«АРСЕНАЛ» на роз­до­ріж­жі...

У по­ту­жно­го куль­тур­но-ми­сте­цько­го та му­зей­но­го ком­пле­ксу — но­вий ке­рів­ник. Враження екс­пер­тів су­пе­ре­чли­ві

Den (Ukrainian) - - Культура - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

Ге­не­раль­ним ди­ре­кто­ром «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» обра­ли Оле­сю Остров­ську-Лю­ту. У кон­кур­сі взя­ли участь п’ять осіб, се­ред них — На­та­лія За­бо­ло­тна, ко­тра очо­лю­ва­ла ін­сти­ту­цію з трав­ня 2010 ро­ку і на цій по­са­ді ор­га­ні­зу­ва­ла зі сво­єю ко­ман­дою низ­ку мас­шта­бних ми­сте­цьких та осві­тніх про­е­ктів. Кан­ди­да­ту­ру За­бо­ло­тної під­три­ма­ли жур­на­ліст Ла­ри­са Му­драк, го­ло­ва прав­лі­н­ня ГО «Укра­їн­ський центр роз­ви­тку му­зей­ної спра­ви» Вла­ди­слав Пі­о­ро, ми­сте­цтво­знав­ці Оль­га Гов­дя та Оле­ксандр Фе­до­рук. За Оле­сю Остров­ську-Лю­ту про­го­ло­су­ва­ли кі­не­ма­то­гра­фіст Іван Зо­сі­мов, ди­ре­ктор На­ціо­наль­но­го за­по­від­ни­ка «Ки­є­во­Пе­чер­ська лав­ра» Лю­бо­мир Ми­хай­ли­на, куль­ту­ро­лог Ган­на Чміль, го­ло­ва прав­лі­н­ня Бла­го­дій­но­го фон­ду «Укра­ї­на 3000» Ма­ри­на Ан­то­но­ва і го­ло­ва кон­кур­сної ко­мі­сії ре­жи­сер Бо­г­дан Стру­тин­ський.

Епо­пея з обра­н­ням ке­рів­ни­ка «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» три­ває з бе­ре­зня. Про­ве­де­н­ня кон­кур­су Дер­жав­не управ­лі­н­ня спра­ва­ми, яке управ­ляє ін­сти­ту­ці­єю, усі­ля­ко за­тя­гу­ва­ло і при­зна­чи­ло тіль­ки пі­сля втру­ча­н­ня у си­ту­а­цію Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Пе­тра По­ро­шен­ка (біль­ше про си­ту­а­цію — у ма­те­рі­а­лі «Хто «риє» під «Арсенал»?» у №116 «Дня» за 6 ли­пня).

Одра­зу пі­сля за­вер­ше­н­ня кон­кур­су ко­ман­да «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» під­го­ту­ва­ла за­яву, у якій обу­ри­лась тим, як від­бу­вав­ся цей про­цес. «Ро­бо­та ко­мі­сії та ви­не­се­н­ня рі­ше­н­ня весь час бу­ли під ти­ском на її чле­нів (Вла­да Пі­о­ро та Оле­ксан­дра Фе­до­ру­ка), а та­кож по­зна­чи­ло­ся за­сто­су­ва­н­ня бру­дних те­хно­ло­гій що­до одно­го з кан­ди­да­тів (зокре­ма На­та­лії За­бо­ло­тної) з ви­ко­ри­ста­н­ням ін­фор­ма­ції, що не від­по­від­ає дій­сно­сті, не­пе­ре­ві­ре­них фа­ктів, від­вер­тих осо­би­стих образ і по­гроз на адре­су чле­на ви­бор­чої ко­мі­сії від ко­ле­кти­ву «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» Ла­ри­си Му­драк», — йде­ться у за­яві ко­ле­кти­ву.

У цьо­му звер­нен­ні та­кож зга­да­ли про не­ві­до­мих, при­су­тніх на за­сі­дан­ні кон­кур­сної ко­мі­сії, які за­ва­жа­ли її ро­бо­ті та на­по­ля­га­ли на змі­ні її скла­ду і від­кла­ден­ні прийня­т­тя рі­ше­н­ня. При цьо­му, до­да­ють у за­яві: «Пред­став­ни­ки тру­до­во­го ко­ле­кти­ву ста­ли свід­ка­ми то­го, як пра­ців­ни­ки ДУС осо­би­сто зу­стрі­ча­ли і про­во­ди­ли до мі­сця про­ве­де­н­ня кон­кур­сно­го до­бо­ру не­ві­до­мих осіб із на­го­ло­сом: «Це на­ші, пропу­стіть їх»».

