АМК ви­ма­гає не­за­ле­жно­сті

Іна­кше, вва­жає екс­перт, в Укра­ї­ні збе­рі­га­ти­ме­ться еко­но­мі­ка не­до­бро­со­ві­сної кон­ку­рен­ції

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Не бу­де по­мил­кою ствер­джу­ва­ти, що се­ред го­лов­них при­чин за­не­па­ду еко­но­мі­ки на­шої кра­ї­ни да­ле­ко не остан­нє мі­сце на­ле­жить та­ко­му яви­щу, як від­су­тність справ­жньої рин­ко­вої кон­ку­рен­ції. Ска­жі­мо, ці­ни на бен­зин у нас під­ні­ма­ю­ться май­же син­хрон­но в усіх ме­ре­жах і на всіх АЗС. Не над­то від­рі­зня­ю­ться й ці­ни на про­до­воль­ство. Су­ціль­ний мо­но­по­лізм па­нує в ца­ри­ні ЖКГ. Як по­збу­ти­ся цьо­го? Чи по­трі­бно у чер­го­вий раз ви­га­ду­ва­ти ве­ло­си­пед, чи, мо­же, де­шев­ше бу­де ви­ко­ри­ста­ти до­свід, на­бу­тий у світі?

■ Стар­ший еко­но­міст Цен­тру еко­но­мі­чної стра­те­гії Мар­та Ку­зьмин роз­по­від­ає, що в 1990-х ро­ках в Ав­стра­лії здій­сни­ли ком­пле­ксну ре­фор­му, ме­тою якої бу­ло збіль­ше­н­ня кон­ку­рен­ції на рин­ках. «Її ре­зуль­та­ти бу­ли вра­жа­ю­чи­ми, — від­зна­чає во­на, — кра­ї­на до­ся­гла що­рі­чно­го зро­ста­н­ня ВВП на 3%. І це був ду­же гар­ний по­ка­зник з огля­ду на те, що в ті ча­си го­лов­ні еко­но­мі­чні пар­тне­ри Ав­стра­лії — азій­ські кра­ї­ни — за­зна­ва­ли еко­но­мі­чної кризи. Ав­стра­лія ж зни­зи­ла без­ро­бі­т­тя до рів­ня 5% — це був най­кра­щий по­ка­зник з по­ча­тку 1970-х ро­ків, зав­дя­ки чо­му краї- на змо­гла на­здо­гна­ти за рів­нем жи­т­тя на­се­ле­н­ня Спо­лу­че­ні Шта­ти Аме­ри­ки».

■ «Вив­чив­ши цей до­свід і про­ана­лі­зу­вав­ши си­ту­а­цію в Укра­ї­ні, — про­дов­жує екс­перт, — ми ви­зна­чи­ли чотири основ­них на­прям­ки, які до­по­мо­жуть і нам збіль­ши­ти кон­ку­рен­цію на рин­ках. Отож, на­шої пер­шо­чер­го­вої ува­ги по­тре­бу­ють при­ро­дні мо­но­по­лії та су­мі­жні рин­ки, ан­ти­кон­ку­рен­тна по­ве­дін­ка фірм, ре­гу­ля­тор­ні обме­же­н­ня кон­ку­рен­ції і так зва­ний кон­ку­рен­тний ней­тра­лі­тет». У се­кто­рах, де пра­цю­ють го­лов­ним чи­ном при­ро­дні мо­но­по­лії, за сло­ва­ми Ку­зьмин, ре­гу­льо­ва­ні та­ри­фи й від­су­тність кон­ку­рен­ції при­зве­ли до то­го, що там не­має при­ва­тних ін­ве­сти­цій на­віть у та­ких при­ва­ти­зо­ва­них ком­па­ні­ях, як обл­енер­го.

■ На­го­ло­сив­ши, що в Укра­ї­ні вже є своя істо­рія ан­ти­мо­но­поль­но­го за­ко­но­дав­ства та від­по­від­но­го ві­дом­ства, Ку­зьмин за­зна­чає, що се­ред ін­ших країн у цьо­му на­прям­ку во­на, однак, аж ні­як не є лі­де­ром. За трьо­ма такими скла­до­ви­ми ін­де­ксу гло­баль­ної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, як сту­пінь до­мі­ну­ва­н­ня ком­па­ній на рин­ку, ін­тен­сив­ність кон­ку­рен­ції та ефе­ктив­ність ан­ти­мо­но­поль­ної по­лі­ти­ки, ми від­по­від­но на 99, 98 і 136 мі­сцях. Се­ред при­чин на­шо­го від­ста­ва­н­ня, як по­ка­зує ана­ліз, — те, що в АМК України ду­же ве­ли­ка кіль­кість пер­со­на­лу при ма­лень­ко­му бю­дже­ті та над­зви­чай­но ве­ли­ка кіль­кість справ у роз­гля­ді. «От­же, АМК зму­ше­ний роз­гля­да­ти дрі­бні й та­кі, що не ду­же впли­ва­ють на стан рин­ку, справи. І йому вже не за­ли­ша­є­ться ані ча­со­вих, ані люд­ських та фінансових ре­сур­сів для то­го, щоб роз­слі­ду­ва­ти скла­дні ви­пад­ки», — го­во­рить еко­но­міст.

