На при­йо­мі у «ко­ро­ле­ви кві­тів»

Які ди­во­ви­жі мо­жна зна­йти в ро­за­рії На­ціо­наль­но­го бо­та­ні­чно­го са­ду ім. М. Гри­шка, одно­му з най­біль­ших в Укра­ї­ні

Den (Ukrainian) - - Репортаж «дня» - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, фото Ми­ко­ли ТИМЧЕНКА, «День»

кщо кві­тка кра­си­ва, ні­хто не зва­жає на ко­лю­чки», — за­ува­жує Во­ло­ди­мир Ква­ша, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник бо­тса­ду. Се­ле­кціо­не­ри всьо­го сві­ту са­мо­від­да­но пра­цю­ють на­сам­пе­ред над за­барв­ле­н­ням но­вих сор­тів тро­янд, на­ма­га­ю­ться ви­ве­сти най­більш ек­зо­ти­чні, най­яскра­ві­ші за ко­льо­ром, а от які у них бу­дуть ши­пи, осо­бли­во не пе­ре­йма­ю­ться. Справ­ді, ко­ли ми­лу­є­шся ци­ми кві­та­ми, про ко­лю­чки і не ду­ма­єш.

НА­ЧЕ МАЛЬМЕЗОН

До ро­за­рію ми при­йшли вран­ці, до­ки спе­ка не ста­ла геть не­стер­пною. Не­чи­слен­ні пер­ші від­ві­ду­ва­чі уже блу­ка­ли стеж­ка­ми між кві­тів і фо­то­гра­фу­ва­ли най­при­мі­тні­ші. Вза­га­лі в ко­ле­кції На­ціо­наль­но­го бо­та­ні­чно­го са­ду іме­ні М. Гри­шка НАН Укра­ї­ни до 600 сор­тів тро­янд, але в екс­по­зи­цій­ній ча­сти­ні їх пред­став­ле­но близь­ко 150. «У бо­тса­ду ви­про­бу­ва­ли по­над дві ти­ся­чі сор­тів тро­янд, але не всі при­жи­ли­ся, — роз­по­від­ає Во­ло­ди­мир Ква­ша. — За єв­ро­пей­ськи­ми мір­ка­ми, на­ша ко­ле­кція не­ве­ли­ка, бо у Фран­ції та Ні­меч­чи­ні є ро­за­рії, де ви­ро­щу­ють по шість ти­сяч сор­тів. А у сві­ті за­га­лом — що­най­мен­ше 25 ти­сяч сор­тів тро­янд, де­я­кі ка­жуть, що й усі 30 ти­сяч».

Тро­ян­ди роз­во­дять з ан­ти­чних ча­сів, але ще в ХІХ сто­літ­ті зна­ли близь­ко 300 сор­тів цих кві­тів. Чи не пер­шою по­ча­ла зби­ра­ти ко­ле­кцію тро­янд дружина На­по­ле­о­на Жо­зе­фі­на Бо­гар­не — во­на за­йма­ла­ся цим за­хо­пле­н­ням у сво­є­му ма­є­тку Мальмезон, що не­по­да­лік від Па­ри­жа. До ре­чі, якісь ри­си цьо­го пи­шно­го кві­тни­ка мо­жна зна­йти і в ки­їв­сько­му ро­за­рії. Сто­ли­чний сад тро­янд по­ча­ли ство­рю­ва­ти 1946 ро­ку. Пло­ща чи­ма­ла — 3,5 ге­кта­ра. «Про­ект роз­ро­бив до­сить ві­до­мий фа­хі­вець, на той час го­лов­ний ар­хі­те­ктор Ки­є­ва Оле­ксандр Вла­сов. Де­та­лі роз­ро­бляв ін­ший зна­ний ар­хі­те­ктор Ми­ко­ла Хо­ло­стен­ко, — роз­по­від­ає Во­ло­ди­мир Ква­ша. — Одна ча­сти­на екс­по­зи­ції має ди­на­мі­чну стру­кту­ру, там люди про­гу­лю­ю­ться, спо­гля­да­ють квіти, а дру­га — ста­ти­чна, там мо­жна си­ді­ти і ме­ди­ту­ва­ти». Пей­заж у ста­ти­чній ча­сти­ні ро­за­рію ра­ні­ше до­пов­ню­ва­ла не­ве­ли­ка шту­чна во­до­йма. Вла­сне, во­на є й сьо­го­дні, але вже кіль­ка ро­ків як не на­пов­ню­є­ться во­дою.

РОЗА МИРУ

Се­зон у ро­за­рії від­кри­ли пар­ко­ві тро­ян­ди, які роз­кві­тну­ли на­при­кін­ці трав­ня. За­раз — чер­га тро­янд чай­но-гі­бри­дних сор­тів, ко­трі ці­ну­ю­ться за ве­ли­кий роз­мір кві­тів. Пе­ку­чо- чер­во­ні, блі­до- жов­ті, по­ма­ран­че­ві, бі­лі, аж від них на­віть віє прохо­ло­дою — ді­лян­ки ро­за­рію спа­ла­ху­ють рі­зни­ми бар­ва­ми. Де­я­кі тро­ян­ди під час цві­ті­н­ня змі­ню­ють за­барв­ле­н­ня, пев­ним чи­ном ви­го­ря­ють. Так, квіти одно­го із сор­тів спо­ча­тку гу­сто­го ро­же­во­го ко­льо- ру, а по­тім бі­лі­ша­ють, і вре­шті ро­же­ви­ми залишаються тіль­ки краї пе­лю­сток.

