ЧЕРНIГIВ

У мі­сті збе­ре­гла­ся чверть усіх ар­хі­те­ктур­них пам’яток Укра­ї­ни до­мон­голь­сько­го пе­рі­о­ду

Den (Ukrainian) - - Один День Із Життя Міста - Ві­та­лій НАЗАРЕНКО, Чер­ні­гів, фото ав­то­ра

Чер­ні­гів — одне з най­древ­ні­ших міст Укра­ї­ни та Схі­дної Єв­ро­пи. Йо­го істо­рія на­ра­хо­вує понад 1300 ро­ків. Пер­ша пи­сьмо­ва згад­ка про Чер­ні­гів на­ле­жить до 907 ро­ку. Най­дав­ні­ший лі­то­пи­сний спо­гад з’явив­ся у «По­ві­сті вре­мен­них літ», де мі­сто зна­чи­ться дру­гим пі­сля Ки­є­ва, в яко­му «си­ді­ли» кня­зі ру­ські. А вза­га­лі Чер­ні­гів існу­вав при­найм­ні з VII сто­лі­т­тя, а у ІХ-му Чер­ні­гів уже був не про­сто одним із ру­ських міст. Че­рез це мі­сто про­хо­див шлях «із ва­ряг у гре­ки», або «гре­цький шлях». Май­же тре­ти­ну всіх істо­ри­чних свід­чень в Укра­ї­ні про та­та­ро-мон­голь­ський пе­рі­од мо­жна зна­йти са­ме у Чер­ні­го­ві.

ВІЗИТІВКА

Чер­ні­гів роз­та­шо­ва­ний за 140 кі­ло­ме­трів на північ від Ки­є­ва. При в’їзді в мі­сто з бо­ку ки­їв­сько­го шо­се го­стей мі­ста зу­стрі­чає йо­го візитівка — пам’ятка ар­хі­те­кту­ри на­ціо­наль­но­го зна­че­н­ня — ко­за­цький ка­фе­драль­ний со­бор Свя­тої Ве­ли­ко­му­че­ни­ці Ка­те­ри­ни. Цей храм — яскра­вий зра­зок кам’яної укра­їн­ської ар­хі­те­кту­ри Лі­в­обе­реж­жя XVII— XVIII сто­літь. Цер­ква зве­де­на на ко­шти ко­за­ків, — братів Ли­зо­гу­бів (Яко­ва та Се­ме­на), за за­по­ві­том їхньо­го ба­тька, Чер­ні­гів­сько­го пол­ков­ни­ка Юхи­ма Ли­зо­гу­ба. Цер­ква по­бу­до­ва­на в пам’ять про ді­да, Чер­ні­гів­сько­го пол­ков­ни­ка й на­ка­зно­го геть­ма­на Яко­ва, та ко­за­ків Чер­ні­гів­сько­го пол­ку, які ви­яви­ли ге­ро­їзм під час штур­му ту­ре­цької фор­те­ці Азов 1696 ро­ку.

Пра­во­руч хра­му, че­рез до­ро­гу від ньо­го, при в’їзді в Чер­ні­гів го­стей мі­ста зу­стрі­чає чер­ні­гів­ський ди­ти­нець (Вал). Роз­та­шо­ва­ний на ми­су, в місці зли­т­тя рі­чок Де­сни і Стри­жня, на пе­ре­ти­ні го­лов­них при­ро­дних на­пря­мів, він за­ймає па­нів­не по­ло­же­н­ня се­ред нав­ко­ли­шньо­го ланд­ша­фту.

У цен­трі ко­ли­шньо­го ди­тин­ця роз­та­шо­ва­ний один із най­дав­ні­ших хра­мів Ру­сі — Спа­со-Пре­о­бра­жен­ський со­бор. Він із най­дав­ні­ших ча­сів був кня­зів­ською уси­паль­нею. По­руч зі Спа­ським со­бо­ром ви­со­чить ще один сві­док кня­зів­ської до­би — Бо­ри­со­гліб­ський со­бор (1120 — 1123 рр.), який справ­ляє вра­же­н­ня мі­ці, не­по­ру­шно­сті та спо­кою.

На краю ва­лу ко­ли­шньої фор­те­ці роз­та­шо­ва­на одна з най­ди­во­ви­жні­ших ар­хі­те­ктур­них спо­руд мі­ста, ни­ні ві­до­ма як Ко­ле­гі­ум. Ко­лись ця бу­дів­ля вхо­ди­ла до скла­ду ка­фе­драль­но­го Бо­ри­со­гліб­сько­го мо­на­сти­ря — ре­зи­ден­ції чер­ні­гів­ських ар­хі­єпис­ко­пів. У 1700 — 1702 рр. чер­ні­гівсь-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.