«Це ду­же по­га­но – для нас і для Єв­ро­пи»

Екс­пер­ти — про не­спо­ді­ва­ну пе­ре­мо­гу в пер­шо­му ту­рі на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах в Ав­стрії пред­став­ни­ка про­ро­сій­ської Пар­тії Сво­бо­ди

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

На пре­зи­дент­ський ви­бо­рах в Ав­стрії, які від­бу­ли­ся ми­ну­лої не­ді­лі, ста­ло­ся кіль­ка не­спо­ді­ва­нок. По-пер­ше, не­о­чі­ку­ва­но для всіх огля­да­чів на пер­ше мі­сце ви­йшов кан­ди­дат від пра­во­по­пу­ліст­ської Пар­тії Сво­бо­ди Нор­берт Го­фер. За під­сум­ка­ми під­ра­хун­ку го­ло­сів, 45-рі­чний Го­фер лі­ди­рує з по­ка­зни­ком в 36,4%. На дру­го­му мі­сці — по­за­пар­тій­ний 72- рі­чний Але­ксан­дер Ван дер Бел­лен, яко­го під­три­мує Пар­тія зе­ле­них. За ньо­го про­го­ло­су­ва­ли 20,4% ви­бор­ців. Са­ме ця двій­ка лі­де­рів ві­зьме участь у дру­го­му ту­рі ви­бо­рів пре­зи­ден­та Ав­стрії, який від­бу­де­ться 22 трав­ня.

По-дру­ге, упер­ше за остан­ні по­над пів­сто­лі­т­тя у дру­гий тур не про­хо­дять кан­ди­да­ти від най­біль­ших пар­тій кра­ї­ни. Кан­ди­да­ти від по­лі­ти­чних сил, що вхо­дять до прав­ля­чої ко­а­лі­ції, Ру­дольф Гунд­стор­фер від Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чної пар­тії Ав­стрії та Ан­дре­ас Коль від кон­се­рва­тив­ної Ав­стрій­ської на­ро­дної пар­тії на­бра­ли оби­два при­бли­зно 12 від­со­тків.

По-тре­тє, 36 від­со­тків го­ло­сів — це най­кра­щий ре­зуль­тат пра­вих по­пу­лі­стів на фе­де­раль­но­му рів­ні на ви­бо­рах в Ав­стрії.

Ха­ра­ктер­но, що кан­ди­дат від на­ціо­на­лі­сти­чної Пар­тії Сво­бо­ди Нор­берт Го­фер переміг в усіх зем­лях Ав­стрії, за ви­ня­тком Ві­дня. Слід за­зна­чи­ти, що Го­фер на­ле­жить до пар­тії, яка ві­до­ма най­біль­шою сим­па­ті­єю до Ро­сії се­ред усіх по­лі­ти­чних сил Ав­стрії.

Під час кам­па­нії він ви­сло­вив­ся за тер­мі­но­ве зня­т­тя сан­кцій, за спів­пра­цю в енер­ге­ти­чній сфе­рі і за розв’яза­н­ня укра­їн­сько-ро­сій­ської кри­зи на осно­ві «пра­ва на­ро­дів на са­мо­ви­зна­че­н­ня».

Ре­зуль­тат пер­шо­го ту­ру пре­зи­дент­ських ви­бо­рів шо­ку­вав ба­га­тьох у Ав­стрії. Адже, згі­дно з опи­ту­ва­н­ня­ми на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів, лі­ди­ру­вав ко­ли­шній лі­дер Пар­тії зе­ле­них. Від­так ба­га­то хто роз­гля­дає та­кий ре­зуль­тат як про­те­стне го­ло­су­ва­н­ня. Ли­ше 12% ав­стрій­ців вва­жа­ють, що кра­ї­на ру­ха­є­ться у пра­виль­но­му на­прям­ку, а 52% ма­ють зов­сім про­ти­ле­жну дум­ку.

Та­кий ре­зуль­тат озна­чає ве­ли­ку пе­ре­мо­гу для Пар­тії Сво­бо­ди, що за­зна­ла не зов­сім до­брої сла­ви за ча­сів го­ло­ву­ва­н­ня її лі­де­ра Йор­га Хай­де­ра, який уже по­мер. Не­що­дав­ні опи­ту­ва­н­ня свід­чать, що Пар­тія Сво­бо­ди мо­же лег­ко ви­гра­ти ви­бо­ри, отри­ма­ти більш ніж 30% го­ло­сів на ви­бо­рах. Ця пар­тія ско­ри­ста­ла­ся стра­ха­ми від мо­жли­во­го при­то­ку бі­жен­ців у кра­ї­ну. Від по­ча­тку кри­зи Ав­стрія прийня­ла біль­ше бі­жен­ців на ду­шу на­се­ле­н­ня, ніж Ні­меч­чи­на. У цьо­му від­но­шен­ні ре­зуль­та­ти ви­бо­рів слу­гу­ва­ти­муть як на­га­ду­ва­н­ня ін­шим кра­ї­нам ЄС по­лі­ти­чної ці­ни за при­йом бі­жен­ців.

