Ві­кно ко­му­ні­ка­цій

Ци­ві­лі­зо­ва­ні ло­бі­сти, які під­три­му­ють бі­знес, пра­гнуть ви­йти з ті­ні й пра­цю­ва­ти за за­ко­ном

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Як бі­зне­су ко­му­ні­ку­ва­ти з вла­дою, до якої йо­му ча­сом не до­сту­ка­ти­ся жо­дним чи­ном? Чи мо­жли­ве вза­га­лі про­зоре ло­бі­ю­ва­н­ня у на­шій кра­ї­ні, де відсутнє будь-яке за­ко­но­дав­ство у цій ца­ри­ні? На ці за­пи­та­н­ня на­ма­га­ли­ся да­ти від­по­відь уча­сни­ки ІІ Між­на­ро­дно­го GR фо­ру­му, який по­ста­вив со­бі за ме­ту ста­ти ко­му­ні­ка­цій­ним май­дан­чи­ком для пред­став­ни­ків бі­зне­су і вла­ди.

Зокре­ма йшло­ся про те, що од ні­єю з най біль ших по - ми лок у спра ві дер жав но го ре­гу­лю­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва та ре кон ст рук ції жит ла ста ла за­бо­ро­на на до­льо­ву фі­нан­со­ву участь май­бу­тніх ме­шкан­ців бу дин ків у їхньо му спо - руд жен ні. Та ке рі шен ня не ста ло ефек тив ним за по біж - ни ком про ти но вих афер, а кіль кість дов го бу дів тіль ки зрос ла. Екс пер ти га лу зі, які бра ли участь у фо ру мі, вва - жа­ють, що за­мість пов­ної за­бо ро ни не об хід но бу ло за ко - но­дав­чо ви­зна­чи­ти, які компанії мо­жуть отри­му­ва­ти лі­цен зію на та ке з ура ху ван - ням об ся гу обі го вих кош тів під при єм ст ва, на яв ність влас ної ви роб ни чої та бу ді - вель ної ба зи, зе мель ної ді - лян­ки, те­хні­ки.

«Ухва­ли­ти та­ке рі­ше­н­ня сво го ча су бу ло на ру ку бан - ківсь ко му ло бі, — го во рить пар­тнер компанії Base Capital Ти­мур Чме­рук. — Насправді, якщо від­сто­ро­ни­ти емо­ції, то та­ке рі­ше­н­ня сут­тє­во ускла­днює ро бо ту як для ук ра їнсь - ких за бу дов ни ків, так і для іно­зем­них ком­па­ній». Він та­кож від­зна­чає, що про­це­ду­ра за­бо­ро­ни не­зро­зумі­ла спо­жи­ва че ві. « Якщо од но го ра зу обі кра ли ва шо го су сі да, — по­яснює прав­ник, — це ж не при­від зо­бов’язу­ва­ти всіх ста­ви­ти охо­ро­ну в квартири. Не­по­ва­га до про­це­дур — ось що від різ няє нас від Євро пи. Як­би сво­го часу до обго­во­ре­н­ня пуб ліч но бу ли за про ше ні всі сто ро ни ін те ре су ( бан ки, де ве ло пе ри, ре гу ля тор), які від­кри­то ви­сло­ви­ли свої ар­гу­мен ти, то сус піль ст во б не прий ня ло та ко го рі­ше­н­ня вла­ди». Він та­кож на­по­ля­гає на вдо­ско­на­лен­ні до­звіль­них про­це­дур у бу­дів­ни­цтві, спро­щен­ні отри­ма­н­ня зе­мель­них ді ля нок для від по від ної ді - яль нос ті, за про вад жен ні енер го збе рі га ю чої по лі ти ки та ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів бю­дже­тів усіх рів­нів у сфе­рі бу­дів­ни­цтва та ре­кон­стру­кції жи­тло­вих бу­дин­ків.

«Са­ме ро­зум­на ре­гу­ля­ція є ва­жли­вим еле­мен­том ру­ху до єв ро пейсь ких стан дар тів бу­дів­ни­цтва та ро­зум­ної рин­ко­вої ці­ни для лю­дей», — під­три­мує Чме­ру­ка по­літ­те­хно­лог SIC Group Ка­те­ри­на Одар­чен­ко. «Ва­жли­вим за­хо­дом ма­ло б бу­ти ви­рів­ню­ва­н­ня прав ін­ве­сто­рів і за­бу­дов­ни ків, які здій с ню ють жит - ло ве бу дів ниц т во, — від зна - чає екс­перт га­лу­зі Ста­ні­слав Тро­шин, — за­ко­но­дав­че ви - зна­че­н­ня га­ран­тій по­вер­не­н­ня вкла­де­них ко­штів ін­ве­сто­ру в ра зі не ви ко нан ня зо - бов’ язань за бу дов ни ком... До­три­ма­н­ня умов рів­но­прав­нос ті є важ ли вим як для ін - вес то рів — учас ни ків до льо - во го бу дів ниц т ва, так і для бу ді вель них ор га ні за цій. Ін­ве­сто­ри по­вин­ні бу­ти впев­не ні в от ри ман ні жит ла на - леж ної якос ті й у від­по­від­ні стро­ки, а за­бу­дов­ни­ки — у отри­ман­ні за­пла­но­ва­них фі­нан­со­вих по­то­ків».

