Про сим­вол но­во­го Дон­ба­су

Сквер Мрії, «Те­пли­ця» для дис­ку­сій, на­вча­н­ня гро­мад, ре­гу­ляр­ні ві­че — «День» ді­знав­ся, як жи­те­лі Слов’ян­ська змі­ню­ють мі­сто на кра­ще

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ана­ста­сія РУДЕНКО, «День»

5 ли­пня ми­нає два ро­ки, як бо­йо­ви­ки по­ки­ну­ли Слов’янськ і Кр­ама­торськ, мі­ста на До­неч­чи­ні. Цьо­го ро­ку впер­ше свя­то від­зна­ча­є­ться на дер­жав­но­му рів­ні. Що при­мі­тно — не по­кла­да­ю­чись на мі­сце­ву вла­ду, акти­ві­сти вті­лю­ють у жи­т­тя іні­ці­а­ти­ви, які які­сно змі­ню­ють сьо­го­де­н­ня і при­йде­шнє при­фрон­то­вих міст. «День» зі­брав істо­рії ме­шкан­ців, які зна­йшли то­чку за­сто­су­ва­н­ня сво­їх сил. Їхній­до­свід мо­же ста­ти при­кла­дом для ін­ших міст схо­ду Укра­ї­ни, які ро­ка­ми жи­во­ті­ють у за­стій­ній атмо­сфе­рі.

«ПАТРІОТИЧНІ АКЦІЇ НЕОБХІДНІ»

За будь-якої по­го­ди що­не­ді­лі у Слов’ян­ську на цен­траль­ній пло­щі зби­ра­є­ться на­ро­дне ві­че актив­них го­ро­дян. Пе­ред цим — обов’яз­ко­вий ав­то­про­біг мі­стом з укра­їн­ськи­ми пра­по­ра­ми та му­зи­кою. Уча­сни­ки ав­то­про­бі­гу ча­сто за­їжджа­ють до ме мо рі а лів за гиб лим бій цям АТО. Роз по ві дає « Дню » Ва силь ХОМЕНКО, ко­ор­ди­на­тор що­ти­жне­во­го ві­че й ав­то­про­бі­гу в Слов’ян­ську, го­ло­ва гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Слов’ян­ська Січ» : «Пер­ше ві­че про­ве­ли май­же ві­дра­зу пі­сля звіль­не­н­ня Слов’ян­ська. То­ді бу­ло ду­же ба­га­то лю­дей, але зго­дом три­во­га уля­гла­ся, і уча­сни­ків ста­ва­ло все мен­ше. Більш то­го, че­рез пів­ро­ку з’яви­ли­ся дум­ки, що ві­че й ав­то­про­біг уже не акту­аль­ні, їх по­трі­бно при­пи­ня­ти. Моя по­зи­ція бу­ла рі­шу­чою: то­ді я їзди­ти­му один! По­ста­вив на ма­ши­ну ба­га­жник, ку­пив ко­лон­ки, щоб їзди­ти і на­га­ду­ва­ти го­ро­дя­нам, що во­ни жи­вуть в Укра­ї­ні, і яка ці­на бу­ла за це за­пла­че­на. Че­рез два ро­ки ми ба­чи­мо ре­аль­ні змі­ни — біль­шість лю­дей пе­ре­ста­ли бо­я­ти­ся по­ка­зу­ва­ти своє став­ле­н­ня, від­кри­то ві­та­ють нас. За­раз в ав то про бі гах бе руть участь до 15—20 ма­шин, у ко­жній з них — по три лю­ди­ни. На ві­че зби­ра­ю­ться в се­ре­дньо­му 20—50 осіб. Став­ля­ться на обго­во­ре­н­ня всі пи­та­н­ня, які сто­су­ю­ться жи­т­тя в мі­сті: дії вла­ди, ре­монт ін­фра­стру­ктур­них об’єктів, бо­роть­ба про­ти не­за­кон­но­го граль но го біз не су то що. Пат рі о - ти­чні акції необхідні не ли­ше в Слов’ян­ську, але й у ко­жно­му мі­сті схо­ду Укра­ї­ни, осо­бли­во там, де пе­ре­жи­ли оку­па­цію».

