У вій­нах тре­тьо­го ти­ся­чо­лі­т­тя

Чим поль­ський до­свід ро­бо­ти з ін­ве­сто­ра­ми мо­же бу­ти ко­ри­сним Укра­ї­ні?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ал­ла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День», Ки­їв—Кра­ків—Лодзь—Лю­блін—Ки­їв

ще дві гло­баль­ні сві­то­ві гри, в яких Укра­ї­на не на­вчи­лась пе­ре­ма­га­ти. Це — бо­роть­ба за люд­ський по­тен­ці­ал та вій­на за ін­ве­сто­ра. За ве­ли­ким ра­хун­ком, пе­ре­мо­га в остан­ній пра­кти­чно на 100% га­ран­тує пе­ре­мо­гу в пер­шій. Адже пер­шо­при­чи­ною від­то­ку «міз­ків» з кра­ї­ни є від­су­тність аде­ква­тних ро­бо­чих місць, ство­ре­н­ня яких без­по­се­ре­дньо за­ле­жить від капіталу, до яко­го має доступ кра­ї­на.

Сво­го ча­су Поль­ща теж про­гра­ва­ла бої за ін­ве­сто­ра. Іно­зем­ні ком­па­нії від­да­ва­ли пе­ре­ва­гу Че­хії та Сло­вач­чи­ни, де їм про­по­ну­ва­ли зна­чно при­ва­бли­ві­ші умо­ви і що­до до­сту­пу до ін­фра­стру­кту­ри, і що­до по­да­тко­вих ста­вок. Та про­гра­ти бій, не озна­чає про­гра­ти вій­ну. Су­сі­ди зро­би­ли ви­снов­ки, і сьо­го­дні Вар­ша­ва не ли­ше зна­чно під­ня­лась у рей­тин­гу най­більш при­ва­бли­вих для ка­пі­та­ло­вкла­де­н­ня кра­їн, але й вже вчать укра­їн­ців на­у­ки при­ва­бле­н­ня ін­ве­сто­ра.

Одним із та­ких успі­шних пра­ктик су­сі­дів є спе­ці­аль­ні (віль­ні) еко­но­мі­чні зо­ни (СЕЗ). Це пев­но­го ро­ду «ле­га­лі­зо­ва­ні офшо­ри». Адже за ра­ху­нок піль­го­вих по­да­тко­вих умов сти­му­лю­ють бі­знес ін­ве­сту­ва­ти в еко­но­мі­ку кра­ї­ни, ство­рю­ва­ти но­ві ро­бо­чі мі­сця і за­лу­ча­ти но­ві­тні те­хно­ло­гії виробництва. Дер­жа­ва ж для цьо­го роз­ви­ває ін­фра­стру­кту­ру, транс­порт­ну розв’яз­ку нав­ко­ло та­кої зо­ни та надає по­да­тко­ві піль­ги під­при­єм­ствам, які змо­жуть за­без­пе­чи­ти дов­го­три­ва­лий цикл ін­ве­сти­цій. Стан­дар­тною пра­кти­кою є звіль­не­н­ня ін­ве­сто­ра на пев­ний пе­рі­од від по­да­тку на при­бу­ток та по­да­тку на не­ру­хо­мість.

До сло­ва, Укра­ї­на ра­ні­ше за Поль­щу зро­би­ла пер­ший крок до ство­ре­н­ня СЕЗ, ухва­лив­ши ще у 1992 р. Закон «Про за­галь­ні за­са­ди ство­ре­н­ня і фун­кціо­ну­ва­н­ня спе­ці­аль­них (віль­них) еко­но­мі­чних зон». Пер­ші ж СЕЗ бу­ли ство­ре­ні ли­ше в 1998 ро­ці — за шість ро­ків пі­сля прийняття за­ко­ну.

На сьо­го­дні те­о­ре­ти­чно існує 11 СЕЗ та 9 те­ри­то­рій прі­о­ри­те­тно­го роз­ви­тку (ТПР). Та це зов­сім не те, що є у Поль­щі. У 2005 ро­ці пі­сля низ­ки скан­да­лів з від­ми­ва­н­ням ко­штів че­рез СЕЗ, за­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни змі­ни­ло­ся і те­пер «суб’єкти го­спо­да­рю­ва­н­ня у СЕЗ і на ТПР здій­сню­ють свою ді­яль­ність за за­галь­ни­ми пра­ви­ла­ми опо­да­тку­ва­н­ня та не ма­ють жо­дних спе­ці­аль­них пре­фе­рен­цій».