■ Во­на та­кож вва­жає, що в ра­зі, ко­ли на рин­ку ба­га­то дер­жав­них ре­гу­ля­тор­них обме­жень, це за­ва­жає ви­хо­ду на ри­нок но­вих ком­па­ній і, від­по­від­но, ство­рен­ню кон­ку­рен­ції. Це твер­дже­н­ня Ку­зьмин під­три­мує при­кла­дом із фар­ма­цев­ти­чно­го рин­ку. «Асор­ти­мент пре­па­ра­тів в укра­їн­ській апте­ці на­ба­га­то мен­ший, ніж, на­при­клад, у Фран­ції, — го­во­рить во­на. — Не на на­шу ко­ристь і ці­ни на лі­ки то­го ж ви­ро­бни­ка. В Укра­ї­ні во­ни ін­ко­ли удві­чів­три­чі ви­щі, ніж, ска­жі­мо, в Угор­щи­ні чи Грузії». Щоб по­збу­ти­ся та­ких вад, Ку­зьмин про­по­нує за­сто­со­ву­ва­ти в Укра­ї­ні для ана­лі­зу ре­гу­ля­тор­них актів ме­то­ди­ку USAID, бо во­на до­сить про­ста і нею змо­жуть віль­но ко­ри­сту­ва­ти­ся фа­хів­ці ре­гу­ля­тор­них ор­га­нів.

■ Ди­ре­ктор з еко­но­мі­чних до­слі­джень від­ді­лу кон­ку­рен­тної по­лі­ти­ки Мі­ні­стер­ства юсти­ції США Рас­сел Піт­тман та­кож за­кли­кає ви­вча­ти іно­зем­ний до­свід у спра­ві ан­ти­мо­но­поль­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня при­ро­дних мо­но­по­лій. Це, за йо­го сло­ва­ми, справ­ді на­дасть мо­жли­вість за­лу­чи­ти ін­ве­сти­ції в еко­но­мі­ку й по­лі­пши­ти си­ту­а­цію. Він на­го­ло­шує, що в Укра­ї­ні ду­же ва­жли­во ство­ри­ти кон­ку­рен­цію в пе­ре­ве­зе­н­нях за­лі­зни­цею. Мо­жна ре­стру­кту­ри­зу­ва­ти ван­та­жні пе­ре­ве­зе­н­ня та­ким чи­ном, що во­ни ста­нуть ду­же при­бу­тко­ви­ми, про­по­нує екс­перт.

■ Проект за­ко­ну, який Мі­нін­фра­стру­кту­ри не­що­дав­но по­да­ло до Ра­ди, мі­стить одну з мо­де­лей та­кої ре­стру­кту­ри­за­ції, від­зна­чає фа­хі­вець. У ньо­му про­по­ну­є­ться здій­сни­ти при­ва­ти­за­цію, за­лу­чи­ти при­ва­тні ін­ве­сти­ції. Тут ви­ко­ри­ста­ний до­свід Ру­му­нії, Поль­щі, Ні­меч­чи­ни, згі­дно з яким дер­жав­на ком­па­нія збе­рі­гає мо­но­по­лію тіль­ки на за­лі­зни­чні ко­лії, а ру­хо­мий склад пе­ре­да­є­ться при­ва­тни­кам. У та­ко­му ра­зі во­ни спла­чу­ють за екс­плу­а­та­цію ко­лій.

