­ПОЛЬ, 20 кві­тня. Ки­тай­ські ін­ве­сто­ри пла­ну­ють по­бу­ду­ва­ти в Кри­му бу­дин­ки для лі­тніх спів гро ма дян і ро сі ян. Про це по­ві­до­мив Ян Епштейн — за­сту­пник го­ло­ви Чор­но­мор­ської асо­ці­а­ції між­на­ро­дної спів­пра­ці, що за­йма єть ся за лу чен ням іно зем них ком па ній на пів ос т рів... Як уточ - нив Епштейн, жи­ти в та­ких бу­дин­ках змо­жуть як ки­тай­ці, так і ро­сі­я­ни. «Сьо­го­дні на те­ри­то­рії Ки­таю по­над 200 млн осіб, стар­ших за 70 ро­ків. І ба­га­то хто хо­тів би ви­їха­ти в ін­ше мі­сце. Для нас ви­го­да в то­му, що во­ни вкла­да­ють ко­шти, щоб і ми мо­гли зро­би­ти та­кі са­мі бу­дин­ки для на­ших лі­тніх лю­дей, які не ма­ють сім’ї», — по­яснив він».

■ Но­ви­на про пе­ре­тво­ре­н­ня «искон­но рус­ско­го Крыма» на ки­тай­ську «бо­га­діль­ню» не ви­кли­кає жо­дно­го від­тор­гне­н­ня ні в ла­вах ро- сій­ських прав­ля­чих еліт, ні се­ред більш про­стих по­бор­ни­ків «Крим­на­шу». Всі спо­кій­ні і не зби­ра­ю­ться «за­хи­ща­ти ро­сій­ський Крим від не­ро­сій­сько­го за­си­л­ля». То­му що спра­ва не в «ро­сій­сько­му Кри­му», а в Кри­му віль­но­му. Ім­пе­рія не мо­же зми­ри­ти­ся з існу­ва­н­ням мі­сця, де жи­вуть гро­ма­дя­ни, а не при­хиль­но прийня­ті в слу­жі­н­ня під­да­ні. Во­ле­лю­бний Крим зни­щу­є­ться то­му ж, чо­му то­пче­ться віль­на Укра­ї­на — за­ра­ди до­ка­зу си­ли і по­ту­жно­сті ім­пе­рії, зда­тної зло­ми­ти опір будь-ко­го. По­дії остан­ніх двох ро­ків ясно да­ють зро­зу­мі­ти, що Ро­сія, ане­ксу­вав­ши пів­острів і про­во­дя­чи там по­лі­ти­ку ре­пре­сій, на­ма­га­є­ться пе­ре­і­на­кши­ти не дер­жав­ну при­на­ле­жність Кри­му, а зни­щи­ти гро­ма­дян­ську і люд­ську са­мо­сві­до­мість, тих, хто від­мов­ля­є­ться на­зи­ва­ти гра­бун­ки «брат­ською до­по­мо­гою».

■ Сьо год ні й у між на род но го спів­то­ва­ри­ства, і в укра­їн­ських чи­нов­ни­ків є без­ліч ме­ха­ні­змів, для то го щоб змі ни ти си ту а цію. Зсув ак цен ту з оче вид но го зло чи ну ане­ксії те­ри­то­рій на не­д­опу­сти­мий у ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті ве­ктор роз­гор­та­н­ня в Кри­му іде­о­ло­гі­чних, етніч них і по лі тич них чис ток мо же зму си ти світ пе ре гля ну ти своє став лен ня до си ту а ції і по си ли ти сан­кції. По­лі­ти­ки по­вин­ні прийня­ти рі­ше­н­ня про по­вер­не­н­ня суб’єк- тно­сті крим­ським та­та­рам шля­хом ви­зна­н­ня крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду ко­рін­ним на­ро­дом Кри­му; про ство­ре­н­ня пов­но­цін­но­го крим­сько­го уря­ду у ви­гнан­ні; про вве­де­н­ня но­вих сан­кцій про­ти Ро­сії у зв’яз­ку з по­ру­ше­н­ням прав лю­ди­ни в Кри­му; про ви­мо­гу допу­сти­ти до Кри­му мо­ні­то­рин­го­ві і пра во ві між на род ні мі сії. У сві ту є без ліч ар­гу­мен­тів, які зда­тні зму­си­ти Ро­сію, яка не­стрим­но убо­жіє, при­пи­ни­ти го­ні­н­ня.

■ Але го­лов­не, що ме­ха­ні­зми для по чат ку про це су де оку па ції Кри му є у ук ра їнсь ко го на ро ду. Йде­ться про «гро­ма­дян­ську ди­пло­ма­тію», про ши­ро­кі акції бой­ко­ту ро­сій­ських то­ва­рів, про все­на­ро­дний збір під пи сів під звер нен ням укра­їн­ців рі­зних обла­стей до Вер­хов­ної Ра­ди, ПАРЕ, ООН із за­кли­ком за­хи­сти­ти укра­їн­ських гро­ма­дян і крим­ських та­тар від ути­сків та етно­ци­ду. На­род, який ве­де ци­ві лі зо ва ну бо роть бу на знак со лі - дар­но­сті зі сво­ї­ми при­гно­блю­ва­ни­ми спів­гро­ма­дя­на­ми — си­ла на­ба­га то більш пред с тав ниць ка, ніж най зір ко ві ший пул по лі ти ків і ди­пло­ма­тів.

■ По ки Пу тін де мон ст рує че - ля ді « ім персь ку ве лич » і на ма га - єть ся зла ма ти ук ра їн ців Кри му, за­мі­нив­ши їх більш ком­фор­тни­ми і фі­нан­со­во ви­гід ні­ши­ми ки­тай­ськи ми людь ми по хи ло го ві ку, ми по­вин­ні спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми вби­ти оси­ко­вий кіл в ідею «ро­сій­сько­мир­ської від­ро­дже­ної ім­пе­рії». Ми мо­гли б по­ча­ти бо­ро­ти­ся син­хрон­но по оби­два бо­ки пе­ре­ший­ка. На дру го му ро ці анек сії ук ра їн ці по - вин­ні об’єд­на­ти зу­си­л­ля і зро­би­ти ідею під трим ки сво їх при гноб лю - ва­них в оку­па­ції спів­гро­ма­дян зна­чу щим сві то вим по ряд ком ден - ним. По вер нен ня те ри то рій, за - хист прав, гро ма дянсь кий опір агре­со­ру ро­бить нас не­за­ле­жни­ми від ро сійсь ко го впли ву не мен ше, ніж на­дій­на ар­мія на кор­до­нах. А спіль­на бо­роть­ба ро­бить нас єди­ни­ми, не­зва­жа­ю­чи на во­ро­жу ар­мію на на­шій зем­лі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.