Пре­док куль­тур­них сор­тів тро­янд — ши­пши­на. Най­ча­сті­ше її квіти ро­же­ві, рід­ше ви­шне­ві, ще рід­ше жов­ті або бі­лі. Ін­ше — плід фан­та­зії та пра­ці се­ле­кціо­не­рів. Уже ба­га­то ро­ків, за словами Во­ло­ди­ми­ра Ква­ші, на­у­ков­ці одер­жи­мі іде­єю ство­ри­ти си­ню тро­ян­ду. Чо­мусь у ці­єї ро­сли­ни не ви­ро­бля­є­ться пі­гмент ан­то­ці­ан, який надає кві­там бла­ки­тно­го ко­льо­ру. Але, на­при­клад, є сорт — пред­став­ле­ний і в ко­ле­кції ки­їв­сько­го бо­тса­ду, — який у су­тін­ках ви­гля­дає на­че бла­ки­тний.

А ко­лись се­ле­кціо­не­ри ду­же пи­ша­лись ви­ве­де­н­ням ко­ра­ло­вих тро­янд. «Та­кож сво­го ча­су вва­жа­ла­ся ве­ли­ким до­ся­гне­н­ням по­ява сор­ту Concord з на­си­че­ним чер­во­ним за­барв­ле­н­ням, — роз­по­від­ає Во­ло­ди­мир Ква­ша. — Ве­ли­ким успі­хом ста­ла та­кож по­ява кві­тів жов­то­го ко­льо­ру та від­тін­ків, близь­ких до ньо­го. Най­ві­до­мі­ша се­ред та­ких тро­янд — Gloria Dei, ви­ве­де­на в 1940-х ро­ках». До ре­чі, Gloria Dei, пе­люс­тки якої жов­ті, з блі­до-ро­же­вою кром­кою, вва­жа­є­ться одним із най­ві­до­мі­ших сор­тів у сві­ті. У де­яких кра­ї­нах ця тро­ян­да зна­на під на­звою Peace, що пе­ре­кла­да­є­ться як «мир», — на на­зву кві­тки впли­ну­ло те, що во­на по­ши­ри­ла­ся сві­том 1945 ро­ку.

На­ціо­наль­ний бо­тсад іме­ні М. Гри­шка та­кож за­йма­є­ться се­ле­кці­єю тро­янд, тут ви­во­дять рі­зні сор­ти, зокре­ма «Та­рас Шев­чен­ко». За­раз ці­єю ро­бо­тою опі­ку­є­ться ку­ра­тор ро­за­рію Оле­на Руб­цо­ва.

СО­ТНІ КОЛЬОРІВ, ДЕСЯТКИ АРОМАТІВ

Ве­ле­тен­ський кущ ши­пши­ни роз­ки­нув ко­лю­чі ві­ти в усі бо­ки. Ви­яв­ля­є­ться, у сто­ли­чно­му бо­тса­ду збе­ре­глись та­кі, що бу­ли по­са­дже­ні ще під час за­сну­ва­н­ня са­ду тро­янд. «Ши­пши­на жи­ве до ста ро­ків», — ко­мен­тує Во­ло­ди­мир Ква­ша.

Не­по­да­лік кві­тнуть ку­щі тро­янд сор­ту Robusta. Квіти про­сті, але надзвичайно на­си­че­но­го чер­во­но­го ко­льо­ру. В гли­би­ні са­ду оплі­та­ють ме­та­ле­ву ар­ку тро­ян­ди ні­ме­цько­го сор­ту Veilchenblau з ки­ти­ця­ми дрі­бних бі­лих кві­тів. Та­кі тро­ян­ди можуть ма­ти за­барв­ле­н­ня, по­ді­бне до фі­о­ле­то­во­го, це один із най­ві­до­мі­ших при­кла­дів спроб ви­ве­сти си­ню тро­ян­ду.

Аро­ма­ти в ро­за­рії та­кі ж рі­зні, як і ко­льо­ри кві­тів. На­прав­ду, не зав­жди на­звеш їх аро­ма­та­ми. Адже є Rosa foetida, в пе­ре­кла­ді з ла­ти­ни — «роза во­ню­ча», на­зва­на так, бо справ­ді не­при­єм­но па­хне. Той, хто пер­шим опи­сав цю кві­тку, по­рів­няв її аро­мат із за­па­хом кло­па. Але біль­шість тро­янд все-та­ки ма­ють при­єм­ні аро­ма­ти: фру­кто­ві або вла­сне кві­тко­ві, гу­сті, що влов­лю­єш за метр, або ледь від­чу­тні. Во­ло­ди­мир Ква­ша за­зна­чає, що тіль­ки основ­них рі­зно­ви­дів за­па­хів тро­янд — близь­ко 25.

Бар­ви й аро­ма­ти ро­за­рію На­ціо­наль­но­го бо­та­ні­чно­го са­ду іме­ні М. Гри­шка змі­ню­ю­ться ко­жні кіль­ка ти­жнів. Цві­ті­н­ня тут три­ває до жов­тня. «Ми­лу­ва­ти­ся тро­ян­да­ми, які від­цві­та­ють, теж ве­ли­ке за­до­во­ле­н­ня, — пе­ре­ко­на­ний Во­ло­ди­мир Ква­ша. — То­ді у кві­тів по­си­лю­є­ться аро­мат. Ні­би пе­ред тим, як за­ги­ну­ти, ро­сли­на хо­че про себе на­га­да­ти». Тож смі­ли­во ви­ру­шай­те на про­гу­лян­ку до сто­ли­чно­го са­ду тро­янд — то­чно від­кри­є­те щось ці­ка­ве. Але будь­те го­то­ві, що пи­шні квіти за­па­мо­ро­чать го­ло­ву.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.