«Слов’ян­ська Січ» — ор­га­ні­за­ція пов­ні­стю во­лон­тер­ська. Її чле­ни ви­рі­шу­ють ло­каль­ні про­бле­ми, за­йма­ю­ться во­лон­тер­ством, на­ціо наль но- пат рі о тич ним ви хо ван - ням, ви­шко­лом. «Ско­ро про­во­ди­ти ме мо тре нін ги з на дан ня пер - шої до по мо ги на шій по лі ції. На - ма га є мо ся по ка за ти лю дям, що тре­ба не скар­жи­ти­ся, а са­мим бра­ти­ся за спра­ву», — під­су­мо­вує Ва­силь Хоменко.

«ЗО­НУ КОМФОРТУ 2013 РО­КУ ВІДНОВИТИ НЕ ВДАСТЬСЯ»

У гру­дні 2014 ро­ку в Слов’ян­ську ви­ник рух «Силь­ні гро­ма­ди До­неч­чи­ни», який не­за­ба­ром охо­пив Кр­ама­торськ, Ба­хмут, По­кровськ, Ма­рі­у­поль, Друж­ків­ку й ін­ші мі­ста. За­раз ор­га­ні­за­ція змі­нює на­зву на «Силь­ні гро­ма­ди» і ви­хо­дить на ін­ші ре­гіо­ни схо­ду і пів­дня Укра­ї­ни. Ко­ор­ди­на­тор ор­га­ні­за­ції Де­нис БІГУНОВ по­яснює: «Цей про­ект за­ро­див­ся як від­по­відь на вій­ну на Дон­ба­сі, ін­спі­ро­ва­ну Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю, на крах ав­то­ри­тар­ної си­сте­ми управ­лі­н­ня, яка існу­ва­ла тут дов­гі ро­ки, на ва­ку­ум гро­мад­сько­го і по­лі­ти­чно­го се­кто­ра, який ви­ник пі­сля звіль­не­н­ня. Основ­на ме­та — ін­сти­ту­ціо­на­лі­за­ція но­вих гро­мад­ських ру­хів, кон­сал­тинг в їх ста­нов­лен­ні».

Упро­довж цих двох ро­ків уча­сни­ки ор­га­ні­за­ції про­ве­ли ба­га­то на­вчаль­них тре­нін­гів, у то­му чи­слі про кон­кре­тні ін­стру­мен­ти кон­тро- лю над вла­стя­ми. До цьо­го акти­ві­сти, в основ­но­му, ли­ше ви­хо­ди­ли на сти­хій­ні акції про­те­сту, те­пер їх вчать до­ся­гнен­ню ме­ти, ко­му­ні­ка­ції зі ЗМІ, ко­ман­дній ро­бо­ті.

«За­раз ми охо­пи­ли основ­ну ма­су акти­ві­стів, які зна­хо­дя­ться у пу­блі­чно­му про­сто­рі. Як наступний крок — хо­ті­ло­ся б за­лу­ча­ти мо­лодь, за­ці­кав­лю­ва­ти її то­чко­ви­ми про­е­кта­ми, — про­дов­жує Де­нис Бігунов. — Я по­зи­тив­но див­лю­ся на май­бу­тнє Слов’ян­ська, але яке во­но бу­де кон­кре­тно — по­ка­же час. Що­до де­цен­тра­лі­за­ції ва­жли­во обго­во­рю­ва­ти еко­но­мі­чну ба­зу гро­ма­ди. Во­че­видь, що ті­єї си­сте­ми вер­ти­каль­них фі­нан­со­вих вли­вань і за­ле­жно­сті біль­ше не бу­де, гро­ма­ді по­трі­бно вчи­ти­ся са­мій за­ро­бля­ти на се­бе, а ін­стинкт цьо­го за дов­гі ро­ки ра­дян­ської вла­ди і до 2013 ро­ку атро­фу­вав­ся — його від­ро­дже­н­ням ми і за­йма­є­мо­ся».