Успіх Го­фе­ра та­кож акцен­тує на по­ту­жно­сті ан­ти­єв­ро­пей­сько­го ме­си­джа в той час, ко­ли Єв­ро­па за­ли­ша­є­ться гли­бо­ко роз­ді­ле­ною у про­ти­сто­ян­ні чи­слен­ним ви­кли­кам, по­чи­на­ю­чи від еко­но­мі­чної ста­гна­ції до кри­зи бі­жен­ців.

«Пе­ре­мо­га Го­фе­ра у пер­шо­му ту­рі де­мон­струє, що ве­ли­кий від­со­ток ав­стрій­сько­го на­се­ле­н­ня від­дає пе­ре­ва­гу ав­то­ри­тар­ній по­лі­ти­ці, яка з’яви­ла­ся в Угор­щи­ні і Поль­щі остан­ні­ми ро­ка­ми: осла­бле­н­ня пар­ла­мен­ту, під­рив ба­лан­су вла­ди, опо­зи­ція ди­ре­кти­вам Брюс­се­ля і обме­же­н­ня сво­бо­ди пре­си», — на­пи­сав ви­да­тний ав­стрій­ський жур­на­ліст у ко­мен­та­рі для Der Standard.

Сам Го­фер до по­да­н­ня сво­єї кан­ди­да­ту­ри на ці ви­бо­ри був ма­ло ві­до­мий за ме­жа­ми пар­тії. Ін­же­нер за осві­тою, він за­во­ю­вав ре­пу­та­цію у Пар­тії Сво­бо­ди як «го­лов­ний іде­о­лог» та го­лов­ний ав­тор її пла­тфор­ми. Го­фер, який був час­тко­во па­ра­лі­зо­ва­ний під час по­льо­ту з па­ра­пла­ном, при­вер­нув до се­бе ува­гу пу­блі­ки як за­хи­сник прав ін­ва­лі­дів.

Успіх Го­фе­ра і йо­го за­яви як мо­жли­во­го май­бу­тньо­го пре­зи­ден­та Ав­стрії що­до зня­т­тя сан­кцій про­ти Ро­сії не мо­жуть не хви­лю­ва­ти Укра­ї­ну.

« Це ду­же по­га­но — для нас і для Єв­ро­пи. ЄС пе­ре­бу­ває на за­ка­ті. Єв­ро­пей­ська ідея йде в не­бу­т­тя, за­ли­ша­ю­чи по со­бі ва­ку­ум, який за­пов­ню­є­ться про­пу­тін­ськи­ми «пра­гма­ти­ка­ми». Го­фер — це ду­же по­га­но. Го­фер — це про­ти ЄС і за Ро­сію. Бел­лен — про­сто за Ро­сію», — про­ко­мен­ту­вав «Дню» на умо­вах ано­нім­но­сті ре­зуль­та­ти пер­шо­го ту­ру укра­їн­ський ди­пло­мат.

Да­рія ГАЙДАЙ, ана­лі­тик Iн­сти­ту­ту сві­то­вої по­лі­ти­ки, Ки­їв:

— Рей­тинг Пар­тії Сво­бо­ди ста­біль­но зро­стає про­тя­гом остан­ніх ро­ків, то­му ви­со­кий від­со­ток їхньо­го кан­ди­да­та у пре­зи­ден­ти був про­гно­зо­ва­ним. Не­о­чі­ку­ва­ним став ве­ли­че­зний від­рив Нор­бер­та Го­фе­ра від йо­го най­ближ­чо­го су­пер­ни­ка, лі­де­ра «зе­ле­них» Але­ксан­де­ра Ван дер Бел­ле­на — 36% про­ти 20%.

Ав­стрія за­раз пе­ре­жи­ває пе­ре­лом­ний пе­рі­од, пов’яза­ний із за­кін­че­н­ням т.зв. ери ве­ли­ких ко­а­лі­цій», ко­ли дві по­лі­ти­чні си­ли — На­ро­дна пар­тія та Со­ці­ал­де­мо­кра­ти­чна пар­тія — ке­ру­ва­ли кра­ї­ною про­тя­гом пів­сто­лі­т­тя. Ав­стрій­ці шу­ка­ють аль­тер­на­ти­ву, і на­ра­зі ці­єю аль­тер­на­ти­вою є Пар­тія Сво­бо­ди. Вча­сно роз­пі­знав­ши стра­хи і пре­фе­рен­ції еле­кто­ра­ту, Пар­тія Сво­бо­ди з но­вим лі­де­ром Хайн­цо­мКрі­сті­а­ном Штра­хе по­ча­ла апе­лю­ва­ти до тра­ди­цій­них хри­сти­ян­ських цін­но­стей із до­да­ва­н­ням ан­ти­ім­мі­грант­ських та ан­ти­на­тів­ських ме­си­джів, а та­кож жорс­ткої кри­ти­ки ЄС. На тлі мі­гра­цій­ної кри­зи пред­став­ни­ки Пар­тії Сво­бо­ди збіль­шу­ють свою при­су­тність у мі­сце­вих ор- га­нах вла­ди. На­га­да­є­мо, що у жов­тні 2015 ро­ку уль­тра­пра­ві на­бра­ли по­над 30% го­ло­сів у Ві­дні.

