Чи тре­ба «збе­рі­га­ти» ву­гіль­ну га­лузь?

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Но­вий гла­ва Мі­н­енер­го­ву­гі­л­ля Ігор На­са­лик у сво­їй ро­бо­ті, ма­буть, має на­мір за­ру­чи­ти­ся під­трим­кою гро­мад­сько­сті. Ми­ну­ло­го че­твер­га він брав участь у за­сі­дан­ні гро­мад­ської ра­ди при сво­є­му ві­дом­стві (йо­го по­пе­ре­дник Во­ло­ди­мир Дем­чи­шин у цьо­му, зда­є­ться, вза­га­лі жо­дно­го ра­зу по­мі­че­ний не був). Мі­ністр за­явив, що виступає про­ти « огуль­но­го » за­кри­т­тя шахт.

«На­ше зав­да­н­ня — збе­рег­ти ву­гіль­ну га­лузь ма­кси­маль­но » , — ци­тує На­са­ли­ка йо­го прес-слу­жба. На дум­ку мі­ні­стра, Укра­ї­ні тре­ба за­йма­ти­ся екс­пор­том еле­ктро­енер­гії до Бі­ло­ру­сі й Мол­до­ви, що до­зво­лить збіль­ши­ти спа­лю­ва­н­ня ву­гі­л­ля на ві­тчи­зня­них ТЕС.

У прин­ци­пі, це не­по­га­ні на­мі­ри. Осо­бли­во що­до гро­мад­сько­сті. Де­що скла­дні­ше оці­ни­ти пра­гне­н­ня збе­рег­ти й на­віть роз­ви­ну­ти те, чо­го по­пе­ре­дник на­ма­гав­ся по­зба­ви­ти­ся. У всій Єв­ро­пі й усьо­му сві­ті за­раз та­кий тренд: за­кри­ва­ють не ли­ше ша­хти, а й го­лов­них спо­жи­ва­чів їхньої про­ду­кції — те­пло­еле­ктро­стан­ції пе­ре­хо­дять на аль­тер­на­тив­ні дже­ре­ла енер­гії. У Єв­ро­пі й США ма­кси­маль­но ви­ко­ри­сто­ву­ють сон­це, ві­тер, а та­кож біо­ре­сур­си. До­да­тко­вим сти­му­лом для та­ких рі­шень ста­ли Па­ризь­кі уго­ди що­до клі­ма­ту, які най­ближ­чи­ми дня­ми зби­ра­є­ться під­пи­са­ти та­кож і Укра­ї­на.

Го­ді й ка­за­ти, що для нас від­мо­ва від ву­гі­л­ля — це ду­же скла­дне рі­ше­н­ня. З одно­го бо­ку, йо­го за­па­сів у кра­ї­ні має ви­ста­чи­ти за ни­ні­шньо­го рів­ня ви­до­бу­тку ще при­бли­зно на 100 ро­ків, а за де­яки­ми оцін­ка­ми — й на 500. Але за­кри­т­тя шахт та одно­ча­сний актив­ний роз­ви­ток під­при­ємств, що ге­не­ру­ють еле­ктро­енер­гію за до­по­мо­гою аль­тер­на­тив­них дже­рел, ви­ма­га­ють фі­нан­со­вих вкла­день, яких в Укра­ї­ни сьо­го­дні не­має.

От­же, в кра­ї­ні су­сі­дять і про­ти­бор­ству­ють дві тен­ден­ції. Одна по­ля­гає в то­му, щоб ре­фор­му­ва­ти й лі­бе­ра­лі­зу­ва­ти ри­нок ву­гі­л­ля, під­ви­щу­ва­ти ефе­ктив­ність і змен­шу­ва­ти не­га­тив­ну дію ву­гіль­ної про­ми­сло­во­сті і те­пло- вої ге­не­ра­ції на дов­кі­л­ля, за­без­пе­чу­ва­ти ві­тчи­зня­ним ву­гі­л­лям за еко­но­мі­чно об­грун­то­ва­ни­ми ці­на­ми як укра­їн­ську ме­та­лур­гію, так і те­пло­ві еле­ктро­стан­ції. Ін­ша пе­ред­ба­чає кар­ди­наль­не та аб­со­лю­тне, як це за­раз від­бу­ва­є­ться в Єв­ро­пі, ви­клю­че­н­ня ву­гі­л­ля з пе­ре­лі­ку дже­рел пер­вин­ної енер­гії.