«ВА­ЖЛИ­ВО ЗА­ЛУ­ЧА­ТИ ДО ЯКІ­СНО НОВОЇ КУЛЬТУРИ»

Не так дав­но пла­тфор­ма іні­ці­а­тив «Те­пли­ця» від­свя­тку­ва­ла пер­шу рі­чни­цю сво­єї ро­бо­ти. За цей рік во­на ста­ла од ним із най­ва­жли­ві­ших осе­ред­ків мі­сце­вої культури. Ко­ор­ди­на­тор про­е­кту Ан­на АВДІЯНЦ зга­дує: «Ідея ство­ре­н­ня та­ко­го віль­но­го про­сто­ру ви­ни­кла пі­сля від­кри­т­тя у Кр­ама­тор­ську «Віль­ної Ха­ти» за під­трим­ки до­бро­чин­но­го фон­ду «Львів­ська Осві­тня Фун­да­ція». Ко­ли ми тіль­ки по­чи­на­ли свою ро­бо­ту, хо­ті­ли про­сто ство­ри­ти мі­сце, де зби­ра­ти­му­ться лю­ди для спіл­ку­ва­н­ня, роз­ви­тку, обмі­ну до­сві­дом у не­ви­му­ше­ній об­ста­нов­ці. По­тім ми спіль­но з мо­лод­дю на­шо­го мі­ста ви­рі­ши­ли змі­ню­ва­ти мі­сто, ма­лень­ки­ми спра­ва­ми ро­би­ти його кра­щим і ком­фор­тні­шим».

«За рік на­шої ді­яль­но­сті нам уда­ло­ся за­лу­чи­ти по­над 5000 від­ві­ду­ва­чів. Ми пе­ре­ко­на­ні, що під­ви­щу­ю­чи мо­біль­ність на­се­ле­н­ня, по­ка­зу­ю­чи їм ін­шу куль­ту­ру, до­во­дя­чи, що все за­ле­жить ли­ше від те­бе, мо­жна змі­ню­ва­ти си­ту­а­цію. По­сту­по­во слі­па ві­ра в під­трим­ку з вер- хів зни­кає, — ді­ли­ться спо­сте­ре­же­н­ня­ми Ан­на Авдіянц. — Цьо­го ро­ку ми ор­га­ні­зу­ва­ли і про­ве­ли три ур­ба­ні­сти­чні мі­ні-ха­ка­то­ни з при­зо­вим фон­дом, на­прав­ле­ним на фі­нан­су­ва­н­ня ма­те­рі­а­лів для ре­а­лі­за­ції про­е­ктів-пе­ре­мож­ців. Пер­ший про­ект — ре­кон­стру­кція ін­фор­ма­цій­но­го стен­ду, дру­гий — ство­ре­н­ня пар­кле­ту, тре­тій, — ство­ре­н­ня мо­за­ї­чної лав­ки-шов­ко­ви­ці, за при­кла­дом ла­вок на Пей­за­жній алеї у Ки­є­ві, цей про­ект ще у про­це­сі ре­а­лі­за­ції. Усі ці іні­ці­а­ти­ви ство­рю­ю­ться і ре­а­лі­зо­ву­ю­ться акти­ві­ста­ми на­шо­го мі­ста».

«ТІ, ХТО РУЙНУВАВ, СТА­ЛИ ГОЛОВНИМИ ТВОРЦЯМИ»

Якщо ство­ре­н­ням місць для ро­дин­но­го від­по­чин­ку не за­йма­ю­ться мі­ські вла­сті — за­ймі­ться цим са­мі! Під та­ким га­слом не­бай­ду­жі го­ро­дя­ни пе­ре­тво­ри­ли по­ки­ну­тий зе­ле­ний «п’ята­чок» у цен­трі Слов’ян­ська у сквер Мрії. Вста­но­ви­ли лав­ки, ди тя чий май дан чик, ви са ди ли фру­кто­вий сад. За­раз там про­во­дя­ться рі­зні за­хо­ди — від Си­ро­пу­сної до що­ти­жне­вих йо­га-пі­кні­ків.