Що­до їхніх сим­па­тії до Ро­сії, то му­шу ви­зна­ти, що в Ав­стрії не­має жо­дної по­лі­ти­чної си­ли, на­ла­што­ва­ної кри­ти­чно що­до Крем­ля. Рі­зни­ця ли­ше у ри­то­ри­ці, однак на пра­кти­ці всі ви­сту­па­ють за діа­лог та якнай­швид­шу нор­ма­лі­за­цію від­но­син, по­шук кон­сен­су­су із вра­ху­ва­н­ням ін­те­ре­сів Ро­сії. До­сить по­ка­зо­вим у цьо­му кон­текс­ті був не­що­дав­ній скан­дал із го­ло­вою ген­шта­бу Ав­стрії. На по­ча­тку кві­тня він зу­стрів­ся і про­вів дру­жню бе­сі­ду зі сво­їм ро­сій­ським ко­ле­гою (при цьо­му, на­га­даю, Ав­стрія — ней­траль­на дер­жа­ва). Ро­сій­ські ЗМІ опу­блі­ку­ва­ли зміст роз­мо­ви, яка, як вва­жа­ли ав­стрій­ці, бу­ла кон­фі­ден­цій­ною. У Ві­дні бу­ли ду­же не­за­до­во­ле­ні та­ким по­во­ро­том, во­ни б во­лі­ли збе­рег­ти зміст роз­мо­ви у та­єм­ни­ці від пу­блі­ки.

Мо­жли­во, Пар­тія Сво­бо­ди бу­де більш від­кри­та у сво­їх кон­та­ктах з ро­сій­ськи­ми пред­став­ни­ка­ми, однак це зов­сім не озна­чає, що йде­ться про прин­ци­по­ву змі­ну по­лі­ти­ки. Зві­сно, Брюссель не мо­же не турбувати ріст популярності праворадикалів у Ав­стрії. Мо­жна зга­да­ти, що 2000 ро­ку вхо­дже­н­ня Пар­тії Сво­бо­ди до уря­ду як мо­лод­шо­го ко­а­лі­цій­но­го пар­тне­ра спро­во­ку­ва­ло акції про­те­стів як у са­мій Ав­стрії, так і за кор­до­ном. А ЄС впер­ше у сво­їй істо­рії за­про­ва­див ди­пло­ма­ти­чні сан­кції про­ти кра­ї­ни-чле­на. Зви­чай­но, сьо­го­дні зов­сім ін­ша си­ту­а­ція, адже ми спо­сте­рі­га­є­мо ріст популярності пра­вих пар­тій май­же у всіх кра­ї­нах ЄС. Це не проблема одні­єї Ав­стрії, це си­стем­на проблема, пов’яза­на із роз­ча­ру­ва­н­ням по­лі­ти­кою Брюс­се­ля. Лі­де­рам ЄС до­ве­де­ться ви­рі­шу­ва­ти, як ре­а­гу­ва­ти на цей но­вий ви­клик. Во­дно­час не варто дра­ма­ти­зу­ва­ти си­ту­а­цію. В осно­ві ав­стрій­ської зов­ні­шньої по­лі­ти­ки ле­жать еко­но­мі­чні ін­те­ре­си, то­му на­вряд чи кри­ти­чні за­яви на адре­су Брюс­се­ля транс­фор­му­ю­ться у будь-які ра­ди­каль­ні кро­ки, що мо­жуть на­шко­ди­ти еко­но­мі­чним по­зи­ці­ям Ав­стрії все­ре­ди­ні Со­ю­зу. Крім то­го, ва­жли­ве зна­че­н­ня має по­зи­ція Ні­меч­чи­ни — го­лов­но­го еко­но­мі­чно­го пар­тне­ра Ав­стрії.

Як ді­я­ти Укра­ї­ні? У рам­ках іні­ці­а­ти­ви «Ау­дит зов­ні­шньої по­лі­ти­ки» ІСП про­ана­лі­зу­вав укра­їн­сько-ав­стрій­ські відносини за остан­ні 10 ро­ків, щоб ви­зна­чи­ти спіль­ні то­чки до­ти­ку. Пре­зен­та­ція ре­ко­мен­да­цій від­бу­де­ться у че­твер, 28 кві­тня. Ви­рі­шаль­ну роль у фор­му­ван­ні по­лі­ти­ки Ав­стрії що­до Укра­ї­ни ві­ді­гра­ва­ти­ме вну­трі­шня си­ту­а­ція в Укра­ї­ні. По­лі­ти­чна не­ста­біль­ність, по­гір­ше­н­ня еко­но­мі­чної і со­ці­аль­ної си­ту­а­ції зро­блять Укра­ї­ну «не­ці­ка­вою» для ав­стрій­ських ін­ве­сто­рів, а от­же, і для осіб, які ухва­лю­ють рі­ше­н­ня.

«БРЮССЕЛЬ НЕ МО­ЖЕ НЕ ТУРБУВАТИ РІСТ ПОПУЛЯРНОСТІ ПРАВОРАДИКАЛІВ У АВ­СТРІЇ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.