Хто мо­же по­бо­ро­ти ко­ру­пцію? Ор­га­ни чи лю­ди?

До­свід Бра­зи­лії, або Ці­на від­ка­ту у 3%

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ві­ктор РОМАНЮК, на­ро­дний де­пу­тат

НАБУ, Спе­ці­а­лі­зо­ва­на ан­ти­ко­ру­пцій­на про­ку­ра­ту­ра, НАПЗК, Дер­жав­не бю­ро роз­слі­ду­вань, На­ц­агент­ство з роз­шу­ку акти­вів — це но­во­ство­ре­ні пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни за остан­ній пе­рі­од в Укра­ї­ні до вже існу­ю­чих ГПУ, МВС, СБУ, По­да­тко­вої мі­лі­ції, Вій­сько­вої про­ку­ра­ту­ри, УБЕЗ, УБОЗ...

Апе лю ю чи до до сві ду ін - ших дер­жав із на­бо­ром де­мо­кра­ти­чних ін­сти­ту­тів схо­жо­го рів­ня роз­ви­тку та то­ле­ран­тно­сті на­се­лен ня до про явів ко руп ції, до - свід Бра зи лії остан ніх двох ро - ків для Укра­ї­ни бу­де по­ка­зо­вим.

До остан ньо го ча су бра - зиль­ська по­лі­ти­чна елі­та на укра їнсь кий ма нер, ви ко рис то ву - ючи вплив на дер­жав­ний се­ктор еко но мі ки, до сить успіш но на - жи ва ла ка пі та ли за до по мо гою тра ди цій них ат ри бу тів влад но - го адмі­ні­стра­тив­но­го ре­сур­су...

На зра­зок Укра­ї­ни, в Бра­зи лії є де сят ки фе де раль них і мі­сце­вих пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, зав­да­н­ням яких є бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю. Де­ся­тки ро­ків бра­зиль­ський по­лі­ти­кум пе­рі­о­ди­чно пе­ре­жи­вав штор­ми ко­ру­пцій­них скан­да­лів та ви­то­ки в пре­су оче­ви­дних фа­ктів зло­вжи­ва­н­ня вла дою осіб на бли же них до по - лі тич но го олім пу. В кра щих елек то раль них за ли ван нях по - лі ти ки обі ця ли « по бо ро ти і ви - ко­рі­ни­ти».

Все змі ни ло ся, ко ли за спра ву взя лась од на лю ди на — про­він­цій­ний су­д­дя із Ку­рі­ті­би, штат Па­ра­на, що на пів­дні Бра­зи лії, Сер хіо Мор ро ( ttps:// en. m.wikipedia.org/wiki/Sйrgio_M oro). Те мою йо го дип лом но го про ек ту бу ла опе ра ція « Чис ті ру­ки» (Mani pulite), яка від­бу­ва­ла­ся в 1990-х ро­ках в Іта­лії. Сам Мор ро до сить по глиб ле но до - слід жу вав те му від ми ван ня кош тів, в то му чис лі і в США (http://www.istoe.com.br/report agens/397390_SERGIO+MORO).

Цим фе де раль ним суд - дею, тіль­ки в ме­жах роз­кра­да­н­ня ко­штів в дер­жав­ній ком­па­нії Petrobras ( ана лог на шо го НАК «На­фто­газ»), пред’яв­ле­но обви­ну­ва­че­н­ня 97 осо­бам, вклю­чно з ко лиш нім го ло вою ад мі ніс т ра - ції пре­зи­ден­та Жо­зе Дір­сеу, ча­сів пре зи дент ст ва Лу ли да Сіл - ва. Як на­слі­док, у свої 70 ро­ків він от ри мав 23 ро ки в’ яз ни ці. Ці­ка­вим для Укра­ї­ни є факт, що се­ре­дня су­ма від­ка­тів по опе­ра - ці ях з від ми ван ня кош тів дер - жав ної ком па нії Pet robras ста - но­ви­ла скром­ні, за укра­їн­ськи­ми мір ка ми, 3%, які за тра ди - ці­єю осі да ли на оф шор них ра - хун­ках на­бли­же­них.

Не менш зна ко вим є те, що мо ти ва ція від ка тів для ке - рів­ни­ків Petrobras, яку як ар­гу­мен та цію на во див Жо­зе Дір сеу бу ду чи на по са ді ке рів ни ка ад - мі ніс т ра ції, бу ла не об хід ність фі на су ван ня ви бор чої ком па нії пров лад ної пар тії і са мо го пре - зи­ден­та. Тоб­то ана­ло­гія з укра­їнсь ки ми ре алі я ми більш ніж оче­ви­дна. Мо­жна на­віть не про- гно зу ва ти, скіль ки « до свід че - них го­спо­дар­ни­ків» об’єктив­но мог ло по тра пи ти за ґра ти при си­стем­но­му і ком­пле­ксно­му роз­слі­ду­ван­ні кри­мі­наль­них пра­во­по­ру­шень тіль­ки в на­шо­му на­фто га зо во му ком п лек сі за остан - нє де­ся­ти­лі­т­тя.

