Крім НАТО, нам по­трі­бна «ко­а­лі­ція швид­ких»

«Не­спо­ді­ва­ні фі­нан­со­ві на­вча­н­ня» як но­вий вид стри­му­ва­н­ня агре­сії Ро­сії

Den (Ukrainian) - - День Планети - Едвард ЛУКАС, стар­ший ві­це-пре­зи­дент Цен­тру ана­лі­зу єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки

Те­ма са­мі­ту НАТО у Вар­ша­ві, що від­бу­де­ться в ли­пні, стає чі­ткі­шою. На Мі­жна­ро­дно­му фо­ру­мі у спра­вах без­пе­ки GLOBSEC 2016, що від­був­ся в Бра­ти­сла­ві (15—17 кві­тня), го­во­ри­ли про те, що пи­та­н­ня «по­стій­ної ро­та­ції» ще не ви­рі­ше­но. Ма­є­ться на ува­зі, що до­сить ве­ли­ка кіль­кість вій­сько­вих США та ін­ших іно­зем­них військ ре­гу­ляр­но в’їжджа­ти­ме і ви їж д жа ти ме з при фрон то вих дер­жав.

Біль­ше то­го, ціл­ком імо­вір­но, що штаб-квар­ти­ру но­во­ство­ре­них сил швид­ко­го ре­а­гу­ва­н­ня НАТО бу­де роз­та­шо­ва­но в Поль­щі. Це бу­де не стіль­ки «ба­за», скіль­ки сим­во­лі­чне та фі­зи­чне на­га­ду­ва­н­ня про те, що Альянс сер­йо­зно від­да­ний за­без­пе­чен­ню те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни...

Це не­об­хі­дні, однак ще не­до­ста­тні умо­ви для змен­ше­н­ня стур­бо­ва­но­сті цьо­го ре­гіо­ну що­до без­пе­ки. У Крем­ля все ще за­ли­ша­ю­ться дві пе­ре­ва­ги. Рі­ше­н­ня в НАТО ухва­лю­ю­ться над­то по­віль­но. Ро­сія мо­же ство­ри­ти ха­ос — за­во­ру­ше­н­ня, еко­ло­гі­чні та ін­фра­стру­ктур­ні над­зви­чай­ні си­ту­а­ції, про­бле­ми з тран­зи­том че­рез Ка­лі­нін­град — як при­від для «гу­ма­ні­тар­но­го» втру­ча­н­ня. При­фрон­то­ві дер­жа­ви за­кли­чуть за­сто­су­ва­ти Ста­т­тю 5 Ва­шинг­тон­сько­го до­го­во­ру. Але Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чній Ра­ді мо­же зна­до­би­ти­ся кіль­ка днів, щоб пе­ре­ко­на­ти­ся в до­ціль­но­сті на­да­н­ня до­зво­лу за­сто­су­ва­ти вій­сько­ву від­по­відь. На той час мо­же ви­яви­ти­ся, що вже над­то пі­зно.

Окрім НАТО, нам по­трі­бна «ко­а­лі­ція швид­ких». Кра­ї­ни, які здат- ні швид­ко пе­ре­мі­ща­ти вій­ська в ре­гіон, по­вин­ні пра­кти­ку­ва­ти­ся в цьо­му са­мо­стій­но або спіль­но, па­ра­лель­но з — але не­за­ле­жно від — ді­яль­но­стю НАТО. Спо­лу­че­ні Шта­ти, Ве­ли­ко­бри­та­нія, Ні­дер­лан­ди та Нор­ве­гія зда­тні це ро­би­ти, Ні­меч­чи­на — та­кож, зва­жа­ю­чи на за­яви її мі­ні­стра обо­ро­ни Ур­су­ли фон дер Ля­єн на фо­ру­мі GLOBSEC. Кра­ї­ни, що не є уча­сни­ця­ми НАТО, — Шве­ція і Фін­лян­дія, теж ба­га­то чо­го мо- жуть зро­би­ти, щоб під­три­ма­ти сво­їх схі­дних су­сі­дів.

