По­ле... ми­ру

«І на за­хо­ді, і на схо­ді ба­чать одні й ті ж са­мі мо­жли­во­сті для еко­но­мі­чно­го про­ри­ву кра­ї­ни», — со­ціо­ло­ги

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Вва­жа­є­ться, що всі вій­ни за­кін­чу­ю­ться ми­ром. Цю про­пи­сну істи­ну якось на­віть не­зру­чно оскар­жу­ва­ти. Про­те будь-який істо­рик мо­же без зу­силь на­зва­ти де­ся­тки на­ро­дів, на­зав­жди зни­клих з обрі­їв у ре­зуль­та­ті во­єн. Чо­му ж одні етно­си ( і не ли­ше ті, що за­зна­ли по­раз­ку, але й, як їм зда­ва­ло­ся, ге­ро­ї­чні) пе­ре­ста­ва­ли існу­ва­ти, а ін­ші, зокре­ма й ті, що не раз від­нов­лю­ва­ли з по­пе­лу свої мі­ста і по­се­ле­н­ня, до­жи­ли до на­ших днів і про­цві­та­ють? Істо­ри­кам ще на­ле­жить від­по­ві­сти на це пи­та­н­ня. Але в по­ряд­ку гі­по­те­зи мо­жна пе­ред­ба­чи­ти: ви­жи­ли якраз ті, хто ро­зу­мів, що вій­ни ма­ють за­кін­чу­ва­тись. І не без­плі­дною пу­сте­лею, в якій не­має мі­сця ані пе­ре­мо­же­но­му, ані пе­ре­мож­цю, а са­ме ми­ром, що від­кри­ває мо­жли­во­сті для пра­ці та онов­ле­н­ня.

Схо­же, та­ка фі­ло­со­фія близь­ка уча­сни­кам іні­ці­а­ти­ви « Від­нов­ле­н­ня Дон­ба­су», що крок за кро­ком ве­де ко­пі­тку ро­бо­ту, спря­мо­ва­ну на ре­ін­те­гра­цію зруй­но­ва­но­го вій­ною ін­ду­стрі­аль­но­го краю. Чер­го­вим та­ким кро­ком ста­ло со­ціо­ло­гі­чне до­слі­дже­н­ня, про­ве­де­не в пар­тнер­стві з ком­па­ні­єю TNS Ukraine ( опи­та­но 2000 ре­спон­ден­тів ві­ком від 18 ро­ків), «12 кро­ків до ми­ру: еко­но­мі­чні на­слід­ки во­єн­но­го кон­флі­кту на Дон­ба­сі».

Як по­ві­до­ми­ла, роз­по­від­а­ю­чи про ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня, ке­рів­ник іні­ці­а­ти­ви Оле­на Пе­тря­є­ва, на рин­ку пра­ці Укра­ї­ни, і осо­бли­во на Дон­ба­сі, скла­ла­ся кри­ти­чна ситуація. Рі­вень безробіття в кра­ї­ні до­сяг 9%. Се­ред мо­ло­ді без­ро­бі­тних 23%. На одну ва­кан­сію вже пре­тен­ду­ють до 19 чо­ло­вік. На по­ча­ток ро­ку на облі­ку в цен­трах зайня­то­сті бу­ло за­фі­ксо­ва­но 700 ти­сяч осіб. З них за пер­ший квар­тал пра­це­вла­шту­ва­ли­ся ли­ше 120 ти­сяч. Са­ме безробіття зму­шує лю­дей за­ли­ша­ти кра­ї­ну. Як не див­но, до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ло, що най­біль­ше ба­жа­ю­чих це зро­би­ти на за­хо­ді і пів­но­чі Укра­ї­ни, і най­мен­ше — на те­ри­то­рі­ях, не кон­тро­льо­ва­них укра­їн­ською вла­дою. Так, ці те­ри­то­рії не­лег­ко за­ли­ши­ти. Та все ж, чи не свід­чить пра­гне­н­ня лю­дей на­віть у най­скру­тні­ших умо­вах три­ма­ти­ся за свою зем­лю про пер­спе­ктив­ність і ба­жа­ність ре­ін­те­гра­ції?