Про те, як все це вда­ло­ся здійс ни ти, роз по ві дає Єв­ге нія АЛФІМОВА, од на з іні ці а то рів ство рен ня скве ру: « За ро ди ла ся ідея у жов­тні 2014 ро­ку, ре­а­лі­зо­ву­ва ла ся ви ключ но во лон те ра ми. Спо­ча­тку зби­ра­ли су­бо­тни­ки, на один із них на­віть при­йшло май­же 200 осіб. Ін­фор­ма­цію по­ши­рю­ва­ли че рез со ці аль ні ме ре жі, міс це ві ЗМІ. Хоч нас і «по­ки­да­ли» ко­ри­до­ра­ми мі­сце­вої ра­ди, у ре­зуль­та­ті мі­ська вла­да до­по­мо­гла нам із ви­во­зом смі­т­тя. Бу­ло ви­ве­зе­но ма­шин 20. Ра­ні­ше ця те­ри­то­рія на­зи­ва­ла­ся на честь Га­га­рі­на, а ми на­зва­ли її скве­ром Мрії, оскіль­ки мрі­є­мо про про­стір для актив­но­го та пі­зна­валь­но­го від­по­чин­ку. Я б хо­ті­ла, щоб та­ких про­сто­рів ста­ва­ло біль­ше, зе­ле­ні «п’ята­чки» для цьо­го є. Го лов не — знай ти іні ці а тив них лю­дей. Пі­сля на­шо­го пре­це­ден­ту, як гри­би пі­сля до­щу, в рі­зних мі­кро­ра­йо­нах актив­ні лю­ди по­ча­ли обла­што­ву­ва­ти ди­тя­чі май­дан­чи­ки, до­по­ма­га­ти один одно­му. Що ці­ка­во, сквер Мрії — справ­жній транс­фор­ма­цій­ний про­стір. Ті, хто ра­ні­ше не ро­зу­мів іні­ці­а­ти­ву та руйнував по­бу­до­ва­не, за­раз ста­ли головними творцями».

Пла­нів у акти­ві­стів ба­га­то. На­при­клад, пла­ну­ють обла­шту­ва­ти у скве­рі Мрії Ро­дин­ну алею. Є ба­га­то за­ду­мів: ла­ва при­ми­ре­н­ня, ла­ва по­ці­лун­ків, де­ре­во для ве­сіль, ар­ки, скуль­пту­ри, щоб мо­ло­ді па­ри з по­ло­го­вих бу­дин­ків мо­гли по­са­ди­ти свої де­ре­ва. Алею хо­чуть зро­би­ти до Дня мі­ста, яке свя­тку­ють 6 ве­ре­сня. З 1 ли­пня по­чав­ся мі­ся­чник збо­ру ко­штів, наступний мі­сяць від­во­дять на ре­а­лі­за­цію про­е­кту.

«НАС НЕ ЗАПИТАЛИ» — ОСНОВ­НА ПРОБЛЕМА МІСТ І СІЛ УКРА­Ї­НИ»

Цен­траль­ний парк культури і від­по­чин­ку в Слов’ян­ську — про­блем­на то­чка для мі­ста вже ба­га­то ро­ків. Че­рез ба­гни­сту мі­сце­вість те­ри­то­рія пар­ку за­ро­сла оче­ре­том, ка­ру­се­лі для ді­тей роз­тя­гли на ме­та­ло­брухт, ін­фра­стру­кту­ра без­на­дій­но за­ста­рі­ла. Пі­сля бо­йо­вих дій 2014 ро­ку ме­шкан­ці мі­ста вла­сни­ми си ла ми опо ряд жу ють парк . На­при­клад, акти­ві­сти Слов’янсь- кої гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Гур­том Слов’янськ» по­бу­ду­ва­ли во­лей боль ний май дан чик з со няч - ни­ми ба­та­ре­я­ми.