Екс­пер­ти «Дня» вва­жа­ють, що в ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві Укра­ї­на все-та­ки бу­де ви­му­ше­на йти пер­шим із на­ве­де­них ви­ще ва­рі­ан­тів, одно­ча­сно опра­цьо­ву­ю­чи й на­гро­ма­джу­ю­чи ре­сур­си для дру­го­го. Але в се­ре­дньо— й дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві від­мо­ва від ву­гі­л­ля стає для нас без­аль­тер­на­тив­ним ва­рі­ан­том. Вла­сне, він міг би бу­ти ви­ко­ри­ста­ний і ра­ні­ше, але тут ви­ни­ка­ли й ви­ни­ка­ють дві про­бле­ми: де взя­ти гро­ші й що ро­би­ти з лю­дьми?

Тим ча­сом, уже й сьо­го­дні на ці за­пи­та­н­ня є не­по­га­ні від­по­віді. З ни­ми дня­ми озна­йо­мив гро­мад­ськість пред­став­ник Цен­тру мо­ні­то­рин­гу рин­ку пра­ці Ма­ксим Пра­со­лов. «Ми жи­ве­мо в ду­же ці­ка­вий час, ко­ли ву­гі­л­ля за­кін­чи­ло­ся, — ди­вує він та­ким твер­дже­н­ням і про­дов­жує: — Але за­кін­чи­ло­ся во­но не в ша­хтах, а від­по­від­но до ци­ві­лі­за­цій­но­го ви­бо­ру пла­не­ти».

Шо­тлан­дія цьо­го ти­жня, роз­по­від­ає Пра­со­лов, ви­ве­ла з екс­плу­а­та­ції остан­ню ву­гіль­ну еле­ктро­стан­цію. Ки­тай цьо­го ро­ку за­кри­ває ти­ся­чу ву­гіль­них шахт і звіль­няє при­бли­зно 1,3 міль­йо­на під­зем­них ро­бі­тни­ків. « Ко­ли ми го­во­ри­мо про ри­нок ву­гі­л­ля, про ін­ве­сти­ції у ву­гіль­ну га­лузь, нам не слід за­бу­ва­ти, що на це від­ве­де­но ма­кси­мум 15 ро­ків, за які нам слід при­ду­ма­ти, чим за­мі­ню­ва­ти і ву­гі­л­ля, і ву­гіль­ну еле­ктро­ге­не­ра­цію», — про­гно­зує Пра­со­лов.

«Зав­да­н­ня на­шо­го цен­тру, — роз­по­від­ає він, — ви­ро­би­ти мо­дель ре­стру­кту­ри­за­ції люд­сько­го ка­пі­та­лу в про­це­сі за­кри­т­тя ву­гіль­них ви­ро­бництв». За сло­ва­ми екс­пер­та, в Укра­ї­ні пла­ну­є­ться за­кри­ти 12 не­ефе­ктив­них шахт. Але сьо­го­дні в кра­ї­ні не­має стра­те­гії пе­ре­хо­ду на но­вий те­хно­ло­гі­чний устрій в енер­ге­ти­ці.

«Ми пе­ре­бу­ва­є­мо за­раз се­ред тих, хто від­стає в то­му, що сто­су­є­ться мо­дер­ні­за­ції еле­ктро­ге­не­ра­ції», — за­зна­чає Пра­со­лов і до­дає: — Весь світ пе­ре­хо­дить до по­нов­лю­ва­них дже­рел енер­гії. На­при­клад, у Ні­меч­чи­ні 30 гі­га­ват ге­не­ра­ції, за­без­пе­че­них по­нов­лю­ва­ни­ми дже­ре­ла­ми, фор­му­ють 380 ти­сяч ро­бо­чих місць. І при­бли­зно 60 ти­сяч із них за­йма­ють пе­ре­ква­лі­фі­ко­ва­ні ша­хта­рі. Та­ким чи­ном, Ні­меч­чи­на ви­рі­шує й со­ці­аль­не пи­та­н­ня, і пи­та­н­ня за­мі­ще­н­ня ву­гіль­ної ге­не­ра­ції но­ви­ми дже­ре­ла­ми енер­гії».

