Зво­ро­тний ефект суб­си­дій

Екс­пер­ти: «Укра­їн­ці зна­чно мен­ше пла­ти­ти­муть за ко­му­наль­ні по­слу­ги, уте­плив­ши своє жи­тло

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ксе­нія ДІТЧУК

Суб­си­дії є ли­ше одним із 5 піль­го­вих ме­ха­ні­змів, які актив­но ді­ють в си­сте­мі жи­тло­во-ко­му­наль­них по­слуг. Окрім гро­шей, які ви­пла­чує дер­жа­ва за­мість спо­жи­ва­ча, якщо йо­го рі­вень до­хо­ду не від­по­від­ає вста­нов­ле­ним нор­мам, існу­ють та­кож крос-суб­си­дії (вза­єм­ні зо­бов’яза­н­ня уча­сни­ків рин­ку), до­та­ції (ко­ли суб­си­ду­є­ться ви­ро­бник або за­ку­пів­ля па­ли­ва), піль­ги (на­ра­ху­ва­н­ня за пев­ні по­слу­ги пе­ред дер­жа­вою), мо­не­ти­зо­ва­ні суб­си­дії (для го­спо­дарств, не­під­клю­че­них до ме­реж га­зо- та те­пло­по­ста­ча­н­ня).

Орі­єн­тов­но на суб­си­дії у 2016 ро­ці за­пла­но­ва­но ви­тра­ти­ти 42 млрд грн. Звід­ки бе­ру­ться гро­ші, які ря­ту­ють від під­ви­ще­н­ня та­ри­фів зна­чний від­со­ток гро­ма­дян? Із дер­жав­но­го бю­дже­ту. Звід­ки гро­ші по­тра­пля­ють у бю­джет? В основ­но­му, з по­да­тків, які ми спла­чу­є­мо.

«Не­має ін­ших гро­шей в бю­дже­ті, окрім ко­штів пла­тни­ків по­да­тків. Той, хто бу­де пла­ти­ти пов­ну ці­ну за газ, він пла­тить за се­бе, за суб­си­ді­ан­тів, за ін­ве­сти­ції», — го­во­рить ко­ор­ди­на­тор жи­тло­во-ко­му­наль­них та енер­ге­ти­чних про­грам Гро­ма­дян­ської ме­ре­жі ОПОРА Те­тя­на Бой­ко.

«Лю­ди вмі­ють еко­но­ми­ти тіль­ки свої гро­ші. Якщо їх не за­лу­чи­ти і не зро­би­ти пар­тне­ра­ми в еко­но­мії бю­дже­тних ко­штів, ні­чо­го не бу­де. Їм тре­ба від­чу­ти, що ті гро­ші є. У кви­тан­ції не на­пи­са­но, скіль­ки ви зеко­но­ми­ли, на­пи­са­но, скіль­ки ви ма­є­те за­пла­ти­ти. Лю­ди пе­ре­бу­ва­ють в уяв­но­му сві­ті фаль­ши­вих ін­ди­ка­то­рів і мар­ке­рів», — за­ува­жив ке­рів­ник про­е­кту «Уго­да ме­рів — Схід» Свя­то­слав Пав люк на пер­шо­му за­сі­дан­ні Клу­бу Енер­го­ефе­ктив­но­сті, яке від­бу­ло­ся на­при­кін­ці черв­ня у Ки­є­ві.

Фа­кти­чно, суб­си­дії до­зво­ля­ють лю­дям ви­жи­ти і спо­кій­ні­ше прийня­ти під­ня­т­тя та­ри­фів, але жо­дним чи­ном не мо­ти­ву­ють за­оща­джу­ва­ти.

«Всі за­кли­ки уря­ду до еко­но­мії ні­ве­лю­ю­ться, якщо су­сі­ди, або на­віть якісь пред­став­ни­ки енер­ге­ти­чних ком­па­ній (хо­дять і та­кі чу­тки), за­кли­ка­ти­муть лю­дей пов­ні­стю ви­па­лю­ва­ти газ, бо іна­кше в май­бу­тньо­му не да­дуть суб­си­дію. І дер­жа­ва при цьо­му не про­по­нує аль­тер­на­тив­ної то­чки зо­ру, не роз’яснює, що та­кі те­зи — дур­ни­ця, не го­во­рить, що в май­бу­тньо­му со­ці­аль­ні нор­ми бу­дуть зни­же­ні», — роз­по­від­ає Те­тя­на Бой­ко.

Аль­тер­на­ти­вою є енер­го­збе­ре­же­н­ня та терм о мо­дер­ні­за­ція жи­тло­во­го фон­ду. Основ­на ме­та та­ких за­хо­дів — зро­би­ти так, щоб ме­шкан­ці пла­ти­ли мен­ше за ра­ху­нок зни­же­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня ре­сур­сів.

Що­ра­зу біль­ше ме­шкан­ців ба­га­то­по­вер­хі­вок в пра­гнен­ні зе­ко- но­ми­ти на опа­лен­ні за­ми­слю­ю­ться про уте­пле­н­ня. Вра­хо­ву­ю­чи, що пра­цю­ють дер­жав­ні та мі­сце­ві про­гра­ми під­трим­ки ре­а­лі­за­ції енер­го­ефе­ктив­них за­хо­дів, та­кий ва­рі­ант — не про­сто до­сту­пний, а й дає три­ва­лий ефект, який, на від­мі­ну від суб­си­дій та пільг, не за­ле­жить від по­лі­ти­чної во­лі уря­ду.

