Бе­з­глу­здість слів

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Пер­шим обу­рив­ся вій­сько­вий екс­перт Ігор Ко­ро­тчен­ко, який по­ві­до­мив, що Ла­твія до­бро­віль­но уві­йшла до СРСР, ко­ли во­на бу­ла сіль­сько­го­спо­дар­ською кра­ї­ною, а в СРСР її пе­ре­тво­ри­ли на ін­ду­стрі­аль­ну. «Зро­би­ли з кра­ї­ни цу­ке­ро­чку», — під­су­му­вав Пе­тро Тол­стой.

Те­му під­хо­пив ла­твій­ський по­лі­тик Ей­нарс Гра­у­діньш, який роз­по­вів, що ра­дян­ську спад­щи­ну в Ла­твії не мо­жуть ро­зі­кра­сти й про­пи­ти до­сі. Пі­сля ці­єї за­яви на облич­чях при­су­тніх у сту­дії ро­сі­ян з’яви­ло­ся пре­зир­ство до ла­ти­шів, які, во­че­видь, не вмі­ють до пу­т­тя ні пи­ти, ні кра­сти. Вза­га­лі, Ей­нарс Гра­у­діньш — уні­каль­на осо­би­стість. Цей спе­ци­фі­чний пер­со­наж, та­кий со­бі ла­тиш за ви­кли­ком, ви­ді­ля­є­ться в за­галь­но­му ря­ду ана­ло­гі­чних те­ле­ві­зій­них на­ціо­наль­них екс­пер­тів, яких за­про­шу­ють для то­го, щоб по­ка­за­ти, що «всі лю­ди сві­ту — за нас». З ці­єю ме­тою з ро­сій­сько­го ефі­ру не ви­ла­зять «укра­ї­нець за ви­кли­ком» Ми­ко­ла Лев­чен­ко, «ізра­їль­тя­нин за ви­кли­ком» Аві­гдор Ескін та ін­ші. Але ні­хто з них не мо­же по­рів­ня­ти­ся за рів­нем бре­хні з Ей­нар­сом Гра­у­дінь­шем, який упер­ше ви­рі­знив­ся во­се­ни 2014 ро­ку, ко­ли від­ре­ко­мен­ду­вав­шись спів­ро­бі­тни­ком ОБСЄ, до якої ні­яко­го сто­сун­ку не мав, роз­по­вів про те, як він ви­явив у До­не­цькій обла­сті по­хо­ва­н­ня 400 жі­нок і дів­чат, уби­тих і згвал­то­ва­них укра­їн­ськи­ми вій­сько­ви­ми. Пі­сля ви­кри­т­тя ці­єї бре­хні йо­го ста­ли рід­ше за­про­шу­ва­ти в ефір, але те­пер, ма­буть, знов зна­до­би­ли­ся йо­го спе­ци­фі­чні зді­бно­сті.

Но­ви­на про те, що При­бал­ти­ка до­бро­віль­но уві­йшла до СРСР, так зди­ву­ва­ла аме­ри­кан­сько­го жур­на­лі­ста Май­кла Бо­ма, що він ви­рі­шив без­по­се­ре­дньо звер­ну­ти­ся до екс­пер­та Ко­ро­тчен­ка, який по­ві­до­мив її. «Іго­рю, — про­ни­кли­во про­тя­гнув ру­ку Майкл Бом, — ме­ні зда­є­ться, що за­раз на­про­ти ме­не сто­їть Су­слов!» Якщо Майкл Бом хо­тів збен­те­жи­ти цим по­рів­ня­н­ням екс­пер­та Ко­ро­тчен­ка або ви­кли­ка­ти в ньо­го роз­ка­я­н­ня, то він ду­же по­ми­лив­ся. По­рів­ня­н­ня з Ми­хай­лом Ан­дрі­йо­ви­чем Су­сло­вим те­пер спри­йма­є­ться в ко­лі ро­сій­ських по­лі­ти­ків і екс­пер­тів як ви­со­кий ком­плі­мент і від­вер­ті ле­сто­щі.

То­му пі­сля по­рів­ня­н­ня з Су­сло­вим екс­перт Ко­ро­тчен­ко роз­пря­мив пле­чі, став ви­ще на зріст, а йо­го мова ста­ла ще грі­зні­шою й ка­те­го­ри­чні­шою, на­че йо­го тіль­ки що й справ­ді при­зна­чи­ли го­лов­ним іде­о­ло­гом дру­гої за си­лою над­дер­жа­ви. «Жо­дно­го роз­ши­ре­н­ня НАТО за ра­ху­нок ко­ли­шніх ра­дян­ських ре­спу­блік — не бу­де!» — грі­зно ви­кри­кнув екс­перт Ко­ро­тчен­ко, що став Су­сло­вим, в облич­чя роз­гу­бле­но­му Май­клу Бо­му. Той спро­бу­вав щось за­пе­ре­чи­ти що­до пра­ва будь-якої дер­жа­ви ви­рі­шу­ва­ти, до яких со­ю­зів во­на хо­че всту­па­ти. «Не бу­де!» — ще грі­зні­ше про­гар­чав Ко­ро­тчен­ко, а Пе­тро Тол­стой під­твер­див: «Ви­рі­шу­ва­ти бу­де­мо ми в то­му, що сто­су­є­ться за­хи­сту на­ших ін­те­ре­сів». Пі­сля чо­го Ко­ро­тчен­ко ви­су­нув ви­мо­гу, щоб у но­вій зов­ні­шньо­по­лі­ти­чній до­ктри­ні Ро­сії бу­ло за­пи­са­но, що весь пост­ра­дян­ський про­стір є зо­ною на­ших на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів. І ще раз, звер­та­ю­чись до жур­на­лі­ста Май­кла Бо­ма, щу­пла фі- гур­ка яко­го в сту­ді­ях зав­жди вті­лює США, НАТО й вза­га­лі весь не­на­ви­сний За­хід, Ко­ро­тчен­ко при­гро­зив: «Май­кле, ми по­ста­ви­мо США на мі­сце. По­хо­вай­те ва­ші ам­бі­ції».