Одар чен ко на го ло шує, що сьо год ні пе ред спе ціа ліс - та­ми з GR та ци ві­лі­зо­ва­ни­ми ло біс та ми від кри ва єть ся но - ве ві­кно мо­жли­во­стей для ор­га ні за ції ко му ні ка цій між бі­зне­сом і вла­дою. На її дум­ку, са ме вмі лим впли вом на вла ду мож на змі ни ти на шу да ле ко не іде аль ну ре гу ля - тор­ну по­лі­ти­ку, здій­сню­ва­ну та кож і в аг рар ній сфе рі. « Не об хід ні ме ха ніз ми для не ко руп цій но го діа ло гу » , — вва жає во на. Як від зна ча ли уча­сни­ки фо­ру­му, при цьо­му бу­де не про­сто зна­йти ба­ланс ін­те­ре­сів між ла­ти­фун­ди­ста­ми, з одно­го бо­ку, та ма­ли­ми й се­ре­дні­ми фер­ме­ра­ми. А та­кож з ін­те­ре­са­ми дер­жа­ви.

Фо рум ви сло вив ся за ухва­ле­н­ня за­ко­ну про обіг зе­мель сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня, але від­зна­чив, що сьо­го­дні від­кри­т­тя рин­ку зем лі обу мов ле но не еко но - міч ни ми та со ці аль ни ми по - тре­ба­ми су­спіль­ства, а «по­лі­тич ним пе ре тя гу ван ням ка - на­ту», ба біль­ше — не­ба­жа­н­ням по­лі­ти­чних сил бра­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за та­ке рі­ше­н­ня. А час ми­нає, га­лузь ста­гнує, та по­при це продовження мо­ра­то­рію на про­даж зем­лі ще на кіль­ка ро­ків ви­гля дає ціл ком ре аль ним. « Євро пейсь ка по зи ція що до роз вит ку аг рар ної сфе ри пе - ред ба чає фун к ці о ну ван ня пов но цін но го й від кри то го рин­ку зем­лі, — вва­жає адво­кат між на род ної юри дич ної ком па нії « Алек сан д ров та пар т не ри » Олек сандр Си до - рен ко і на во дить при кла - ди: — У Ні­меч­чи­ні, Поль­щі, Лат вії, Есто нії, Фран ції ри - нок зем­лі був сфор­мо­ва­ний з ком­пле­ксною ме­тою за­без­пе - чен ня ви со ко го рів ня ви ро­бни­цтва, за­хи­сту зе­мель, а та­кож со ці аль но го за хис ту сіль­сько­го на­се­ле­н­ня».

Та в Укра­ї­ні, зі слів адво ка та, за кіль ка остан ніх ро­ків ста­ли ду­же по­ши­ре­ни­ми су­до­ві су­пе­ре­чки що­до ре­а­лі за ції пе ре важ но го пра ва на від нов лен ня до го во ру орен ди зем лі. Су ди зде біль - шо го, не­зва жа ю чи на спро - тив з бо ку « Ге о ка дас т ра » , під три му ва ли по зи цію тих орен да рів, які пов но цін но ви ко ну ва ли свої пра ва та обов’ яз ки. Не рід ко про ти пред­став­ни­ків аграр­но­го бі­зне­су від­кри­ва­ють кар­ні спра­ви. Це, на дум ку прав ни ка, ще одна не­здо­ро­ва тен­ден­ція сьо го ден ня. Пра во охо рон ні ор га ни пе ре ви щу ють свої повноваження, ви­ко­ри­сто­вую чи ареш ти, об шук та спец - кон­фі­ска­цію май­на, і цим не про­сто ти­снуть на під­при­єм­ства, а ду­же ча­сто про­сто па­ра­лі­зу­ють їхню ді­яль­ність.

«За­раз ба­га­то за­ко­но­про­е­ктів ухва­лю­ють під ло­зун­га­ми «не да­ти роз­пи­ля­ти зем­лю», «при­пи­ни­ти мо­ло­чний ге­но­цид» то­що, — го­во­рить Одар­чен­ко. — Усе це емо­цій­ні по­си­ли, вір­ту­аль­ні по­ня­т­тя, а ін­ко­ли й си­стем­ні про­пла­че­ні ме­діа-компанії. Тож нам, GRни­кам, не­об­хі­дно слу­ха­ти ще й асо­ці­а­ції — го­лос га­лу­зей, роз­ро­бля­ти ана­лі­ти­ку, щоб да­ва­ти су­спіль­ству і на­ро­дним де­пу­та­там кон­стру­ктив­ний по­гляд. Сти­му­лю­ва­ти в кра­ї­ні нор­маль­ний про­цес ло­бі­зму, а не ко­ру­пцію».

Одар чен ко на га дує, що в стат­ті 444 Уго­ди про асо­ці­а­цію з Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом йде­ться про не­об­хі­дність ін­сти ту ці о наль но го роз вит ку ло біс­тсь кої ді яль нос ті в Укра­ї­ні. Та з ура­ху­ва­н­ням існу ван ня в кра ї ні « чор но го » ло біз му, який пов’ яза ний з ко руп цій ною скла до вою, слід ухва ли ти окре мий за - кон, який ви­ве­де цю по­слу­гу з ті­ні й ство­рить ре­аль­ну кон­ку­рен­цію се­ред про­фе­сій­них ло­бі­стів.

Що­прав­да, у су­спіль­стві, зокре­ма у бі­зне­со­во­му се­ре­до­ви­щі аграр­но­го се­кто­ру, існує й ін­ша дум­ка. Так, ме­нед жер ТОВ « Син ген та » В’яче­слав Гав­ри­лян­чик на­го­ло шує, що сус піль ст во по ки що не го­то­ве до ухва­ле­н­ня за­ко ну про ло бізм. На то мість, на йо го дум ку, ро бо та про - філь­них асо­ці­а­цій із на­сту­пною їх транс­фор­ма­ці­єю в ін­сти­ту­ти з ло­бі­зму — най­ефе­ктив ні ший шлях до сяг нен ня здо­ро­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.