«Ро­зу­мію, що па­ні Оле­ся ста­ла за­ру­чни­цею ме­то­дів ро­бо­ти ор­га­ну управ­лі­н­ня. Я щи­ро ба­жаю їй по­до­ла­ти цю інер­цію», — за­ува­жив у ко­мен­та­рі «Дню» член кон­кур­сної ко­мі­сії Вла­ди­слав Пі­о­ро.

Са­ма На­та­лія За­бо­ло­тна в ефі­рі «Ра­дио Ве­сти» на­зва­ла кон­курс «цир­ком і фар­сом» з яв­ною ко­ру­пцій­ною скла­до­вою. При­мі­тно, що но­вий ге­не­раль­ний ди­ре­ктор «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» Оле­ся Остров­ська-Лю­та у бло­зі на сай­ті ін­тер­нет-ви­да­н­ня «Укра­їн­ська прав­да» за­зна­чи­ла, що пе­ре­біг фінального за­сі­да­н­ня ду­же ускла­дни­ло втру­ча­н­ня гро­мад­сько­сті, і во­на го­то­ва взя­ти участь у по­втор­но­му кон­кур­сі, бо «ін­ко­ли кра­ще про­ве­сти по­втор­ний кон­курс, ніж про­тя­гу­ва­ти та­кий тя­гар у май­бу­тнє».

Хтось ра­діє при­зна­чен­ню Оле­сі Остров­ської-Лю­тої, хтось — ні, але біль­шість від­дає на­ле­жне до­ся­гне­н­ням На­та­лії За­бо­ло­тної і за­ува­жує, що три­ма­ти за­да­ну план­ку бу­де не­про­сто. «День» зібрав ко­мен­та­рі що­до пе­ре­бі­гу кон­кур­су та дум­ки екс­пер­тів, ви­слов­ле­ні у со­цме­ре­жах.

«ЗАКОН ПРО КОНТРАКТНУ СИ­СТЕ­МУ — ЦЕ «МІНА», ЯКА МО­ЖЕ ВИБУХНУТИ У БУДЬ-ЯКИЙ ЧАС»

Бо­г­дан СТРУ­ТИН­СЬКИЙ

ре­жи­сер, ху­до­жній ке­рів­ник На­ціо­наль­ної опе­ре­ти, який очо­лю­вав ко­мі­сію кон­кур­сно­го до­бо­ру:

— Я вва­жаю, що кон­курс про­йшов нор­маль­но, і ми, чле­ни ко­мі­сії, ста­ра­ли­ся чі­тко про­ве­сти всі про­це­ду­ри, і бу­кваль­но ко­жну бу­кву, що про­пи­са­но у За­ко­ні «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до за­про­ва­дже­н­ня кон­тра­ктної фор­ми ро­бо­ти у сфе­рі куль­ту­ри та кон­кур­сної про­це­ду­ри при­зна­че­н­ня ке­рів­ни­ків дер­жав­них та ко­му­наль­них за­кла­дів куль­ту­ри». Ми кон­суль­ту­ва­ли­ся з пред­став­ни­ка­ми Дер­ж­управ­лі­н­ня спра­ва­ми і не­за­ле­жни­ми юри­ста­ми. За­сі­да­н­ня про­хо­ди­ли про­зо­ро і де­мо­кра­ти­чно — є ві­део­за­пи­си, як усе від­бу­ва­ло­ся. Єди­не, що ме­ні не спо­до­ба­ло­ся, то те, що ко­ли по­ча­ло­ся обго­во­ре­н­ня про­грам пре­тен­ден­та­ми на по­са­ду но­во­го ке­рів­ни­ка «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» ( за­пи­та­н­ня — від­по­віді від гро­мад­сько­сті, то бу­ли де­я­кі не­аде­ква­тні лю­ди, які під­ви­щу­ва­ли го­лос, сві­до­мо зри­ва­ли нор­маль­ну атмо­сфе­ру на якийсь ба­зар, і то­ді де­я­кі чле­ни ко­мі­сії не ви­три­му­ва­ли цьо­го без­ла­ду). Хо­ча я не ду­маю, що ті кри­ки впли­ну­ли на ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня, яке про­хо­ди­ло від­кри­то (все фі­ксу­ва­ло­ся на ка­ме­ру). Ко­жен із п’яти пре­тен­ден­тів мав змо­гу пред­ста­ви­ти свої про­гра­ми на рік і на пер­спе­кти­ву — п’ять ро­ків. Я ди­вив­ся в пер­шу чер­гу на про­гра­ми, а не осо­би­сто­сті, які їх пред­став­ля­ли. Тре­ба від­мі­ти­ти, що де­хто з пре­тен­ден­тів за­ймав­ся про­сто пі­а­ром, про­по­ну­ю­чи ам­бі­тні ре­чі, які впро­ва­ди­ти у жи­т­тя бу­де ду­же важ­ко, вра­хо­ву­ю­чи не­про­сту еко­но­мі­чну і по­лі­ти­чну си­ту­а­цію у на­шій дер­жа­ві. Я не спе­ці­а­ліст по му­зей­ній спра­ві чи куль­ту­ро­лог і не мо­жу ко­мен­ту­ва­ти про­е­кти, але, на мою дум­ку, про­по­зи­ції ра­дни­ці міністра куль­ту­ри Оле­сі Остров­ської-Лю­тої, яку обра­ли но­вим ке­рів­ни­ком «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» і яка за­про­по­ну­ва­ла пе­ре­тво­ри­ти цей за­клад на кре­а­тив­ний кла­стер, який ін­те­гру­ва­ти­ме всі ви­ди ми­сте­цтва, і бу­де під­три­му­ва­ти та­лан­ти, щоб ста­ти фла­гма­ном для куль­ту­ри в Укра­ї­ні, — бу­ли най­кра­щи­ми.

За­сі­да­н­ня бу­ло дов­гим, май­же п’ять го­дин, бо пі­сля ко­жної про­гра­ми йшло жва­ве її обго­во­ре­н­ня. Спо­ча­тку за­пи­ту­ва­ли чле­ни ко­мі­сії, а по­тім пред­став­ни­ки гро­мад­сько­сті, і це зайня­ло час.

На мою дум­ку, все най­кра­ще, що бу­ло на­пра­цьо­ва­но у ми­ну­лі ро­ки ко­ле­кти­вом «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу», тре­ба за­ли­ши­ти і до­ба­ви­ти но­ве, щоб цей за­клад став окра­сою не ли­ше на­шої сто­ли­ці, а й кра­ї­ни, мі­сцем об’єд­на­н­ня су­спіль­ства дов­ко­ла ідеї збе­ре­же­н­ня і роз­ви­тку укра­їн­ської куль­ту­ри, а та­кож, щоб «Арсенал» став на єв­ро­пей­ські рі­вень. По­трі­бен діа­лог між спе­ці­а­лі­ста­ми.

Зна­є­те, цей кон­курс по­ка­зав, що прийня­тий Вер­хов­ною Ра­дою Закон про контрактну си­сте­му не ви­рі­шує всіх про­блем, і це «міна», яка мо­же ви- бу­хну­ти у будь-який час, але йо­го все ж та­ки тре­ба ви­ко­ну­ва­ти...

«НА­ТА­ЛІЯ ЗА­БО­ЛО­ТНА ТА ЇЇ КО­МАН­ДА ВЖЕ УВІ­ЙШЛИ В ІСТО­РІЮ РОЗ­ВИ­ТКУ УКРА­ЇН­СЬКОЇ КУЛЬ­ТУ­РИ» Єв­ген КАРАСЬ, за­снов­ник та ку­ра­тор «Карась Га­ле­реї», до­пис у Facebook:

«Хо­чу все-та­ки про­ко­мен­ту­ва­ти пе­ре­мо­гу Оле­сі Остров­ської в кон­кур­сі за при­зна­че­н­ня на по­са­ду ди­ре­кто­ра «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу».