До­слі­дже­н­ня ви­яви­ло і ще один ва­жли­вий чин­ник, який все­ляє пев­ний опти­мізм. Опи­ту­ва­ним бу­ло за­про­по­но­ва­но ран­жу­ва­ти де­кіль­ка на­пря­мів для мо­жли­во­го еко­но­мі­чно­го про­ри­ву в Укра­ї­ні. І опи­та­ні, вклю­ча­ю­чи ме­шкан­ців тим­ча­со­во не­під­кон­троль­них те­ри­то­рій, ви­яви­ли ди­во­ви­жну одно­стай­ність (62% ме­шкан­ців Укра­ї­ни і 51% ме­шкан­ців так зва­них ДЛНР), по­ста­вив­ши на пер­ше мі­сце сіль­ське го­спо­дар­ство, а за ним — важ­ку про­ми­сло­вість, ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії та ту­ризм. З та­кою дум­кою мо­жна спе­ре­ча­ти­ся. Еко­но­мі­сти під­кре­слю­ють, що бу­дья­ка кра­ї­на, зокре­ма й Укра­ї­на, мо­же до­сяг­ти успі­ху ли­ше в то­му ра­зі, якщо в ро­лі прі­о­ри­те­тних про­су­ва­ти­ме га­лу­зі, які при­но­сять най­біль­шу до­да­тко­ву вар­тість. Але в цьо­му ви­пад­ку мо­жна від­ки­ну­ти сенс від­по­віді. Куди ва­жли­ві­ше те, що і на схо­ді кра­ї­ни, і в ре­шті ре­гіо­нів лю­ди пов’язу­ють свої на­дії з укра­їнсь- кою зем­лею, на якій на­ро­ди­ли­ся і ви­ро­сли і за яку, схо­же, ма­ють на­мір три­ма­ти­ся.

На жаль, цей чин­ник до­слі­дни­ки, як ви­яв­ля­є­ться, не­до­о­ці- ни­ли. Ко­мен­ту­ю­чи від­по­від­ні ци­фри, стар­ший ме­не­джер Де­пар­та­мен­ту які­сних до­слі­джень ком­па­нії TNS Ukraine Ві­кто­рія Плу­жник ска­за­ла: « За остан­ні два ро­ки не бу­ло еко­но­мі­чно­го про­ри­ву, нав­па­ки, еко­но­мі­чний стан по­гір­шив­ся. Щоб ситуація змі­ни­ла­ся, по­трі­бні кар­ди­наль­ні ре­фор­ми і змі­ни. Те, що зро­бле­но, ли­ше їх ви­ди­мість. На­справ­ді три­ває де­ін­ду­стрі­а­лі- за­ція. Укра­ї­на пе­ре­тво­рю­є­ться на си­ро­вин­ну дер­жа­ву, і вла­да не про­по­нує жо­дних рі­шень, щоб цю си­ту­а­цію змі­ни­ти».

Се­ред чин­ни­ків, що не­га­тив­но впли­ва­ють на ін­те­гра­цій­ні на­строї на Дон­ба­сі, до­слі­дни­ки звер­ну­ли ува­гу на тру­дно­щі в ство­рен­ні єди­но­го ін­фор­ма­цій­но­го по­ля і від­су­тність пов­но­цін­но­го до­сту­пу до укра­їн­ських ЗМІ у гро­ма­дян, що про­жи­ва­ють в оку­по­ва­них ра­йо­нах Дон­ба­су. Тут ли­ше 67% опи­та­них ма­ють до­ступ до укра­їн­ських те­ле­ка­на­лів зав­дя­ки на­яв­но­сті су­пу­тни­ко­вих та­рі­лок або Ін­тер­не­ту. Уча­сни­ки обго­во­ре­н­ня вва­жа­ють, що ро­бо­ту в цьо­му на­пря­мі по­трі­бно акту­а­лі­зу­ва­ти. На дум­ку ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­ки НАН Укра­ї­ни, ака­де­мі­ка Оле­ксан­дра Амо­ши, «не­об­хі­дно по­стій­но оці­ню­ва­ти пе­ре­бу­ва­н­ня ін­фор­ма­цій­но­го по­ля на не­під­кон­троль­ній те­ри­то­рії». «На­яв­ність ру­бле­вої зо­ни, еко­но­мі­чна бло­ка­да, тру­дно­щі пе­ре­їзду і від­су­тність пов­но­цін­но­го ін­фор­ма­цій­но­го су­про­во­ду, — го­во­рить він, — при­зво­дять до то­го, що Дон­бас мо­же від­да­ля­ти­ся від Укра­ї­ни».

Втім, це при­пу­ще­н­ня в хо­ді до­слі­дже­н­ня під­твер­джу­ва­ло­ся да­ле­ко не пов­ні­стю. Осо­бли­ве мі­сце в ньо­му за­йма­ли фі­нан­со­ві пи­та­н­ня. Адже ні­хто, окрім на­ших гро­ма­дян, не ві­зьме на се­бе пра­цю з під­ня­т­тя Дон­бас. А де взя­ти гро­ші, чи го­то­ві ми при цьо­му чи­мось по­жер­тву­ва­ти? Від­по­віді на ці пи­та­н­ня та­кож про­де­мон­стру­ва­ли схо­жі під­хо­ди всіх гро­ма­дян Укра­ї­ни, не­зва­жа­ю­чи на мі­сце їхньо­го ме­шка­н­ня. Лю­дям сьо­го­дні важ­ко. 87% опи­та­них жи­те­лів Укра­ї­ни не від­чу­ли на со­бі ре­фор­ми в по­да­тко­вій сфе­рі, а 59% ска­за­ли, що ці ре­фор­ми не спри­я­ють роз­ви­тку ма­ло­го і се­ре­дньо­го бі­зне­су. Біль­шість опи­та­них (31% по Укра­ї­ні і 29% у ре­гіо­нах АТО) за­зна­чи­ли, що по­да­тки ви­ро­сли, і пла­ти­ти їх ста­ло важ­че.