Пі­сля ше­сти мі­ся­ців ро­бо­ти Центр мо­ні­то­рин­гу рин­ку пра­ці за­про­по­ну­вав Мі­н­енер­го­ву­гі­л­ля про­гра­му ре­стру­кту­ри­за­ції люд­сько­го ка­пі­та­лу шля­хом ство­ре­н­ня но­вих ро­бо­чих місць. «До ре­чі, — до­дає Пра­со­лов, — про но­ві ро­бо­чі мі­сця у нас в кра­ї­ні ні­хто чо­мусь не го­во­рить. Жо­ден ке­рів­ник не ста­вить пе­ред со­бою та­кої ме­ти. Адже всі кра­ї­ни за­раз зма­га­ю­ться в цьо­му се­кто­рі».

«На­ша ідея по­ля­гає в то­му, що ми мо­гли б пе­ре­ро­би­ти спо­жи­ва­чів еле­ктро­енер­гії (ша­хти) на її ви­ро­бни­ків, — роз­кри­ває ке­рів­ник про­гра­ми її суть. — Адже ша­хти во­ло­ді­ють роз­ви­ну­тою ін­фра­стру­кту­рою: за­лі­зни­ця­ми, транс­порт­ни­ми й пе­ре­ван­та­жу­валь­ни­ми по­ту­жно­стя­ми, еле­ктри­чни­ми під­стан­ці­я­ми як мі­ні­мум у 32 ме­га­ва­ти ко­жна».

«За Гір­ни­чим за­ко­ном дер­жа­ва, за­кри­ва­ю­чи ша­хту, має зруй- ну­ва­ти всі її бу­дів­лі та спо­ру­ди й на­віть ре­куль­ти­ву­ва­ти зем­лю, — жа­лі­є­ться Пра­со­лов. — Атам на со­тні міль­йо­нів до­ла­рів май­на, яке мо­же пра­цю­ва­ти в но­вій енер­ге­ти­ці або ста­ти осно­вою для ство­ре­н­ня ін­ду­стрі­аль­них, аграр­них або ло­гі­сти­чних пар­ків. Усю пе­ре­ра­хо­ва­ну ін­фра­стру­кту­ру мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти або пе­ре­бу­ду­ва­ти, транс­фор­му­ва­ти, про­ве­сти ре­ін­ду­стрі­а­лі­за­цію, ство­рив­ши та­ким чи­ном ро­бо­чі мі­сця для звіль­не­них ша­хта­рів».

«І най­ці­ка­ві­ше, — за­зна­чає до­слі­дник, — ша­хта­рі, на від­мі­ну від ду­же ба­га­тьох пра­ців­ни­ків ін­ших про­фе­сій, во­ло­ді­ють ду­же ши­ро­кою ква­лі­фі­ка­ці­єю. 17 спе­ці­аль­но­стей ша­хта­рів від­по­від­а­ють при­бли­зно 40 спе­ці­аль­но­стям в ін­ших се­кто­рах. Ко­жен ша­хтар має на бор­ту по 6—7 про­фе­сій. Під зем­лею він має бу­ти і еле­ктро­те­хні­ком, і слю­са­рем, і транс­порт­ни­ком. Ая­кщо у ньо­го є ці­лий на­бір ком­пе­тен­цій, йо­го лег­ко пе­ре­ква­лі­фі­ку­ва­ти».

