«Цу­кер­ко­ва ру­ка», май­же як люд­ська

Ко­ман­да ен­ту­зі­а­стів пра­цює над ство­ре­н­ням про­те­за, що фун­кціо­ну­ва­ти­ме ма­кси­маль­но по­ді­бно до справ­жньої кін­ців­ки

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

«Це — дві вер­сії паль­ця для на­шо­го про­те­за, по­пе­ре­дня та ни­ні­шня, — роз­по­від­ає Дми­тро ДЗЮБА, три­ма­ю­чи зраз­ки шту­чни­хфа­ланг паль­ців. — Ми хо­че­мо від­тво­ри­ти си­сте­му зги­ну паль­ців ру­ки, як у жи­вої лю­ди­ни. Це, зві­сно, скла­дно, бо на паль­ця­хрук є низ­ка кі­сто­чок. Ми спро­сти­мо цю си­сте­му за ра­ху­нок то­го, що все­ре­ди­ні бу­дуть шту­чні кіс­тки, з’яви­ться мо­жли­вість зги­на­ти паль­ці шту­чни­хрук, ма­кси­маль­но на­бли­же­но до біо­ло­гі­чних».

Дми­тро ра­зом із Ксе­ні­єю Ки­ри­ли­ши­ною, Ар­се­ном Сав­чу­ком, Лі­ною Сав­чен­ко та іні­ці­а­то­ром за­ду­му Де­ни­сом Ан­ті­по­вим май­же два ро­ки пра­цює у во­лон­тер­сько­му про­е­кті «На­ро­дний ру­хли­вий про­тез». Мо­ло­ді роз­ро­бни­ки хо­чуть ство­ри­ти та­кий про­тез ру­ки, щоб за фун­кці­я­ми був ма­кси­маль­но на­бли­же­ний до люд­ської кін­ців­ки, а ке­ру­вав­ся че­рез си­сте­му зчи­ту­ва­н­ня си­гна­лів із жи­вої ча­сти­ни ру­ки шту­чною, при­мі­ром, із пе­ре­д­пліч­чя до про­те­за.

« Якщо ми це зро­би­мо, в мас-шта­ба­хУкра­ї­ни це бу­де про­рив, та й у сві­ті це теж бу­де по­мі­тно » , — до­дає Дми­тро Дзюба. На­зва­ли свою роз­роб­ку Candy Hand ( до­слів­но з ан­глій­ської — « цу­кер­ко­ва ру­ка») і не­що­дав­но по­да­ли її на кон­курс ру­хли­вих шту­чни­хрук між­на­ро­дної ор­га­ні­за­ції E- nable, ко­тра ви­пу­скає про­те­зи для до­ро­слих, але зде­біль­шо­го для ді­тей. Звід­си — « со­лод­ка » на­зва роз­роб­ки.

ПРОБЛЕМА ВЕ­ЛИ­КО­ГО ПАЛЬ­ЦЯ

По­штов­хом до ство­ре­н­ня про­е­кту ста­ли по­дії на схо­ді Укра­ї­ни. Де­нис Ан­ті­пов сам уча­сник АТО, із сі­чня 2015-го до трав­ня 2016 ро­ку від­слу­жив до­бро­воль­цем у 81-й окре­мій ае­ро­мо­біль­ній бри­га­ді ЗСУ. Па­ра­лель­но зі слу­жбою у Зброй­них си­ла­хУкра­ї­ни не по­ли­шав про­е­кту, за який взяв­ся на по­ча­тку вій­ни.

«Ми хо­че­мо ство­ри­ти ру­ку, що мо­гла би зги­на­ти­ся та роз­ги­на­ти­ся за по­тре­бою. В Укра­ї­ні на­ра­зі є близь­ко 300 по­ра­не­них, які втра­ти­ли ру­ки че­рез ам­пу­та­цію, — про­дов­жує Де­нис АН­ТІ­ПОВ. — Скла­дність у ство­рен­ні про­те­за ру­ки в то­му, що це одна з най­більш до­ско­на­ли­хча­стин люд­сько­го ті­ла, де ду­же по-осо­бли­во­му роз­та­шо­ва­ні м’язи, су­гло­би, кіс­тки. То­му від­но­ви­ти ру­хли­вість ру­ки — пи­та­н­ня скла­дне, над ним пра­цю­ють уче­ні з усьо­го сві­ту. Нав­чи­ти ро­бо­та ру­ха­ти ру­кою за комп’ютер- ною про­гра­мою про­сті­ше, ніж да­ти лю­ди­ні про­тез, який би міг зги­на­ти­ся-роз­ги­на­ти­ся».

Ко­ман­да хо­че ство­ри­ти які­сну та не­до­ро­гу шту­чну ру­ку, щоб во­на бу­ла до­сту­пною для тих, хто її по­тре­бу­ва­ти­ме. Ро­зро­бле­на на­ра­зі мо­дель мо­же по­вто­рю­ва­ти біль­шу ча­сти­ну ру­хів справ­жньої ру­ки. Основ­ні тру­дно­щі у ви­на­хі­дни­ків ви­ни­ка­ють із від­тво­ре­н­ням фун­кцій ве­ли­ко­го паль­ця — він має вну­трі­шні м’язи, що да­ють йо­му до­да­тко­ві мо­жли­во­сті, які скла­дно імі­ту­ва­ти.