Ціл­ком оче­ви­дно, що не­зва­жа­ю­чи на скла­дні умови і ре­аль­ність, На­та­лії За­бо­ло­тної вда­ло­ся ство­ри­ти «зо­ло­тий час» «Укра­їн­сько­го до­му», а по­тім і «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу». При­чо­му во­на не під­хо­плю­ва­ла ці успі­шні про­е­кти, а ство­рю­ва­ла їх з ну­ля, ла­ма­ю­чи по­ве­дін­ко­ві сте­ре­о­ти­пи чи­нов­ни­ка від куль­ту­ри. Во­на мо­гла сфор­му­ва­ти і мо­бі­лі­зу­ва­ти ко­ман­ди і на ме­жі фо­лу пра­цю­ва­ти в екс­тре­маль­них як у тер­мі­нах, так і в еко­но­мі­чних, і адмі­ні­стра­тив­них умо­вах. Ство­рю­ва­ти гран­діо­зні про­е­кти, в ре­аль­ність здій­сне­н­ня яких скла­дно бу­ло по­ві­ри­ти на­віть від­да­ним чле­нам ко­ман­ди. Але во­ни всі бу­ли ре­а­лі­зо­ва­ні!

Хоч як би роз­ви­вав­ся за­раз «Арсенал», але ко­ман­да за­пу­сти­ла та­ку кіль­кість ам­бі­тних про­е­ктів і ство­ри­ла та­кий рі­вень і ди­на­мі­ку, які вже мо­жна вва­жа­ти «зо­ло­тим ча­сом» ін­сти­ту­ції. Чи мо­жна бу­ло ство­ри­ти та­ку ди­на­мі­ку без по­ми­лок ви­ди­мих і вну­трі­шніх? Зви­чай­но не мо­жна. Є якась кіль­кість лю­дей, які мо­жуть пред’яви­ти до На­та­лії пре­тен­зії, але це, як пра­ви­ло, ті, у яких з яки­хось при­чин не бу­ло до­сві­ду са­мо­стій­но­го ство­ре­н­ня про­е­ктів від по­ча­тку і до кін­ця під сво­єю від­по­від­аль­ні­стю. Але є не­про­пор­цій­но біль­ша кіль­кість вдя­чних від­ві­ду­ва­чів, які ши­ку­ва­ли­ся в не­скін­чен­ні чер­ги і ра­ді­ли ми­сте­цтву на по­ді­ях «Ар­се­на­лу».

Га­даю, ви­слов­лю за­галь­ну дум­ку, якщо по­дя­кую На­та­ші та її ко­ман­ді за ба­га­то­рі­чну ді­яль­ність, яка вже уві­йшла в істо­рію роз­ви­тку укра­їн­ської куль­ту­ри, яка кон­со­лі­ду­ва­ла і до­по­ма­га­ла всім уча­сни­кам цьо­го скла­дно­го про­це­су. По­ба­жаю На­та­ші і ко­ман­ді на­тхне­н­ня і одно­дум­ців для но­вих звер­шень!

З при­во­ду Оле­сі Остров­ської. Зви­чай­но, ба­га­то хто знає її як по­ря­дно­го і гра­мо­тно­го фа­хів­ця з ве­ли­ким по­тен­ці­а­лом, на яко­го по­стій­но по­кла­да­ють на­дії і очі­ку­ва­н­ня. На жаль, Оле­ся ні­ко­ли не від­рі­зня­ла­ся рі­шу­чі­стю і ди­на­мі­кою. Зав­жди бу­ла при­хиль­ни­ком па­сив­но­го си­стем­но­го під­хо­ду в рам­ках об­ста­вин, що скла­ли­ся. Ця без­пе­чна ви­ва­же­ність чи­нов­ни­ка при­зве­ла до то­го, що во­на ото­чу­ва­ла се­бе та­ки­ми ж «зва­же­ни­ми» те­о­ре­ти­ка­ми, ви­хід­ця­ми з фон­ду Ві­дро­дже­н­ня, які без­по­мил­ко­во на­вчи­ли­ся жон­глю­ва­ти тер­мі­но­ло­гі­єю кла­си­чно­го пла­ну­ва­н­ня 90-х ро­ків XX сто­лі­т­тя. І пе­ре­тво­рю­ва­ло­ся в «пла­ну­ва­н­ня пла­ну­ва­н­ня», роз­тя­гу­ва­ло­ся на ро­ки, так і не при­йшов­ши до та­ко­го, що більш-менш спів­від­но­си­ться з ре­аль­ні­стю ре­зуль­та­ту. Не по­ду­май­те тіль­ки, що я про­ти пла­ну­ва­н­ня.

