«Ми усу­ва­є­мо обме­же­н­ня»

Як зав­дя­ки львів­ським акти­ві­стам з’явив­ся «Сквер Гі­дно­сті» — про­стір, до­сту­пний для всіх

Den (Ukrainian) - - Суспільство -

Два ро­ки то­му тут бу­ла за­не­дба­на те­ри­то­рія. А сьо­го­дні — «Сквер Гі­дно­сті», один із най­ві­до­мі­ших ур­ба­ні­сти­чних про­е­ктів Укра­ї­ни, пер­ший ін­клю­зив­ний гро­мад­ський про­стір кра­ї­ни.

Ме­шкан­ці та акти­ві­сти від­сто­я­ли цю­те­ри­то­рі­юу за­бу­дов­ни­ка та ство­ри­ли ком­фор­тний і до­сту­пний для всіх про­стір — звід­си й на­зва скве­ру. Та­кож це — чи не єди­ний в Укра­ї­ні про­ект, вті­ле­ний у пост­ра­дян­сько­му жи­тло­во­му ма­си­ві. Іні­ці­а­то­ри між со­бо­ю­на­зи­ва­ють сквер «про­сто­ром віль­них лю­дей» і про­дов­жу­ють йо­го вдо­ско­на­лю­ва­ти. «День» ді­знав­ся в уча­сни­ка «Гру­пи 109» Ма­кси­ма АСАФАТОВА по­дро­би­ці то­го, як ло­каль­на гро­мад­ська ініціатива пе­ре­тво­ри­лась в успі­шний мас­шта­бний про­ект.

«ГОЛОВНА МЕ­ТА — ЗАОХОТИТИ ЛЮ­ДЕЙ ДО СПІЛ­КУ­ВА­Н­НЯ»

— Як на­ро­ди­лась ідея «Скве­ру Гі­дно­сті » ? Хто був і ні­ці­а­то­ром про­е­кту?

— Уча­сник «Гру­пи 109» Мар­кі­ян Ма­кси­мюк про­жи­ває на Си­хо­ві, по­руч зі скве­ром. Влі­тку 2014 ро­ку він по­зна­йо­мив­ся там з мі­сце­во­ю­акти­віс­тко­ю­На­та­лі­є­ю­Пі­пою . То­ді ми як ур­ба­ні­сти­чне об’єд­на­н­ня шу­ка­ли ді­лян­ку в мі­сті, з яко­ю­мо­гли б пра­цю­ва­ти. Разом із тим, ме­шкан­ці пра­гну­ли змін, адже во­ни щой­но від­сто­я­ли сквер від за­бу­до­ви. Спіль­на си­нер­гія умо­жли­ви­ла по­яву про­е­кту скве­ру, який пі­зні­ше під­три­ма­ла мі­сце­ва вла­да. Про­ект вті­лю­є­ться за пар­тнер­ства трьох уча­сни­ків: мі­сце­вих ме­шкан­ців, зокре­ма ГО «Кра­щий Си­хів», Си­хів­ської ра­йон­ної дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції та «Гру­пи 109».

— Які бу­ли тру­дно­щі у вті­лен­ні ідеї? Як зна­йшли фі­нан­су­ва­н­ня на ре­а­лі­за­цію?

— Ко­ли ми впер­ше при­йшли у сквер, по­ба­чи­ли ве­ли­ку кіль­кість бар’єрів та пе­ре­шкод, а са­ме по­кри­т­тя бу­ло у не­за­до­віль­но­му стані, ча­сом ним бу­ло не­без­пе­чно ко­ри­сту­ва­тись. І це при то­му, що скве­ром що­дня про­хо­дить ве­ли­ка кіль­кість лю­дей, це ва­жли­ва тран­зи­тна зо­на. Тож пер­шим ета­пом ро­бо­ти бу­ло до­слі­ди­ти, як і ку­ди пе­ре­су­ва­ю­ться скве­ром лю­ди.

Нам по­ща­сти­ло, бо уча­сни­ця на­шої гру­пи — На­та­лія Ми­сак— ро­би­ла до­слі­дже­н­ня з мі­сто­бу­дів­ної стру­кту­ри Си­хо­ва, тож у нас вже бу­ли де­я­кі на­пра­цю­ва­н­ня. Річ у тім, що на Си­хо­ві бу­ло за­пла­но­ва­но пі­шо­хі­дний буль­вар, який з’єд­ну­вав весь мі­кро­ра­йон. Про­ект так і не вті­ли­ли до кін­ця, але ми для се­бе окре­сли­ли йо­го «Зе­ле­ним кіль­цем» і роз­гля­да­ли сквер в кон­текс­ті по­ча­тко­вої то­чки акти­ві­за­ції пі­шо­хі­дно­го буль­ва­ру.