Ува­гу пар­ку при­ді­ли­ло Агент­ство США з між­на­ро­дно­го роз­ви­тку (USAID). Агент­ство фі­нан­сує ре­кон­стру­кцію пар­ку культури і від­по­чин­ку, а ко­ман­да гро­мад­ської іні­ці­а­ти­ви «Мі­сто-сад» до­по­ма­гає зби­ра­ти ідеї для вті­ле­н­ня. Ре­зуль­та­том три­мі­ся­чної ро­бо­ти гро­мад­ських ді­я­чів ста­ла ілю­стро­ва­на кон­це­пція то­го, яким, згі­дно з очі­ку­ва­н­ня­ми слов’ ян ців, по ви нен ста ти цен т - раль­ний парк. У про­е­кті він фі­гу­рує під істо­ри­чною на­звою «Шов­ко­ви­чний» (са­ме та­ки­ми ви­яви­ли­ся по­ба­жа­н­ня 58% опи­та­них го­ро­дян).

Ко ман да іні ці а ти ви « Міс то­сад » роз по ві дає про про ект роз - вит ку пар ку « Шов ко вич ний » : «Нас не запитали» — основ­на проблема всіх міст і сіл Укра­ї­ни. Для нас це не­прийня­тно, то­му онов­ле­н­ня пар­ку від­бу­ва­ти­ме­ться ви­клю­чно за актив­ної уча­сті ме­шкан­ців мі­ста. Та­кий мас­шта­бний про­ект мо­же бу­ти ре­а­лі­зо­ва­ний ли­ше спіль­ною пра­цею. Чер­го­вість ро­біт із від­нов­ле­н­ня пар­ку по­ді ля­є­ться на ко­ро­тко — та дов­го­стро­ко­ві. У ко рот ко стро ко вій пер с пек ти ві мо­жли­ве про­ве­де­н­ня рі­зних за­хо­дів для за­лу­че­н­ня актив­ної гро­ма­ди та про­бу­дже­н­ня за­ці­кав­ле­но­сті ре­шти: то­ло­ки, екс­по­зи­ції, ди­тя­чі івен­ти, ле­кції, ди­ску­сії з ві­до­ми­ми лю­дьми. Ві­дбу­до­ва вхі­дної зо­ни — в дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві онов­лень, як і ство­ре­н­ня лі­тньо­го кі­но­те­а­тру, пі­кні­ко­вої зо­ни, спор­тив­но­го май дан чи ка, тан цю валь но го май­дан чи­ка, зо ни ви гу­лу со­бак. Ві­дбу­до­ва тих, що існують, і ство­ре­н­ня но­вих об’єктів ті­сно пов’яза­на з від нов лен ням еко ло гіч но го ба­лан­су пар­ку».

Ме­ха­ні­зми успі­шно ре­а­лі­зо­ва­них про­це­сів із від­нов­ле­н­ня пар­ку «Шов­ко­ви­чний» мо­жна бу­де за­сто­со­ву­ва­ти в ін­ших про­е­ктах, вва­жа­ють у ко­ман­ді «Мі­сто-са­ду». Акти­ві­сти впев­не­ні, що зро­зу­мів­ши прин­ци­пи ді­є­во­сті об’єд­на­ної ни­зо­вої іні­ці­а­ти­ви, слов’ян­ці ста­нуть сим­во­лом но­во­го Дон­ба­су з актив­ною по­лі­ти­чною куль­ту­рою.

ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ УКРА­Ї­НИ ПЕ­ТРО ПОРОШЕНКО ВІДВІДУЄ ГОРУ КАРАЧУН ПІД ЧАС РОБОЧОЇ ПОЇЗДКИ ДОНЕЦЬКОЮ ОБЛАСТЮ, 5 ЛИ­ПНЯ 2016 РО­КУ. ПЕ­ТРО ПОРОШЕНКО ТА­КОЖ ВИ­СТУ­ПИВ НА УРОЧИСТОСТЯХ ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ СЛОВ’ЯН­СЬКА. ПРО ЦЮ ПЕРЕМОГУ ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ СКА­ЗАВ ТАК: «СА­МЕ ЦЕЙ УСПІХ НАРОДИВ ВІРУ УКРА­ЇН­ЦІВ У СВО­ЇХ ЗАХИСНИКІВ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.