Так ось. Не­зва­жа­ю­чи ні на що, хо­чу по­ба­жа­ти Оле­сі, оскіль­ки до цих пір ві­рю в той са­мий по­тен­ці­ал, що во­на збе­ре ле­ген­дар­ну ко­ман­ду (са­ме ко­ман­ду, оскіль­ки у Оле­сі не­має сво­го твор­чо­го мас­шта­бно­го до­сві­ду в екс­тре­маль­них умо­вах), ско­ро­тить час на пла­ну­ва­н­ня, при­вів­ши йо­го до ди­на­мі­ки XXI сто­лі­т­тя і, більш то­го, ви­ве­де «Арсенал» до но­вих не­ба­че­них до­сі вер­шин, оскіль­ки ха­ри­зма, мас­штаб ком­пле­ксу «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу» та су­ча­сні те­хно­ло­гії це до­зво­ля­ють, вра­хо­ву­ю­чи ба­зу, ство­ре­ну по­пе­ре­днім ке­рів­ни­ком Успі­хів!»

«НАРАЗІ ВСЕ ДУ­ЖЕ РОЗПЛИВЧАСТО» Вла­ди­слав ТРОЇЦЬКИЙ, член На­гля­до­вої ра­ди «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу», ху­до­жній ке­рів­ник Цен­тру су­ча­сно­го ми­сте­цтва «Дах»:

— Я не ро­зу­мію пра­ви­ла «гри», які ви­зна­ча­ють ді­яль­ність «Ар­се­на­лу» під ке­рів­ни­цтвом ДУС. Якщо пі­сля цьо­го­рі­чно­го кон­кур­су ці пра­ви­ла не змі­ня­ться, то ні­чо­го до­бро­го не бу­де. Ми вже це про­хо­ди­ли, ко­ли зні­ма­ли пер­шо­го ген­ди­ре­кто­ра держ­під­при­єм­ства «Ми­сте­цький Арсенал» Іго­ря Дід­ков­сько­го, ни­ні роз­про­ща­ли­ся (пра­кти­чно за ті­єю са­мою схе­мою) з На­та­лі­єю За­бо­ло­тною, і жо­дної на­сту­пно­сті не спо­сте­рі­га­є­ться. Ле­ся Остров­ська-Лю­та, яка ви­гра­ла кон­курс, бе­зу­мов­но, чу­до­ва лю­ди­на, кре­а­тив­на осо­би­стість, але ж і На­та­ля За­бо­ло­тна ба­га­то зро­би­ла для «Ар­се­на­лу», але ме­ні зда­є­ться, що ясно­го ро­зу­мі­н­ня, яким має бу­ти в май­бу­тньо­му «Ми­сте­цький Арсенал», у жо­дно­го з пре­тен­ден­тів на крі­сло ці­єї уста­но­ви не­має. Якщо це бу­де про­сто ви­став­ко­вий центр, то для чо­ти­ри­по­вер­хо­во­го ком­пле­ксу це за­над­то ба­га­то, і пло­щі ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться не­ра­ціо­наль­но, і їх сьо­го­дні ні­чим за­пов­ни­ти. Зна­є­те, спо­ча­тку бу­ла зов­сім ін­ша кон­це­пція роз­ви­тку «Ар­се­на­лу» — як го­лов­ний центр, який пов’язу­вав би рі­зні ви­ди ми­сте­цтва: від ві­зу­аль­но­го до те­а­траль­но­го, де­мон­стра­цій­ний, осві­тній і ви­ро­бни­чий май­дан­чик. Як­би за­про­ва­ди­ли та­ку си­сте­му, то я був би ща­сли­вий, а наразі все ду­же розпливчасто...