Ін­ша про­бле­ма — так зва­на кри­за спіль­но­го. Якщо про­стір на­ле­жить всім, то він не на­ле­жить ні­ко­му. Ра­дян­ські мі­кро­ра­йо­ни до­бре ілю­стру­ють, що тра­пля­є­ться, ко­ли про­стір стає «ні­чий­ним». На так зва­них пу­сти­рях ви­ни­ка­ють МАФи, спір­ні за­бу­до­ви, як та­кої, ко­му­ні­ка­ції в про­сто­рі не від­бу­ва­є­ться, а сам він при­тя­гує «не­ба­жа­ні» актив­но­сті на кшталт роз­пи­ва­н­ня ал­ко­го­лю. То­му на­сту­пним ета­пом ро­бо­ти ста­ло за­лу­че­н­ня «всіх грав­ців» до спіль­но­го діа­ло­гу. Для нас бу­ло ва­жли­во по­чу­ти від мі­сце­вих жи­те­лів їхнє ба­че­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня про­сто­ру, зро­би­ти їх спів­твор­ця­ми про­е­кту.

Про­тя­гом ро­ку ми про­ве­ли ба­га­то зу­стрі­чей з мі­сце­ви­ми ме­шкан­ця­ми, ло­каль­ним бі­зне­сом та пред­став­ни­ка­ми шко­ли, роз­та­шо­ва­ної по­ряд зі скве­ром. Та­кож про­во­ди­ли спо­сте­ре­же­н­ня в рі­зний час до­би і за рі­зних по­го­дних умов. До­слі­дже­н­ня три­ва­ло близь­ко дев’яти мі­ся­ців, і ли­ше пі­сля цьо­го ми за­про­по­ну­ва­ли про­ект.

Головна ме­та — при­ва­би­ти лю­дей до скве­ру та заохотити їх до спіл­ку­ва­н­ня. При­ва­блю­є­мо ми за ра­ху­нок то­го, що усу­ва­є­мо пе­ре­шко­ди та обме­же­н­ня: за­мість схо­дів — пан­ду­си, за­мість «де­ко­ра­тив­них» бар’єрів — від­кри­та актив­на зо­на. Клю­чо­вий «ма­гніт» — кру­го­ві лав­ки, кон­фі­гу­ра­ція і роз­та­шу­ва­н­ня яких є най­більш ком­фор­тни­ми для спіл­ку­ва­н­ня груп лю­дей.

Ми ра­ді, що про­ект під­три­ма­ли ме­шкан­ці, а зго­дом і Си­хів­ська РДА. В під­сум­ку мі­сто ви­ді­ли­ло з бю­дже­ту 700 ти­сяч гри­вень. Цих ко­штів ви­ста­чи­ло на обла­шту­ва­н­ня пан­ду­сів і мо­ще­н­ня до­рі­жок та­ктиль­но­ю­пли­ткою для мо­жли­во­сті пе­ре­су­ва­н­ня лю­дей із про­бле­ма­ми зору. На­пов­не­н­ня скве­ру від­бу­ва­є­ться за ра­ху­нок ме­шкан­ців, акти­ві­стів і спон­со­рів. Спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми зі­бра­ли ще близь­ко 200 ти­сяч гри­вень — ці гро­ші пі­шли на ви­сад­ку но­вих де­рев, вста­нов­ле­н­ня п’яти но­вих ла­во­чок, смі­тни­ків, осві­тле­н­ня то­що.

Ле­во­ву час­тку ко­штів зі­бра­ла ГО «Кра­щий Си­хів». Та­кож про­ект під­три­ма­ли: Ні­ме­цьке то­ва­ри­ство між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтво (GIZ), Іван Ле­щи­шин, де­я­кі ко­мер­цій­ні компанії.

«МИ БАЧИЛИ ЖІН­КУ У ВІЗКУ, ЯКА ВПЕР­ШЕ ЗА ДЕ­СЯТЬ РО­КІВ ПО­ТРА­ПИ­ЛА ДО СКВЕ­РУ»

— Що ста­ло кон­со­лі­ду­ю­чим фа­кто­ром у про­е­кті?

— По­ча­тко­во­ю­то­чко­ю­змін став кон­флікт мі­сце­вих ме­шкан­ців із за­бу­дов­ни­ком, який на мі­сці ка­фе з лі­тньо­ю­те­ра­со­ю­хо­тів збу­ду­ва­ти тор­го­вель­ний центр, що су­пе­ре­чить чин­ним пра­ви­лам. Цей кон­флікт від­був­ся ве­сною2014 ро­ку, одра­зу пі­сля Май­да­ну, що ще біль­ше збу­рю­ва­ло на­строї та при­вер­та­ло ува­гу. Ме­шкан­ці об’єд­на­ли­ся та по­ча­ли від­сто­ю­ва­ти своє пра­во на гро­мад­ський про­стір. У ре­зуль­та­ті будівництво ТЦ при­зу­пи­ни­ли, а до­ступ до скве­ру від­но­ви­ли. Але бо­роть­ба в юри­ди­чній пло­щи­ні три­ває до­сі, й для більш си­стем­ної ді­яль­но­сті мі­сце­ві ме­шкан­ці об’єд­на­ли­ся й утво­ри­ли гро­мад­ську ор­га­ні­за­цію « Кра­щий Си­хів». Цей кон­флікт ство­рив за­пит ло­каль­ної гро­ма­ди на зміни.

