Чим ті­шить і чим за­сму­чує су­ча­сна Тер­пси­хо­ра?

29 кві­тня в усьо­му сві­ті від­зна­ча­ють Мі­жна­ро­дний день тан­цю

Den (Ukrainian) - - Культура -

Це свя­то бу­ло за­сно­ва­не 1982 ро­ку і при­уро­че­не до дня на­ро­дже­н­ня Жа­на Жор­жа Но­вер­ра, ре­фор­ма­то­ра тан­цю­валь­но­го ми­сте­цтва, який жив у XVIII сто­річ­чі і сво­їм ми­сте­цтвом ви­пе­ре­див час, став­ши при­кла­дом для ба­га­тьох хо­ре­о­гра­фів май­бу­тньо­го. Но­верр вва­жав ба­лет та­ким же ва­жли­вим і са­мо­стій­ним як і те­атр дра­ма­ти­чний. Він пов’язу­вав ми­сте­цтво тан­цюз му­зи­кою, лі­те­ра­ту­рою, жи­во­пи­сом, оформ­ле­н­ням сце­ни та ко­стю­ма­ми. Де­я­кі по­ста­нов­ни­ки, на­слі­ду­ю­чи йо­го епі­сто­ляр­ний жанр, на­віть пи­са­ли сим­во­лі­чні ли­сти Ж.Но­вер­ру, ви­слов­лю­ю­чи йо­му від­да­ність. А як же сьо­го­дні що­до вті­ле­н­ня за­по­ві­тів ме­тра тан­цю?

На жаль, у ни­ні­шньо­го тан­цю­не­має пря­мої, ге­не­раль­ної лі­нії. Він дав­но роз­ме­жу­вав­ся на без­ліч рі­зних на­пря­мів, те­чій і жан­рів. Так, ба­лет вва­жа­є­ться ви­що­ю­фор­мо­ю­хо­ре­о­гра­фі­чно­го ми­сте­цтва. Але йо­го акту­аль­ність ви­зна­ють да­ле­ко не всі. Іна­кше звід­ки б взя­ти­ся тра­кту­ва­н­ням ста­рих ба­ле­тів, ге­ро­їв яких су­ча­сні хо­ре­о­гра­фи на­бли­жа­ють до су­ча­сно­сті? При­га­дай­мо, хо­ча б не­що­дав­ню «Жі­зель» Ра­ду По­клі­та­ру («Ки­їв мо­дерн-ба­лет»).

Є й ін­ший спо­сіб, аби не дра­ту­ва­ти зав­зя­тих ба­ле­то­ма­нів і зму­си­ти та­нець го­во­ри­ти су­ча­сно­ю­та до­сту­пно­ю­мо­вою . На­при­клад, зня­ти пу­ан­ти (їх не лю­би­ла ще ге­ні­аль­на «бо­со­ніж­ка» Ай­се­до­ра Дун­кан) і тво­ри­ти на сцені та­нець, на­ро­дже­ний «тут і за­раз». Ба­га­то хо­ре­о­гра­фів так і ро­блять. Але бі­да в то­му, що в та­ко­му тан­ці, який у ХХ сто­річ­чі за­про­по­ну­ва­ли на­зи­ва­ти «кон­тем­по­ра­ри», вже з’яви­ли­ся свої штам­пи та за­вче­ні ком­бі­на­ції, які ні­чо­го не го­во­рять — ні ро­зу­му ні сер­цю. Укра­їн­сько­му фоль­клор­но­му тан­цю­дав­но від­да­ють пе­ре­ва­гу над на­ро­дно-сце­ні­чним, за­вче­ні ком­бі­на­ції та сю­же­ти яко­го теж не за­ва­ди­ло б по­но­ви­ти.

У цьо­му мо­жна бу­ло пе­ре­ко­на­ти­ся, по­бу­вав­ши на рі­зних фе­сти­ва­лях і кон­кур­сах, про­ве­де­них у Ки­є­ві та Хар­ко­ві. Так, на сим­по­зі­у­мі у сто­ли­ці Укра­ї­ни спіль­но з уча­сни­ка­ми поль­сько­го про­е­кту «Те­ри­то­рія хо­ре­о­гра­фії — схі­дне пар­тнер­ство» обго­во­рю­ва­ло­ся ба­га­то про­блем су­ча­сно­го тан­цю, який сьо­го­дні на­ба­га­то шир­ший, ніж тра­ди­цій­ний ба­лет. Це і вза­є­мо­вплив Схо­ду та За­хо­ду, кон­флі­кти аван­гар­дних і тра­ди­цій­них на­прям­ків, по­гляд на та­нець у сфе­рі роз­ваг, фоль­клор­ний та­нець і фор­му­ва­н­ня куль­тур­ної са­мо­бу­тно­сті й, на­ре­шті, на мі­сце тан­цюв су­ча­сній куль­ту­рі (а не ли­ше в ми­сте­цтві).

Поль­ським ко­ле­гам бу­ло чим про­ілю­стру­ва­ти ре­зуль­та­ти твор­чо­го по­шу­ку: на сцені по­ста­ва­ли теми со­ці­аль­но го­стрі, для тан­цю­не­зви­чні, але ду­же емо­цій­ні та змі­стов­ні. Та­ке вра­же­н­ня ви­ни­ка­ло на де­яких ви­ста­вах, які по­ка­за­ли на V Між- на­ро­дно­му фе­сти­ва­лі су­ча­сно­го тан­цю­валь­но­го те­а­тру Zelyonka Fest, який не­що­дав­но за­вер­шив­ся. Цей фо­рум уже дав­но з фа­хо­вої ту­сов­ки для хо­ре­о­гра­фів і тан­ців­ни­ків ви­ріс у пла­тфор­му ре­гу­ляр­них по­дій су­ча­сно­го, пер­фор­ма­тив­но­го ми­сте­цтва, ау­ди­то­рія яких по­стій­но роз­ши­рю­є­ться. Але по­ді­бних при­кла­дів, на жаль, не­ба­га­то. Тур­бо­ти про роз­ви­ток су­ча­сно­го тан­цю­по­кла­де­ні, в основ­но­му, на тих, хто йо­го про­па­гує.

Укра­ї­на, ма­ю­чи на те спра­ве­дли­ву під­ста­ву, по­зи­ціо­нує се­бе як кра­ї­на тан­цю­ю­ча, але разом із тим не се­крет, що ми втра­ча­є­мо ба­ле­тні ка­дри, ви­хо­ва­ні з та­ко­ю­лю бов’юв спе­ці­а­лі­зо­ва­них на­вчаль­них за­кла­дах. Ви­їжджа­ють пра­цю­ва­ти за кор­дон і тан­ців­ни­ки не­а­ка­де­мі­чних сти­лів — для них зав­жди, осо­бли­во влі­тку, зна­хо­ди­ться мі­сце в за­ру­бі­жних роз­ва­жаль­них цен­трах. Та­ка сум­на ста­ти­сти­ка, змі­ни­ти яку мо­же ли­ше за­ці­кав­ле­ність дер­жа­ви, її тур­бо­та про та­нець як фор­пост на­ціо­наль­ної куль­ту­ри.

Оле­ксандр ЧЕПАЛОВ, член Між­на­ро­дної ради тан­цю

ФОТО З САЙТА ZELYONKA-FEST.ORG

ДЛЯ ГЛЯ­ДА­ЧІВ ФЕ­СТИ­ВАЛЬ ZELYONKA-2016 СТАВ ДЖЕРЕЛОМ НЕСПОДІВАНИХ ВРАЖЕНЬ, ВІДЧУТТІВ, ДУМОК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.