« Згі­дно з до­слі­дже­н­ням, 90% ре­спон­ден­тів у зв’ яз­ку з цим не го­то­ві на до­да­тко­ві по­да­тки і збо­ри, які мо­жуть бу­ти на­прав­ле­ні на від­нов­ле­н­ня ін­фра­стру­кту­ри Дон­ба­су», — роз­по­ві­ла екс­перт з пи­тань опо­да­тку­ва­н­ня Ма­ри­на Дє­ду­ше­ва. Крім то­го, за її сло­ва­ми, за­раз в Укра­ї­ні на 90% ско­ро­ти­ла­ся кіль­кість під­при­єм­ців, а ре­аль­ний на­ціо­наль­ний ВВП змен­шив­ся на 12%. Дє­ду­ше­ва ба­чить мо­жли­вість ре­ін­те­гра­ції Дон­ба­су на шля­ху ство­ре­н­ня і роз­ви­тку ін­ду­стрі­аль­них пар­ків і пар­ків ви­со­ких те­хно­ло­гій. А для оздо­ров­ле­н­ня еко­но­мі­ки Укра­ї­ни про­по­нує змен­ши­ти став­ки основ­них по­да­тків, що при­ве­де до зни­же­н­ня со­бі­вар­то­сті то­ва­рів і зро­ста­н­ня сі­мей­них бю­дже­тів укра­їн­ців. Дє­ду­ше­ва по­ча­ла го­во­ри­ти і про ком­пен­са­то­ри бю­дже­тних втрат, але цю її дум­ку мо­де­ра­тор пе­ре­рвав, по­слав­шись на ре­гла­мент.

Пі­дби­ва­ю­чи під­сум­ки обго­во­ре­н­ня, Пе­тря­є­ва за­ува­жи­ла: «На сьо­го­дні­шній день ми чі­тко ро­зу­мі­є­мо, що уряд не має жо­дно­го пла­ну, про­гра­ми і на­віть ідей для по­слі­дов­них дій, спря­мо­ва­них на від­нов­ле­н­ня зруй­но­ва­но­го ре­гіо­ну. Вій­на ра­но чи пі­зно за­кін­чи­ться, і Укра­ї­ні по­трі­бно бу­ти го­то­вою до від­нов­ле­н­ня ін­фра­стру­кту­ри Дон­ба­су. Цю ро­бо­ту тре­ба по­чи­на­ти вже за­раз. Ме­та на­шо­го до­слі­дже­н­ня — да­ти ор­га­нам вла­ди ін­стру­мент для від­по­від­них пе­ре­тво­рень».

До­слі­дже­н­ня ви­яви­ло і ще один ва­жли­вий чин­ник, який все­ляє пев­ний опти­мізм. Опи­ту­ва­ним бу­ло за­про­по­но­ва­но ран­жу­ва­ти де­кіль­ка на­пря­мів для мо­жли­во­го еко­но­мі­чно­го про­ри­ву в Укра­ї­ні. І опи­та­ні, вклю­ча­ю­чи ме­шкан­ців тим­ча­со­во не­під­кон­троль­них те­ри­то­рій, ви­яви­ли ди­во­ви­жну одно­стай­ність ( 62% ме­шкан­ців Укра­ї­ни і

51% ме­шкан­ців так зва­них ДЛНР), по­ста­вив­ши на пер­ше мі­сце сіль­ське го­спо­дар­ство, а за ним — важ­ку про­ми­сло­вість, ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії та ту­ризм. Із та­кою дум­кою мо­жна спе­ре­ча­ти­ся. Еко­но­мі­сти під­кре­слю­ють, що будь-яка кра­ї­на, зокре­ма й Укра­ї­на, мо­же до­сяг­ти успі­ху ли­ше в то­му ра­зі, якщо в ро­лі прі­о­ри­те­тних про­су­ва­ти­ме га­лу­зі, які при­но­сять най­біль­шу до­да­тко­ву вар­тість. Куди ва­жли­ві­ше те, що і на схо­ді кра­ї­ни, і в ре­шті ре­гіо­нів лю­ди пов’язу­ють свої на­дії з укра­їн­ською зем­лею, на якій на­ро­ди­ли­ся і ви­ро­сли і за яку, схо­же, ма­ють на­мір три­ма­ти­ся

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.