Поль­ща ж прийня­ла закон про фун­кціо­ну­ва­н­ня СЕЗ на два ро­ки пі­зні­ше за Укра­ї­ну (у 1994-му). Та пер­ша СЕЗ бу­ла ство­ре­на вже 1995 ро­ку. У 1996-му бу­ло за­сно­ва­но дві СЕЗ, а в 1997 ро­ці — ще де­сять.

Ра­зом ство­ре­но 15 СЕЗ, 14 з яких пра­цює і до­те­пер. По­ча­тко­во піль­ги ма­ли на­да­ва­тись на 20 ро­ків, до 2016/2017 ро­ку. Але вже у 2003-му, більш ніж за 10 ро­ків до кін­ця цьо­го тер­мі­ну, Ка­бмін Поль­щі ухва­лив рі­ше­н­ня про­дов­жи­ти ді­яль­ність СЕЗ до 2026 ро­ку, що бу­ло від­по­від­дю уря­ду на зро­ста­н­ня сві­то­вої кон­ку­рен­ції за ін­ве­сти­ції.

СЕЗ в Поль­щі охо­плю­ють, як пра­ви­ло, від двох до чотирьох ре­гіо­нів (воє­водств), що за­без­пе­чує ко­ор­ди­на­цію і спів­пра­цю між ре­гіо­на­ми і за­по­бі­гає кон­цен­тра­ції ін­ве­сти­цій в одно­му мі­сці. Де­я­кі воє­вод­ства, за­лу­че­ні до одні­єї СЕЗ, на­віть не ме­жу­ють одне з одним.

У 2015 ро­ці за­галь­на пло­ща СЕЗ Поль­щі ся­гну­ла 18,7 тис. ге­кта­рів, що до­рів­няє пло­щі Льво­ва.

При­чо­му ство­ре­ні зо­ни не є ста­ти­чни­ми: про­тя­гом остан­ніх 10 ро­ків, з 2004 ро­ку, їхня за­галь­на пло­ща зрос- ла втри­чі (з 6,5 тис. ге­кта­рів) і по­стій­но збіль­шу­є­ться, оскіль­ки від­кри­ва­ю­ться но­ві май­дан­чи­ки для ін­ве­сти­цій.

Ста­ном на 2015 рік в СЕЗ бу­ло за­лу­че­но орі­єн­тов­но $34 млрд (за се­ре­днім кур­сом 1995—2015). Про­тя­гом остан­ніх 20 ро­ків ви­да­но май­же 2700 ін­ве­сти­цій­них до­зво­лів, а ро­бо­ту зна­йшли близь­ко 300 ти­сяч лю­дей.

Ці­ка­во, що окрім СЕЗ у Поль­щі до­ста­тньо ефе­ктив­но за­ре­ко­мен­ду­вав себе та­кий ін­стру­мент ро­бо­ти з ін­ве­сто­ром як те­хно­пар­ки. Під час ти­жне­во­го пе­ре­бу­ва­н­ня на те­ри­то­рії Ре­спу­блі­ки Поль­ща «Дню» вда­ло­ся по­бу­ва­ти у трьох та­ких те­хно­пар­ках. Ко­жен з них має свої осо­бли­во­сті, які можуть ста­ти в на­го­ді укра­їн­ським мі­стам.

ТЕХНОПАРК + ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА У КРА­КО­ВІ

Один із най­успі­шні­ших те­хно­пар­ків у сві­ті роз­та­шу­вав­ся у пе­ред­мі­сті Кра­ко­ва на 500 ге­кта­рах зем­лі. Йо­го збу­ду­ва­ли у Но­вій Гу­ті, ко­ли­шньо­му мі­сте­чку ме­та­лур­гів, яке за­не­па­ло че­рез кри­зу і без­ро­бі­т­тя. За­раз це про­цві­та­ю­чий ра­йон: 160 при­бу­тко­вих ін­вес­т­про­е­ктів вже да­ли місту біль­ше 18 ти­сяч но­вих ро­бо­чих місць.