Майкл Бом, а та­кож при­су­тні в сту­дії ре­жи­сер і жур­на­ліст Гри­го­рій Ам­ну­ель і поль­ський жур­на­ліст Зі­гмунд Дзен­це­лов­ський весь час на­ма­га­ли­ся опо­ну­ва­ти тим, хто пред­став­ляв по­зи­цію офі­цій­ної Ро­сії. І це бу­ло аб­со­лю­тно мар­но. Ну як мо­жна опо­ну­ва­ти по­лі­то­ло­го­ві Мар­ко­ву? Або ве­ду­чим Пе­тру Тол­сто­му з Оле­ксан­дром Гор­до­ном? Або спів­ро­бі­тни­ко­ві «КП» Оле­ксан­дру Яков­лє­ву? Або то­му ж Ко­ро­тчен­ку? Бе­зроз­су­дно й не­мо­жли­во спе­ре­ча­ти­ся з тим, з ким у вас не­має жо­дної то­чки до­ти­чно­сті в цін­но­стях і в кар­ти­ні сві­ту. Якщо лю­ди­на твер­до знає, що Зем­ля сто­їть на трьох сло­нах, її з цьо­го зна­н­ня не зіб’єш.

Єди­ним із ро­зум­них лю­дей, хто зайняв аде­ква­тну по­зи­цію в сту­дії пер­шо­го ка­на­лу цьо­го ве­чо­ра, був істо­рик Оле­ксандр Си­тін. Він ані сло­ва не за­пе­ре­чив на все те, що го­во­ри­ли Ко­ро­тчен­ко з Тол­стим і Мар­ков з Гор­до­ном. Він їх уза­га­лі ігно­ру­вав і роз­мов­ляв ли­ше з гля­да­ча­ми, звер­та­ю­чись до них че­рез го­ло­ви ве­ду­чих і всіх ін­ших у сту­дії. І ска­зав вель­ми ро­зум­ні ре­чі. Діа­лог між За­хо­дом і Ро­сі­єю не­мо­жли­вий, оскіль­ки Ро­сія і за­хід пе­ре­бу­ва­ють у рі­зних си­сте­мах ко­ор­ди­нат. Не­мо­жли­вість діа­ло­гу зу­мов­ле­на по­зи­ці­єю Ро­сії, яка по­стій­но по­ру­шує між­на­ро­дне пра­во. Ро­сія весь час го­во­рить: «ми не до­зво­ли­мо». Па­но­ве ро­сі­я­ни, по-ва­шо­му не бу­де! (Це був єди­ний раз, ко­ли істо­рик Оле­ксандр Си­тін оки­нув по­гля­дом сво­їх опо­нен­тів і вза­га­лі звер­нув на них ува­гу). Ро­сія не має ні­якої при­ва­бли­во­сті: ні еко­но­мі­чної, ні куль­тур­ної, ні осві­тньої Крім то­го, Ро­сія во­ло­діє ні­кчем­ним еко­но­мі­чним і вій­сько­вим по­тен­ці­а­лом по­рів­ня­но з За­хо­дом.

Слід ска­за­ти, що та­кий стиль роз­мо­ви, який про­де­мон­стру­вав істо­рик Си­тін, ви­явив­ся до­сить ді­є­вим. Ні­хто з при­су­тніх, по-пер­ше, не пе­ре­бив Си­ті­на під час ви­сту­пу, а по-дру­ге, не став йо­го спро­сто­ву­ва­ти.

Більш то­го, істо­рик Си­тін пер­шим ви­сло­вив дум­ку, з якою на­при­кін­ці пе­ре­да­чі по­го­ди­ли­ся пра­кти­чно всі. Про не­мо­жли­вість діа­ло­гу.

За­вер­шу­ю­чи пе­ре­да­чу, Оле­ксандр Гор­дон ска­зав: «Діа­лог не по­трі­бен і в ни­ні­шній си­ту­а­ції — зло­чин­ний». І до­дав: «По­ки во­ни на ко­лі­нах не при­пов­зуть до нас, щоб про­си­ти ви­ба­че­н­ня й до­мов­ля­ти­ся про діа­лог ви­клю­чно на на­ших умо­вах».

Про­вал са­мі­ту «Ро­сія — НАТО» під­твер­див, що блок НАТО мар­но пе­ре­рвав дво­рі­чну па­у­зу у спіл­ку­ван­ні. Ди­пло­ма­ти Ро­сії і НАТО не мо­жуть роз­мов­ля­ти один з одним. Пе­ре­да­ча «По­ли­ти­ка», де цей про­вал обго­во­рю­вав­ся, пе­ре­кон­ли­во до­ве­ла, що на рів­ні по­лі­ти­ків і екс­пер­тів діа­лог ще менш мо­жли­вий. Оскіль­ки на­віть ко­ли во­ни всі го­во­рять ро­сій­ською мо­вою, все одно скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що при­бі­чни­ки офі­цій­ної ро­сій­ської то­чки зо­ру го­во­рять яко­юсь ін­шою мо­вою. Уя­кій усі сло­ва окре­мо щось означають, а скла­де­ні у фра­зи геть зов­сім по­збав­ля­ю­ться сен­су.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.