Обви­ну­ва­че­н­ня, ви­су­ну­ті в ме­жах роз слі ду вань, іні цій о - ва­ні Сер­хіо Мо­ро про­ти пер­ших по­са­до­вих осіб дер­жа­ви, де­пу­та­тів і ке­рів­ни­ків ком­па­ній, ста­ли основ ним ка та лі за то ром за пу - ще­ної про­це­ду­ри ім­пі­чмен­ту ни- ніш ньо­му пре зи ден ту Бра зи лії Діл мі Ру сеф та усу нен ня її від вла ди. А сам Сер хіо Мо ро сьо - го­дні став на­ціо­наль­ним ге­ро­єм для ба га тьох бра зиль ців, які зму чи лись від де ся ти літь об - тя­жли­вої без­ре­зуль­та­тної по­лі - ти­чної трі­ско­тні.

Укра їнсь ке за ко но дав ст - во та кож на дає мож ли вість будь- яко му суд ді ви но си ти ухва­ли і на­прав­ля­ти їх до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів, ко­ли під час роз­гля­ду спра­ви ста­нуть ві­до­мі фа­кти що­до вчи­не­н­ня зло­чи­ну. Мож на уяви ти цу на мі та ких фак тів під час роз гля ду та ких справ у Ви­що­му го­спо­дар­сько­му су ді Укра ї ни чи Ви що му ад мі - ніс т ра тив но му су ді Укра ї ни. Але за всю іс то рію Укра ї ни склад но при га да ти по ка зо ві і об’ єк тив ні фак ти бо роть би суд - дів­сько­го кор­пу­су про­ти ко­ру­пції, вра­хо­ву­ю­чи укра­їн­ські мас - шта­би цьо­го яви­ща. Скоріше нав­па ки, во ни по стій но на ма га - лись очо ли ти цей мер кан тиль - но- спо кус ли вий про цес ко руп - цій­них зв’яз­ків.

Бра­зиль­ський до­свід свід­чить, що все ви рі шу ють кон к - ре­тні лю­ди. Ко­ру­пцій­ні скан­да­ли, які по стій но тря суть на шу дер­жа­ву остан­ній пе­рі­од, і ре­а­кція но­во­ство­ре­них пра­во­охо­рон­них ор га нів на та кі ви кли ки за остан ній пе рі од прак ти кою до - ве­ли, що ли­ше гро­ма­дя­ни з пев­ни ми іде а ла ми і сві то гля дом змо­жуть зу­пи­ни­ти все­о­хо­плю­ю­чо­го ко­ру­пцій­но­го спру­та. Крім то­го, ство­ре­н­ня ко­жно­го пра­во­охо­рон­но­го ор­га­ну, як свід­чить прак ти ка сьо год ніш ньої Іта лії, про­гно­зо­ва­но ста­не об­тя­жли­вим галь­мом для зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки і су­спіль­ства в май­бу­тньо­му без будь- яко го ра ди каль но го зла­му си­ту­а­ції.

Вра хо ву ю чи на шу іс то - ри­чну спад­щи­ну і мас­шта­би ко­рум по ва нос ті по лі тич них еліт, очі­ку­ва­н­ня на по­яву зі схо­жи­ми пе­ре­ко­на­н­ня­ми бор­ців з ко­ру­пці­єю в укра­їн­ських ре­а­лі­ях мо­же роз­тя­гну­тись на де­ся­ти­лі­т­тя, як цьо­го че­ка­ла Бра­зи­лія. Украї на, на від мі ну від Бра зи лії, не має та ко го рів ня еко но мі ки і най го лов ні ше — по туж но го кла су на ці о наль ної бур жу а зії, яка мо­же на­ро­джу­ва­ти та­кі осо­би­сто­сті, крім то­го, війсь ко­вий кон­флікт з РФ ви­сна­жує актив­ні про шар ки сус піль ст ва в Укра­ї­ні. Пра­гма­ти­чним і швид­ким в ре алі за ції за ли ша єть ся шлях за­про­ше­н­ня та­ких фа­хів­ців до Укра­ї­ни з ін­ших дер­жав з від по від ним до сві дом і пе ре ко - на­н­ня­ми, осо­бли­во вра­хо­ву­ю­чи, що 20 млн ет ніч них ук ра їн ців жи вуть у сві ті, в то му чис лі у Бра­зи­лії.

ФОТО РЕЙТЕР

СЕНАТ БРА­ЗИ­ЛІЇ ЗАПЛАНУВАВ ГОЛОСУВАННЯ З ПИ­ТА­Н­НЯ ОГО­ЛО­ШЕ­Н­НЯ ІМ­ПІ­ЧМЕН­ТУ ПРЕЗИДЕНТУ КРА­Ї­НИ ДІЛМІ РУСЕФ НА 20 СЕРПНЯ. ПРО ЦЕ ПО­ВІ­ДО­МИВ ГО­ЛО­ВА ФЕ­ДЕ­РАЛЬ­НО­ГО СЕНАТУ РЕНАН КАЛЕЙРОС. ГОЛОСУВАННЯ ВІД­БУ­ДЕ­ТЬСЯ НА­ПЕ­РЕ­ДО­ДНІ ОСТАННЬОГО ДНЯ ОЛІМПІАДИ 2016 РО­КУ, ЗАКРИТТЯ ЯКОЇ МАЄ БУ­ТИ В РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРО. ПИ­ТА­Н­НЯ ПРО ОСТАТОЧНИЙ ІМПІЧМЕНТ РУСЕФ, ВІДСТОРОНЕНОЇ ВІД ПО­СА­ДИ НА 180 ДНІВ У СЕРЕДИНІ ТРАВНЯ, БУ­ДЕ РОЗГЛЯНУТО НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ ВЕРХНЬОЇ ПАЛАТИ ПАРЛАМЕНТУ КРА­Ї­НИ 1 АБО 2 СЕРПНЯ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.