«Хо­чеш ви­сту­па­ти на сце­ні – пра­цюй і вір у се­бе»

Den (Ukrainian) - - Культура -

Ви­ко­на­ви­ця го­лов­ної ро­лі На­та­лія СУМ­СЬКА роз­ка­за­ла «Дню», як на­ро­джу­ва­ла­ся по­ста­нов­ка:

— П’ єса Glorious Пі­те­ра Квіл­те­ра — це пер­шо­про­чи­та­н­ня в Укра­ї­ні. Твір кіль­ка ро­ків то­му при­сла­ла моя по­дру­га, яка жи­ве в Поль­щі. Для на­шо­го те­а­тру укра­їн­ський лі­те­ра­тур­ний пе­ре­клад « Не­зрів­нян­ної » зро­бив зна­ний пе­ре­кла­дач Сер­гій Бор­щев­ський. Ця п’ єса ме­ні ду­же спо­до­ба­ла­ся, хо­ча ре­жи­сер ви­ста­ви « Не­зрів­нян­на» Ана­то­лій Хо­сті­ко­єв ска­зав, що для ве­ли­кої сце­ни не ви­ста­чає ма­те­рі­а­лу для дру­го­го акту. І ми по­ча­ли ду­ма­ти, як зро­би­ти по­ста­нов­ку більш ди­на­мі­чною і на­си­че­ною ( бо в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту ви­ста­ва йде са­ме на ка­мер­ній сце­ні).

Ме­ні ім­по­нує в мо­їй ге­ро­ї­ні — аме­ри­кан­ській спів­а­чці Фло­ренс Фо­стер Джен­кіс — її актор­ське єство і за­ко­ха­ність у му­зи­ку. Ви­ста­ва «Не­зрів­нян­на» — про тих, хто хо­тів і не на­ва­жив­ся! Хо­ча ма­дам Джен­кінс бу­ла не ду­же до­бра во­ка­ліс­тка, але стра­шен­но за­ко­ха­на у спів, і не уяв­ля­ла сво­го жи­т­тя без сце­ни. Во­на мо­гла не по­тра­пля­ти у то­наль­ність, однак не бо­я­ла­ся вклю­ча­ти до сво­го ре­пер­ту­а­ру най­ви­да­тні­ші опер­ні арії та сві­то­ві хі­ти. Джен­кіс ви­сту­па­ла на­віть у «Кар­не­гі-Хо­лі» (це істо­ри­чний факт!) і сво­єю екс­цен­три­чні­стю за­ча­ро­ву­ва­ла пу­блі­ку. Один із пер­со­на­жів, Сейнт Клер, яко­го грає Ана­то­лій Хо­сті­ко­єв, ка­же, що ко­жно­го ра­зу хви­лю­є­ться, ко­ли ви­хо­дить на сце­ну, — як те­бе сприйме пу­блі­ка? Для ме­не Фло­ренс — са­мо­бу­тня жін­ка. Та­ких, як во­на, ми мо­же­мо ба­чи­ти на ка­стин­гах ба­га­тьох та­лант-шоу, яких ни­ні чи­ма­ло від­бу­ва­є­ться. Моя ге­ро­ї­ня впев­не­на у сво­їх си­лах, хо­ча ча­сто ви­гля­дає ку­ме­дною й ду­же смі­шною. Зна­є­те, на­віть ко­ли пі­сля про­слу­хо­ву­ва­н­ня ка­жуть ар­ти­сту, що він не має та­лан­ту, а він від­чу­ває у со­бі твор­чий по­тен­ці­ал, то я впев­не­на, що все одно, ра­но чи пі­зно, за­явить про се­бе. Хо­чеш ви­сту­па­ти на сце­ні — пра­цюй і вір у се­бе!

До ре­чі, дія п’єси П. Квіл­те­ра від­бу­ва­є­ться в час, ко­ли від­крив­ся Дру­гий фронт, по­ля­гли со­тні бій­ців-де­сан­тни­ків ан­гло­а­ме­ри­кан­ських військ у Нор­ман­дії у Дру­гій сві­то­вій вій­ні. А за­раз у нас теж ги­нуть укра­їн­ці на схо­ді... При­кро, що істо­рія зно­ву по­вто­рю­є­ться. Але Укра­ї­на ви­сто­їть, і я впев­не­на, що ці жер­ти не мар­ні. А ті, хто ни­ні за­хи­щає на­шу зем­лю від ро­сій­ських на­йман­ців, — свя­ті лю­ди! Сьо­го­дні ко­жен по­ви­нен на сво­є­му мі­сці бу­ти па­трі­о­том Укра­ї­ни, й то­ді на­ша кра­ї­на, по­при все, ви­сто­їть! Так, ми, акто­ри, на сво­є­му те­а­траль­но­му фрон­ті теж во­ю­є­мо. Зокре­ма ви­сту­па­є­мо пе­ред бій­ця­ми, за­йма­є­мо­ся во­лон­тер­ством, а ще тре­ба зна­хо­ди­ти той ма­те­рі­ал, який би про­мов­ляв до лю­дей, за­кли­кав не бу­ти бай­ду­жим. Хо­че­ться, щоб на­ша «Не­зрів­нян­на » тро­хи під­ня­ла на­стрій гля­да­чам — це є го­лов­ним зав­да­н­ням усі­єї ко­ман­ди, яка ство­рю­ва­ла по­ста­нов­ку.

Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

На­сту­пні по­ка­зи «Не­зрів­нян­ної» від­бу­ду­ться в На­ціо­наль­но­му те­а­трі ім. І. Фран­ка 10 і 20 ли­пня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.