Але Ро­сія має ще одну пе­ре­ва­гу — вій­сько­ву си­лу. У Крем­ля є вій­сько­ва пе­ре­ва­га в Бал­тій­сько­му ре­гіо­ні — біль­ше військ, кра­ща про­ти­по­ві­тря­на обо­ро­на і ба­га­то та­кти­чної ядер­ної зброї. На вій­сько­во­му жар­го­ні це озна­чає «еска­ла­цій­не до­мі­ну­ва­н­ня». На ран­ньо­му ета­пі кон­флі­кту Ро­сія мо­же про­сто під­ня­ти став­ки; а якщо «ко­а­лі­ція швид­ких» не спро­мо­же­ться зу­пи­ни­ти ата­ку, то За­хід швид­ко ста­не за­ле­жним від ядер­ної зброї як край­ньої га­ран­тії без­пе­ки.

Те­о­ре­ти­чно НАТО не по­вин­но обме­жу­ва­ти­ся від­по­від­дю на ро­сій­ську агре­сію що­до Бал­ти­ки кон­кре­тно у цьо­му ре­гіо­ні. Якщо Ро­сія ата­кує НАТО в одно­му мі­сці, то НАТО має зав­да­ва­ти уда­ри Ро­сії по­всю­ди. Але пла­нів на та­ку все­ося­жну від­по­відь до- сі не існує. По­лі­ти­ки у Ва­шинг­то­ні чи де­ін­де мо­жуть по­бо­я­ти­ся розв’яза­ти тре­тю сві­то­ву вій­ну. Ро­сія це знає, що ство­рює не­без­пе­чну спо­ку­су ви­про­бу­ва­ти рі­шу­чість За­хо­ду.

На ща­стя, у нас є кра­щий за­сіб стри­му­ва­н­ня, ніж ядер­на зброя. Це — гро­ші. Ахіл­ле­со­ва п’ята Ро­сії — її за­ле­жність від фі­нан­со­вої си­сте­ми За­хо­ду. Во­на ви­ко­ри­сто­вує фі­нан­со­ві рин­ки і пла­ті­жні си­сте­ми, а її елі­та від­ми­ває на­гра­бо­ва­не че­рез офшор­ні та ін­ші ком­па­нії.

За­раз нам не­об­хі­дно по­пра­кти­ку­ва­тись у то­му, як ви­ко­ри­ста­ти цю слаб­кість. На фо­ру­мі GLOBSEC я ви­су­нув ідею «не­спо­ді­ва­ні фі­нан­со­ві на­вча­н­ня». Кремль про­во­дить спря­мо­ва­ні на за­ля­ку­ва­н­ня вій­сько­ві на­вча­н­ня із за­сто­су­ва­н­ням тан­ків і лі­та­ків. Ми мо­же­мо сфор­му­ва­ти транс­а­тлан­ти­чну гру­пу фі­нан­со­вих ін­спе­кто­рів, шпи­гу­нів-«не­ви­ди­мок», по­лі­цей­ських і про­ку­ро­рів і по­про­си­ти їх про­ду­ма­ти, що во­ни змо­жуть зро­би­ти, щоб у над­зви­чай­ній си­ту­а­ції опе­ра­тив­но за­мо­ро­зи­ти й ви­лу­чи­ти ро­сій­ські акти­ви, та яко­мо­га бо­лі­сні­ше від­рі­за­ти Ро­сію від сві­то­вої фі­нан­со­вої си­сте­ми.

На­віть про­ве­де­н­ня та­ких на­вчань (або ви­то­ку в пре­су яки­хось де­та­лей) бу­ло б до­ста­тньо, щоб си­гна­лі­зу­ва­ти Ро­сії, що ми сер­йо­зно на­ла­што­ва­ні що­до стри­му­ва­н­ня. Та­кі на­вча­н­ня ви­сві­тлять юри­ди­чні, ло­гі­сти­чні та ін­ші про­бле­ми, з яки­ми ми мо­же­мо зі­ткну­тись у ра­зі справ­жньої кри­зи. То­му їх кра­ще ви­рі­шу­ва­ти за­зда­ле­гідь. Та­ким чи­ном, нам ні­ко­ли не до­ве­де­ться за­сто­со­ву­ва­ти їх на­справ­ді.

ФОТО АР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.