Ін­ша проблема — як пе­ре­да­ва­ти си­гна­ли з жи­вої ча­сти­ни ру­ки до шту­чної кін­ців­ки. « Це мо­жна ро­би­ти за до­по­мо­гою еле­ктро­дів, і тут є два шля­хи. По- пер­ше, вжи­ви­ти їхбез­по­се­ре­дньо в мо­зок, але це скла­дна опе­ра­ція, і бу­ває, що вжив­ле­ні еле­ктро­ди від­тор­га­ю­ться, — по­яснює Ар­сен САВЧУК. — Мо­жна вжив­ля­ти еле­ктро­ди про­сто в ру­ку. Ми пла­ну­є­мо за­йма­ти­ся міо­гра­фі­єю, тоб­то зчи­ту­ва­н­ням си­гна­лів із ру­ки. Але в на­шій роз­роб­ці на­ра­зі ру­ка зги­на­є­ться то­ді, ко­ли я си­джу, а ко­ли по­чи­наю ру­ха­ти­ся, си­сте­ма пе­ре­стає пра­цю­ва­ти. Оскіль­ки еле­ктро­ди одно­ра­зо­ві, якість кон­та­кту по­га­на, і якість си­гна­лу по­гір­шу­є­ться. Ми шу­ка­є­мо без­кон­та­ктні еле­ктро­ди, що пра­цю­ва­ти­муть че­рез одяг. Їхмо­жна но­си­ти ці­лий день » .

КО­ЛИ КАВА ТА КНИЖКА — КЛЮЧОВА МЕ­ТА

Узя­ти ча­шку чи пля­шку, роз­гор­ну­ти книж­ку за до­по­мо­гою про­те­за — та­ким ба­чать кін­це­вий ре­зуль­тат сво­єї роз­роб­ки мо­ло­ді ви­на­хі­дни­ки. Біль­шість існу­ю­чих про­те­зів цьо­го не вмі­ють. Щоб до­сяг­ти ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту, ен­ту­зі­а­сти ви­вча­ють сві­то­ві тен­ден­ції та вдо­ско­на­лю­ють свою мо­дель. Схо­дя­ться на дум­ці, що на­ра­зі не­має де­шев­шо­го ва­рі­ан­та ви­го­тов­ле­н­ня шту­чної ру­ки, ніж її друк на 3D-прин­те­рі. При­мі­ром, ен­до­про­те­зи одні­єї ні­ме­цької фір­ми ко­шту­ють 22 ти­ся­чі до­ла­рів. Імо­вір­на ці­на май­бу­тньої укра­їн­ської роз­роб­ки, ви­го­тов­ле­ної на три­ви­мір­но­му прин­те­рі, ся­га­ти­ме 300 до­ла­рів.

«З ен­до­про­те­зом у нас є ли­ше один сол­дат. А що ро­би­ти ще 299-м? Біль­шість рук, які ро­блять у сві­ті, ме­ха­ні­сти­чні, во­ни не мо­жуть схо­пи­ти ре­чі, як люд­ська ру­ка, бо наш світ при­сто­со­ва­ний до біо­ло­гі­чної лю­ди­ни, — до­дає Ксе­нія КИРИЛИШИНА. — У Сі­є­тлі зро­би­ли ру­ку, ду­же схо­жу на біо­ло­гі­чну, там­те­шнім вче­ним вда­ло­ся пер­ши­ми зро­би­ти ве­ли­кий па­лець, який ха­пає, як люд­ський. Але це теж до­слі­дни­цький про­ект, як і біль­шість. По­ді­бні роз­роб­ки за­кри­ті та до­ро­гі».

Щоб про­су­ва­ти­ся да­лі, ко­ман­да по­тре­бує моз­ко­вої під­трим­ки. Про­блем із фі­нан­са­ми не­має, про­ект сво­го ча­су зі­брав на во­лон­тер­ськи­хза­са­дах­до­ста­тньо гро­шей, щоб при­дба­ти не­об­хі­дні обла­дна­н­ня та де­та­лі. А от фа­хів­ців із про­те­зу­ва­н­ня, міо­гра­фії, еле­ктро­ні­ки, то­кар­ської спра­ви чи ма­лю­ва­н­ня у 3D «На­ро­дно­му ру­хли­во­му про­те­зу» не ви­ста­чає (ді­зна­ти­ся де­таль­ні­ше, чим до­по­мог­ти і як до­лу­чи­ти­ся до ко­ман­ди, мо­жна на одно­ймен­ній сто­рін­ці про­е­кту в Facebook). Між ін­шим, дня­ми ста­ло ві­до­мо, що Candy Hand по­тра­пи­ла у спи­сок фі­на­лі­стів між­на­ро­дно­го кон­кур­су. Тож по­пе­ре­ду — успіх!

ДМИ­ТРО ДЗЮБА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.