По су­сід­ству з... лю­дьми

Чи мо­жуть мі­стя­ни жи­ти в гар­мо­нії з при­ро­дою? Трав­не­ві ви­хі­дні — як тест на гу­ман­ність

Den (Ukrainian) - - Тема «дня» - Ма­рія СЕМЕНЧЕНКО, фото Іва­на ЛЮБИШ-КІРДЕЯ

Ме­ні по­ща­сти­ло жи­ти у Ки­є­ві бі­ля озе­ра. Це — шма­то­чок при­ро­ди по­се­ред бе­то­ну. Тут ме­шка­ють пта­хи і зві­рі, є ри­би, ко­ма­хи, кві­тнуть ку­щі й де­ре­ва... Та­кий со­бі дже­кпот для мі­сько­го ме­шкан­ця. Пов­ний на­бір для спіл­ку­ва­н­ня з при­ро­дою і по­нов­ле­н­ня сил пі­сля ро­бо­чих бу­днів. Але ко­жної ве­сни тут від­бу­ва­ю­ться ре­чі, за які стає со­ром­но пе­ред жи­те­ля­ми озе­ра: смі­т­тя у во­ді, смі­т­тя на бе­ре­гах, зла­ма­ні де­ре­ва, слі­ди від де­ся­тків во­гнищ... А остан­нім ча­сом хтось но­ча­ми по­чав ви­па­лю­ва­ти то­рі­шній оче­рет.

Якось, про­гу­лю­ю­чись вве­че­рі дов­ко­ла во­до­йми, ми по­ба­чи­ли чер­го­ве ко­стри­ще. По­ряд три­во­жно кри­ча­ла ли­ска, яка си­ді­ла в оче­ре­ті на гні­зді. Нам вда­ло­ся по­га­си­ти во­гонь — на ща­стя, він був не­ве­ли­ким. На­сту­пно­го дня під­па­ли по­вто­ри­ли­ся. Бу­ло важ­ко зба­гну­ти ло­гі­ку па­лія — так він очи­щує озе­ро від ста­рої ро­слин­но­сті й ду­має, що ро­бить бла­го? Про­сто ху­лі­га­нить? Має вла­сні есте­ти­чні впо­до­ба­н­ня? Але бу­ло оче­ви­дним одне: го­ро­дя­ни до­сі не на­вчи­ли­ся бу­ти до­бри­ми су­сі­да­ми для тва­рин і не усві­дом­лю­ють осо­би­стої від­по­від­аль­но­сті пе­ред ни­ми за свої вчин­ки. А го­лов­не — не­має ро­зу­мі­н­ня, що, шко­дя­чи при­ро­ді, ми ро­би­мо зло пе­ред­усім со­бі.

«Це ду­же ве­ли­ка про­бле­ма — лю­ди ду­ма­ють, що, під­па­лю­ю­чи тра­ву й оче­рет, во­ни ду­же до­по­ма­га­ють при­ро­ді, — го­во­рить Ві­та­лій КАЗАННИК, стар­ший ла­бо­рант ка­фе­дри зоо­ло­гії Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту імені Та­ра­са Шев­чен­ка. — Але у при­ро­ді не­має ні­чо­го зай­во­го. Тре­ба пам’ята­ти, що у тра­ві гні­здя­ться пта­хи, вже є ма­лень­кі зай­че­ня­та, не го­во­ря­чи про ко­мах. Всі во­ни зго­ра­ють. Стра­жда­ють не ли­ше ви­ди­мі тва­ри­ни, а й жи­ві мі­кро­ор­га­ні­зми, яких ба­га­то у ґрун- ті. Зни­жу­є­ться пло­дю­чість. І лю­ди­ні це шко­дить — ба­га­то в ко­го є алер­гія на дим».

За­сту­пник го­ло­ви На­ціо­наль­но­го еко­ло­гі­чно­го цен­тру Укра­ї­ни Оле­ксій ВАСИЛЮК на­во­дить кон­кре­тний при­клад: « Є ба­га­то пта­хів, які жи­вуть і гні­здя­ться ли­ше в су­хо­му то­рі­шньо­му оче­ре­ті. На­при­клад, пруд­ка оче­ре­тян­ка че­рез цю про­бле­му за­раз на ме­жі ви­ми­ра­н­ня».

Але під­па­ли — да­ле­ко не єди­на про­бле­ма, з якою зі­штов­ху­ю­ться тва­ри­ни і пта­хи, які жи­вуть у мі­стах. За­мість ці­ну­ва­ти та­ке су­сід­ство, лю­ди йо­го ни­щать — сві­до­мо чи не­сві­до­мо. «День» до­слі­див, що за­ва­жає гар­мо­ній­но­му спів­існу­ван­ню в мі­сті лю­дей і тва­рин.

ТУРБУВАТИСЯ ЙПОВАЖАТИ

Для по­ча­тку го­ро­дя­нам тре­ба усві­до­ми­ти, що мі­ські озе­ра та пар­ки та­кі ж гу­сто­за­се­ле­ні, як і ки­їв­ські ба­га­то­по­вер­хів­ки. «У ки­їв­ських во­до­ймах мо­жна зу­стрі­ти бо­брів, жи­вуть он­да­три, во­дя­ні щу­ри, жа­би, три­то­ни. Є бо­ло­тя­ні че­ре­па­хи. Пта­хів ду­же ба­га­то. Основ­ні ви­ди, які мо­жна зу­стрі­ти бі­ля во­ди, — це оче­ре­тян­ки, ко­би­ло­чки, кри­жні, ли­ски, рі­зні мар­ти­ни. Се­ред без­хре­бе­тних — баб­ки, де­я­кі ме­те­ли­ки, жу­ки-пла­вун­ці, — пе­ре­ра­хо­вує Ві­та­лій Казанник. — У мі­ських зе­ле­них зо­нах мо­жна зу­стрі­ти їжа­ків, гні­здя­ться дро­зди, шпа­ки, во­ро­ни, гал­ки, гра­ки. Хи­жі пта­хи, та­кі, як бо­ри­ві­тер, со­кіл, гні­здя­ться на бу­дів­лях і го­ри­щах. Мо­жна зу­стрі­ти до­сить рід­кі­сних пта­хів, осо­бли­во взим­ку. Ще у мі­стах жи­вуть са­пса­ни, со­ко­ли. Си­чі та­кож тра­пля­ю­ться, на­віть на ба­га­то­по­вер­хів­ках. Со­ви зу­стрі­ча­ю­ться в пар­ках, на­при­клад, у Го­ло­сі­їв­сько­му лі­сі, на те­ри­то­рії ко­ли­шньої ВДНГ...»

Жи­т­тя у мі­сті має для тва­рин свої осо­бли­во­сті, роз­по­від­ає зоо­лог. «Пта­хи зви­кли, що лю­ди­на по­руч, і че­ка­ти від неї не­без­пе­ки, в прин­ци­пі, не вар­то. Во­ни ні­би при­зви­ча­ї­ли­ся

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.