Але й тут є свої пе­ре­сто­ро­ги. Укра­їн­ці по­сту­по­во усві­дом­лю­ють не­об­хі­дність впро­ва­джу­ва­ти енер­го­ефе­ктив­ні за­хо­ди, але да­ле­ко не зав­жди ро­блять це пра­виль­но. На­при­клад, кла­пти­ко­ве уте­пле­н­ня мо­же не­га­тив­но впли­ну­ти на стан бу­дів­лі. «Кра­си­ве ві­кно — це не енер­го­ефе­ктив­ний ме­тод. Та ж ситуація з ін­же­нер­ни­ми си­сте­ма­ми. Лю­ди бе­руть не той уте­плю­вач, не ті си­сте­ми, зре­штою отри­му­ю­чи не той ре­зуль­тат», — ді­ли­ться до­сві­дом за­сту­пник ди­ре­кто­ра ком­па­нії Rehau Оле­ксій Бі­лен­ко.

Во­дно­час ре­аль­ні при­кла­ди до­мо­го­спо­дарств в рі­зних ре­гіо­нах Укра­ї­ни де­мон­стру­ють, що гро­ші, ви­тра­че­ні на гра­мо­тну мо­дер­ні­за­цію, зре­штою оку­по­ву­ю­ться. І йде­ться не тіль­ки про те, що лю­ди пла­тять мен­ше, а й про те, що при цьо­му зро­стає рі­вень ком­фор­ту. У бу­дин­ках стає те­плі­ше, са­мі бу­дів­лі мен­ше по­тер­па­ють від пе­ре­па­дів тем­пе­ра­тур, плі­сня­ви, во­ло­ги, а от­же, мо­жуть про­сто­я­ти дов­ше. Це акту­аль­но, вра­хо­ву­ю­чи, що пе­ре­ва­жна основ­на ча­сти­на укра­їн­ських ба­га­то­по­вер­хі­вок бу­ла зве­де­на ще за ра­дян­ських ча­сів і про­гно­зо­ва­ний тер­мін їх екс­плу­а­та­ції ми­нає.

Для усві­дом­ле­н­ня по­тре­би енер­го­ефе­ктив­но­сті, на­сам­пе­ред, ва­жли­ві еко­но­мі­чні фа­кто­ри. На дум­ку ке­рів­ни­ка Про­е­кту USAID «Му­ні­ци­паль­на енер­ге­ти­чна ре­фор­ма в Укра­ї­ні» Ді­а­ни Кор­са­кай­те, ко­мер­цій­ний облік де­мон­струє вла­сни­ку жи­тла, скіль­ки пла­тить він сам, і скіль­ки пла­тить дер­жа­ва.

Чи мо­жна зна­йти ба­ланс між ба­жа­н­ня­ми ма­ло­за­без­пе­че­ної сім’ї зеко­но­ми­ти гро­ші та по­тре­ба­ми дер­жа­ви в ці­ло­му? Спо­лу­чною лан­кою мо­же ста­ти бі­знес. На за­сі­дан­ні Клу­бу Енер­го­ефе­ктив­но­сті мі­ністр енер­ге­ти­ки та ву­гіль­ної про­ми­сло­во­сті Укра­ї­ни Ігор На­са­лик за­зна­чив: «Пе­ре­ду­мо­вою ре­аль­них ма­со­вих за­хо­дів із під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті є усві­дом­ле­н­ня і на­се­ле­н­ням, і бі­зне­сом, й іно­зем­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми то­го, що це ве­ли­кий та над­зви­чай­но лі­кві­дний бі­знес із ви­со­ким рів­нем рен­та­бель­но­сті. Та­ка рен­та­бель­ність, за рі­зни­ми оцін­ка­ми, мо­же скла­да­ти від 30% до 70%, що є не­пе­ре­сі­чним та до­сить при­ва­бли­вим по­ка­зни­ком в су­ча­сних скру­тних еко­но­мі­чних умо­вах».

Єди­не пи­та­н­ня, яке за­ли­ша­є­ться ви­рі­ши­ти гро­ма­дя­нам, — да­лі бу­ти за­ру­чни­ком дер­жав­них пільг та суб­си­дій чи змі­ни­ти під­хід до ве­де­н­ня го­спо­дар­ства і пла­ти­ти мен­ше за ра­ху­нок які­сно ін­шо­го спосо­бу жи­т­тя.

Лю­ди вмі­ють еко­но­ми­ти тіль­ки свої гро­ші. Якщо їх не за­лу­чи­ти і не зро­би­ти пар­тне­ра­ми в еко­но­мії бю­дже­тних ко­штів, ні­чо­го не бу­де. Їм тре­ба від­чу­ти, що ті гро­ші є. У кви­тан­ції не на­пи­са­но, скіль­ки ви зеко­но­ми­ли, на - пи­са­но, скіль­ки ви ма­є­те за­пла­ти­ти. Лю­ди пе­ре­бу­ва­ють в уяв­но­му сві­ті фаль­ши­вих ін­ди­ка­то­рів і мар­ке­рів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.