Спер­шу ме­шкан­ці са­мо­туж­ки обла­што­ву­ва­ли сквер: вста­но­ви­ли ла­во­чки та смі­тни­ки, по­ча­ли про­во­ди­ти там рі­зно­ма­ні­тні за­хо­ди. Ко­ли ми по­ча­ли пра­цю­ва­ти зі скве­ром, від­чу­ва­ли їхню­під­трим­ку. Зокре­ма одне з пер­ших обго­во­рень су­про­во­джу­ва­лось ча­ю­ва­н­ням та кон­кур­сом ви­пі­чки. За рік цей ен­ту­зі­азм під­си­лив­ся ре­аль­ни­ми змі­на­ми, адже в гру­дні 2015 ро­ку в скве­рі за­мі­ни­ли мо­ще­н­ня. За­раз «Гру­па 109» пра­цює над на­сту­пною чер­гою про­е­кту, і на зу­стрі­чі й на­да­лі при­хо­дить ба­га­то лю­дей.

— На­скіль­ки очі­ку­ва­ним став ре­зуль­тат про­е­кту?

— Про­ект вті­ле­но ли­ше час­тко­во: ми змо­гли при­ва­би­ти лю­дей у сквер — усу­ну­ли пе­ре­шко­ди для пе­ре­су­ва­н­ня, й одра­зу отримали ре­зуль­тат: на від­крит­ті вже по­ба­чи­ли жін­ку в ін­ва­лі­дно­му візку, яка впер- ше за де­сять ро­ків сю­ди по­тра­пи­ла. Ми ро­би­мо мо­жли­вим віль­ний до­ступ мам і тат з ві­зо­чка­ми, ді­тей на ро­ве­рах то­що. Щой­но на­ста­ла ве­сна, і про­стір одра­зу на­пов­нив­ся лю­дьми. По­пе­ре­ду — на­си­че­н­ня про­сто­ру то­чка­ми ко­му­ні­ка­ції, щоб вза­є­мо­дія, яка вже від­бу­ва­є­ться, бу­ла пов­но­цін­ною.

Та­кож впер­ше в Укра­ї­ні ми ство­ри­ли ін­клю­зив­ний гро­мад­ський про­стір. Це озна­чає, що до­ступ до скве­ру ма­ють лю­ди з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми, зокре­ма і з ін­ва­лі­дні­стю­по зору. Для цьо­го ви­ко­ри­ста­ли та­ктиль­ну пли­тку, яку ми дов­го шу­ка­ли й зна­йшли аж у Дні­про­пе­тров­ську.

— Як пла­ну­є­те роз­ви­ва­ти про­ект «Сквер Гі­дно­сті»? Мо­жли­во, вже є но­ві ур­ба­ні­сти­чні іні­ці­а­ти­ви?

— Пе­ред­усім ми пла­ну­є­мо вті­ли­ти про­ект до кін­ця. Для цьо­го на­ве­сні за­пу­ска­є­мо кра­уд­фан­дин­го­ву кам­па­нію, щоб на­зби­ра­ти ко­шти на ре­шту ла­вок. На чер­зі — обла­шту­ва­н­ня га­зо­нів, це вже ко­штом ме­шкан­ців. А да­лі на нас че­кає на­сту­пна чер­га про­е­кту — пло­ща бі­ля шко­ли. За­раз ми на ета­пі роз­роб­ки цьо­го за­ду­му, взим­ку про­во­ди­ли до­слі­дже­н­ня та зу­стрі­чі з ме­шкан­ця­ми, пред­став­ни­ка­ми шко­ли та учня­ми.

У май­бу­тньо­му пла­ну­є­мо ру­ха­ти­ся да­лі «Зе­ле­ним кіль­цем» і го­то­ві за­лу­ча­ти до ці­єї ро­бо­ти ін­ші іні­ці­а­ти­ви.

ТАК ВИ­ГЛЯ­ДАЄ НО­ВИЙ ПІ­ШО­ХІ­ДНИЙ БУЛЬВАРЗІ СПЕЦІАЛЬНОЮ ТАКТИЛЬНОЮ ПЛИТКОЮ ДЛЯ ЛЮ­ДЕЙ З ОСО­БЛИ­ВИ­МИ ПО­ТРЕ­БА­МИ У ЛЬВІВСЬКОМУ «СКВЕ­РІ ГІ­ДНО­СТІ»

У СКВЕ­РІ, СТВОРЕНОМУ ЗА ІНІ­ЦІ­А­ТИ­ВИ ГРО­МА­ДИ, ВСТА­НО­ВИ­ЛИ ЗРУЧНІ ЛАВ­КИ, ЩО ЗАХИЩАЮТЬ ДЕ­РЕ­ВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.