«Учи­тель жи­т­тя. Ско­во­ро­да як га­сло ча­су»

Під та­кою на­звою ви­йшло пер­ше ви­да­н­ня за про­гра­мою «Укра­їн­ська кни­га-2016»

Den (Ukrainian) - - Культура - ІЛЮСТРАЦІЯ З САЙТА LITOPYS.ORG.UA Алі­са АНТОНЕНКО

Дня­ми в Укра­їн­сько­му фон­ді куль­ту­ри пред­ста­ви­ли книж­ку «Учи­тель жи­т­тя. Ско­во­ро­да як га­сло ча­су», ав­то­ро­му­по­ря­дни­ком якої є ла­у­ре­ат Шев­чен­ків­ської пре­мії (1982), кан­ди­дат істо­ри­чних на­ук Во­ло­ди­мир Ста­дни­чен­ко. Кни­га ви­йшла у ви­дав­ни­цтві «Успіх та кар’єра» за під­трим­ки Дер­жав­но­го ко­мі­те­ту те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня Укра­ї­ни.

Під час пред­став­ле­н­ня пер­ший за­сту­пник го­ло­ви Держ­ком­те­ле­ра­діо Бо­г­дан Чер­вак. при­ві­тав усіх при­че­тних до ви­хо­ду книж­ки-до­слі­дже­н­ня, на­го­ло­сив­ши, що цей про­ект бу­ло вклю­че­но до пе­ре­лі­ку ви­дань, які ма­ють ви­йти цьо­го ро­ку в ме­жах про­гра­ми «Укра­їн­ська кни­га». Мо­но­гра­фія про Гри­го­рія Са­ви­ча Ско­во­ро­ду ста­ла пер­шою ла­стів­кою у ви­ко­нан­ні бю­дже­тної про­гра­ми, вста­но­вив­ши ви­со­ку план­ку як змі­стов­но­го на­пов­не­н­ня ви­да­н­ня, так і йо­го по­лі­гра­фі­чно­го ви­ко­на­н­ня.

Бо­г­дан Чер­вак та­кож при­ві­тав ав­то­ра кни­ги Во­ло­ди­ми­ра Ста­дни­чен­ка з 80-річ­чям. Юві­ля­ра до­бре зна­ють у жур­на­ліст­ських та ми­сте­цьких ко­лах. Він ав­тор де­ся­тка пу­блі­ци­сти­чних книг, а остан­ні двад­цять ро­ків при­свя­тив до­слі­джен­ню жи­т­тя і твор­чої спад­щи­ни Г. Ско­во­ро­ди.

На­га­да­є­мо, Гри­го­рій Са­вич Ско­во­ро­да (22 ли­сто­па­да (3 гру­дня) 1722 р., Чор­ну­хи, Лу­бен­ський полк — 29 жов­тня (9 ли­сто­па­да) 1794 р., Іва­нів­ка, Хар­ків­щи­на) — укра­їн­ський про­сві­ти­тель-гу­ма­ніст, фі­ло­соф, по­ет, пе­да­гог.

Осві­ту здо­був у Ки­є­во-Мо­ги­лян­ській ака­де­мії. Пе­ре­слі­ду­ва­ний світ­ськи­ми та ду­хов­ни­ми вла­стя­ми, з 1770-х вів жи­т­тя ман­дрів­но­го фі­ло­со­фа. У фі­ло­соф­ських діа­ло­гах і тра­кта­тах бі­блій­на­на про­бле­ма­ти­ка пе­ре­плі­та­є­ться з іде­я­ми пла­то­ні­зму та сто­ї­ци­зму. Сенс люд­сько­го існу­ва­н­ня — по­двиг са­мо­пі­зна­н­ня.

З 1754 до 1759 рр. жив у с. Ков­рай на Чер­ка­щи­ні, тут він на­пи­сав низ­ку вір­шів до сво­єї слав­но­зві­сної збір­ки «Сад бо­же­ствен­них пі­сень». Са­ме в цей час ми­сли­тель зу­стрі­чає одно­го з най­від­да­ні­ших учнів, Ми­хай­ла Ко­ва­лин­сько­го, який пі­сля смер­ті вчи­те­ля на­пи­сав йо­го біо­гра­фію, до­кла­дну, ґрун­тов­ну, на яку по­си­ла­ли­ся й по­си­ла­ю­ться всі до­слі­дни­ки твор­чо­сті му­дре­ця.

На­при­кін­ці 70-х ро­ків XVIII ст., пі­сля рі­зних кон­флі­ктів з вла­дою, Гри­го­рій Ско­во­ро­да обрав зов­сім но­вий і не­зна­ний до то­го стиль жи­т­тя, а са­ме — ман­дрів­ку. І ця ман­дрів­ка три­ва­ла до са­мої смер­ті, май­же трид­цять ро­ків. Бу­ла во­на пов­на при­год, опо­ви­та пе­ре­ка­за­ми й ле­ген­да­ми. У ній ні­ко­ли не роз­лу­чав­ся фі­ло­соф із Бі­блі­єю, со­піл­кою або флей­тою і сво­ї­ми пи­са­н­ня­ми. Сла­ва про ньо­го йшла всю­ди, і ко­жний, чи то пан, чи то се­ля­нин хо­тів йо­го по­ба­чи­ти й по­чу­ти. Тож ау­ди­то­рія йо­го бу­ла ду­же чи­слен­на і рі­зно­рі­дна, і всі ро­зумі­ли йо­го — ре­чни­ка ве­ли­кої прав­ди...

ПОРТРЕТ ГРИ­ГО­РІЯ СКО­ВО­РО­ДИ НЕВІДОМОГО ХУДОЖНИКА XIX СТ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.