«Ми пе­ре­ві­ри­ли цю гі­по­те­зу, за­про­по­ну­вав­ши ін­ве­сто­рам роз­гля­ну­ти мо­жли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти еле­мен­ти ша­хтної ін­фра­стру­кту­ри, — ді­ли­ться пер­шим успі­хом Пра­со­лов, — і ін­те­рес до цьо­го був, ми зна­йшли та­ких ін­ве­сто­рів. Але ми ро­зу­мі­є­мо, що у нас по­ки не­має для та­ких про­е­ктів юри­ди­чних ме­ха­ні­змів. Дер­жа­ва зо­бов’яза­на все зруй­ну­ва­ти, ви­тра­тив­ши на це ве­ли­кі гро­ші, а 50% ко­штів їй до­ве­де­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на лі­кві­да­цію на­слід­ків лі­кві­да­ції — на при­ро­до­охо­рон­ні за­хо­ди » . От­же, тре­ба зро­би­ти ду­же ба­га­то: ухва­ли­ти від­по­від­ні за­ко­ни й пе­ред­ба­чи­ти га­ран­тії ін­ве­сто­рам. Пра­со­лов роз­по­від­ає про до­свід Поль­щі, де за 1 зло­тий від­да­ва­ли ін­ве­сто­рам ін­фра­стру­кту­ру шахт для ство­ре­н­ня там ін­ду­стрі­аль­них або ін­ших пар­ків.

«День» роз­по­вів про іні­ці­а­ти­ву Цен­тру мо­ні­то­рин­гу рин­ку пра­ці гла­ві Кон­фе­де­ра­ції віль­них проф­спі­лок і Не­за­ле­жної проф­спіл­ки гір­ни­ків Укра­ї­ни Ми­хай­лу Во­лин­цю й за­пи­тав, чи під­три­має проф­спіл­ка ідею пе­ре­тво­ре­н­ня шахт на ін­ду­стрі­аль­ні пар­ки, де мо­гли б пра­цю­ва­ти ко­ли­шні ша­хта­рі.

«Пра­со­лов пра­виль­но го­во­рить, що тре­ба збе­рег­ти ін­фра­стру­кту­ру, — ска­зав «Дню» Во­ли­нець. — Не мо­жна зни­щу­ва­ти Бу­дин­ки куль­ту­ри, що на­ле­жать ша­хтам, адмі­ні­стра­тив­но-по­бу­то­ві при­мі­ще­н­ня, за­лі­зни­чні ві­тки, еле­ктро­під­стан­ції й еле­ктро­ме­ре­жі». «До то­го ж, про­дов­жу­вав проф­спіл­ко­вий лі­дер, за­кри­т­тю шахт, як пра­ви­ло, пе­ре­дує роз­кра­да­н­ня май­на, чо­му слід про­ти­сто­я­ти. І в цьо­му ми з ним зго­дні. Але хоч би на­скіль­ки при­ва­бли­ви­ми бу­ли, на пер­ший погляд, ідеї Пра­со­ло­ва, проф­спіл­ки їх не під­три­ма­ють, хо­ча б то­му, що в їхній осно­ві — за­кри­т­тя шахт».

« До то­го ж, Пра­со­лов про­по­нує ан­глій­ський ва­рі­ант від­мо­ви від ву­гі­л­ля, яке ви­зна­не між­на­ро­дни­ми об’ єд­на­н­ня­ми проф­спі­лок най­гір­шим, — до­дав Во­ли­нець. — Аяк бу­ти з енер­го­без­пе­кою кра­ї­ни? Адже пі­сля то­го, як Ро­сія ане­ксу­ва­ла наш Крим з йо­го за­па­са­ми га­зу, са­ме роз­ві­да­ні за­па­си ву­гі­л­ля те­пер ви­зна­ча­ють енер­ге­ти­чний по­тен­ці­ал Укра­ї­ни». Ако­ли «День» на­га­дав про про­бле­ми з еко­ло­гі­єю й клі­ма­том, які ство­рює спа­лю­ва­н­ня ву­гі­л­ля, Во­ли­нець, у свою чер­гу, на­га­дав, що за­раз укра­їн­ська промисловість про­сто­ює, і на­ша кра­ї­на отри­мує за це ви­на­го­ро­ду від мі­жна­ро­дно­го спів­то­ва­ри­ства, якою, на жаль, не мо­же роз­по­ря­ди­ти­ся...

Екс­перт про­по­нує за­мість за­кри­тих шахт ство­рю­ва­ти ін­ду­стрі­аль­ні пар­ки. Проф­спіл­ки — про­ти

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.