«ТЕ­ПЕР БУ­ДЕ ІН­ШИЙ «МИ­СТЕ­ЦЬКИЙ АРСЕНАЛ»» Ла­ри­са МУ­ДРАК,

член кон­кур­сної ко­мі­сії: — На за­сі­дан­ні ко­мі­сії не­при­єм­ним був фа­ктор на­яв­но­сті осіб, які на­зи­ва­ли се­бе «лю­ди з ву­ли­ці». Во­ни чи­ни­ли тиск на ко­мі­сію, осо­бли­во на трьох лю­дей, яких ви­су­нув ко­ле­ктив « Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу » і се­ред яких є я. Ва­жли­во, що за за­ко­ном три лю­ди­ни у ко­мі­сії ма­ють бу­ти від ко­ле­кти­ву «Ар­се­на­лу» (це — не пра­ців­ни­ки ін­сти­ту­ції, а осо­би, яким ко­ле­ктив до­ві­ряє. — Ред.), три — від ДУС, і три — від гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій, їх обра­ли же­реб­ку­ва­н­ням. Мої від­чу­т­тя — лю­ди, які на за­сі­дан­ні си­ді­ли у пер­ших ря­дах, по­во­ди­лись агре­сив­но і актив­но, пе­ре­би­ва­ли, спи­ни­ти їх бу­ло важ­ко, во­ни оперували па­пе­ра­ми і до­ку­мен­та­ми, щоб при­му­си­ти при­бра­ти з ко­мі­сії трьох лю­дей, які пред­став­ля­ли ко­ле­ктив «Ар­се­на­лу», або при­ни­зи­ти і обра­зи­ти цих лю­дей.

Це бу­ла не ду­же рів­на бо­роть­ба, бо не всі кан­ди­да­ти пред­ста­ви­ли план на рік і на п’ять ро­ків, що бу­ло ви­мо­гою кон­кур­су. Ці пла­ни пред­ста­ви­ли тіль­ки Оле­ся Остров­ська-Лю­та і На­та­лія За­бо­ло­тна. І, що ме­не зди­ву­ва­ло, Фе­дір Оле­ксан­дро­вич, кан­ди­дат на по­са­ду ген­ди­ре­кто­ра, який ви­сту­пав пер­шим, по­чав ви­ступ зі слів, що при­ніс роз­дру­ків­ки Ра­хун­ко­вої па­ла­ти, де за­зна­че­но, які бор­ги у «Ми­сте­цько­го Ар­се­на­лу», і що на­чеб­то свід­чить про «те­ро­ризм ди­ре­кто­ра». Ко­ли я спи­та­ла, де він це взяв, по­чу­ла у від­по­відь, що це — кон­фі­ден­цій­на ін­фор­ма­ція. Ми по­тім ска­за­ли Фе­до­ру Оле­ксан­дро­ви­чу, що ця ін­фор­ма­ція пу­блі­чна, во­на є на сай­ті Ра­хун­ко­вої па­ла­ти, але він чо­мусь цьо­го не знав. І та­ких де­та­лей, яких не по­вин­но бу­ти на че­сних і про­зо­рих кон­кур­сах, бу­ло ду­же ба­га­то.

З дру­го­го бо­ку, го­ло­су­ва­н­ня бу­ло від­кри­тим і че­сним, про­цес йо­го про­ве­де­н­ня — пу­блі­чним.

Я ві­рю в лі­дер­ське на­ча­ло лю­ди­ни, яка є кре­а­тив­ним ме­не­дже­ром. Пе­ре­ко­на­на, що На­та­лія За­бо­ло­тна за де­сять ро­ків ді­яль­но­сті як кре­а­тив­ний ме­не­джер дер­жав­них під­при­ємств (а це — ве­ли­че­зна осо­бли­вість) по­ка­за­ла се­бе уні­каль­ним чи­ном. По­ки во­на п’ять ро­ків бу­ла ди­ре­кто­ром «Укра­їн­сько­го до­му», він був цен­тром від­обра­же­н­ня су­ча­сно­го укра­їн­сько­го твор­чо­го ядра. Те са­ме На­та­лія За­бо­ло­тна зро­би­ла і в «Ми­сте­цько­му Ар­се­на­лі», який був ава­рій­ним об’єктом з ма­лень­ким дер­жав­ним фі­нан­су­ва­н­ням. На­та­лія За­бо­ло­тна зро­би­ла з ньо­го куль­то­ве мі­сце, яке лю­би­ли ху­до­жни­ки. Во­на ці­ною ве­ли­ких жертв про­ве­ла там мі­жна­ро­дну бі­є­на­ле, по­ки єди­ну в Укра­ї­ні, об’єд­на­ла ти­ся­чі твор­чих лю­дей, всі її про­е­кти від­по­від­а­ли ча­су. У цьо­му пла­ні те­пер бу­де ін­ший «Ми­сте­цький Арсенал». Але ба­жаю пе­ре­мо­жни­ці про­дов­жи­ти тра­ди­ції, які там уже за­кла­де­но.

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.