■ До­свід Поль­щі та ру­мун­ських за­лі­зни­чних ком­па­ній за­свід­чує, що во­ни мо­жуть кон­ку­ру­ва­ти з «Укр­за­лі­зни­цею», по­ста­ча­ю­чи до України свої ло­ко­мо­ти­ви і ва­го­ни. «Я пе­ре­ко­на­ний, що «Укр­за­лі­зни­ця», зви­чай­но, пі­сля ре­стру­кту­ри­за­ції в цьо­му зма­ган­ні не про­грає, — на­го­ло­шує Піт­тман і до­дає: — Якщо Ра­да схва­лить за­лі­зни­чне за­ко­но­дав­ство, то у вас бу­де си­ту­а­ція, по­ді­бна до Поль­щі, Ру­му­нії, Ме­кси­ки... Але я не ду­же спо­ді­ва­ю­ся, що Укра­ї­ні вда­сться швид­ко зро­би­ти дій­сно кон­ку­рен­тний ри­нок еле­ктро­енер­гії», — про­гно­зує фа­хі­вець.

■ «Ми за­йма­є­мось за­хи­стом і роз­ви­тком кон­ку­рен­ції, а та­кож сте­жи­мо за кра­щи­ми сві­то­ви­ми пра­кти­ка­ми», — від­зна­чає пер­ший за­сту­пник го­ло­ви Ан­ти­мо­но­поль­но­го ко­мі­те­ту України Ма­рія Ні­жнік. Але, на її дум­ку, будь-яка кон­ку­рен­тна ре­фор­ма чи будь-який роз­ви­ток кон­ку­рен­ції на­справ­ді має три скла­до­ві. Пер­ша — дер­жав­на по­лі­ти­ка, спря­мо­ва­на саме на роз­ви­ток кон­ку­рен­ції, роз­ви­ток се­кто­рів еко­но­мі­ки, спря­мо­ва­на на сти­му­лю­ва­н­ня і появу но­вих то­ва­рів на на­ших рин­ках. Дру­ге — це спро­мо­жні ін­сти­ту­цій­ні ре­гу­ля­то­ри, що від­по­від­а­ють за пев­ні сфе­ри роз­ви­тку еко­но­мі­ки, і за­сто­со­ву­ють пра­ви­ла, спря­мо­ва­ні на за­хист кон­ку­рен­ції. Тре­тє — це на­яв­ність за­ко­но­дав­ства про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції, — по­яснює Ні­жнік.

■ «Дню» зда­ло­ся, що ТОПме­не­джер АМК за­над­то те­о­ре­ти­зує. А які кон­кре­тні зна­чні справи ви за­раз роз­гля­да­є­те — за­пи­тав «День» і мав мо­жли­вість пе­ре­ко­на­ти­ся, що ан­ти­кон­ку­рен­тне ві­дом­ство має чи­ма­лу пра­кти­ку. Так, за сло­ва­ми Ні­жнік, ко­мі­тет роз­гля­дає спра­ву про­ти ро­сій­сько­го «Газ­про­му» і в ча­сти­ні тран­зи­ту га­зу че­рез те­ри­то­рію України, і в ча­сти­ні по­ста­ча­н­ня па­ли­ва. Є спра­ва що­до зло­вжи­ва­н­ня мо­но­поль­ним ста­но­ви­щем на рин­ку по­ста­ча­н­ня еле­ктро­енер­гії ком­па­ні­єю ДТЕК. Про­ва­дя­ться роз­слі­ду­ва­н­ня що­до не­до­бро­со­ві­сної кон­ку­рен­ції на рин­ках тю­тю­ну та фар­ма­ції.

■ Ні­жнік та­кож від­зна­чає, що в АМК ду­же хо­ро­ша ко­ман­да упов­но­ва­же­них (так на­зи­ва­ю­ться чле­ни ко­мі­те­ту), але ва­жли­во, щоб і ре­шта (всьо­го в АМК 600 пра­ців­ни­ків) ма­ли б та­кий же рі­вень осві­че­но­сті, до­сві­ду, ба­жа­н­ня та мо­ти­ва­цію, бо лю­ди, які роз­слі­ду­ють справи на со­тні міль­йо­нів гривень, по­вин­ні отри­му­ва­ти гі­дну за­ро­бі­тну пла­ту. Ку­зьмин на­го­ло­шує на то­му, що АМК не­об­хі­дні фун­кціо­наль­на, ін­сти­ту­цій­на та фі­нан­со­ва не­за­ле­жність. А пер­ший го­ло­ва АМК в Укра­ї­ні, го­ло­ва гро­мад­ської ра­ди ко­мі­те­ту Оле­ксандр За­ва­да за­зна­чає, що по­пе­ре­ду в АМК ще ве­ли­че­зна ро­бо­та, адже в Укра­ї­ні й до­сі, че­рез май­же 25 ро­ків пі­сля ство­ре­н­ня АМК, збе­рі­га­є­ться еко­но­мі­ка не­до­бро­со­ві­сної кон­ку­рен­ції.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.