Технопарк пра­цює за мо­ти­ву­ю­чим прин­ци­пом. Є вста­нов­ле­на пев­на нор­ма ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій, які повинен зро­би­ти ін­ве­стор, щоб по­тра­пи­ти в цей технопарк — при­дба­ти, и взя­ти в орен­ду те­ри­то­рію. На­при­клад, зве­сти бу­ди­нок, ство­ри­ти фір­ми, прийня­ти на ро­бо­ту працівників. Ли­ше пі­сля того як ком­па­нія ви­ко­на­ла всі умо­ви. во­на мо­же пре­тен­ду­ва­ти на повернення пев­ної су­ми спла­че­них по­да­тків. Ска­жі­мо, у ви­пад­ку ве­ли­ких під­при­ємств повертається 50%, се­ре­дніх — 60% і ма­лих — 70% спла­че­них по­да­тків та збо­рів.

Окрім по­да­тко­вих пільг та ін­ве­сти­цій у привабливі про­е­кти у те­хно­пар­ку існує так зва­ний бі­знес-ін­ку­ба­тор, де ви­пу­скни­ки ви­шів можуть ре­а­лі­зу­ва­ти свої най­смі­ли­ві­ші ідеї. На це во­ни отри­му­ють по­ча­тко­вий ка­пі­тал і три ро­ки без­ко­штов­ної орен­ди при­мі­щень та осна­ще­н­ня.

Кра­ків­ська вла­да за­до­во­ле­на бур­хли­вим еко­но­мі­чним роз­ви­тком сво­го пе­ред­мі­стя. Оскіль­ки са­ме технопарк ви­рі­шує най­біль­шу про­бле­му мі­ста — пра­це­вла­шту­ва­н­ня ви­пу­скни­ків 22-х мі­сце­вих ви­шів.

Слід за­ува­жи­ти, що технопарк у Кра­ко­ві є не­при­бу­тко­вою ор­га­ні­за­ці­єю. Йо­го клю­чо­вим зав­да­н­ням є «за­се­ле­н­ня» пе­ред­мі­стя Кра­ко­ва ком­па­ні­я­ми, які ство­рю­ють ро­бо­чі мі­сця, а то­му всі ви­ру­че­ні від про­да­жу те­ри­то­рій ко­шти, за­снов­ни­ки те­хно­пар­ку вкла­да­ють у йо­го роз­ви­ток та ін­фра­стру­кту­ру.

Кра­ків­ський технопарк уже отри­мав умов­не про­фі­лю­ва­н­ня — він спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ство­рен­ні та те­сту­ван­ні комп’ютер­них ігор. Най­більш ві­до­ма — «Ві­дьмак».

БІО-НАНОПАРК У ЛОДЗІ

Лодзь — це осо­бли­ве мі­сто. Ті, хто хоч тро­хи зна­йо­мий з істо­рі­єю еко­но­мі­ки Поль­щі, зна­ють, що це про­ми­сло­ве мі­сто, яке спе­ці­а­лі­зу­ва­ло­ся на текс­тиль­ній ін­ду­стрії, і пі­сля роз­па­ду Ра­дян­сько­го Со­ю­зу во­но пе­ре­жи­ло стра­шну еко­но­мі­чну кри­зу — ма­со­ве без­ро­бі­т­тя і ша­ле­не па­ді­н­ня рів­ня жи­т­тя. Утім, сьо­го­дні мі­сто актив­но і успі­шно пе­ре­про­фі­льо­ву­є­ться. Окре­мою те­мою, яка мо­же бу­ти ці­ка­вою для впро­ва­дже­н­ня в Укра­ї­ні, є ре­ві­та­лі­за­ція ко­ли­шніх про­ми­сло­вих об’єктів. По­над де­сять ро­ків то­му Ло­дзю вда­ло­ся при-

МАЛЮНОК МАРЧІНА БОНДАРОВИЧА

ФОТО ОЛЕ­КСІЯ ЖМЕРЕНЕЦЬКОГО

ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ ЛЮБЛІНСЬКОГО ТЕ­ХНО­ПАР­КУ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.